Перейти к контенту

Майдан новогодний


Рекомендуемые сообщения

Не завжди крилаті фрази умістні, ні далеко не завжди.

Я тяжію до розуміння.

Анексія Крима, окупація Крима.

Боротьба дійсно була, дуже напружена боротьба, хоч ви скажете одні зайшли другі вийшли.

Все не так, і рішалося у других позиціях. З одної сторони було чекання, сподівання одних, напружене,

що скажуть ті  що живуть на території Криму. Ким вони себе вважають. Протиставилось також відношення

один одному. Один не хотів стріляти, вбивати, і більше це було схоже на маленьку голгофу, цей опір,

з відчаєм в очах, з погляданням на Київ. Влада ні на що не могла рішитись. Інші, на яких поглядали

з надією - опреділітьська, хто ви, і з ким, скажіть слово. Ця більшість до якої були направлені погляди, 

вони нічим не відповіли у відповідь, поглянули як на чужих. Сказати намагались.Та де зараз ті, що намагались.

Татари виселені, зараз вони біженці. 

Пройшов деякий час. Відносно короткий час, але виявив і прояснив дуже багато. Питання не вирішене, бо

не завжди це можуть вирішити політики, буває це не підсилу їм. Це рішається знову у іншій площині. Ти

все бачив, як ти хочеш жити, як ти бачиш майбутнє? Мені так бачиться що ті ниточки енергій ідуть від кожної

людини, вони будуть формувати поле розуміння і після цього буде рішатися.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Спасибо, Игорь. Я тоже так чувствую. Не делай другому того, что не хотел бы, чтоб сделали тебе... Совмещаются ли эти слова с реальной жизнью? И поняли ли те люди, которые называют себя христианами, что они ими не являются? Да, подставив подножку другу, радуясь, что он упал и получил травму, друг перестаёт быть другом. Так проверяется дружба, истинность веры и понятий... Пусть всё станет на свои места! Пусть плевелы не  станут основной культурой для выращивания! А боль... она останется в нас, останется с нами... Но в конечном итоге, конечно же, победит Свет и Добро... Будем верить...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 6 months later...

Вчора міжнародна комісія представляла доклад по розлідуванню гибелі рейсу ЕМ ЕЙЧ 17.

Представили і перехоплені телефонні розмови протилежної сторони одразу після того як збитий літак 

уже впав на землю. По всьому залі було чутно як вони похвалялись що збили цей літак, збуджені

і до крайньої степені гордії голоси. Тони одразу змінились коли стало відомо що літак пасажирський, міжнародний.

Одразу стали говорити що збили українці. Нічого нового під сонцем. Телебачення Росії одразу викинуло

в ефір - необєктивність, упередженість. Ну добре, я розумію політиків, я можу зрозуміти журналістів.

Та я не можу зрозуміти військових. Я не можу зрозуміти генералів, адже їм доводиться зустрічатись, тиснути руку

чоловікові. Вони не можуть бути необізнаними, вони не можуть не знати. Колись, давно, вони були сміливі.

Нація захворіла, російська нація захворіла на гордість. Вона дивиться в зеркало, бачить що хвора, та каже

- мені личить ця хвороба. У чому місія, у чому велич, коли я чую ці збудженні пафосні голоси що ставлять себе над,

лишається після, тільки гіркота, як після смак поганого вина. І неважно з якої сторони долинають ці голоси, чи

місія Росії, чи Україна над усе. Усе це гіркий терен.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 4 weeks later...
  • 1 month later...

Полонені, як одної сторони так із іншої.

Вичікують, прораховують, зважують, чекають.

Обговорюють.

Так ніхто перший не може подати приклад.

Передати полонених протилежній стороні.

Але ж хтось має почати.

Під чесне слово.

По добрій волі, нічого не чекаючи взамін.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 3 months later...

https://www.obozrevatel.com/show/news/69721-zhpyi-pokazyivayut-i-vsem-smeshno-aleksej-gorbunov-o-tom-chto-ne-izmenilos-v-ukraine.htm

 

- Вы вспоминали, что Майдан вас изменил. От чего вы отказались и что вы получили?

 

- От многого, я не хочу говорить, про материальное, а ценности… Я выучил гимн на Майдане. Наконец-то я выучил в 53 года, стоя с людьми локоть к локтю. Я увидел лица людей, я не подозревал, что их так много светлых. Столько молодых увидел… Я раньше думал, что они дебилы все, а оказывается, это поколение, за которым надо идти.

 

У меня много чего изменилось. Они меня изменили.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 years later...

Я хочу поговорити за вибори.

 

Це був нелегкий вибір. В останній день я не вмикав телевізора,

був зосередженний на кандидатах. Я ніколи не дивився телебачення,

не знав програми Зеленського, проголосував за Юлію Тимошенко,

хоч інтуїтивно вічував, вона не пройде, так і сталось. 39 кандидатів

у президенти. Ще ніколи країна не робила такого широкого вибору.

Були представлені всі верстви населення, всі хто могли включитися

в боротьбу - включилися. Це була розгорнута панорама думки.

Ні в одній країні не було так широко представлений курс на новітню

програму дій, на оновлення, на зміни. Хотіли бачити країну без олігархії,

включену у всі світові процеси, хотіли перемоги нашій країні в війні.

Отже я не вмикав телевізор в останній  день, пішов на виборчу дільницю

о пів на восьму вечора, постійно думав за кандидатів, і не знав за кого

голосуватиму. Дебати мені дали дуже багато, це було ще не бачене.

Я поставив високу оцінку Порошенку за те що він пішов на чужу трибуну.

Я розцінив це як спроба показати що ми одна нація, і навіть в таких

виборах ми здатні побачити головніше, що обєднує нас.  Було кілька думок,

цінних у Зеленського, про мову, про релігію...про олігархів.

Я безвільною рукою поставив знак за Порошенка, відчув що це марно.

Коли йшов назад, повз фотографії усіх кандидатів, глянув на щасливе

лице Зеленського. Відчув що перемога за ним. Ми зробили свій вибір.

Стара опозиція казала що така переконлива перемога це лише недовіра

існуючій владі. Це не так. Іще я хотів би сказати що Порошенко вибачився

перед народом за те, що не зміг сповнити всі їхні мрії, це було за день

до виборів. Потім настав день тиші і наступний день, день виборів.

Я не зміг опреділитись, до самого кінця. Вірніш відчув поразку того за

кого голосував.

А ви?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Мені не близький рівень жартів нового президента. Якщо вже обирати з гумористів, я волів би Жванецького. :) Наразі підтримав слабшого, на знак подяки за зроблене на міжнародному рівні, не маючи жодних ілюзій щодо його перспектив у другому турі. Більше того, бажання перемоги когось із них теж не було. 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Присоединиться к обсуждению

Вы можете ответить сейчас, а зарегистрироваться позже. Если у вас уже есть аккаунт, войдите, чтобы ответить от своего имени.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Допустимо не более 75 смайлов.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Ваши публикации восстановлены.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставить изображения напрямую. Загрузите или вставьте изображения по ссылке.

×
×
  • Создать...