Перейти к контенту

Спаси любовь


Рекомендуемые сообщения

  • Ответы 476
  • Created
  • Последний ответ

Top Posters In This Topic

Top Posters In This Topic

Popular Posts

Мені хочеться поговорити про ці чотири вірші відчуваючих і думаючих дітей. Бо появляєтся резонанс, прийняття, зароджується відповідь і виникають образи нові. Весни.  Це не важно що зараз осінь надв

Вспомните как одержал победу, одну из величайших побед, великий Тамерлан. Он зажег степь позади своих войск, и те, гонимые огнем смяли врага. Помните, что лишь энтузиазм, вера в правоту и ог

Ні, на жаль ні.   *** Через безліч одвічних світів через хмари й ранкові тумани відчуваю як дух полетів хай прямує й шукає омани...   *** Серед міст потойбічних і дивних що трясуться від кро

Posted Images

 

Ця вузенька полоска під ногами.

 

Треба було прийняти груз наверху. Сильний вітер. Усе мокре.

Стою на вузенькій перемичкі. Подали. Підтягую до себе крюк.

Підтягую груз. Щось у нас вріноважилось з грузом. Та він поволі

починає відтягувати мене назад. Хочу падати. Кажу собі. відкинься

спиною до колони. Відкинувся. Притулися. Притулився. Та він тягне

далі. По міліметру перетягує. Підтягуй дошки. Підтягую. По міліметру

підтягую. Краєм зору помічаю що кінеь дошок лягає на настил. Відчіпляю

крюк. Уфф. Все таки встояв. Ну і добре.

 

Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

 

Біле місто.

 

Бувши малим хлопчиком я часто любив дивитись на ікону Граду Небесного. що була

у домі мого діда. Ця ікона навівала мир. мрію. Саме місто було відділено білими мурами.

Стояло вдалині. на пагорбах. Споруди. яких нема на Землі. черкали хмар. Град Небесний

не був оживлений людською присутністю. Та ця білизна. освітлена сонцем. була

сповнена чеканням. запрошенням. Так і чулось - піднімись. піднімись. увійди. Пройдись

по цій траві з різнобарвними квітами. вийди на Гору Високу! Увійди в Біле місто. Чоловік

з перехрещеними ризами. Святий Миколай стояв у долі картини. на самому низу пагорба.

і запитливо дивився. Ну хто. хто. насмілиться піднятись. Хто зійде на Гору Високу?

Його присутність була настільки жива. що я з довірою чекав. що він заговорить зі мною.

Що він буде вчити. розкаже багато нового. чудесного. Ця дитяча наївна мрія проте

починає своїм. якимсь незбагненним способом справджуватись. Уже були повідомлення.

робилися відеозйомки. коли ікони починають усміхатися. Та найчастіше ікони плачуть.

Кажуть при житті це були дуже милосердні люди. і зараз. дивлячись на людей. на світ.

вони передають своє глибоке відношення таким чином. Можливо. ще буде так -

хай інший маленький хлопчик буде дивитись на ікону. і з довірою чекати. І Божа Матір

усміхнеться. і заговорить до того хлопчика...

Стільки нового. незвіданого зараз відкривається. Про всесвіт. Творців. світи незчисленні.

Про закони вселенські та призначення людини.

Про Землю.

Про вибір.

Та про віру.

Віру. яку неможна зламати. ні скривдити.

 

Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

 

Пошук.

 

Вона сказала - Я прийду до вас.

І голос Її було почуто. Я повернуся. якщо ви віднайдете те що загубили. що втратили.

Повірили Їй одразу. І повиходили з дому шукати. Люди питали один одного. Де є це.

те що ми загубили. те що ми розтратили? І кожен підказував кожному - воно знаходиться

там. за цим пагорбом. за цією вулицею. на цьому стадіоні. у іншому кварталі. І коли вони

прибігали туди. то не знаходили те що шукали. Один побачив автобус. Мені потрібно

доїхати. Чи їде автобус туди? А ми не знаєм куди він їде. Яу так? Адже надпис свідчить

що саме туди він їде. Він і повинен перевозити людей туди. Та нікуди він не їде. стоіть

він. Люди повиймали припаси. почувся спів. автобус видозмінився. розширився. появились

столи. всі почали трапезувати. Інший прибіг до поїзда. Він бачив себе якимсь дивним

способом. Він стояв зовні і одночасно перебував всередині поїзда. Спостерігав за тим.

що відбувається. Ось перед поїздом що мчить появляється боковий ухил. зростає.

і переходить в горизонталбне положення. лиш рельси тепер угорі. Не чекаючи поки

поїзд зі всією швидкістю ввійде в катастрофічне положення. він устигає вистрибнути.

Ну як же вони їдуть?

Та ж загинуть!

І чому вони не розуміють це. ті що їдуть у ньому?

Але ж.

Але ж. мені треба їхати.

Хто ж допоможе?

Як віднайти це втрачене і загублене?

Коли радість. коли дихати чисто і легко. коли мир...

Молитва.

Молитва до Того хто Творить світи.

Молитва про мир.

Молитва про освітленням Його Світлом.

Віра у те. що ми будем почуті.

І що ми зрозумієм що нам ниспослано.

Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
  • 2 weeks later...

 

До попередньо написаного.

 

Це відносилось до маленької групки людей. у маленькому містечку. зайнятих

будівництвом однієї сакральної споруди присвяченої Матері. Образ що був

заложений у них. первоначально. почав руйнуватись. Було кілька сильних

внутрішніх позовів роз яснити і восстановити те у що вони вірили. Це було їм

і показано у снах. Вони самі були присутні у тому. що їм хотіли показати. Один

із них пережив що значить многогранне бачення і що значить бути у кількох

місцях одночасно. Дуже вразило мене те як Мати Марія доносила до людей.

як виражала свої думки і подавала образи у Посланнях Фатіми. і як це схоже

на те що вони пережили. Було сильне відчуття у цих снах тривоги за людей.

сильне бажання щоб вони все зрозуміли. І я захотів розповісти про все це.

І можливо це трохи вийшло у мене недоладно. І трохи смішно мені із самого

себе що приходиться тепер пояснювати.

Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
  • 3 weeks later...

 

Миттєвості зустрічей.

 

Щось звело кілька людей на цій вулиці. змусило якийсь час бути разом.

щось кожному показало. Один. ще зовсім молодий. без ніг. сидів опершись

на стіну. Коробочка поряд. монети на дні. На гроші він і зовсім не дививсь.

хоча і дякував за милостиню. Та потім довгим поглядом він проводжав людину

що милостиню творила. тужливим. ніби щось шукав у ній. А очі у коробочку він

і зовсім не опускав. Він ще не знав як жити. ще й не рішив чи буде жити далі.

І судорожно вдихав повітря. дививсь на небо раз по разу. що було ясне у цей

день. на сонце весняне що гріти вже почало. Мимо проходив той інший. зупинивсь

на оклик. не знав що робити.

- Открой мне пиво.

- Я не могу открыть сам.

Той мовчав.

- Я ведь ничего у тебя не прошу. прошу только открой.

Той. інший. почав відходити.

Підійшла жінка. узяла пляшку в руки. і різким рухом у грань підвіконника відкрила

йому ту пляшку. Якась "неправильна" доброта виявилась більше ближчою до життя.

більш "правильною". Той інший. хто пішов. він повернувсь. Хоть щось хотів зробити

для того що сидів.

Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

 

Миттєвості зустрічей, впізнання, Усмішка.

 

Вузенький тротуар, маленький хлопчик.

І мама, що трима його за руку. Та й йдуть собі неспішно. Вся вулиця їх,

весь тротуар. Ідуть, та про щось перемовляються, поглядають один на одного.

Хотів їх обійти, та поглянувши уперед повернувся. Позаду теж. Притишили ходу.

Ніхто уже нікуди не спішив. І утворився коридор, в який уже ніхто не хтів вступати.

Неспішно і спокійно, в його вступила дівчина. Вона ішла назустріч, і усміхалась,

хлопчику, ледь голову до нього нахиливши. Так світло й чисто, що подружня

погідня пара й зовсім зупинилась. Так і пройшла повз кожного, оця усмішка..

Маленьке чудо.

 

 

Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
  • 2 weeks later...

 

(Зачим я це все пишу??)

 

Безвісна людина.

 

Забута людина. Яку ніколи не згадають у хроніках, не напишуть в газетах.

Загублена. Як той хлопець із львівського вокзалу. Деколи вона кричить.

Як той хлопець. Привертав до себе увагу. Зводив руки то до людей що сиділи

на кріслах, то до чоловіка, геть старого, що лежав під батареями. На якийсь

час зникав із залу, ходив по велетенському залізничному вокзалі, щось просив

у людей. Потім підходив до автомата, опускав гроші, отримував паруючу каву

і гарячу булочку. Потім це все відносив до старого чоловіка. годував. Та на

третій день чоловік уже не зміг підвестись. Подививсь на зал, і закрив очі. Він

не хотів дивитись на людей. Хтось там, в тому залі, побачив той погляд.

Сказав собі - якщо ти зараз не підійдеш до цього чоловіка, можеш спокійно

викидати свої книжки, нікуди не їхати. Все це тобі буде уже не потрібно.

І потім все помінялось. Ще один подивившись на нього встав. Щось зробили

вони за ці кілька нічних годин. Лікар у медпункті методично обдзвонював

всі лікарні. Довгі переговори, відказ, ні до бомжа ми не поїдемо. Десь аж по ліку

десята лікарня погодилась одразу. Ми приймем, негайно виїжджаєм до хворого.

Не обізвали бомжом. як усі попередні, полегшено зауважив лікар.

Хто ж кого спасав?

Здається мені що то той хлопець в обірваних джинсах. і той, що під батареями

спасали інщих, тих, що ні в чому не"нуждались".

Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
  • 3 weeks later...

 

Пустиня.

 

Чоловік ідентифікував себе з самим собою, хоча той що сидів напроти

теж був він. Маленький столик посеред пустині. Двоє граючих. Пісок,

голубе небо. І сонце. Більш нічого. Обоє схилилися над шахівницею.

Та шахова гра, то було життя. Одне на двох. Кожен робив свій хід,

і відповідні зміни ставалися у житті. Кожен намагався показати,

утвердити свій вибір. Обоє намагалися захопити центр, утвердити

форпост, відтіснити протилежні фігури. Чоловік намагався проникнути

думкою якнайдалі, побачити перспективу, нове, провести необхідні

зміни, оцінити виникаючий баланс. Той, що сидів навпроти, був

напористий, галасливий. Робив по кілька ходів підряд, намагався двигати

протилежними фігурами. Аналізував, бачив обмежено. Потім швидко

показував варіант що бачив. Той, що був самим собою, що був Я

спинив гру. Ти не можеш заперечувати вибір. Він повернув фігури

назад, поставивши їх у попереднє положення, де прва обох сторін

були незмінні і не порушувались. Перервана гра. Той що був самим

собою, що є Я, бореться за нове. Намагається розчистити у собі,

допустити струмок живої води, що все здатен оновити, від якого

навіть суха гілочка розквітає.

Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
  • 3 weeks later...

 

ПРА ДАВНЯ КАЗКА.

 

Втомився чоловік на полі працюючиґ. та й сів перепочити.

Та й заснув. І сниться чоловікові сон.

Сидить він на березі моря. Море котить хвилі. та все далі і далі.

І чує чоловік гудить море. говорять між собою хвилі.

Більше. більше моря. Менше суші. усе заллєм.

Та враз знявся вітер. У - у - у. Піднявсь і заговорив пісок.

І посунув берег на море. Більше простору. більше місця. більше піску.

Засипем море. Захвилювався. зашумів позаду ліс. Залопотіли дерева.

Більше лісу. більше дерев. менше піску. Буде один ліс.

Проснувся чоловік.

А навколо лагода. тиша. мир вечірній.

Жайворонок високо в небі. Співає від щастя. радості.

І подумав собі чоловік. що сама Земля показала йому щось.

Своїм способом. Що все що вона показала - це про людину.

Це її намагання зайняти. посунутись. розширитись.

Що ні пташку у небі. ні лань у лісі не тривожить усе це.

Ні влада. ні могутність. ні бажання відтиснути. і ні намагання поглинути..

 

 

І нічого його не тривожить. і нічого він не хоче зайняти.

І

Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
  • 2 weeks later...

Даремно це вони.

 

Вони перевдягалися в робочий одяг. коли один із них промовив

- Ну. це вони даремно.

- Що даремно? Запитав інший.

Той кивнув на порожню пляшку з під кагору. що стояла на столі. Велетенський хрест торкався неба. темні хмари заполонили його. Розіпятий. Я про образ що розмістили на пляшці з вином.

Ну чому ж. адже це вино купують і для причастя. І на святкування.

Так то правда. Та всеж кінець для цієї пляшки буде один - у сміттєвому

бачку. Не обовязково все викидувати на сміття. є посудний магазин де

приймають порожні пляшки. Так. то правда. Тільки після цього її відвезуть

на завод щоб підготовити для нового вмісту. Її ошпарять. наклейку будуть

здирати. Не знаю що гірше для образу. Кожен залишився при своїй думці.

і більше вони про це не говорили. Був день. і була робота. І вони про це

забули. Та все ж так просто це не скінчилось. І ранком нового дня хтось

зауважив - бачите. нема пляшки на столі. А ви так сперечались. Нема і все.

і нема про що розмовляти. І тут всі почули як пляшка котиться під столом.

Всі завмерли.

Ну це вже. це вже занадто.

Так з наполовину вдягненими штанами він пішов. узяв пляшку в руки. і поніс

до сміттєвого відра. Уже нахилившись щоб покласти - рвучко випростався.

- Та що це зі мною? Щоки горіли.

Він тихо поставив її на підлогу.

Всі мовчали.

Все не так..

Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
  • 3 weeks later...

Дитячі роздуми.

 

Завжди про щось людина дізнається вперше.

Дитина вперше вдихнула повітря. потім крикнула. Побачила. Вперше.

Такі знайомі очі. усміхнене лице. Згодом небо. хмари і відчула вітер.

Побачила вогонь. торкнулась пальчиком. відчула біль. Вона підростає

і дорослі розбивають вщент її досконалість...

Ти зможеш зарубати курку?

Запросто.

Замахується. і повільно опускає сокиру. Ще і ще раз. потім відложує

сокиру в сторону. Іде геть. Який ти нерозумний. Світ такий.

Ось подивись - пташки літають і поїдають комах. комахи жучки. гусінь

поїдають зелень трав і листя. мисливець виходить на полювання та

стріляє птахів.

Та він заперечує дорослим зовсім по дитячому.

Мені зараз легко дихати. чисто. зовсім свободно. а там. біля колоди я задихався.

Дорослі перестали усміхатись. вони тоді погодились.

 

 

Анталогія двох подій.

Петро. Ананія і Сапфіра.

 

Тричі відрікався.

Коли заспівав півень. згадав.

Гірко заплакав.

Був прощений.

Милосердям.

 

Прийшли Ананія із Сапфірою.

Продали свою маєтність. Частину коштів вирішили залишити у себе.

На очі повстав один Ананія. Сапфіра десь відлучилась.

Поклав гроші у ноги.

Був звинувачений.

З моменту вашого вирішення увійти у громаду виручені кошти уже не ваші.

Голос Петра ввергнув Ананію в трепет. Впав мертвим.

Через три години прийшла Сапфіра.

Ще не знала.

Стала перед очі.

Бачиш ноги оцих людей?

Вони поховали твого чоловіка. вони винесуть і тебе.

Не встигла гірко заплакати.

Впала в ноги і померла.

 

Милосердя...

Я більше не знаю нічого більш важливого.

Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

 

Зачим я це все пишу?

 

Чомусь у мене доброта і біль переплелися разом.

і я не можу їх розділити. Я знаю й інших людей. вони живуть на хвилі

чистої радості. Та видно я не доріс. Видно мені потрібні ці імпульси

щоб не перетворитись на мертву бездушну людину.

Господи. їх приводить і приводить до моїх дверей. Цих жінок з грудними

дітьми. і дуже часто я не можу їм нічим допомогти як погодувати тим що є.

Ці нічні крики на безлюдних вулицях нічного міста. коли просипаєшся

в холодному поту. молишся за людину. Деколи виходив на цей нічний крик

- нікого уже не знаходив.

Я читаю Послання. Послання Ісуса Хреста.

Я вірю.

Я хочу щоб все про що там говориться - збулось.

Щоб все що не має право на життя. все що гнітить. душить. принижує людину

- пішло. Щоб людина могла жити без страху - чисто. легко і свобідно.

У здивуванні перед світом. перед величчю всього сотвореного.

І щоб людина більше ніколи не була одинокою. безвісною сиротою.

Вона повернеться в свій рідний дім.

 

Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
  • 4 weeks later...

 

Шукала людина.

 

Шукала людина того загубленого святого.

маленьку дитину у собі.

 

І молилась.

Напружено вдивлялась, вслуховувалась

очікувала , надіялась,

вірила. безмовствувала

і сподівалась.

Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Спасибо, Gajavata!

Я совсем не говорю по-украински, но перевел с помощью электронного переводчика...

Очень красиво!

Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
  • 3 weeks later...

 

У серці

у покоях сердечних

там

усе

Господом зложено

 

ШУКАЛА ЛЮДИНА

 

Шукала людина ту загублену святиню, та забігала в храми.

Усе навіки зважено.

Уже.

Чого метаєшся , душа?

Чого шукаєш?

Куди так боляче вдивляєшся?

Чого так страстно сподіваєшся?

У що вслухаєшся?

Покайся.

Ти грішна.

Та

Та знає вона.

Та хоче почути про себе інше.

Що в неї є світле, добре, вічне.

Це ж ради неї Він приходив.

І

Заглянула в Серце.

Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Присоединиться к обсуждению

Вы можете ответить сейчас, а зарегистрироваться позже. Если у вас уже есть аккаунт, войдите, чтобы ответить от своего имени.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Допустимо не более 75 смайлов.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Ваши публикации восстановлены.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставить изображения напрямую. Загрузите или вставьте изображения по ссылке.

Зарузка...

×
×
  • Создать...