Перейти к контенту

Пісня


Рекомендуемые сообщения

 

Пісня Морозова, про дитину і про буковки і про мову.

 

Хай це можливо і не найсуттєвіше

але ти, дитино,

покликана захищати своіми долоньками

крихітну свічечку букви " і "

 

а також,

витягнувшись на пальчиках

оберігати місячний серпик букви " є "

що зрізаний із неба разом із ниточкою

 

Приспів

 

Бо кажуть, дитино,

що мова наша соловіна

бо кажуть дитино

що мова наша соловіна

 

Правильно кажуть

але затям собі

що колись можуть настати такі часи

що нашоі мови не буде памятати

навіть найменший соловейко

 

Тому не можна покладатись

тільки на соловя дитино

тому не можна покладатись

тільки на соловя дитино

тому не можна покладатись

тільки на соловя дитино

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 years later...

 

Дзівним єст тен свят, її ще називають коротко - Чуден тен свят.

 

Це назва пісні, польської, слова якої записані в транскрипції мови українських слів.

Звертається до вічної теми - протистояння добра і зла. Там прозвучав великий подив,

у країні, серед інших людей, для яких все "ясно" і " очевидно". І од стільки часу !?

Нас учили, і тому все це можна зрозуміти.

 

Дзівнем єст тен свят, гдє єще в цьонглє мєсцє, вєлє зла

І дівним єст то, же от вєлю лят. чловєкєм гардє чловєк

Дівним той свят, свят людськіх справ...

 

Це не єдині слова, там є продовження. Це пісня Чеслава Нємана. Її можна прослухати,

як є інтерес і тому я не дописав. Здається вперше вона прозвучала на Сопоті 1969р.

 

 

 

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 6 months later...

 

Дня 14 - го липня 1826 року прийшла подія

що потрясла цілим Львовом:

стара Ратушева Вежа по полудні захиталась

й годині о чверть на сему вечора

з великим тріскотом завалилась

 

наперед вже опорожнено ринок з людей

але все таки в завалищах погиб трубач, двох жовнірів

і кількох робітників

 

з того дня суремного як завалився Ратуш

усе навіки зважено, записано в архів

понесено о людности не так велику втрату

погиб трубач, двох жовнірів, кількох робітників

 

маленька апокаліпса на ринковому пляці

з розпуки зітхнуло трагічне місто Львів

мов гер таємний радник над аркушем реляції

один трубач, двох жовнірів, кількох робітників

 

зібрали вдовам на свічки, а матерям на ліки

дітей віддали в інтернат, на кашу для сиріт

на поминках буяла чернь і мандрівні каліки

і гупав культями об брук увесь калічий рід

 

і кожен чесно їв і чесно пив і плакав як умів

погиб трубач, двх жовнірів, кількох робітників

 

поховані під вежею вони ввійшли в комори

де світло мре і твердне кров, де вже не чути з тьми

як на майданах і шинках реве житєйске море

там інше світло і воно, біліє над кістьми

 

вони зійшли в підземну хлань, немовби в інше місто

їх не любили на землі, забули серед хмар

ішов попереду Трубач він дув надхненно й чисто

так ніби не трубу тримав а золотий ліхтар

 

коли ж посмертні очі у них зотліли мов одежа

вони злягли на дно камінь плече біля плеча

лиш не вгавав як джерело і повставав як Вежа

таємний і хрипкий сигнал - відозва Трубача

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Присоединиться к обсуждению

Вы можете ответить сейчас, а зарегистрироваться позже. Если у вас уже есть аккаунт, войдите, чтобы ответить от своего имени.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Допустимо не более 75 смайлов.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Ваши публикации восстановлены.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставить изображения напрямую. Загрузите или вставьте изображения по ссылке.

×
×
  • Создать...