Вся активность

Читаю сейчас Уголева "Теория адекватного питания и трофология" и там нашёл строки Вернадского: Аутотрофность человечества На пути превращения биосферы в ноосферу В. И. Вернадский (см. 1980) в качестве одного из важнейших условий выдвигал формирование социальной аутотрофности человека. Следует отметить, что в данном случае речь идет именно о социальной, а не о биологической аутотрофности. Последняя подразумевает превращение человека в организм, обладающий свойствами растений и бактерий синтезировать углеводы из углекислого газа при участии солнечной энергии и фиксировать атмосферный азот." Думаю будет именно биологическая аутотрофия.

Зречись, всього що було в тебе вчора Зречись неправди, злоби і брехні Зречись того себе де рабська є покора Зречись усіх хто тягнуть вниз - їм - ні! Ти Бога син, ти син Любові й миру І Світло хай зорить в душі твоїй. Даруй усім лише добро і віру І переможцем станеш - виграєш двобій! Візьми у руки прапор віри Любові факел ти тримай в руці Уста наповни проявами ліри І мрію подаруй всім на зорі. Наповни крила вітрами галактик І сонця жаром серце освіти Життя збери з духовних практик І сміливо лети у зоряні світи. Ти Бога син, ти син Любові й миру І Світло хай зорить в душі твоїй. Даруй усім лише добро і віру І переможцем станеш - виграєш двобій!

Ми сіємо прекрасні квіти взимку Хоча навколо сніг і холод, мряка. Вони цвістимуть, влітку, на обжинки. За щиру радість, щира дяка. Той, хто для вічності живе Плин часу не спостерігає. Життя його завжди нове І Бог діла його вінчає. Ми сіємо прекрасні квіти взимку Куди впаде зерно, ніхто не знає, Але ми щиро віримо у святість цього вчинку Й, бажаємо - Хай, квітка, проростає! Той, хто для вічності живе - Дитя є Вічності і Духу. У Вічності життя його пливе І Вічність оживляє кожну душу.

Ми будем вставати знову і знову І йти вперед і вперед Ми будем вивчати кожну мову І насичувати інтернет. Ми будем щоденно робити кроки Один за одним, але чітко. Ми будемо йти місяці й роки І працювати як бджілки. І кожне слово - провідник нового Звучатиме завжди і всюди. І кожен почує із серця свого Розкриються світлі люди. І ні хурделиця, ні заметіль, Не в змозі нас зупинити Ми прикладатимемо надзусилля - І Сонце буде світити. Буде у світі радість і рай Збудує це - Бог і люди. Засвітяться очі, серця розмай І в Україні і всюди.

Невидимі ангели руки тримають Українське небо охороняють Робота нелегка і непроста Оберігати наші міста. Під куполом крепким міста України Божий це захист від зла і руїни Невидимі воїни Світла й Добра Навіки в сторОжі людської від зла. Невидимі ангели Працюють постійно, безперестанку, Щоб ми посміхнулись зимового ранку І сам Бог Творець їх роботу курує, Хоч ворог людський скрегоче й лютує.

Рясніють в полі червоні маки, Здіймаючи маківки до Бога І з того світу нам посилають знаки Герої-воїни від Божого порога. Уважно дивляться на кожного із нас Як проживаємо своє життя? Чи пам'ятаємо про них ми повсякчас? Чи проявляємо ми співчуття? Чи ми даремно проживаємо життя? Чи їхній подвиг був потрібним вкладом?

Бачу майбутнє рідної землі Блакитне небо, чисте і безхмарне І тисячі засіяних полів В житах й пшениці жовтий простір гарний. Яскраве сонце сяє там усім І земля-Мати пестливо голубить Тут Україна - мирний світлий дім Всіх вільних духом серед люду будить. Сьогодні ти прекрасна, як весна. Буяєш щастям, радістю, красою. Дитячий сміх тут звідусіль луна І пісня лине долом і горою. Сьогодні ми із вдячністю живем До всіх борців, що вибороли долю І вічний подвиг пам'ятати ми будем Героїв всіх, хто дарували волю.

Важко тягнути бегемота з болота Тим більше - коли бегемотів ціле болото. Кричать, їдять і чавкають І знати нічого не бажають. Бегемот тварина болотна І джерело його не цікавить. Смердючу їжу кладе до рота І вагою навколо всіх давить. Лише сьогодні є в бегемота Про завтра навіть не мріє Фізична важка робота Його серце і душу гріє. Він не мріє про чисту воду Про прекрасні трави у полі. Він не пише пісні і оди І не знає нічого про волю. Він живе від ранку до ночі Лише їжа його цікавить Він не дивиться на зорі-очі І мріями ніколи не марить.

Дуже важко зустріти людину, Що по життю має совість і честь. Сповідує Духовні закони, Не переносить брехню і лесть. Людей, що справді світять світу Один на мільйон, а може й рідше. Хто серцем чисті, ті, хто як діти. Частіше інші - білі, як сажа і навіть чистіші І вовки-вівці частіше й частіше. Дуже важко зустріти людину Яка знає слово І ціну розмови, Розмови душевної і дружньої, А не дикунської і безглуздої. Слово - життя основа Мрій і дій - мотор. Нас відроджує знову Наш внутрішній храм-собор.

Сьогодні ніч, і холод пробирає Не видно ні ріллі, ні поля, а не рук. Але зерно ми сіяти повинні, Щоб проросло в свій час Як прозвучить від Світла гук. У душі зерна сіємо завзято, Хоч й проросте воно, хто зна коли?! Але потрібно сіять й поливати Й Законів позначать коли. Сьогодні ніч, всі сплять в хатах тихенько Лиш Вічний Бог, не спить в своїх трудах І трудиться в молитві тихо Ненька І Дух Вкраїни нас несе в руках. Коли буде в зеніті Сонце-Батько Коли весь світ буятиме в красі Згадають нас , ми вірим, сестри-брати Як літечко прийде в наші краї Тоді наш труд буятиме у Славі Тоді дозріє колос уповні Тоді плоди дозріють в нашій справі І квіти цвістимуть, буятимуть в красі.

Знайшов себе - тебе знайшовши, Почувши Слово з Джерела. Все, що шукав, вмить віднайшовши. Відчувши Світло, де пітьма. І склався пазл шляху нового Прямого, світлого шляху. Де внутрішня моя дорога Зійшлась із стежкою життя. Де світ духовний поєднався Із світом тверді і Землі. Де Світ новий тут зарождався Будуючи шляхи нові. Ми розчищаємо дорогу Несемо Світло в кожен дім. Звертаємо людей до Бога Щасливий світ будуєм всім. Нове життя іде до людства, Закони Вічного Буття. Відкинемо нічні безумства Заради вічного життя. Знайшов себе - тебе знайшовши, Почувши Слово з Джерела. Все, що шукав, вмить віднайшовши. Відчувши Світло, де пітьма.

Знайшов себе - тебе знайшовши, Почувши Слово з Джерела. Все, що шукав, вмить віднайшовши. Відчувши Світло, де пітьма. І склався пазл шляху нового Прямого, світлого шляху. Де внутрішня моя дорога Зійшлась із стежкою життя. Де світ духовний поєднався Із світом тверді і Землі. Де Світ новий тут зарождався Будуючи шляхи нові. Ми розчищаємо дорогу Несемо Світло в кожен дім. Звертаємо людей до Бога Щасливий світ будуєм всім. Нове життя іде до людства, Закони Вічного Буття. Відкинемо нічні безумства Заради вічного життя. Знайшов себе - тебе знайшовши, Почувши Слово з Джерела. Все, що шукав, вмить віднайшовши. Відчувши Світло, де пітьма.

Знайшов себе - тебе знайшовши, Почувши Слово з Джерела. Все, що шукав, вмить віднайшовши. Відчувши Світло, де пітьма. І склався пазл шляху нового Прямого, світлого шляху. Де внутрішня моя дорога Зійшлась із стежкою життя. Де світ духовний поєднався Із світом тверді і Землі. Де Світ новий тут зарождався Будуючи шляхи нові. Ми розчищаємо дорогу Несемо Світло в кожен дім. Звертаємо людей до Бога Щасливий світ будуєм всім. Нове життя іде до людства, Закони Вічного Буття. Відкинемо нічні безумства Заради вічного життя. Знайшов себе - тебе знайшовши, Почувши Слово з Джерела. Все, що шукав, вмить віднайшовши. Відчувши Світло, де пітьма.

Останні дні старого світу. Чи я жалкую, а чи ні? Останні дні, останні дні... Цей світ прогнив, я знаю точно І вже давно лежить на дні, І вже пора, і квіклі, срочно!!! Скидати одяги брудні. Все що збудовано - ганебне. Те що сповідується - тьма, Життя основа - непотребне, Не ожиє ніколи, так. Тому ми кличем світ прекрасний Світ Світла, Радості, Добра. Щоб людство і Планета квітли. Щоб доля світлою була. Щасливе пізнали життя.

Ми застрягли в минулому всі У смердючій багнюці брехні І що світлі пориви душі Хай обплутають чорні ремні. Нас навчили боятися всіх І начальство, і волю, і владу І свої кольоровії сни Де літаєм в квітучому саду. Нас учили мовчати завжди Не висовуватись, не проявлятись. І на поміч до інших не йти. Пристосовуватись і здаватись. Але варто дивитись вперед В світлий обрій із світла і мрій

Буває друг, - сказав Сократ - Котрий, дорожче ніж брат Рідніший по духу він в сто крат Із світу любові й добра. Шукати його варто завжди, По молитві його зустрінеш, Шукай все життя, погоди не жди Побачиш - і міцно обнімеш. Він завжди буде поряд в нужді, Тоді, коли більшість втіче. Разом стоятимете в труді Хоч спека чи дощ січе. І може не завжди правий він в розмові І помилки робить також. Ти захищай його в справі і слові Стій горою за нього, отож. Буває друг, - сказав Сократ - Котрий, дорожче ніж брат Рідніший по духу він в сто крат Із світу любові й добра. Духовний світ вас звів в путі В земних краях-дорогах Щоб разом Світло ви несли в житті В буремних тривогах, на різних мовах. Із роду небесного він прийшов Із самих рідніших пенат В небесній обителі стрінетесь знов Де ангел живе і архат.

Лише вперед - через вітри і зиму Крізь віхолу і заметіль. Біжим вперед, хоча багато диму Нам застеляє очі звідусіль. Але ми знаєм шлях, він вірний й чистий, Бо Сам Учитель, нас вперед веде. А попереду Світ - весь променистий Його ми виглядаєм - він уже іде. Лише вперед, нарощуєм ми кроки Нарощуємо темп - ми кожну мить Стискаються у миті цілі роки І все життя із нами вже біжить. Ми біжимо до щастя і до волі І сила Духу нас штовха вперед Ми свято віримо у світлу нашу долю Бо кожен з нас є Воїн і Поет. Благослови ж на звершення, Отець! І ось уже злітаємо у небо І крила за спиною нас несуть Весь світ іскриться - щезла темінь І труби Перемоги скрізь гудуть!

Ми притягуєм Світле Майбутнє Всіми фібрами Духу й душі І ці нитки є сильні й потужні, Як канати сталеві міцні, Світлом Бога наповнені всі. Їх все більше, вони як магніти Тягнуть вгору нас всіх і усе Наші душі воліють летіти В Світ прекрасний, де щастя живе. Ми стожильно напружуєм м'язи Наша воля міцна наче сталь Наша віра у Бога - є стягом, Височить в висоті як кришталь. Ми ідемо завзято й потужно Віру й волю скріпивши в союз, Наші душі в молитві дружній Все про вічне шепочуть із вуст. Горизонт - весь у світлі яскравім Ген за обрієм Сонце встає Світить простір вогнем величавим Нова ера уже настає!

Я в селі родився Й думав про життя І шукав я щастя Було би знаття, Де ж його знайти? Я пішов у місто Довго я шукав Але і там, звісно Його не знайшов. Був я в кабінетах Світлих і ясних Там, як у тенетах Цвіль і брехня у них. В депутатів, суддів Правду я шукав, Але лиш облуду Всюди зустрічав. Я пішов до церкви Там шукав Його. Але там сказали: " Йшов би ти, того..." Де ж живеш ти щастя? У яких краях? Де тебе побачить? Де тебе знайти? У яких дібровах? У яких гаях? На високих скелях? Чи в густих ланах? У яких світах? У чиїх слозах? На чиїх руках? По чиїх слідах? У яких словах? На семи вітрах. В чотирьох кутках. В душах і піснях. В тихих вечорах. У людських серцях. В люблячих вустах.

Я пішов за любовью, яку я шукав Кожен день, кожну ніч, кожну думку І в життєвих тенетах я довго блукав, Все шукаючи дружнюю руку. Кожне серце шукає у світі любов Кожне серце все мріє про зустріч Вогник Світла надію дарує нам знов Кличе знову у світле майбутнє. Я пішов за любовью, яку я шукав У світи до людей у міста Кожен день, кожен раз я себе все питав: " Де ти, мила, кохана, незнана?" Кожне серце шукає у світі любов Кожне серце все мріє про зустріч Вогник Світла надію дарує нам знов Кличе знову у світле майбутнє. І мій Бог, шепотів і тихенько казав: " Іди далі, мій сину, вперед. Серцем клич і невпинно гукай І впадати у відчай не слід, І знайдеш ти її і натрапиш на слід. Кожне серце шукає у світі любов Кожне серце все мріє про зустріч Вогник Світла надію дарує нам знов Кличе знову у світле майбутнє.

У кожного свій час прояву Хай кожен проявиться мужньо Хай кожен проявить стократно Свій стрижень - Дух булатний. У кожного свій час прояву Всі сили віддати вперед Іти посеред розпачу До світлих своїх Джерел. У кожного свій час прояву Хтось вписує імена У вічності знамена. А хтось ламається тихо Своїй душі на лихо.

Раби рабами поганяють Й самі у рабстві пребувають Вони все дуються, стращають, Й самі у страсі перебувають. Бо страх - є їхнє ремесло, Той, що паплюжить все добро. Його любов й добро тривожать, І заважають жити тихо І роздавати людям лихо. О, скільки страху у серцях. Любов туди забула шлях.

Пароль: Ку-ку Відповідь: Ку-ка-ре-ку: Загадка: "Ми два півні, хоч і різні, Хоч й змія із нас один. І живемо ми не в місті, Хоч з столиці з нас один. А живемо в місці ми Де природи є дари. Ми співаєм до світання, В темряві наш гучний спів. Хоч й не бачать нас до рання, Хоч наш спів із світлих слів І з мрійливих, рідних снів." Хто це? Відповідь: Сім'я Новосвіт

Мрії - основа основ. Мріймо, о, друзі мої! Мрії приходять із снів І оживають в житті Справжні, реальні, живі. Мрії - за небокрай Нас поведуть у світи Мрій же, мій друже, і знай - Завжди в житті ти світи! Мрій скільки можеш, завзято Мрій, ти, щосили стократно Мрій, і дивуй білий світ Мрій кожну мить, всі сто літ. Мрії же втілюй в життя Хай вони радість несуть Хай прикрашають буття Й Божу розкриють нам суть. Мрії - основа основ. Мріймо, о, друзі мої! Мрії приходять із снів І оживають в житті Справжні, реальні, живі.

О, скільки відкриттів чудових Готує нам знань нових дух І досвід - син помилок збиткових І геній - парадоксів друг, І випадок - дослідник-бог.