Вся активность
Этот поток обновляется автоматически
- Последний час
-
Насіння падає в серця І проростає цвіт любові Рости цю квітку все життя Весь час, завжди, і всі віка. Цей ніжний цвіт оберігай Від злих очей, від слів облудлих І Світлом щедро поливай Захищай від заскорузлих. Квітку ніжну любові Від злих вітрів ти закривай І від очей пекучих І від дощів гримучих. Словами ніжними любові Її ти пести кожну мить І поцілунки хай ранкові Пробуджують бажання жить.
-
Отче, дай жагу і бажання жити, Щоб завжди у душі горів вогонь життя, Щоб серце билося завзято в грудях, Щоб завжди була жага пізнаття. Бажаю жаги до життя Щоб з джерела невпинно пити Щоб будувати майбуття І в Світлі Божому прожити. Щоб жага відкриттів нових буяла І зранку до життя нас спрагло підіймала Щоб кожну мить ми відкриття робили - Любили, вірили, творили. Щоб цей вогонь життя палав сильніше І розгортався радо повсякчас Щоб наші душі пізнавали більше й більше Любити, щоб палав вогонь весь час.
-
Бажання і формують наші мрії Бажання і дають нам майбуття Бажання визначають наші дії Бажання вимальовують життя. Бажаю жити і любити Бажаю жити і творити І світле будувать життя - І Божий світ і радісне буття. Бажання нам дають наснагу жити Дають нам сили рухатись вперед І втілювати, а не ворожити І діяти сповна, а не ледь-ледь. Бажаю жити і любити Бажаю жити і творити І світле будувать життя - І Божий світ і радісне буття.
-
О мій коханий, ніжний рідний мій Де ти тепер, де ти тримаєш бій Я там з тобою серцем і душею Для тебе, милий, стану я бронею. Ти пам'ятай про мене, згадуй наші дні Я ж пам'ятаю все вдень і в ночі, і в сні Моя молитва - захист вірний твій, Ти ж серце бережи і мужньо тримай стрій. О мій коханий, ніжний рідний мій Де ти тепер, де ти тримаєш бій Я там з тобою серцем і душею Для тебе, милий, стану я бронею. Я кралами злечу у небо І з висоти я простір огорну І серденько твоє я пригорну до себе. І світлом сяятиму у суцільну тьму.
-
Я лечу до тебе любий мій Кожну мить і кожную годину. У рожевих фарбах моїх мрії Лиш до тебе голубе я лину. Моє, моє серденько летить Воно так тріпоче, ох тріпоче. До мого коханого летить Тільки з ним навіки бути хоче. Ніжно, ніжно ледве тріпотить Легке й світле серденько дівоче. Де ти голуб милий рідний мій? Де ти, у цю мить у цю годину? Я люблю тебе ти зрозумій. Полечу до тебе, все покину. Моє, моє серденько летить Воно так тріпоче, ох тріпоче. До мого коханого летить Тільки з ним навіки бути хоче. Ніжно, ніжно ледве тріпотить Легке й світле серденько дівоче.
-
Роки, роки течуть неначе ріки Але душа, то вічно молода Лише любов є наші вічні ліки Любов і віра, милість й доброта. Роки, роки біжать неначе спринтер, Не вгонишся за ними аж ніяк. Але у нашій силі, наче принтер Надрукувати долю-мрію, як маяк. І запустити в небо, мов літак. Роки, роки ви, наче птахи в небі. Все летите, і летите у даль. А я, мов за лебідкою той лебідь Лечу крізь вранішню вуаль.
-
Чужим Можеш забрати все, Лише її не чіпай. Вона - моє серце несе Вона - моє небо і рай. Вона - мій видих і вдих Вона моє сонце і день І тисячі днів земних Без неї, це просто тінь. Можеш забрати все. Навіть мене забирай. Але її не смій. Її - не чіпай. Вона є Світло й Любов. Вона - сама доброта. Молюся за неї знов, До Бога молюсь і Христа. Можеш забрати все, Лише її не чіпай. Вона - моє серце несе Вона - моє небо і рай.
-
Чудеса іще будуть, будуть Тільки вір у них повсякчас І відродяться душі й люди Світло Боже оновить і нас. Птаха Фенікс, згорівши в попіл Позбере себе із крупинок І злетить дуже стрімко вгору І відродиться нова людина. І серця возрадіють сильно І відродиться рай на Землі Заспіває у небі пташина І - Осанна - співатимуть всі! Птаха Фенікс, згорівши в попіл Позбере себе із крупинок І злетить дуже стрімко вгору І відродиться в Світлі людина. Чудеса іще будуть, будуть Тільки вір у них повсякчас І відродяться душі й люди Світло Боже оновить і нас.
-
Журба по небесному раю по малій батьківщині твоїй Завжди тебе тримає І шепоче: : "Вперед, не стій!" Небесний рай будуй Тут на Землі де живеш Високії мрії втілюй І в щасті пребудеш. Небесний рай прекрасний Душу кличе в політ Щоб насолодитись любов'ю Щоб танув холод і лід . Небесний рай, де Світло Де мрії злітають в політ Де душі йдуть на Землю У матеріальний світ Журба по небесному раю по малій батьківщині твоїй Завжди тебе тримає І шепоче: : "Вперед, не стій!"
-
Любов - непереможна сила Безмежна Всесвіту могутність Людина в ній стає стосила Жиє в душі Божа присутність. Любов - найвища нагорода І Світло Бога для людей Вона із Благорода рода Вона із полум'я ідей. Любов - непереборна сила Основа світла і життя Вона у Всесвіті розлита Рожеве ніжнеє дитя. Любов - ніжна, світла сила Безмежна Всесвіту могутність Людина в ній стає красива Жиє в душі Божа присутність.
-
В рожевих променях любові У сонячних ясних долонях Ми радість світу оспіваєм І Творця -Бога прославляєм. В рожевих променях любові У сяйві веселкових іскр. Енергії ідуть вже нові Старі же тануть наче віск. В рожевих променях любові Серця відкриті для життя Насичують усе казкові Енергії із майбуття. В рожевих променях любові Ми мрії втілюєм в життя Разом крокують душі нові Нема старому вороття. В рожевих променях любові Весь світ стає неначе сон Але це є реальність нова Любов- космічний є закон.
-
Душа, оголена для світу Відкрита всім семи вітрам Із серця її квітнуть квіти Вона радіє всім зіркам. Любов - її єдине гасло І Світло - то її маяк. Вона прекрасна і привітна, Її зустріти - добрий знак. Вона є проявом Богині, Що всім гармонію несе. І вічно юна, в кожній днині Усмішка прикраша лице. Вона є в дівчині і жінці Захована від злих очей. Але у променях любові Завжди нова у кожнім слові.
-
Щасливі люди зла не творять І в радості завжди жиють Про шлях до Бога всім говорять З світлом Любові йдуть у путь.
-
Ні про що не шкодую І радію всьому, Прийде час, зрозумію Доречність цьому. Прийде час, буде прояв картини буття І для нас, і для вас, і для всього життя. Все розкриється вчасно, зацвіте, дасть плоди І гармонія буде тут - де я і де ти. У житті все для щастя І для прояву все Кожен досвід, безцінний, Кожен сад, хай цвіте!
-
В тунелі голосів не чутно Лиш голос Бога у собі. Хоч на душі трохи марудно І відчуття як уночі. Але потрібно без спочину Іти вперед, іти без сну І в темну, лютую годину Іти крізь морок і крізь тьму. Іти до світла у тунелі Іти постійно кроком-крок Іти крізь міражі пустелі Іти крізь ігрища веселі. І гнати думки невеселі І відкривати усі двері. Іти, іти, іти, іти Тоді прийдеш ти до мети. І зможеш радість віднайти. І щастя долі здобути.
-
Людина - дзеркало Небес- Є світу копія фрактальна - Душа її не має меж, А тіло - мить матеріальна. А права й ліва сторона - то суть матерії і духу. Є ідентичною одна Другій, і розвитку і руху. Кінцівок п'ять, як п'ять Творців Енергій п'ять відображають
-
Посміхається вранішнє сонце Небо радість дарує світлу Заглядають у кожне віконце Щоби кожна душа розквітла. Щоби сяяв цей світ любов'ю Щоби серце у щасті билось, Щоби був він щомиті новим, Щоби мрії світлі здійснились. Хай же кожен творить щиросердно, Хай привносить лишень добро. І тоді прокричим відверто: "Слава Богу! " і " Щезни зло!".
-
Чи хочеш обійняти Бога, Як рідную матусю при розлуці? І чи готовий бігти до порога По нетрям непрохідним і багнюці? Чи теплими долонями ти мариш? Чи ніжний рідний погляд виглядаєш? Чи про любов свою Йому розкажеш? І чи невпинно ти Його любов шукаєш? Чи часто сльози самоти спадають? Чи тисне тебе біль розлуки в грудях? Чи одинокою душа твоя буває? І чи шукаєш ти любов у людях? Чи ти чекаєш на обійми ніжні? За рідною душею чи сумуєш? Чи твориш ти слова і справи гідні? І почуття твої чи світлоплідні? Чи кожну душу ти живу цінуєш? Чи ти руйнуєш, а чи ти будуєш? Чи у біді ти іншого рятуєш? Чи крепко душу рідну ти цілуєш? Хай кожен знайде те, що він шукає. Хай кожен рідних, милих обіймає. Хай кожная душа любов пізнає. І в домі Батька вічно пребуває.
-
Мрія веде по життю Серце б'ється сильніше Думки біжать їм нема вороття Душе лине все вище. Мрія наповнює Світлом й Любов'ю Мрія веде за собою Кожну мить оновлює нов'ю Поїть живою водою Сили дає для росту і розвитку Для кожного нового вдиху Вдихаємо світло на повні легені І крила наповнюєм рухом. Що там де алтар? Що готовий віддати? Боєць чи дзвонар? Що ти готовий обрати? Що там де алтар? Воля й життя! Чи гроші і ситість І гарне взуття? А якщо мрія в дощ і болото Буде надворі лежати? На що ти готовий Життя своє поміняти?
-
Ми стелимо дорогу тим Борцям Що Світ Добра збудують тут прекрасний. Девіз наш - об'єднати всі серця Що йдуть до Бога, до Отця-Творця. Ми вистеляєм шлях думками Світла І почуттями з серця їх скріпляєм І рясно поливаєм, щоб розквітла Дорога до Божественного раю. Любов і радість ми кладем в основу І мудрість ту дорогу освящає. Це шлях, що всіх веде в країну нову. Де лиш Творець і Люди проживають. Ми стелимо дорогу серед ночі Гієни зла лиш в темряві скрегочуть Лякають звідти риком й завиванням Лякають горем, болем і стражданням. Але із нами є Вогонь Предвічний І факел у Олени попереду, Серця гарячі й світлий Дух космічний Освітлюють шлях наш галактичний. Ми розчищаєм бур'яни й загати І зло із коренем вириваєм сміло, Моря і гори зможем подолати І гідно й вчасно ми завершим діло. Хоч многії вважають нас - вар'яти Але веде нас мрія в кожну хату І всі негоди зможем здолати І передати все сестрі і брату. Дорогу Світлу ми будуєм ревно Бо фах служіння вимагає цього, Борці Добра пройдуть по ній - це певно І розбудують рай у світі цьому.
-
Ідеальна чистота Ідеальна пустота Ідеальний шик і блиск Вигода і повний зиск. Але щастя там нема Радість булькнула - катма. Чи тут місце є душі? І в гармидері усі. А ось там реальний світ Радість, бруд, дитячий сміх, Ось і щастя оселилось Гармонія не забарилась.
-
Ти люстерко прозоре Чиста сльоза небес І бринить душа твоя Жадає серце чудес. Твої мрії у Світлі В синіх далях висот. Почуття - наче діти Що живуть без турбот. Серце віддане мрії Світлим думам зірок. Душа сповнена віри Кожна мить - один крок. Серце в небо злітає Там живе межи хмар Ангел радо кружляє Погляд сповнений чар. Ти люстерко прозоре Чиста сльоза небес І бринить душа твоя Жадає серце чудес.
-
Лише нещасні творять зло Лиш нещасливі сіють темінь. Щасливі бачать лиш добро Й дарують всім Любові жмені. Коли всередині біда Гризе черв зла сердечну ниву Стане отрутою й вода Ніщо не спинить злую зливу. Лиш Сонце прощення зійде, То темна хмара геть піде. Любов осяє серце скуде І вільний вдих наповнить груди. Лиш віра в Бога змінить все І щастя в дім той принесе. Лише вона зіб'є окови Життя даруючи всім нове.
-
Все що було - пам'ятай Але крок вперед тримай Мрію в серці ти плекай Всіх любов'ю зігрівай. Хай життя у квітах квітне На Землі хай буде рай. Будь до кожного привітний І про Бога пам'ятай. Все живе, хай буде другом. Серед рівних рівний ти. Станьте дружно Світла Кругом І нехай цвітуть сади. Розквітає хай Планета І у щасті все живе. Розірве усі тенета - До гармонії прийде.
-
Отче, дай сили бути сонечком маленьким Світити, як і Ти, довкола І , навіть, коли хмари, дощ дрібненький В душі завжди тримати світла коло. Я знаю Ти Всесильний, Всемогутній Гармонію даруєш Ти живому. Дай сили завжди грати на душевній лютні І відчувать любов у серці свому.
