Перейти к контенту

Спаси любовь


Gajavata

Рекомендуемые сообщения

Цитата
Взаємовідносини з небом теж помінялись. Поставили металеву тацу
кажуть положи туда гроші і записку а ми помолимся. Прикро що релігія свободи
і радості... так помінялась.

 

"НЕ СОТВОРИ СЕБЕ КУМИРА!"

"Ищите же прежде Царства Божия"

"ЦАРСТВО БОЖИЕ ВНУТРИ ВАС"

 

... а вы всё снаружи ищете smile.gif

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Gajavata, дякую Вам. Мені завжди цікаво читати Ваші оповідання… я навіть мрію, щоб Ви видали книжечку, бо вони всі такі зворушливі, торкаються серця, пробуджуючи Світло, що починає сяяти з глибини душі... це неприйдешнє, те, що не приходить ззовні, а творить себе зсередини знову і знову... я так відчуваю Вас і Вашу Творчість. Щиро дякую Вам. Творчої Вам весни!
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 

Спасибі Вам Весна, спасибі Вам Руслан.

Я дуже радію коли пишу. І тішуся тим, що хтось це читає. Та інколи і дивуюся

з того. Ніколи і не думав за книгу.

p.s.

Інколи компютер поводиться як розумна істота, і не допускає розміщення

того що я написав. Спочатку я провіряв справність, тести, антивірусні програми.

Та він був абсолютно справний. Тоді починав аналізувати те що я написав. І

повинен признатися що добре що це не попало на форум. Та часом мій Ангел

видно стоіть у мене за плечем і дає повну волю. І доводилось мені згодом

дзвонити - зітріть це страхіття що я написав. Ще є кілька речей яких я сором-

люсь, та видно вже так і остануться як нагадування - щоб думав що пишу.

Але загалом я вірю собі і вірю в те що пишу.

Сумно мені сьогодні за Александера.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 

Салладін та Річард - Левине Серце.

 

Коли Салладін зайняв Єрусалим був момент напруги і чекання. Велика

община християн проживала у місті. Було очікування і тривога усіх мирних

жителів міста. Радники підказували - залий всі бруківки вулиць кровю невір-

них, очисти землю. Та Салладін повелів інше. Зберіть з усіх околиць міста

троянди, розсипте іх пелюстки по вулицям міста, та впустіть чисту воду. Війн,

більше не буде. Християни можуть вільно сповідувати свою релігію. Один Бог.

Рицарі покинуть місто вільно, зі зброєю. Так воно і сталось. Того дня всі вулиці

Великого Міста були червоні... від квітів. Не просто Салладін дійшов до такого

висновку. Приходилось не тільки воювати, приходилось також вести перего-

вори. Приходилось розмовляти віч на віч. Приходилось слухати один одного,

чути. Річард і його найближчі друзі розказували, чому ім так важлива ця земля,

чому вони звуть іі святою. Розказували про Грааль, про жертвенну любов,

розказували про те нове що має ввійти у життя, про своі пошуки. Салладін з

розумінням вислуховував і розказував також чому ім так важлива ця свята

земля, чому вона і для них являється святинею. Ці розмови не минули марно ні

для кого із них. Салладін часто розмірковував, питав своіх друзів: як так може

бути що така невірна релігія породила таку достойну людину. Річард теж з

великою пошаною ставився до Салладіна. Інтересні і іх особисті відносини,

достоінство проявлялось у них. Коли Салладін побачив, що під Річардом вбили

коня і він пішо бється у завзятій боротьбі то повелів згодом після закінчення

битви привести і подарувати йому свого білого коня. Ще якось сталася така

важлива подія що Річард зненацька захворів на полю бою. В усій цій боротьбі,

в усьому цьому завзятті і крові - криках і стогонах він зрозумів що не можна

таким способом шукати вище. Накал одкровення виявився для нього настільки

сильним, що тіло не витримало. Зненацька почалася гарячка, висока темпера-

тура. Салладін наказав своім воінам припинити бій. Послав до нього свого

особистого лікаря, фрукти. І якось в таких по суті жорстоких умовах вони все

таки виявили, зуміли побачити щось важливе, Проявити милосердя один до

одного, зрозуміти що прагне інша людина, побачити право кожноі людини.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Цитата
Кожна біль кожноі людини, де б вона не знаходилась відібється у всіх людях. Ти чутливий, ти маєш шанс це зрозуміти, або вже ніколи не зрозумієш. Ви більше не зможете жити так, як жили раніше. Ви ж не самогубці. Тільки радість і
любов дасть вам змогу жити в абсолютній свободі не причиняючи при цьому
нікому шкоди.

Больно сейчас жить, очень больно... Я верю, наступит момент, когда наши молитвы будут услышаны - иначе быть не может, слишком больно.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 

Салладін, бувши правителем, поводив себе по іншому. Помагав і зазищав від

несправедливості, там де тільки це бачив. Роздав всі своі маєтки і багатства.

Коли він помер, грошей на похорон в нього не виявилось. Ховали його на дер-

жавний кошт. Прожив життя християнина, хоч і називав себе мусульманином.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Цитата (Анна @ Apr 3 2010, 21:05)
Цитата
Кожна біль кожноі людини, де б вона не знаходилась відібється у всіх людях. Ти чутливий, ти маєш шанс це зрозуміти, або вже ніколи не зрозумієш. Ви більше не зможете жити так, як жили раніше. Ви ж не самогубці. Тільки радість і
любов дасть вам змогу жити в абсолютній свободі не причиняючи при цьому
нікому шкоди.

Больно сейчас жить, очень больно... Я верю, наступит момент, когда наши молитвы будут услышаны - иначе быть не может, слишком больно.

А я верю, что этот момент уже наступил. Момент, когда молитвы слышимы. Но есть работа, которую можем сделать только мы, ныне живущие, и никто не может сделать её за нас.

Жатва обильна - работников мало. Так было ранее, сейчас может быть по-другому.

Пора пробуждаться, отринув страх и сомнения, иначе мы не выйдем их состояния постоянной боли.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 

Основна моя думка проте була не за біль. Я хотів якимсь способом показати

що ми не ізольовані один від одного і все більше і більше будем обєднуватися

один з одним. І можливо зміни стануть настільки великі що ми уже не зможем

сказати де моє, а де твоє, настільки насиченим стане загальна психічна енергія

настільки вплив один на одного буде сильний. І тому природнє прагнення

до свободи, до незалежності як особистості може забезпечити людині тільки

життя в радості і любові. Тільки в любові людина може стати вільною.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Цитата (Gajavata @ Apr 4 2010, 17:51)
І тому природнє прагнення
до свободи, до незалежності як особистості може забезпечити людині тільки
життя в радості і любові. Тільки в любові людина може стати вільною.

Согласна

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 

ПАСХА

 

Що символізує це Світле Свято? Вся природа зимою завмирає, віддихає, оновлюється.

Земля очищується, як і все суще в природі. Хрещення. Творець посилає в цей день посил

енергій для очищення вод по всій Землі. Згодом ця вода з дивовижними властивостями просо -

чується, напоює землю. Повітря теж очищується, але з більш тривалим періодом і в свій срок.

Приходить весна, пробудження природи. І це свято символізує воскресіння природи через

одвічні цикли завмирання і пробудження... Та не тільки. Більш як дві тисячі років тому прихо -

див до нас Учитель Праведності. З Благою Вістю, як символ Чистоі Любові - мріі про щастя. Та

видно трудно було пробудити душі людські. Всі хто були присутні в момент розпяття, зазнали

глибокого потрясіння. В цей момент проходила велика трансформація в душах людей. Це був

височайший миг, що дав шанс людям. І Воскресіння, спасіння життя во імя Любові. Спас тоді

Отець Сина. І Воскресіння стало символом. Що Світло сильніше за Тьму. І Любов сильніша за

смерть.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 

Біг

 

Я люблю бігати. Тіло легке тоді. Рухатись, відчувати себе живим, проявляти себе це

його радість. Ти довіряєш тілу, трохи відсторонюєшся від нього, ти можеш щось утвержу-

вати кожним кроком, через біг, через кожне торкання землі стопою. Навіть не думкою.

Якоюсь своєю силою, що як потік крові який доходить до найменших клітин. Це вже згодом

я так навчився. На початку це все у мене йшло деколи через несподіванки. Було колись

я зимою біг в одних шортах. Більше години бігу і уже околиці сусіднього міста. Я зупинився

на пагорбі, оглядав. Подивувався що так далеко забіг. Занепокоівся. Далеко. Я ж без

одягу. Спокій відразу випарувався. Тіло почало замерзати. Розвернувшись я побіг назад.

Відчував як руки, плечі, ноги уже холодні. Все обпікає морозом. Автомобілі проіжджали

мимо, та я не хотів спиняти.Почав працювати з серцем, уявляв як сильні потоки крові з

шумом проходять по судинам. Поволі тепло повернулося в ноги, груди. Ніяк не вдавалося

нагріти руки. Від ліктів і до пальців - кров майже не доходила. Пришвидшив темп, до

граничного, аби не збити дихання. Недалеко і місто. Рішив спинитися. розтерти руки.

Відчуваю щось не гаразд із серцем. Ще мить і воно зупинилось. Ще стояв, не падав. Не

хочу лицем - в холодний сніг. Збережіть життя, попросив подумки. Це відчуття - коли

серце не бється, а ти ще живий незгіднмй. Скільки пройшло? Всього кілька секунд. Забило -

сь. Дуже багато тоді в мені появилось. Терпіння. Побіг знову, вибрав максимально щадя -

щий темп. Ось і місто, ось і дім. Заходжу. Ще пробую ім усміхатися, та усмішка виходить як

в осяянного чудовиська. Купіть мені молока, хочу гарячого молока. Не великий пан, собі

купиш і сам. Сміюсь разом із ними. Обхожусь гарячим чаєм. Думаю. Зрозумів, що допустив

страх. Неможна. Більше я страху не допускав. Не кинув біг. Літом, перед самим сходом

сонця, коли легкий вітерець огортає тебе. Тиша усюди, ще зорі. Але край неба уже роже -

віє. Хмарки забарвлюються в рожеве, ось і синь неба проступає. Це милість Божа в таких

маленьких проявах життя.

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 

Тюльпани, голуб, і слабе немовля.

 

День був ясний, сонячний. Голубе небо на всю ширину. День являв свято, свято

природи. Все живе раділо, тішилось, весна. Тільки звідки в мене важкість така, що так

незримо стисло мене? Що зі мною? Що це за відчуття втрати невимовноі? Неможливо

робити своі буденні діла, щось повертає мене з силою до того незвичного почуття. Воно

вимагає якогось вирішення, якоісь діі. Так не знаєш за що і про що це тобі. Добре, вирішу

це своім своім способом. Одягаю кросовки, легкий спортивний одяг. Рішаю побігти до мами,

по дорозі все обдумаю. Це у Яворові, туда мені бігти більше двох годин. Не зупинятись, не

відпочивати, все вперед і вперед. Приходять думки, я іх не проганяю. Яворів, ми тоді жили

там. Тоді було важко усім, багато людей голодувало. Марія розказувала потім увечері,

привела мати в садочок дитину, а дитина хвора. Ви тільки догляньте за нею, як не піду на роботу виженуть. Згодом у дитини почалакся температура, а близько обіду конвульсіі Як

була у білому халаті, завернула дитину у одіяльце і вибігла на вулицю.Назустріч машина,

вона ж стала посередині дороги загородивши шлях. Водій не хотів спинятись, наіжджав

на неі, потім вдарив по гальмам. Машина злегка стукнула по коліні і зупинилась. До

лікарні - швидко! Водій уже не сперечався, рвонув з місця, весь білий. Дитину тоді спасли.

Потім стало важко, уже не до думок було. Сил уже нема, і небо, таке голубе, і щось

взметнулось в мені в верх. Білий птах у небі, високо-високо. І раптом відчув як у грудух

щось залопотіло крильми, як птах у кліткі. Знов піднімаю голову до неба, птах застиг у одній

точці. Подумки відпускаю птаха в вись і виривається він. Нічого не думаю, не можу це

зрозуміти. Тільки ми відчули один одного. Коли вже вбіг до міста, сили знов оставили мене.

Тільки й бачу як несе мене від одноі сторони вулиці до другоі. Бачу людей, сторонюсь

проіжджаючоі машини, чую запах квітів, город засаджений тюльпанами, вітер хилить всі

квіти то в одну сторону, то в другу. І знов чую аромат, легкий подих вітру у грудях, зі

сторони в сторону. Відпочив я у мами. Причини цієі тяжесті, цієі невимовноі втрати я не

виявив. Вона поволі замістилась через цей біг силою.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 

Чадра на обличчі .

 

Це разюче кидається в очі на вулицях європейських міст, в навчальних аудиторіях

університетів багатьох краін. Це незвично, це виглядає ніби щось із давнини прийшло

з своіми правами. Незаперечними. Християнська культура західноі цивілізаціі ставить

себе вище. Та даремно. Тут би дякувати треба мусульманкам. Чоловіки правильно

зрозуміли це німе послання. І занепокоілись. Адже так і іхні жінки можуть захотіти стати

вільними, з власними поглядами. Вони можуть поставити барєр перед поглядами, що вони

не бажають приймати. Вони можуть стати строгими. Це знов щось заново відкриває людині,

що існує таінство. Що існує природнє бажання захистити свою свободу, свободу від

навязливого посягання на тебе. Це рішуча незгода з тим що несе західна цивілізація.

Вони не погодяться, не погодяться обі цивілізаціі одна з одною. Одна буде захищати

своі нудистські права, одностатеві шлюби - друга строгість і намагання захистити жінку.

 

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А може злагода між ними можлива?

 

Я згодна з афоризмом Сергія: "Пресекающий свободу другим – сам несвободен."

 

Може вони погодяться стати вільними, свободними?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 

Я розумію, що це крайність. Але коли одна шалька терез різко опускається до низу

потрібно приложити зусилля, щоб іі підняти. Коли розмовляти мовою аналогій, щоб

переплисти річку потрібно брати напрям вище, бо течі тебе все одно знесе. Ще й коли

течія швидка і тебе зносить треба приложити силу і завзяття, щоб попасти до наміченою

тобою мети. Потрібно ще мати що подарувати один одному. Потрібно вміти прийняти

щось від іншого, відмінне від твого. Можна побачити в цьому цінність, в чадрі, можна

побачити це як німе послання, саме це я і бачу, і глибоко пошановую цих мусульманських

жінок. Коли ми не будем вернути від них голову - вони достойно поцінують допустим

танці- балет Lord of the dans7

 

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 

Брянські ліси

 

На переддипломній практиці мені пощастливилось попрацювати кілька місяців у Брянській

області, обіздити всі Брянські ліси. Ми, ми це групка студентів і викладачів, всього кілька

чоловік восстанавлювали астрономічні координати геодезичних пунктів. По Сонцю, по

Полярній, по Місяцю. У день і в ночі. Астрономія завжди мене цікавила, як побудовано Світ,

що таке сингулярність, квазари, пульсари, що таке час, що це за світ елементарних часток,

ентропія. як це звязано з часом, чому в найменшій частинкі може зберігатися сила, що

здатна розрушити весь Всесвіт і що не дає змогу це зробити, які розміри Всесвіту і що там

далі за кінцем, за границею Всесвіту? Хто ще живе у Світі, як вони думають, як живуть?

Уявляв своі моделі Всесвіту, своі ідеі мав як це все побудовано, звичайно без всякого

опертя на математику. Ми мали там можливість інколи про все це поговорити. Та запомята -

лась мені ця практика зовсім іншим. Помятаю кілька разів ми натрапляли на кинуті села.

Забиті навхрест вікна, забиті навхрест двері. Навколо ліси. Ми ходили, обдивлялись, нічого

не торкались, відчували що біда заставила людей покинути село. Це відчуття було гостре,

І тоді ми покидали село. Зупинялись просто посеред лісу, набирали води із глибоких

дорожних ритвин, готували вечерю і готовились до ночліга. Все літо в беззупинній роботі.

Палатки, комарі, пологи на розкладушках. Людей майже не бачили. Робота по окраінах сіл,

як правило біля лісу. У села і не заіжджали. Швидко виконати роботу, і знову через ліс.

Пізніш уже, коли стало трохи вільного часу, почали заіжджати у села, цікавитись як живуть

люди. І дуже вразило мене тоді, роззорені колгоспи, якийсь безісходний погляд у людей,

дуже добрі лиця, мягкі, терплячі, тихі і мирні, та позначені чомусь зневірою.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Gajavata:

Цитата
танці- балет Lord of the dans

...це дуже красиво... а Ви були на цьому балеті? бачили його? розкажіть, будьласка smile.gif мені поки що не довелося, я лише мрію побачити його... дуже люблю танці...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 

Це Ірландський танцювальний балет Рівер - Денс, попередня назва, це назва самоі

постановки танцю. В ньому мовою танцю було відображено відносини жінки і чоловіка.

А також цією ж мовою показана боротьба добра і зла. У мене є запис зроблений на

диску, можу Вам вислати.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 

Знаки, символи, язики, Пустити на торгівлю.

 

Минулого літа я мав радість побувати у Києві. Нам подарували таку можливість. Хтось

благодійний. Нате, побувайте у Києві, відвідайте всі святі місця, відвідайте те що почита -

єте. Був високий автобус, таких я раніше і не бачив ніколи. І ми поіхали на кілька днів.

Я був в стані якогось благоговійного чекання і уваги. Все лягало на душу, кожна подія,

кожне слово, кожен образ що сприймало око. Установився якийсь спокій, і ... повна

одинокість. Першою ми відвідали Києво - Печерську - Лавру. За вхід довелося платити.

За зйомку, можливість фотографувати при вході в один з храмів Лаври - окрема плата. Це

велетенська територія. Безліч Храмів. Ми прислухувались в тиші Храмів, старались щось

відчути там, щось зрозуміти. А в одному порожньому Храмі нам позволили заспівати. Наш

хор став під сам центральний купол, і заспівав. Останній такт в одному пориві як одне

слово луна повторила ще раз. Почали звідкись збігатися люди, та ми пішли далі. Вражень

було багато, але ніщо не губилось, не втратилось і не заважало один одному. Печери,

люди довкіл. І знов Храми. Я зіткнувся при в ході в Храм з велетенського роста чоловіком,

одітим в одяг служителя. Поглянув у лице - усмішка. Зробив крок назад, теж усміхнувся.

Ми ще в одночас кивнули один одному. Здивувався як можна багато виразити без слів.

Плавали також на параплаві, священник наш сказав - хай поплавають, адже ніхто з них

ніколи його не бачив. Так і в метро катались по тій же причині. І звичайно купалися у

Дніпрі. Без цього ніяк. Потім знов Храми. Велетенський комплекс перед нами. Знов запла -

тили за вхід. Оглянули внутрішні простори дворів. Підходимо до дверей Храму, там... плати.

Ніхто нікому ні про що не говорив. Цей Храм був для нас святинею. Мовчали усі, розгублено.

Потім мовчки розвернулись усі і пішли геть. Був ще один Храм для мене важливим. Там

була Варвара і Катерина. Ми прикладались до скла ( до мощів ). Коли черга надійшла до

мене я просто поклав долоню і слухав. Відчув як сильна хвиля пройшла по руці, по плечі,

по серці, по лівій половині тіла. Потім підійшов ближче до входу, там стояли столи з різною

утварью. Продавались книги, продавались благовонія, продавались образки. Микола -

Угодник, ціла стопка. Зверху прибита ціна - стльки то. Марія Мати - стільки то. Варвара -

стільки то. Стопка образків Ісуса. Зверху листочок,і два слова - на торгівлю.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Присоединиться к обсуждению

Вы можете ответить сейчас, а зарегистрироваться позже. Если у вас уже есть аккаунт, войдите, чтобы ответить от своего имени.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Допустимо не более 75 смайлов.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Ваши публикации восстановлены.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставить изображения напрямую. Загрузите или вставьте изображения по ссылке.

×
×
  • Создать...