О выборе

[Gajavata]

 

Прочитав О Главном.

 

Тоді була важка психологічна ситуація. Мозок людини працював тоді як сонний вартовий,

почувши знайоме слово, як пароль, приймав уже далі все-правда це була чи ні, або коли не

приймав, входив в ступор, в глухий самозахист,не бачучи ніякого виходу.Я бачу це в іншому

ракурсі. Спокійно працювати. Потрібно щоб діти наші почули інші слова. Основні поняття про

життя, про Землю, про Всесвіт, про Космічні Закони. Щоб вони почули а що ж говорить Ісус

Христос сам про своє життя, чому він звертається до людей, про що він думає, що хоче

сказати. Про це можна розповісти по радіо - діти це почують. Потрібно щоб діти це почули.

Кожного дня енергія потоку зростає. Можна це не пропустити як не використану можливість

Це можна використати, прийняти в своє життя, ввести в власний життєвий план. Можна також

знайти те спільне, що обєднує нас. Можна також свідомо сприймати всі подіі на Украіні через

енергетичниий потік - хто може бачити. І все ж це важливо що я прочитав.Це треба знати.

 

 

[Gajavata]

 

Саме більше що мені хочеться щоб з усього цього здійснилось - щоб діти почули

про все це по радіо. А в остальному, і це правда, кожен сам все осмислить.

[Gajavata]

 

Ну і правильно.

[Gajavata]

 

Суспільство виділило з своіх недр, кращих з його точки зору представників, щоб

укладати праведні закони, захищати свободу, творити можливість мирного і щасливого

життя. І з тих пір воно не перестає в своєму ( праведному ) гніві винуватити тих же

представників, возводити на них всю відповідальність. Хто ж тоді, це суспільство? Коли

кращі виявились такими.

[Gajavata]

 

Великій державі, щоб мати друзів навколо, не потрібно

робити над зусиль. Потрібно вибачитись. Все.

[Gajavata]

 

Иногда индивидуализм отдельной личности

благочестивей эгоизма державного, эгоизма

нации, ничего не видящего вокруг себя.

Так и не видят две души одна другую. Одна

душа ждёт извинений, хотя бы понимания, но

уже и разуверилась в этом но не может развернуться

и уйти так как живёт в своём пространстве, в общем пространстве,

а другая так и не попробовала понять ту первую душу, что-то

делает уже через насилие, уже утратив всякое понимание.

[Елена Весна]

Існує таке словосполучення як "карма нації"... На мій погляд, український народ з притаманним йому влучним гумором висловив свою карму у словах: "Там де два українці, там три гетьмана"...

[Gajavata]

 

Хай буде й так.

[Gajavata]

Я люблю Украіну, це мій дім, це мій простір.

Я люблю і Росію, я маю багато друзів росіян - це дуже хороші друзі. У мене був період

в житті, коли я дуже багато читав. Це були книги різних народів світу, також російська

література мене дуже цікавила. Хоч це було безсистемне читання, але я в собі багато

уложив. Дуже проста пересічна подія що сталась зі мною в Брянську, коли ще я був

студентом чомусь мене потрясла. Я попросив стакан газірованоі води, та мені відмовили.

Сказали щоб я говорив по російські. Я бачив що мене зрозуміли. Так і не випив цієі води.

Потім я собі багато думав, чому люди так багато говорять про братство. Коли брат, то він

тебе інтересує, ти ним цікавишся, ти щось хочеш взнати про нього. Коли брат - він тобі

чимось дорогий. Це не просто так. Я думаю собі що в нас на Украіні і зараз щось не

правильно. Дві мови, дві культури мають вільно розвиватися в абсолютній свободі і без

обмежень. І якщо це необхідно, то це природнє право необхідно закріпити в виді закона

як статус двох державних мов. Вони можуть дарувати один одному все саме найкраще

з свого надбання. Та чи так все у нас? Хіба ми чуємо один одного? Чому один з братів уже не вірить іншому брату? Чи потрібно нам входження в Євро - Атлантичний військовий

союз? Я безперечно переконаний що ні. Тільки тому, що прагнення до миру, ідея миру має

свою внутрішню силу, і якщо послідовно утверджувати це у своій політиці - це неодмінно

приведе до розвертання цієі сили і кращих можливостей. Хіба ми повинні свою недовіру

ставити "краєугольним" каменем у розвитку краіни? Ні. Чи це можливо почути один одного?

Чи можливо не використовувати силу щоб поставити на коліна іншого? Чи можливо не

розбивати голову колезі в парламенті об край стола бючи іі кілька раз аж поки не пішла

кров? Чи можливо не зневажати людину і не обкидувати яйцями? Чи можливо не ставитись

один до одного як звірі? Я думаю це можливо. Якщо це брати. Якщо вони розуміють що

живуть в Украіні. Це форум що представляє Слово і я не хотів виходити за рамки означено -

го відношення. Мені глибоко не по душі осуджувати. Просто хотів сам для себе побачити

і зрозуміти.

 

[Елена Весна]

Так, все це, дійсно, можливо - бути братами і чути один одного.

 

Це один з найвищіх духовних дарів - вміти слухати і чути іншого...

 

Так інколи мало, але водночас неймовірно багато, потрібно людині - щоб її просто вислухали і почули... серцем... без осуджень і нарікань, і відчули і зрозуміли. Три простих слова "все буде добре" - такі інколи сильні і дієві.

[Gajavata]

 

Не заквітчена

 

Не напоєна

 

Не полюблена

 

Не загоєна

 

... Украіна

 

[Елена Весна]

А ми нашу Україну заквітчаємо

 

А ми нашу Україну тай напоїмо

 

Бо ми нашу Україну щиро любимо

 

І в Любові Світло-Злагоду даруємо

 

[Gajavata]

 

Так я і думав що це напишеться!

Саме такими словами.

Ну просто неймовірно.

[Елена Весна]

 

Тоді на Майдані... можливо вперше у житті так сильно і так невимовно, до відчуття якогось солодкого щеміння в серці, відчула, що таке Любов до України, Любов до Батьківщини, Любов до Нації, що таке віра в Неї, і як Її потрібна наша сильна світла віра, що утримує Її... Хтось казав: «Діти – це квіти життя»… Хай діти-квіти України заквітчують її своїм життям, як буйним квітом...

[Gajavata]

 

У мене появляються і не полишають мене також думки за майдан.

Це був сильний вияв почуттів націі. Неусвідомлене внутрішнє бажання нового.

Все воспротивилось тоді обману, грубості. Було намагання згодом знайти щось таке все -

обємлюще що могло вмістити в собі все інше як складові частини і внести єдність у роско -

лену націю. Було намагання зробити релігію, православя, тою цементуючою серцевиною.

Обєднатися навколо мови, історіі, культури і духу народу. С Т Р А Х тоді завадив це зроби -

ти. Якщо вже відказуватись від минулого, від мертвого що не веде до розвитку, то вже

треба довіритись один одному. Що не стане одна нація, одна мова, одна культура

возвишатися над іншою. Що свобода є необхідною частиною вірного розвитку. Що недо -

віра не конструктивна. Релігія не змогла виконати тих сподівань, що покладало на неі тоді

суспільство. Повернута в минуле, розділена, вона оказалась нерозумійочою тих процесів

що стрімко, з величезними змінами проходили у світі. Намагання пояснити все Словом не

підтвердило іі розуміння, бо не змогла спрогнозувати майбутні зміни. У світі відомо більше

пяти тисяч послань Матері Маріі. У церквах це не читається. Коли втратилось те, що може

відчути тільки серце - тоді мовчання. І тоді стрімко тече вода, руйнуючи всі запруди.

Не можна до скон віку мовчати, відвертатись. Не знати що прагне сказати Кого вони кажуть

люблять.

 

[Елена Весна]

Дякую, Ігоре. Поділяю Ваші роздуми. У мене виникло тоді і залишається сьогодні відчуття, що Майдан приніс плоди на глибинних рівнях Духу людського і Духу самої України. Це був Дух Майбутнього.

[Gajavata]

 

Це слово, це поняття вибір.

 

Можливо потрібно іменно в цей час повернутись до його первісного значення. Ці перші

сторінки... Я не вважаю за доцільне вести діалог, обмінюватись думками таким способом.

Я вважаю це неістотним, я ухиляюсь від цього. Я хочу розглянути це по іншому. Земля

існує як вважають вчені 5 - 6 мільярдів років. Та космічна система літочислення і визна -

чення часу інша. Там періоди розглядаються Еонами. Еон це Період Творіння. І тому єдине

що ми можемо знати точно за вік Землі - що це середній вік для планети. Навіть тут ми

поки що безпорадні. Нам невідомо що таке Період Творіння. Система літочислення, час ,

у тому виді, який ми знаєм сформувались уже людиною, і тут ми стоімо перед невідомістю. Наскільки вона універсальна і примінима для Всесвіту, і наскільки точно вона відображає реальність? Ми цього теж не знаємо. Та Учитель говорив що ми маємо право оперувати нею

і вважати іі достовірною з момента виникнення людськоі цивілізаціі. Далі в минуле ні, далі

все по іншому. Це хвилюючі моменти. Людській цивілізаціі пять мільйонів років. Щось за -

роджувалось, росло, розвивалось, мало надіі і потім усе розбивалось. Знову вставали ци -

вілізаціі. Були спроби допомогти Землі - представники розвинутих зоряних систем приходи -

ли на Землю, намагалися допомогти людині, утвердити вічні закони всесвіту: жити, розвива -

тися, творчо. в надхненні, творячи себе, виявляючи все що заложено Творцем. Приходили

й інші. Вони намагалися повернути те що уготовлено Творцем для людини, те що давалося

як якнайвиший дар - те що даровано Творцем - це розвивати глибокі і чисті почуття, розви -

вати душу, вчитися, пізнавати світ в творчому пориві, в любові, в благоговінні і пошануванні

перед світом. Ці інші - не мали пошанування до Творця, не мали пошанування і до нас.

Ми втратили память. Я хотів би ще якимсь чином показати співрозмірність. Між тою величчю

що стояла пере людиною і перед тим що є. Між благоговінням перед людиною - і жахом

перед нею. Мені глибоко до душі це що пишеться в книгах. Я усвідомлюю як я мало знаю.

Я хочу вчитися. Я хочу вчитися саме по цим книгам, я хочу вчитися саме у цього Учителя.

 

 

[Gajavata]

 

К вопросу о віборе, свободной воле.

Соприкосновение. Ответ Отца на один

из вопросов заданых Еленой.

....

Человечество избрало путь свободного познания пути и естественно, что при таком выборе

Божественные Силы лишь контролировали процесс, уважая выбор человечества. При поз -

нании мира и себя в нём естественно происходят искажения, естественно происходит процес

самостоятельного поиска пути, нарабатывается опыт в разных ситуациях. Человечество

избрало путь поиска и познания всех сторон этого мира. Это достойный выбор, достаточно

сложный и непростой. Путь водительства намного быстрее бы привёл к позитивным резуль -

татам, возможно избавив от многих страданий и боли эту планету и человечество, но путь

познания не только позволяет получать предупреждения и не совершать поступков, веду -

щих к искажению жизненой программы. Путь познания позволяет иметь личный опыт и соот -

ветствующую реакцию на все проявления этого мира. Это серьёзный опыт, что позволяет

выработать мощный потенциал Духа, знающего и понимающего всё что происходит на

Земле. Запрещая многое - да, возможно установить границы послушания, но есть период

взросления, когда хочется проявить себя самостоятельно, познавая существующие запреты

на своём личном опыте. Если опыт пройдён и получен, личность более глубоко начинает

раскрывать в себе всё заложеное, избирая осознано сторону Света или Тьмы. Познание

этого мира может начинаться для многих с выбора, и этот выбор проявляет то направление,

что будет лежать в сфере познания... Сейчас максимально обострилась ситуация для

выбора. Сейчас невозможно оставаться в стороне, прозябать... Подниматься наверх или

совершать падения - это выбор за вами... К чему вы стремитесь - к Свету или Тьме, к эво -

люции или инволюции? ... Я говорю о Духе и духовной эволюции... Я говорю об осознании

себя в этом мире... С кем вам по пути - решайте, делайте свободный выбор.

 

 

[Gajavata]

 

Т. Шевченко

 

Неначе праведних дітей

Господь, любя отих людей

Послав на землю ім пророка

Свою любов благовістить

Святую правду возвістить

 

Неначе наш Дніпро широкий

Слова його лились, текли

І в серце падали глибоко

Огнем невидимим пекли

Замерзлі душі. Полюбили

 

Того пророка, скрізь ходили

За ним і сльози знай лили

 

Навчені люди. І лукаві

Господнюю святую славу

Розтлили... І чужим богам

Пожерли жертву. Омерзились.

 

І мужа свята... Горе вам

На стогнах каменем побили

І праведно Господь великий

Мов на звірей тих лютих, диких

 

Кайдани повелів кувать

Глибокі тюрми покопать

І, роде лютий і жестокий

Вомісто кроткого пророка...

 

Царя вам повелів надать

[Руслан]

Вибачте Ігоре, ну це просто чорна безповоротна, безпросвітна трагедія. Я мабуть, не зміг би в таких енергіях жити. Мені навіть читати важко. Стільки чорноти наповзає.

І хто ж Господь тоді?

"Кайдани повелів кувать, Глибокі тюрьми покопать..."?

[Елена Весна]

І мені, зізнаюсь, непросто... А ще важко буває знаходитись посеред людей з безпросвітним, негативним світосприйняттям (хоча дуже-дуже рідко трапляється таке у житті). Часто навіть фізично відчувається, як ці енергії роблять свою справу у просторі, випромінюючись на далекі відстані, входячи в резонанс з мислепотоками так само налаштованих, на ту саму хвилю, людей. А вчора подумала ось про що: кожну хвилиночку, кожну мить я роблю вибір, на якій хвилі втримувати свої думки, що плинуть у простір, яку спрямованість надати своєму мисленню... це ж неймовірна відповідальність перед планетою, перед Всесвітом! й неймовірна свобода вибору... я вибираю хвилю Світла і Любові. Це дуже просто – опинитися на хвилі суму, роздратування, нервовості, нарікань, невдоволення чимось, а от утриматися на хвилі, що творить (созидает є таке російське слово) це, в якійсь мірі, – духовна практика

 

Тримаймося!

 

...від наших думок, залежить стан простору, у якому ми перебуваємо. То ж вибір - завжди за нами.

[Gajavata]

 

Вибір

 

Ломають руки, розбивають голови.

Ніхто так і не прочитав цього. Лю Сяо Бо.

[Gajavata]

 

Украіна

 

У гнітючому сні.

Дорога по якій ніхто не йде, бо не знайшли цю дорогу.

Лежать у якомусь рову, наполовину з водою, заціпенілі. Потім встають, дивляться

де це вони, чому рів, і бредуть десь. Законники старанно шукають щось у калюжі

водячи руками, що ви хочете там знайти? Ті. з засуканими рукавами стоять по одній

стороні вулиці, а ті по іншій. І по премирному ефірі, альфа-бета-гама просторових каналах

чутно лише погрози, а найбільше то зневага. Жодного доброго слова за цей рік ви один

одному не сказали. Бачили один в одному лише недостатки. Забули, не помятаєте, що є

таке слово як братство. Це коли один брат життя віддає за другого брата.

[Gajavata]

 

Синдром узурпаціі влади.

 

Це виявляється у відвертій зневазі до людини. Коли ви вважаєте можливим забирати

карки для голосування у депутатів і один голсує за багатьох. А потім ті, кому забрали

картки приходять до голови Верховноі Ради і розказують про це. Коли вільно ходять

якісь люди по залу і натискають на всі кнопки підряд. Коли погрожують виключити з

партіі за "неправильне" голосування рядового іі члена. Чому ви думаєте що ви чимісь

кращі за того рядового члена партіі що на вашу думку "неправильно" проголосував.

Ви позволяєте обзивати непотребними словами інших. Ви позволяєте собі бити, і горді

цим. Чому ви думаєте що якщо хтось має іншу думку, відмінну від вашоі, то він обовяз -

ково помиляється. І найчастіше ви про це заявляєте у зневажливій формі до людини.

Це трудно творити нову державу, це трудно творити нові закони. Але це буде зовсім

не можливим при взаємних образах і насмішках і при тих кривдах що ви зараз робите.

[Елена Весна]

Відчувається, Ігоре, у Ваших словах, що болить Вам дуже за Україну...