Руслан

Усе мине - і радощі і горе Залишиться лиш мудрість і любов І досвід - як безкрає наше поле Життєве поле - що, не кожен перейшов. Важливо позбирати квіти-діти А будяки і реп'яхи залишить гнити. А душу власну Світлом наживити Любовью власне серце оживити І з Богом у душі важливо жити. Усе мине - і радощі і горе Залишиться лиш мудрість і любов І досвід - як безкрає наше поле Життєве поле - те, що кожен перейшов.

Все найцінніше - у душі Усе святе - є саме там Вікно і двері - вхід у храм І іскра Божа дана нам. Душа є храм, для всіх чеснот - Любові, мудрості, натхнення. До світлих він веде висот Серцям дарує одкровення. Храм - має абриси свої І центрів чіткую структуру. І світить Світлом у пітьмі, Бо райдуга - його натура. Душа, як квітка різнобарвна Жива, пульсуюча, строката.

Душа сказала: " Я так бачу!". Хоч так не бачив і ніхто. Вона торкалася, неначе На пальцях - серце ожило. І кожен дотик, наче подих. І кожен нерв, Бринить повЕрх. Душа оголена тріпоче І в чистоті торкнутись хоче До всього світлого в житті, Щоб душі пізнавать живі. І кожен крок неначе перший І кожна мить в потоці звершень. І кожен нерв і фібр душі Цей світ пізнає на межі. Чуттєвість серця у долонях Життя єства, як пульс у скронях. Із пульсом Всесвіту єдині. Сьогодні, завтра, в кожній днині.

Коли побачиш зірку ти у небі Коли відчуєш запах ти трави, То усвідомиш, що плекати треба Людину у собі завжди. И,и,и,и,и Тоді підеш новими ти шляхами У Всесвіт новий босими ногами Відчути схочеш все живе в собі Тоді відкриється природонька тобі. Тоді весь Всесвіт будеш пізнавати Радіти буде Бог-Отець-Мати Радіти будуть ангели небесні І всі миттєвості ставатимуть чудесні. А,а,а,а,а Усе живе тоді предстане другом Життя побачиш ти квітчастим лугом І душу всесвіту тоді відкриєш радо І всесвіт стане вмить - весняним садом. О,о,о,о,о

О воле, воленька святая Тебе приспали в нашім краю. І замінили меч і лати На рабські ланцюги трикляті. І розвивали рабську суть; Щоб волю назавжди забуть Щоб мрію назавжди приспати Біда, щоб правила у хаті. І волю замінило рабство Грошима куплене ледащо І правлять у рабів раби Снують сліпі туди-сюди. О воле, воленько святая Згадай себе, згадай у раю Про душу вольную згадай! І птахом прилети в Украйну! Згадай про мрію сильну й світлу Порви кайдани, Стань же гідна! Згадай про мужність і хоробрість Про честь і гідність, вищу доблесть! Відроджуйся о душе світла! Ти волі й раю завжди гідна!

Я вирвався на волю з рабства Свободу знову я отримав. Закінчились мої митарства Повітрям свіжим знову дихав Вдихав грудьми своє багатство. Сестру свободу знову здибав, До вільних приєднався братства. Готовий був віддать півцарства За вільний Дух свого бунтарства. Я втік із золотої клітки Я втік від грошей і від служби Не дивлячись на осуд й плітки Щасливим став Свободи одіж одягнувши. Душа моя там помирала Каралась, мучилась, страждала. Свободи марила повітрям. Змінить на волю - затхле житло. Я вирвався на волю з рабства Свободу знову я отримав. Закінчились мої митарства Повітрям свіжим знову дихав Вдихав грудьми своє багатство. Сестру свободу знову здибав, До вільних приєднався братства. Готовий був віддать півцарства За вільний Дух свого бунтарства.

Він - залишив слід, Щоб через 2000 літ Згадали ті, Що у путі. Щоб образ був, Щоб не забув, Щоб не загув. Щоб маяком світив І грів серця. Ніхто щоб не забив І пам'ятали завжди до кінця. Щоб образ вів Серед світів І серед темряви і зла Душа щоб ожила І відродилися крила. В політ - до образу святого! І в путь - у Світло ця дорога! І до глибин нових перлин! Зростання чарівних зернин! До нових звершень і вершин!

Коли ногами босими ідеш По зоряним світам По помаранчевим зіркам То відчуваєш простори без меж. Коли ступаєш тихо по траві Але поля космічні в голові, Тоді ти відчуваєш ритм життя І від думок кружиться голова. Тоді весь Всесвіт ти несеш в собі І відчуваєш ритми ти нові І кожен ритм, як серця стук тепер У Всесвіту куточках у печер. І музика відчутна вищих сфер Пронизує собою й твій етер Пронизує галактики й світи Планети й плазмені вогні нових світил. Коли ступаєш тихо по траві Але поля космічні в голові, Тоді ти відчуваєш ритм життя І від зірок кружиться голова.

Мета важлива Кроки наші теж, Мета красива Хай буде без меж. Е, е,е,е,е І крок за кроком Силу прикладаєм І кожну мить ми Волю умножаєм. Е,е,е,е,е Іти вперед Долаючи незгоди, Хоч це не мед - Семи вітрів погода. Але куємо волю повсякчас. І що б там не було - Ми прикладаєм волю Долаєм перешкоди кожен раз. А,а,а,а,а Шлях сили й волі дофамін приносить І миті щастя сурми проголосять І хай мета досягнута зусиллям, Хоча позаду кілометри й милі. Іди вперед, хоч що б там не було - І мрію втілюй на щастя й на добро! О,о,о,о,о

Хай біль розчиниться в молитві У пісні щирій з поля битви. Хай біль розчиниться у Небі Парує де рожевий лебідь. Хай біль розчиниться в водичці У тихім плині по травичці. Земелька біль хай забере І серце спокій віднайде. Хай зорі розчиняють біль- Вночі під ними ти постій. Хай ангели розчинять втрату Омиють Світлом душу м'яту. Й душа потягнеться до Сонця І посміхнеться у віконце. Душа любов хай роздає І кожному допомагає. Тоді й життя ввіллється в неї Обновить все єство святеє. Життя - є вічний плин у часі І розвиватись - це на часі. І не здаватись в кожнім разі Іти із грязі прямо в князі.

Я стою на плечах дружини І свої підставляю плечі Щоб наш син, наша дитина - Серце дарував малече - Богу, світу, людям сердечним. Щоби світ цей розвивався Щоби раєм називався Щоб любов'ю освітлявся Божим світлом наповнявся. Я стою на плечах дружини - Воїнеси, героя - людини. У служінні вона щоднини До Христа світлим серцем лине. І до Бога душа її плине. Я стою на плечах дружини, Щоби син став - справжня людина! Гармонійна, любляча, Світла, Щоби Дух його був вільний Загартованим став щоб, стосильним. Щоби Божу він виявив Волю. Проявив щоб Божую Славу! Щоб шляхами світлої долі Божу Силу у світі восславив! Божу Міць на Землі проявив!

День поза Часом! День - коли ми разом. Коли душі єднаються. Серця прокидаються. Космічні сім'ї братаються. РодИ - зустрічаються. Разом збираються Один до одного всміхаються. Радіють і відкриваються. А потім знову розлітаються На землі повертаються. В життя прокидаються І оновлені з'являються. День поза Часом! День - коли ми разом. Коли душі єднаються. Серця прокидаються. Космічні сім'ї братаються. РодИ - зустрічаються. Разом збираються Один до одного всміхаються. Радіють і відкриваються.

О, Маріє! О , Магдалено! Ти Месії Світоч нетлінний! О,о,о,о,о! Ти, факел Світла! Ти, несеш надію! У людські житла Ти даруєш мрію! О, Ученице! Вірная сестрице! Вчення Пророче Ти несеш охоче! Е,е,е,ее,ее Ти зігріваєш Душі зачерствілі. Даруєш Світло! Очищуєш від цвілі! О, Маріє! О , Магдалено! Ти Месії Світоч нетлінний! О,о,о,о,о!

Не забувай дивитися на небо У душ людських у тому є потреба Не забувай дивитися - на хмари То для сердець людських - небесні чари. Не забувай дивитися на небо Десь там за ним - Бог дивиться на тебе. І ангели з любов'ю наглядають За кожним з нас, хоч ми того не знаєм. Не забувай дивитися на небо. Там рідні твої - все дивляться на тебе. І кожен з них нам шле підтримку й силу І їх молитвами стаємо ми стосилі. То наші ангели, що нас оберігають. Іх ніжні крила завжди прикривають. Серця і душі в пам'яті завжди Вдень і вночі, куди би ми не йшли. Не забувай дивитися на небо У душ людських у тому є потреба Не забувай дивитися - на хмари То для сердець людських - небесні чари.

Пульс Всесвіту - Пульсує в кожнім слові. Пульс Всесвіту - у щирості душі. Пульс Всесвіту - у рідній світлій мові. І в люблячім сердечнім почутті. Пульс Всесвіту Єднає всіх на світі Усіх живих єднає в цім житті. І тих, хто хмарами у далі оповиті. І хто в космічнім вічнім майбутті. Пульс Всесвіту - Єдиний пульс життя. Для всіх, для всіх - Від атома до Сонця. Пульс Всесвіту - Єднає всі серця. Хто Світло бачить В кожному віконці.