Спаси любовь

[Елена]

Когда будет не мобильный Интернет - расскажу

[Gajavata]

 

Це біле розлите світло.

 

Якось це сталось коли я остався у домі один - однісінький. Усі десь порозіжджались

і я мав змогу якийсь час перебувати в очікуючому мовчанні. Щось я чекав і навіть не

розумів що. Це завжди таємниче для мене свято - Пасха, коли щось у мені лише в цей день

року очікує, очікує, навіть не відаючи що. Вийшов на вулицю без наперед уявленоі ясності

куди іти. Ранок - ранісінький, на вулиці жодноі людини, всі в церквах. І тиша, тиша незви -

чайна. Я спинився, бо такого я ще ніколи не бачив - ні тиші завжди гамірного міста. ні його

безлюдності. Навіть пташки мовчали. Пустинна вулиця десь вдалині переходила в небо,

чисте ясно голубе. Сонце все освітлювало незвичним, білим світлом. І воно розливалось

вздовж всіх вулиць - біле молочне сяйво. Опускаю очі до долу, і тут щось різонуло по

серцю. Папери зімяті, фантіки, пляшка з під пива повільно котиться, ще щось суне повзе

гониме легеньким вітром. Я кинувся все це визбирувати з вулиці, оглядаючись, боявся

що мене побачать за цим заняттям. Ці кілька хвилин. Я робив все дуже швидко і ось,

вулиця чиста. Випростуюсь, помічаю постать що зявляється вдалині вулиці. Вспів. І після

того, коли мені доводиться прибирати у домі, я ніколи уже не маю почуття відрази до цієі

роботи. Я завжди згадую це Світло. Біле розлите світло.

 

 

 

[Елена Весна]

Біле розлите світло і Чистота... так Красиво...

[Gajavata]

 

Шевчено Тарас

 

Добро, у кого є господа

А в тій господі є сестра

Чи мати добрая. - Добра

Добра такого таки зроду

У мене правда не було

А так собі якось жилось

 

І довелось мені колись

В чужій далекій стороні

Заплакать що немає роду

Нема пристанища, господи

 

Ми довго в морі пропадали

Прийшли в Дарю, на якор стали

З ватаги письма принесли

І всі тихенько зачитали

А ми з колегою лягли

Та щось такеє розмовляли

Я думав, де б того добра

Письмо, чи матір взять на світі

- А в тебе єсть? - Жона, чи діти

І дом , і мати, і сестра?...

А письма нема

[Gajavata]

 

З Вашого дозволу Єлена.

 

МАНИФЕСТ ЛЮДЕЙ ДОБРОЙ ВОЛИ

 

Обращённый в будущее, во имя объединения усилий всех людей Доброй Воли.

Земля, Мать, Кормилица... Земля создаёт вам условия для жизни и процветания, и каждый

человек, живущий в этом мире, способен выявить свою позицию, способен понять, кто он

и какова его роль на Земле. Задумавшись об этом, люди Земли смогут увидеть тех, кто им

близок, кто мыслит в резонансном потоке, кто стремится жить полновесной жизнью, изменяя

многое в себе и мир вокруг себя. Это люди - созидатели, и их задача состоит в восстановле-

нии, здесь на Земле, того центрированого состояния благоденствия, что возможно почув -

ствовать лишь в гармоничном пространстве.

Мир многолик, и главное, что объединяет людей Доброй Воли позволит сконцентрировано

определить позиции крайне противоположные. Мир разделится на две категории, и каждый,

кто сможет определить свой путь, своё предназначение в этом мире, позволит выявить

позиции этого мира. Мир наконец выявит свои позиции с объединением Сил Доброй Воли.

Каким образом может происходить объединение? Только по мысли. Только на основании

тех критериев, того выбора, что определила душа. Лишь на уровне души можно услышать

ответ на поставленные вопросы. Для того чтобы выявить этот ответ, нужно научиться слу -

шать, нужно научиться делать посыл на уровне сердечной молитвы, нужно верить в то,

что ваша душа есть искра Божья, та нетленная частица, что настроена на своего Родителя.

Кто есть люди Доброй Воли, и почему так важно объединение? Люди Доброй Воли -

это тот авангард деятельных людей, что стремятся восстановить утраченные основы Света

в этом мире. Это люди, которые пришли во имя высокой цели и осознают свою роль и

значение всех преобразований что ожидают Землю.

Земля не раз меняла свои вибрации и не раз за всю историю человечества стояла перед

выбором - быть или не быть проявленной жизни на ней. Ныне подобный выбор вновь сделан

и выбор сделан в сторону Света, в сторону повышения вибраций и выхода на новый уро -

вень существования. Именно этот выбор предполагает объединение людей Доброй Воли,

тех кто ответственны за свои деяния, тех кто способен оказать помощь не только себе, но

и тем кто в ней нуждается.

Люди Доброй Воли составят форпост тем изменениям что грядут. Они станут держателями

канала, потока Света, что будет в максимально щадящем режиме поступать в пространство

Земли, растворяя всё тёмное, всё отжившее, всё требующее нейтрализации, выведению из

этих пределов.

Если люди Земли сумеют объединить свои усилия, то они образуют световое поле защиты

Земли и тем самым помогут многим землянам пережить грядущие времена. Это важно, ибо

лишь на основе объединения может прийти помощь, что важно для землян. Поверьте, что

помощь идёт, важно знать, что от вас ныне живущие много зависит. От вас от ваших мыслей,

действий и решений зависят многие коррективы в общем плане. Вы имеете возможность при

помощи известных вам средств коммуникации создать единое поле для взаимодействия, для

совместных усилий в разных уголках земного шара, именно такая координированная работа

важна. Важно и то, что каждый из вас - нужное и важное звено, и объединение может про -

изойти через признание равных прав каждого, через уважение его опыта, его позиции в

этом мире.

Основное что может привести к объединению - это общая цель. Это желание действовать

во благо Земли, человечества и Вселенной. И если цель едина, то важно произвести усилия

и образовать единое поле всех светлых душ, что обитают ныне на планете. Вы многое можете, вы многократно усилите все свои возможности, узнав брата, сестру по духу, по уст -

ремлению к Свету, к знаниям, к Божественным истинам, сокрытым в каждом в глубинах

подсознания. Если впервые за всю историю Земли мир обретёт целостность, если светлые

души Земли перестанут дробиться на сообщества, считая лишь себя избранными, верными,

а иных подобным им - неверными, то вы станете свидетелями великого чуда преображения

и восстановления истинных знаний на Земле.

Объединение всех светлых душ позволит произвести единую молитву как единый призыв

о помощи. Для синхронизации можно использовать единый звук. Этот звук сольётся в

пространстве на волновом уровне, и это может стать важным моментом для Земли. Это может

помочь произвести важную работу по очищению в важный грядущий момент.

 

Те кто услышат и поймут, могут выявить своё отношение к подобным утверждениям.

 

Я принимаю Свет в свою жизнь

 

Я становлюсь деятельным работником, проводником Света

 

Я верю что мои усилия не напрасны, что Свет сильнее Тьмы

 

Верю что изменения нужны и важны, что гармония есть результат общих усилий, общей

деятельности тех, кто выявил эту позицию

 

Снова мир засияет тем первозданным Светом, что будет проявлен через общие усилия

всех светлых душ

 

Мир будет очищен, и моя роль в этом процесе очевидна

 

Я знаю, чувствую, вижу, что основы Света на Земле восстанавливаются

 

Да будет мир и Свет, да восстановится истинное предназначение всго сущего в этом мире

 

Да будет так!

Учитель Христос

16.02.2009г

 

[Gajavata]

 

З Вашого дозволу Єлена

 

Третє Послання Фатіми

 

У цьому тексті виложено зміст Послання що не дійшло до людей, яке мало своі задачі в

момент коли воно було послано. Новий текст Послання змінений, і настроєний на сприйняття

нині живучих. В тексті в якому оставлена основна суть, розшифровані ті основні файли

інформаційні, що мають задачу змін на всіх рівнях.

Діти Моі! Дорогі і любимі! Я несу вам вість. Я буду говорити з вами від першого лиця. Я -

Та, яку ви знаєте, і образ якоі запечатано в серцях багатьох. Я говорю і молюся за вас,

про всіх вас, хто в цей момент настроєний на моі позиви.

Давайте повторимо тричі - Мир всім ! І схилимо голови перед величчю Творця. Я прийшла

щоб указати вам напрям, Я прихожу щоб змінити його, так як він викривлений, веде до

пропасті безліч і безліч душ ! Як багато заблукавших! Як багато оступившихся! Як багато

тих хто бачить, але не хочуть увидіти, багато і тих хто закриває вуха щоб не чути правди

і перебуває в тому світі що іх влаштовує - світі упивання власною гординею, скріпленою

страстями далеко не благими.

Хто наставить світ на шлях істинний? Хто зуміє узнати і признати істинне вчення Христа,

а не те що нині признається за ним? Хто зуміє увидіти Христа, бо бачити може його кожен

хто вірить у нього? То чому ж так мало зрячих? Чому іх бачучих, лицезріючих Христа ви

закриваєте на засови, ховаєте від людей? Хто, взяв на себе повноваження керувати долями

світу від імені Христа? Хто ті, хто повірили що іменно ім дано це право?

Право вірити, щиро любити і відчувати, не купляється. І ті кому дано бачити, лицезріти

святі лики заслужили це. І ці заслуги складають той стимул, що позволяє визначити багато

на рівні серця, без страху і сумнівів. Ті, яким дарована ця честь спілкуватися з Христом,

тих не підстроіти ні під які людські штучно створені інститути. Ті, хто іх створили, поставили

памятник собі, а не Тому, хто сотворив життя.

Спішіть дорогі моі, час жатви приближається. Спішіть побачити все в істинному Світлі. Спішіть

побачити те, що вам приготовлено. В світ прийде нове знання. Світ буде змінено. Світ буде

стояти перед вибором, і цей вибір буде зробити не просто. Ціна його - багато і багато жертв

людських, які попадуть в капкан людських амбіцій і гордині.

Лише обєднання людей в єдиній молитві, може попередити багато і багато жертв, може

спасти Світ від переможноі ходи Антихриста, котрий уже прийшов, і буде скриватися під

багатьма личинами. Але під час вибору розпізнати його зможе кожен, бо його роль буде оче-

видна, як очевидні наміри і цілі.

Розєднане християнство втратило силу, і само вчення трактуєме по різному, загубило силу

Потока, загубило силу даяння і звершення багатьох змін. Коли поізд мчиться на повному

ходу його важко спинити. Коли хто-небудь побачив що попереду тупік. і загублено напрям

руху, то як зупинити поізд щоб ніхто не постраждав і правильно все зрозумів? Поізд мчиться

по кругу. І його рух не веде до цілі. І ті хто іде у ньому не розуміють, що рух по колу нікуда

не веде. Вивести поізд із круга - це те що належить зробити. Зміни очікують вас. І велика

перемога перед зустріччю.

Возложимо руки разом і вознесемо молитву "Алілуя" Смиренні ми і шануємо Волю Твою,

ми молемось про Мир, про освітлення Світлом Твоім. Ми в благодатному стані умиротворіння

возносимо хвалу Всевишньому. Ми віримо що наші пориви будуть почуті. Як і зрозумієм що

нам буде низпослано.

 

Амінь

 

 

 

 

 

 

[Gajavata]

 

Казка

 

Жив собі і був один смішний чоловік. От він подумав собі якось добре, помолився

і каже - Скажи Небо, чому так? Приходить Новий Рік на землю і всі люди на планеті

бажають один одному добра. І скільки Нових Років уже наступало, та добра цього

люди так і не можуть діждатись. Чому так? Легше легшоі пірінки, легше сніжинки що

падає на землю спустився до нього Ангел. - Не просте твоє запитання, та все ж відповім

я. У цей день, так як і в інші деякі дні, люди настроівшись, у єдиному пириві, в єдиній

молитві насправді можуть багато змінити. Та... насправді вони не хочуть цього. Вони

заклопотані лише собою. Мільйони людей, коли приходить відповідний час піднімає

руку з келихом вина звертаючись з побажанням до іншоі людини. Музика, гамір, без -

численні наідки, розмови. І все намарне. Усі ваші побажання. усі ваші почуття, розсіюються

мов дим ледь торкнувшись іншого чоловіка. Ангели безуспішно обходять один за одним

кожного. Та іх простягнуті руки з дарами ви не бачите, іх присутності ви не відчуваєте.

Ви не хочете змін, інакше ваше серце билося по другому, і з тривогою, і з надією, і з споді -

ванням. Ви б очікували цього нового, сподівалися, надіялися, плакали... Так, де-не-де

вони все ж знаходять людину що відштовхнула всі ці келихи, уєдинилась, про щось

молиться, у щось вірить, і щось чекає. І тоді вони плачуть перед нею, і приймає тоді ця

людина дари всім серцем своім.

[Елена Весна]

Дякую, Ігоре... така чудова, лагідна новорічна казка. Дякую Вам

Як Ви відсвяткували Новий Рік?

[Gajavata]

 

Мені вдалося додзвонитися до кількох не байдужих мені людей і поздоровити

як міг із приходом чогось нового, чогось неочікуваного у іх житті. Напевно це

найкраще що я зміг зробити.

[Gajavata]

 

Свят - вечір

 

На широкому проспекті, де зараз стоіть памятник Шевченка із хвилею що здійнялася

уверх і показує Украіну, увінчану, укриту Матірю Марією, низ падаючими ризами що

обійняли всіх, я побачив щільний гурт людей. Кілька сот чоловік плече до плеча - когось

прикривали, радісно збуджені і насторожені. Було чутно спів. Я з трудом протиснувся до

центру. Наче в минулому опинився. Волхви з дарами, з жезлами увінчаними зіркою,

пастухи і воіни з мечами та списами. Дівчина - незрівняноі вроди з вінком на голові і

з різнобарвистими стрічками падаючими до долу з дитиною маленькою на руках. Усі вони

співали. Усі усміхались. - Я хочу к вам, я с вами, можно мне? Закричав юнак. - Іди, іди

до нас. І він збентежений і надхненний, з сяючим лицем приєднався до співаючих.

Це був перший вертеп у Львові, це були перші колядки коли люди перебороли страх

і вийшли на вулицю.

 

[Елена Весна]

Згадалося, як ми з однокласниками почали ходити на Святвечір до друзів і співати коляди і різдвяні пісні... Так це все було дивовижно і сповнювало Божої Благодаті... Завжди чекали на цей вечір, як на щось дивовижне… співали від душі, навіть ідучи вулицями, і люди завжди посміхалися до нас, деякі зупинялися, щоб з нами заспівати…

[Gajavata]

 

Мамо, я виріс на декілька тисячоліть

 

Моя мамо, куди мені Вас посадити?

 

Я в них виломлюсь в тонкім

 

І тонке не буде боліть

 

Котре мене може судити?

 

І за те що не можуть почати

 

Ходять по мені мамо

 

І запитують - що ім втрачати?...........

 

З поеми Тензори чуттів. Ігор Шевчук

[Gajavata]

 

Я про щось собі подумав.

 

Багато що не зможе проявитися на Украіні в одночасьі - це тепер ясно видно мені.

Учили мене колись - а попав у чужий дім і господар на хвильку вийшов оставивши

тебе одного, попросивши зачекати його - стій. Стій на місці і чекай. Не ходи по хаті,

не переставляй меблі, не виймай книгу із полиці. Просто почекай господаря. Щось

надовго цей господар вийшов, так і не може повернутися сам до себе. Дивлюсь майже

в відчаі на нинішню ситуацію. Бо навіть щось одне вирішити правильно, і те має бути

проявлено у вищому, у новій свідомості, у новому баченні. Потрібно інше бачення. Це

бачення глибше, що прозріває причини і бачить наслідки. Де ясно видимо головне - ціль.

Що ти хочеш щоб проявилося у житті, куди ідеш, яка твоя мрія. Бо все може бути узгод -

жено коли ціль висока і ясна. Бачення, зуміти щось побачити.

Я так радуюсь, коли можу побачити у своєму житті щось нове, що раніше ніколи не міг

зрозуміти, що деколи навіть пробую це описати. От наприклад як сказати солдату, що

дійшов до Берліна, захищаючи Батьківщину а тепер стоіть проти іншого солдата, який теж

захищав свою Батьківщину, та ворога він у ньому бачить. Як сказати йому що це бачення

хибне? Я довго до цього навіть не міг підступитись. І потім собі подумав, що найкраще буде

описати історію Рауля Валенберга. Адже той хто жертвує своє життя заради спасіння

іншого завжи зможе зрозуміти таку людину. І я собі подумав що якби цей солдат що дійшов

до Берліна знав про такого Рауля Валенберга, як він проявив своє життя, як відчайдушно

намагався порятувати інших - і те як з ним потім повелись?! Він власноруч посадив би це

деревце на Алеі Праведників в Яд Вашем. Він зумів би побачити і колючу проволоку у

власній краіні, і концертраційні табори. і голод. Він не зміг би відвернутися від того і сказати

цього нема, цього не було. І тоді він можливо міг би і подумати щось у нашій краіні було

не правильно, щось ми не хотіли бачити. Багато що можна було б вирішити у нашому житті

тоді не так. Це позволило б зрозуміти один одного, це позволило будувати щось разом.

 

[Gajavata]

 

Закладені діти. ( Або діти з мудрими не по віку очима)

 

Деколи, щоб виразно щось зрозуміти світ ставить перед лицем твоім те, що ти маєєш

зрозуміти. Цього разу світ поставив це перед малими дітьми.

Скотобойня і школа стояла напроти одна одноі, на одній же вулиці, змушуючи іх якось

реагувати на взаємну присутність. Вчителі довго чинили опір цьому сусідству, і нарешті

звернулись до телебачення. Вони хотіли всім розповісти як це впливає на дітей.

Розказували. Коли на перерві, весело галасуючи діти вибігали на двір, до них деколи

долунав стогін забиваємоі тварини. І тоді вони замовкали, переставали бавитись, безцільно

мовчки ходили по подвірю. На уроках вони часто задумувались, відходили у глиб себе,

і видно було, якась важлива робота проходить у них. Від деяких ми ловимо запитливі

погляди, намагання нас зрозуміти чому ми позволяємо убивати тварин. Коли б цю ското -

бойню перенести десь подалі, у закуток. Подалі від сторонніх очей. Та щоб це дало?

Жах залишився б. Він тільки перенісся би за лаштунки.

У дома, коли мама відкрила пакет молока з написом ласуня - дитина мовчки відсунула

це молоко і мовчки поглянула на матір. Мати розуміє цей погляд бо вчителька розповіла

що Юрко іі зомлів сьогодні у дворі школи, коли вітер доніс той запаморочливий запах

крові. Мамо, скажіте мені, у якого Бога вірять дорослі? Про що вони моляться у церквах?

І що це таке - любов? Мамо, давайте помолимось за тих хто сам за себе помолитися не може,

хто навіть голосу не має щоб попросити за себе.

[Gajavata]

 

Мені здається Бог уже не буде наказувати людей. Таке сиротство, така вже вселенська

бездомність. що далі нікуди. І ця одинока людина майже стирається з памяті тоі вічноі

книги життя. Десь там розчинившись, загубившись в війнах, у релігіях, в історіі. Безвісти

пропавша у пісках часу. Уже не як вінець творіння, а як щось що підчинене. без всякоі

вартості, як річ якою можна управляти. Мені здається почалось все з Авраама, коли ту

дитину поклали на жертвенник. І хоч до жертви не дійшло, ангел схопив ту руку з зане -

сеним ножем, та все ж в памяті заклалось, во імя чогось можна пожертвувати іншою

людиною. Ці в ідливі сліди довелось потім стирати чимось іншим. І представ інший Бог.

Бог, вмираючий із Любові до людини. Бог, що хоче щось показати. Що є настільки

невідмирська любов що віддає своє життя за людину. Та якось то трудно входило в життя.

Потім були міліони вогнів інквізиціі. де знову з легкістю жертвували іншою людиною во імя

чогось. Розбита. спантеличена, серед тих слів покайся стоіть людина перед церквою що

завжди вибирала не того бога. палила своі вогні і завжди жертвувала кимось.

[Gajavata]

 

Стараюся зрозуміти багато речей що сигналять мені в виді взаємозвязаних ланок

розвертающихся подій аж ндто відкритих і відвертих щоб можна було іх проігнорувати.

Уже ці подіі почали знімати з мене цю кругову оборонну позицію, щось уже можна

спокійніше глянути. Чому ти тут? Чому ти працюєш саме там де працюєш? Це і в намаганні

зрозуміти як все має бути правильно побудовано. з мокрими і холодними часто руками

на вітрі продуваємому крізь усе що одів, і з безконечними просторами лісів, що відкрива -

ються, таких гарних. Щось будується дуже красиве, величне. Комусь це присвячується.

Це не реставрація. Це побудова нового. Інакше зачим все це?

[Gajavata]

 

З Вашого дозволу Єлена. Про медитацію, про настійний рух уперед.

 

Поговорим о медитации как практике осознания. Чего жажду я, когда призываю вас произвести непродолжительное отключение от мира и мирских проблем? И отчего это

не получается?

Не получается прежде всего потому, что у вас на этот счёт разные установки. Невозможно

сосредоточится на дыхании? Сразу этого достичь, возможно не просто, но момент некого

освобождения, сброса груза материальных проблем, пусть на мнгновение, но происходят.

Цените эти мнгновения, отслеживайте состояния, и если вам удастся их зафиксировать,

сохраните в мозгу, в своей памяти, то вы начнёте постепенно увеличивать время освобож -

дения, и начнёт происходить сонастройка и определение энергетического канала.

Заблокированные центры невозможно извне заставить функционировать в полном режиме,

ибо организм, его полевая структура не готовы к этому, ибо это процесс целостный.

Состояние души, сознание должно определять готовность к тем или иным процесам. И сам

процесс медитации способствует пробуждению души и её сонастройке с потоком. И это

важный и существенный момент - разобраться, что медитация ведёт к соединению с опре -

делёнными потоками.

Во время медитации возможны захваты на уровне полевых структур, внедрения. Вот почему

я говорю о молитве, об определённом моменте включения вибрационной защиты, защиты

того потока в который вы собираетесь войти. А что происходит когда вы применяете знания

ментальные? Вы лишаете себя состояния настроености на защиту, вы искажаете задачи и

цели того, что я желаю произвести.

Пранаяма, дыхательная практика. Я говорил о ней, но я не говорил о поминутном примене -

нии того или иного действия. Я предлагаю вам свободное восприятие. А как это? Сложно,

трудно разобраться, но вы уже способны к "твёрдой пище", вы вышли из младенческого возвраста. Думайте, практикуйте, используйте разные методы, не ждите разжёванной пищи,

учитесь принимать одно слово как указание к действию и не думайте что всё произойдёт

с первой попытки. Практика предполагает усердие, внимание, размышление и после -

отслеживание результата.

А какой вы ждали результат? Мнгновенное соединение с Творцом, чистый Свет, проходящий

через раскрытые центры, или полёты в космические миры? Чего вы ждёте? Минутное, секун-

дное отключение и включение сердечного центра, души - это уже будет для многих резуль-

тат. Его трудно отследить, зафиксировать, ибо вы спешите и не видете того малого, что

является вашим, пусть небольшим, но всё же достижением.

Я предлагаю вам не делать скороспелых выводов, практиковать и не ждать мнгновенных

результатов. Результат, тот который я жду, будет. Он проявится когда завершится работа

с подсознанием, а до этого ещё далеко. Пока мы только ступили на путь. Идти трудно?

Проще сойти с дороги и отдохнуть, возможно до конца земных дней, чтобы потом опять вер-

нуться в это состояние и начать путь с начала?

Вам дана возможность двигаться вперёд. Вы несёте на себе груз нелёгкий: ваши недоработ-

ки, искажения, переплетения огромных наработаных связей, что создают проблемы и без-

относительно тянут вниз, тянут остановиться и утратить волю к пробуждению к движению

вперёд. Я говорю с вами так, ибо вижу, что настал момент нашего более пространного

общения для получения результатов, для движения вперёд.

 

Учитель Христос 4.04.2003 р

[Gajavata]

 

Ті. що пішли.

 

Коли хлопці промовляли назви ближлежачих сіл. це в них звучало як інша краіна.

З затаєнним благоговінням - а ти був у Стремільче. а у Берестечку. а в Лопатині? А ти

бачив велетенську сосну. замість гілля в неї виросла ще одна сосна. Коли станеш близько

верхівки не видно. Здалля. заважають інші дерева. І тільки з одного місця вона видна на

повний зріст. Вона піднімається над усім лісом. як на картині одного художника. що зобразив

сосну на самотній скелі. Тільки там вона одна возвишається над усім. а тут в оточенні.

Ходімо. я тобі покажу. І це говорив чотирилітній хлопчина. І двоє дітей пішли. у глиб лісу

на три кілометри. щоб глянути на ту сосну... У одне із таких сіл колись попала моя тітка.

На самогго Миколая. пролунав дєвінок - Ігор. приіжджай до нас у гості. І вже. після

святкового столу. оставивши інших гостей до сну. за чаєм. тихо пригадувала: все життя

буду дякувати і памятати твого тата. Приїхав до мене у село. знайшов у полі. Люба. що ти

тут робиш. серед стерні. з босими ногами? От бачиш. уже і кров тече з пробитої ноги. Тобі

ж треба вчитись. Вивчилась. Стала учителем. Так і започаткувалась династія. вчителів...

Важко мені було. коли він помер. Щось ніби померкло в середині. Та раз проснувся

радісний. зірвавсь з ліжка. ще чув у середині його голос. Я живий. Ігор. Я живий. Потім

пригадав... І ще раз. на вулиці. серед гуркоту машин. на гомінкій вулиці. знову почув

його голос - Ігор! Я живий! Не носи то траур. зірви. Я живий. І я послухався. я зірвав ту

траурну стрічку.

 

[Гость]

Дуже цiкаво, Iгоре!

[Елена Весна]

Дякую, Ігоре

[Руслан]

А я згоден з вами Ігоре. Чорна стрічка - для людей і започаткована людьми направленними на сум і скорботу. Можливо в якійсь мірі і комусь і такий підхід потрібен. але в більшості я думаю мають лунати все життя слова Христа "... впустіть радість в душу..." "...я живий...".

Той хто має світогляд з розумінням перевтілень - позбавлений страху смерті. Ніщо нікуди не счезає і нізвідки не з`являється - це закон Всесвіту. Багато що ще потребує пояснення і розповсюдження.

І так хочеться прочитати книги Елени на українській мові... так хочеться ?!

[Gajavata]

 

Замкнені вікна.

 

Пташка і бджола залетіли під купол саме тоді. коли робочі вставляли у башту

останнє вікно. Вісім герметично замкнених вікон і вгорі вентиляційна решітка. Гарні

вакуумні вікна стрімко підіймаються догори. заокруглюються півколом. Міжвіконний

простір розмальовано білим обводом і потім усе голубим. під колір неба. Гарна башта.

золотий купол. от тільки пташкі звідси уже не вибратисью. Пташка поривається до

кожного вікна. бється дзьобиком. бачить небо. хмари - і не розуміє. чому вона не може

вилетіти. Вона ще пробує вверх і вверх. під сам купол. під бетонний звод - болючий

удар і знову до вікна. Вона ще може вилетіти звідси. Треба стрімко униз. до настилу.

між тросами є вільний простір. Та вона навчена тільки вверх. Сьогодні зранку я побачив

мертву пташку на деревяному настилу.

Золота бджілка. змучена бджілка. ти геть схудла. Ти бєшся об скло ще і ще раз.

Ти не назбираєш тут нектару. ти не зможеш тут жити. Ти залетіла не туди. Бо справжній

купол для тебе є усе небо над головою. І все що є під цим нерукотворним куполом. усе-

усе. сотворено для тебе. І дерева. і зелені трави. і пахучі квіти.

[Gajavata]

 

Двоє на вулиці. або молитва.

 

Вона майже бігла по вулиці. запізнюючись на щось своє. коли зустрілась поглядом

з незнайомцем. Цим двом не вдалося пройти мимо один одного так просто. Хоча одна

з цих людей нвряд чи зауважила іншу. Спинилась мимоволі. не віддаючи собі звіту зачим.

перегородивши йому дорогу. Дивилась на нього вражено. потім мовчки поступилась. дала

дорогу. Повернулась до вітрини. подивилась на своє зображення. Ні. Вирвалось.

Я ніколи не буду такою. Я ніколи не буду такою. ти чуєш. безмовно кричала вона. Ти

людина похилого віку. Очі твоі загаслі. і нічого уже не виражають. Нічого життя не написало

на твоєму обличчі. крім втоми. Ти обійшов мене навіть не здивувавшись чому я тобі

перегородила дорогу. Ну хіба так має бути людина. Щось сталося з нею. Вона бачила те.

на що раніше не звертала уваги. Біль людини. Співстрадання. Це входило в неі. і вона вже

не могла цього уникнути. Ну за що це мені, думала вона одного разу. за віщо я приймаю чужу біль. Аж поки не стала одного разу просто неба. і попросила. Господи. Зроби так. Щоб

ніколи людина не втрачала надію. Щоб мала ради чого жити. навіть коли залишається

зовсім одна. Щоб знала. що є Хтось. Хто завжди іі любить. Хто ніколи іі не зрікається.

[Елена]

СПАСИБО, Игорь!

[Gajavata]

 

Та затанцюй ти від радості. танком Давида перед Престолом.

 

Ми. давні друзі збираємось інколи. Бо не захотіли розлучатись. Бо те. що колись

зібрало нас. первоначально було височайшим. Вчитися. пізнавати невідоме. в радості

дарувати. Не хотів я їхати. Було сильне бажання перебувати в самотності. Та приходить

СМС повідомлення. надіслане майже рік тому. Десь блукає по лабіринтах електронних

звязків та являє. перед самою зустріччю - номер телефона твого друга такий то. Отже

вирішено. їду. Я теж хочу про щось розповісти. Адже світ так стрімко міняється. стільки

нового. Та найбільше хочу розповісти про послання Матері Марії. послання Ісуса Хреста.

про Київ. Як маленькі струмочки стікаємось ми з різних сторін. Деколи по дорозі

зустрічаємся. ідем разом. розмовляєм. Та бідна пташечка. Юля. що попала за грати.

На межі фізичного болю. вона пише відчайдушні листи любові. Вона щось відкрила у собі.

Ці букетики польових квітів що дарують їй зовсім бідні люди. Вони розчулюють її просто

до сліз. Вона не хоче вразити їх цим словом та пише. люди зовсім не наділені статком.

Вона вірить. Скажи. а в вас моляться за неї? Так. У нас моляться за всіх кому боляче.

Хто просить і потребує допомоги. А у вас? Ні. У нас гніваються. Гніваються? Та на що?

Та на суд. та на суддів. та на багатих. та на... Ось уже і підходим. Які гарні лиця. Всі в

радості спілкування. тихо перемовляються. вітаються. обнімаються. Ось заходить

і той що колись зібрав нас усіх. Стримано вітається. представляє нове. написану книгу.

Читає. Зал округлий. стіни завершуються майже куполом. Звуки повертаються до

пославшого. Звідусіль. Як до фокуса. Як і в життя. все повертається до людини.

Звук підсилюється. вібрує. і важко виокремити слова. Намагаємся вловити цей посил.

ці почуття іншим способом. через стан. а не через слово. через ту енергію. що вложено.

Пізніш він скаже що ніколи не чув щоб так уважно слухали.

Звук вводить. вітає. дарує. Щось болить. щось віддається. Щось намагається. виразитись.

прорватись. Палає *праведним* гнівом. Закликає у свідки піднявши руки угору. Пред являе.

Разить. І раптом тиша. Перше лагідне слово. Як острів у бурхливому морі. Ніби сонце все

освітило. І поверх всього цього. Єдине бажання. Піднятись. взлетіти. вирватись з топі.

Ні. ти не розказуєш вірша. В вірші цього нема. Ти розказуєш про своє життя.

Усе. Тиша.

Хто ще хоче виразитись? Хто ще хоче сказати від серця?

Піднімаю долоню. Говори.

Я знаю. що це. коли немає доброти. Я знаю. що правда це не суд. Правда. це лише те.

що вона хоче показати. Про щось я теж розказую. воно для мене дуже важливе.

Потім почанаю говорити за послання Матері Марії. Про одне послання. сказане

зовсім недавно. Потрібно було посвятити Росію Моєму Непорочному Серцю.

Не було б Сталіна. не було б гулагу. не було б другої світовоі війни. Стало тихо.

Ми починаєм говорити з другом водночас. Вони не люблять. Якби любили. послухались.

Не допустили би всого цього. Мовчи...

Друже. Та затанцюй ти від радості. яу Давид пустився в танок перед Престолом.

Це ж і для тебе. Ти так чекав цього нового. Воно прийшло. Ці послання. це від Того.

кого ти так любиш.