Руслан

Не повернем в цей світ ми нікого Не повернем - ні сина, ні брата Не повернем сестри, а ні мати Буде серце завжди жалкувати. Невимовні, жахливі це втрати. Не повернем спаплюжені душі Не повернем убитих в підвалах Розлилися криваві калюжі По будинках, землі і вокзалах. Не повернем, не зможуть ожити Всі хто були насильно убиті. Але можем відроджувать землю І народжувать діток нових Серцем жити, світити душею Піднімати з землі усіх тих Хто упав, хто не витримав болю Хто зневірився в цьому житті. Повертати їм жагу до волі Стрічать ранки в росі запашні. Повертати їм віру в майбутнє Повертати в життя і любов Помагати у будь-якій скруті Віру в Світло відроджувать знов.

Усмішка Бога - хіба це багато? Усмішка Бога - це радість серцям. Усмішка Бога серцям-душам свято. Усмішка Бога від Світла-Отця. Усмішка Батька це диво у Небі Усмішка Батька чарує цей світ Усмішка Батька завжди й при потребі Зцілює душі, як радості цвіт. Усмішка Матері - гріє нам душі Усмішка Матері - мед для сердець Сповнена ніжності, ласки і дружби Це найцінніший Любові вінець. Усмішка Бога - хіба це багато? Усмішка Бога - це радість серцям. Усмішка Бога серцям-душам свято. Усмішка Бога від Світла-Отця.

Кат- рашист по живому все ріже І знущається котрий вже рік Убиває, вбиває, вбиває Не зважаючи на стать і вік. Всіх каток накриває рашистський Перемелює молох війни Бо натура у них є садистська Всіх вбивати так хочуть вони. Упиваються кров'ю Вкраїни Розривають її на шматки Зло творять, смерті сіють, руїни Геть із Неньки, імперці-кати!

Боже, спаси наш народ Боже, спаси цих людей. Нелюд вбиває усіх Літніх, жінок і дітей. Трощить тіла і серця Рве на шматки живу плоть Підла, жорстока війна Йде який рік вже вона. Мертві і дітки й жінки Мертві і чоловіки Тисячі вбитих людей Воїн кровавий трофей. Боже, спаси наш народ. Ти Всемогутній, Отець. Хай Перемога прийде. Смертям настане кінець.

Камертон душі настрою Серце напою красою Сфери вищії відкрию Очі зорями омию. Руки небу відкриваю Звуки сфер в себе вбираю Ранку свіжість я вдихаю В небо райдужне злітаю. Політаю в небесах Хай душа любов відчує Хай забуде слово страх І про вічність хай віщує. Скільки дивного в світах Скільки мудрості у слові Любові скільки у серцях І ніжності у рідній мові! Камертон душі настрою Серце напою красою Сфери вищії відкрию Очі зорями омию.

Через поле, через гай Ходить хлопчик - ВІДДАВАЙ. Віддавай любов із серця Радість, світло віддавай. І настане тоді рай. Тим, хто просить - помагай. Хто в біді - тих виручай. Зранку Сонечко вітай Всі рослинки - поливай. Маєш у саду врожай- Друзям щиро ти давай. Віру в серці не втрачай Наче Сонечко ти сяй. Хочеш гратися - то грай! Співи любиш - то співай! Може любиш малювати Творчість свою проявляти? Сміло пензлика бери Вгору й вниз ти ним веди! І тоді життя, мов скриня Наче в небі птаха синя Всі скарби тобі відкриє Щастям, радістю омиє. Хто дарує - той чарує І в гармонії існує.

На хвилях моря, вдалині від світа краю, Марія Магдалина, серцем палає. Пливе у Галію, несучи Світла знання, Про ніжну любов, про Христове вчення. Її вітрила наповнені вітром надії, В очах її сяє небесна блакить. Вона несе слово, що рани зцілює, Про милосердя, про серця мить. На берег ступає, не знаючи страху, Її голос лунає, як пісня весни. Прощення і віра в кожному слові. Любов Христа - до людей лети! І люди збираються, спраглії душі, Щоб слухати правду, що серце торкає. Марія Магдалина, посланниця Світла, У Галії сіє зерна любові, що в людях палають. Її шлях був довгим, але віра не згасла, Нести любов - її єдина мета. І в кожному слові, погляді й гаслі Сяє вічний і святий промінь Любові Христа.

Заради раю на Землі Усі миттєвості мої І темні ночі й світлі дні Заради щастя на Землі Життя пусте без мрії в серці Без віри в Світло і Добро Заради неї ми у герці Готові подолати Зло. Лиш мрія нас веде до бою І огнь підтримує життя Усе готові подолати Пройти крізь гори і моря Заради раю на Землі Всі думи й помисли мої Про щастя думаю для всіх І Світло - є наш оберіг! Вогонь у серці - не згасай! Палай, палай, палай, палай!

Переможем! Не здамося! Переможем! Тільки так! Славою героїв огорнемося! Б'ємось, як один кулак! Ми єдині, завжди й всюди! Ми - єдиний організм! Усі сили- в Перемогу! Надихає героїзм! Кожен з нас - велика сила! Кожен з нас - це Дух борні! Разом - ми народ стосилий! Сталь - народжена в вогні! Кожен - крапля Перемоги! Кожен - воля боротьби! Все здолаєм , вірю - можем Зараз ми прийшли сюди. Разом - ми стіна з титану Разом - кіборгів стіна Із гарячими серцями. І відступить геть війна. Стоїмо - зціпивши зуби. Нам негода - ні по чім. Молитву шепочуть наші губи В головах звучить наш гімн. Ми - заряджені від Бога. На своїй стоїм землі. Свято вірим в Перемогу! Волю й мужність в боротьбі!

Маленькі сонечка злітаються до Сонця Сини і донечки до Матері летять Маленькі зірочки злітаються до Світла Прозорі криленька у сяйві тім тремтять Є світ без часу - світ Любові й миру Маленькі сонечка там світяться для всіх Вони злітаються у світлоносний вирій Й дарують всім любов і радість, сміх. Чудовий світ наповнений блаженством. Чудесний світ дарує всім красу. Там райдуги виблискують шалено Фонтаном іскор, світла і вогню.

Вливаються нові стожари У світ наш затхлий і брудний, Ось, пробиваються з-за хмари, Щоб знак подати чарівний. Вони вливаються потужно Із силою Небесних Сфер, Щоб розчинити заскорузле І зміни розпочать тепер. Це Новий світ нам шле привіти З майбутнього, що вже іде. Невдовзі буде він гриміти Й по всіх усюдах загуде. Прокиньтеся! О, люде сплячі! Прокиньтеся, вже час прийшов! Прозрійте нині! Станьте зрячі! До Світла кожен щоб прийшов!

Бог не залишив Україну Бог з Україною завжди Не дивлячись на всі руїни На смерті й спалені мости. Творець завжди із нами тут Творець завжди оберігає. Але крім наших нема рук Що землю рідну зігрівають. Немає інших тут сердець Немає інших душ завзятих На наші покладається Творець - Сміливі, світлі і затяті. Бог не залишив Україну Бог завжди буде жити тут Відродим рідную країну А ворогам - прийде капут.

Україно, тихенькі садочки Ніжне сонечко м'яко сіда Пропливають хмаринок шматочки І відходить за обрій біда. Україно, ти завжди у серці Україно, ти завжди в душі Діти твої хай щиро й відверто Прославляють простори твої. Вже весна, скоро будуть листочки Пташечки вже щебечуть на всю Позлітаються знов ластівочки Вся природа покаже красу. Україно, ти завжди у серці Україно, ти завжди в душі Діти твої хай щиро й відверто Прославляють простори твої. Ти ж живи, розквітай різнобарв'ям І життям і любовью буяй Ми ж молитимем Бога світанням За наш рідний і світлий наш край.

Скалічена, побита і знівечена З синцем під оком, з зламаним ребром Стоїть Вкраїна ранами посічена Але не скорена, із піднятим чолом. Її гвалтує нелюд, б'є з усіх боків І берцем топче, злобою скрегоче Зригає з пащі безліч чорних слів Шахедами знущається щоночі. Але вона стоїть - незламна і свята По жилах кров тече освячена судьбою В очах незламна воля золота До боротьби готова завжди і до бою. Вона стоїть у силі нездоланній У міці, волі, Славі неземній. І Бог Творець підтримує нас з вами І ангели із нами в цій борні.

Поклик серця кожного Поклик світлих душ Поклик Слова Божого Поклик - і вперед рух! Поклик до звитяги Поклик до відваги Поклик добра Світлого Ра. Поклик Світла Вічного Поклик до звитяги. Не для пересічного А прояву відваги. Поклик до звитяги Поклик до відваги Поклик добра Світлого Ра. Поклик Духу мужнього Поклик до єднання Поклик плеча дружнього Й хороброго поривання. Поклик до звитяги Поклик до відваги Поклик добра Світлого Ра.