Вся активность

Чужим Можеш забрати все, Лише її не чіпай. Вона - моє серце несе Вона - моє небо і рай. Вона - мій видих і вдих Вона моє сонце і день І тисячі днів земних Без неї, це просто тінь. Можеш забрати все. Навіть мене забирай. Але її не смій. Її - не чіпай. Вона є Світло й Любов. Вона - сама доброта. Молюся за неї знов, До Бога молюсь і Христа. Можеш забрати все, Лише її не чіпай. Вона - моє серце несе Вона - моє небо і рай.

Чудеса іще будуть, будуть Тільки вір у них повсякчас І відродяться душі й люди Світло Боже оновить і нас. Птаха Фенікс, згорівши в попіл Позбере себе із крупинок І злетить дуже стрімко вгору І відродиться нова людина. І серця возрадіють сильно І відродиться рай на Землі Заспіває у небі пташина І - Осанна - співатимуть всі! Птаха Фенікс, згорівши в попіл Позбере себе із крупинок І злетить дуже стрімко вгору І відродиться в Світлі людина. Чудеса іще будуть, будуть Тільки вір у них повсякчас І відродяться душі й люди Світло Боже оновить і нас.

Журба по небесному раю по малій батьківщині твоїй Завжди тебе тримає І шепоче: : "Вперед, не стій!" Небесний рай будуй Тут на Землі де живеш Високії мрії втілюй І в щасті пребудеш. Небесний рай прекрасний Душу кличе в політ Щоб насолодитись любов'ю Щоб танув холод і лід . Небесний рай, де Світло Де мрії злітають в політ Де душі йдуть на Землю У матеріальний світ Журба по небесному раю по малій батьківщині твоїй Завжди тебе тримає І шепоче: : "Вперед, не стій!"

Любов - непереможна сила Безмежна Всесвіту могутність Людина в ній стає стосила Жиє в душі Божа присутність. Любов - найвища нагорода І Світло Бога для людей Вона із Благорода рода Вона із полум'я ідей. Любов - непереборна сила Основа світла і життя Вона у Всесвіті розлита Рожеве ніжнеє дитя. Любов - ніжна, світла сила Безмежна Всесвіту могутність Людина в ній стає красива Жиє в душі Божа присутність.

В рожевих променях любові У сонячних ясних долонях Ми радість світу оспіваєм І Творця -Бога прославляєм. В рожевих променях любові У сяйві веселкових іскр. Енергії ідуть вже нові Старі же тануть наче віск. В рожевих променях любові Серця відкриті для життя Насичують усе казкові Енергії із майбуття. В рожевих променях любові Ми мрії втілюєм в життя Разом крокують душі нові Нема старому вороття. В рожевих променях любові Весь світ стає неначе сон Але це є реальність нова Любов- космічний є закон.

Душа, оголена для світу Відкрита всім семи вітрам Із серця її квітнуть квіти Вона радіє всім зіркам. Любов - її єдине гасло І Світло - то її маяк. Вона прекрасна і привітна, Її зустріти - добрий знак. Вона є проявом Богині, Що всім гармонію несе. І вічно юна, в кожній днині Усмішка прикраша лице. Вона є в дівчині і жінці Захована від злих очей. Але у променях любові Завжди нова у кожнім слові.

Щасливі люди зла не творять І в радості завжди жиють Про шлях до Бога всім говорять З світлом Любові йдуть у путь.

Ні про що не шкодую І радію всьому, Прийде час, зрозумію Доречність цьому. Прийде час, буде прояв картини буття І для нас, і для вас, і для всього життя. Все розкриється вчасно, зацвіте, дасть плоди І гармонія буде тут - де я і де ти. У житті все для щастя І для прояву все Кожен досвід, безцінний, Кожен сад, хай цвіте!

В тунелі голосів не чутно Лиш голос Бога у собі. Хоч на душі трохи марудно І відчуття як уночі. Але потрібно без спочину Іти вперед, іти без сну І в темну, лютую годину Іти крізь морок і крізь тьму. Іти до світла у тунелі Іти постійно кроком-крок Іти крізь міражі пустелі Іти крізь ігрища веселі. І гнати думки невеселі І відкривати усі двері. Іти, іти, іти, іти Тоді прийдеш ти до мети. І зможеш радість віднайти. І щастя долі здобути.

Людина - дзеркало Небес- Є світу копія фрактальна - Душа її не має меж, А тіло - мить матеріальна. А права й ліва сторона - то суть матерії і духу. Є ідентичною одна Другій, і розвитку і руху. Кінцівок п'ять, як п'ять Творців Енергій п'ять відображають

Посміхається вранішнє сонце Небо радість дарує світлу Заглядають у кожне віконце Щоби кожна душа розквітла. Щоби сяяв цей світ любов'ю Щоби серце у щасті билось, Щоби був він щомиті новим, Щоби мрії світлі здійснились. Хай же кожен творить щиросердно, Хай привносить лишень добро. І тоді прокричим відверто: "Слава Богу! " і " Щезни зло!".

Чи хочеш обійняти Бога, Як рідную матусю при розлуці? І чи готовий бігти до порога По нетрям непрохідним і багнюці? Чи теплими долонями ти мариш? Чи ніжний рідний погляд виглядаєш? Чи про любов свою Йому розкажеш? І чи невпинно ти Його любов шукаєш? Чи часто сльози самоти спадають? Чи тисне тебе біль розлуки в грудях? Чи одинокою душа твоя буває? І чи шукаєш ти любов у людях? Чи ти чекаєш на обійми ніжні? За рідною душею чи сумуєш? Чи твориш ти слова і справи гідні? І почуття твої чи світлоплідні? Чи кожну душу ти живу цінуєш? Чи ти руйнуєш, а чи ти будуєш? Чи у біді ти іншого рятуєш? Чи крепко душу рідну ти цілуєш? Хай кожен знайде те, що він шукає. Хай кожен рідних, милих обіймає. Хай кожная душа любов пізнає. І в домі Батька вічно пребуває.

Мрія веде по життю Серце б'ється сильніше Думки біжать їм нема вороття Душе лине все вище. Мрія наповнює Світлом й Любов'ю Мрія веде за собою Кожну мить оновлює нов'ю Поїть живою водою Сили дає для росту і розвитку Для кожного нового вдиху Вдихаємо світло на повні легені І крила наповнюєм рухом. Що там де алтар? Що готовий віддати? Боєць чи дзвонар? Що ти готовий обрати? Що там де алтар? Воля й життя! Чи гроші і ситість І гарне взуття? А якщо мрія в дощ і болото Буде надворі лежати? На що ти готовий Життя своє поміняти?

Ми стелимо дорогу тим Борцям Що Світ Добра збудують тут прекрасний. Девіз наш - об'єднати всі серця Що йдуть до Бога, до Отця-Творця. Ми вистеляєм шлях думками Світла І почуттями з серця їх скріпляєм І рясно поливаєм, щоб розквітла Дорога до Божественного раю. Любов і радість ми кладем в основу І мудрість ту дорогу освящає. Це шлях, що всіх веде в країну нову. Де лиш Творець і Люди проживають. Ми стелимо дорогу серед ночі Гієни зла лиш в темряві скрегочуть Лякають звідти риком й завиванням Лякають горем, болем і стражданням. Але із нами є Вогонь Предвічний І факел у Олени попереду, Серця гарячі й світлий Дух космічний Освітлюють шлях наш галактичний. Ми розчищаєм бур'яни й загати І зло із коренем вириваєм сміло, Моря і гори зможем подолати І гідно й вчасно ми завершим діло. Хоч многії вважають нас - вар'яти Але веде нас мрія в кожну хату І всі негоди зможем здолати І передати все сестрі і брату. Дорогу Світлу ми будуєм ревно Бо фах служіння вимагає цього, Борці Добра пройдуть по ній - це певно І розбудують рай у світі цьому.

Ідеальна чистота Ідеальна пустота Ідеальний шик і блиск Вигода і повний зиск. Але щастя там нема Радість булькнула - катма. Чи тут місце є душі? І в гармидері усі. А ось там реальний світ Радість, бруд, дитячий сміх, Ось і щастя оселилось Гармонія не забарилась.

Ти люстерко прозоре Чиста сльоза небес І бринить душа твоя Жадає серце чудес. Твої мрії у Світлі В синіх далях висот. Почуття - наче діти Що живуть без турбот. Серце віддане мрії Світлим думам зірок. Душа сповнена віри Кожна мить - один крок. Серце в небо злітає Там живе межи хмар Ангел радо кружляє Погляд сповнений чар. Ти люстерко прозоре Чиста сльоза небес І бринить душа твоя Жадає серце чудес.

Лише нещасні творять зло Лиш нещасливі сіють темінь. Щасливі бачать лиш добро Й дарують всім Любові жмені. Коли всередині біда Гризе черв зла сердечну ниву Стане отрутою й вода Ніщо не спинить злую зливу. Лиш Сонце прощення зійде, То темна хмара геть піде. Любов осяє серце скуде І вільний вдих наповнить груди. Лиш віра в Бога змінить все І щастя в дім той принесе. Лише вона зіб'є окови Життя даруючи всім нове.

Все що було - пам'ятай Але крок вперед тримай Мрію в серці ти плекай Всіх любов'ю зігрівай. Хай життя у квітах квітне На Землі хай буде рай. Будь до кожного привітний І про Бога пам'ятай. Все живе, хай буде другом. Серед рівних рівний ти. Станьте дружно Світла Кругом І нехай цвітуть сади. Розквітає хай Планета І у щасті все живе. Розірве усі тенета - До гармонії прийде.

Отче, дай сили бути сонечком маленьким Світити, як і Ти, довкола І , навіть, коли хмари, дощ дрібненький В душі завжди тримати світла коло. Я знаю Ти Всесильний, Всемогутній Гармонію даруєш Ти живому. Дай сили завжди грати на душевній лютні І відчувать любов у серці свому.

Аромат душі він неповторний У цілім Всесвіті просторім І будь-який парфюм - ніщо - одеколон, духи, тощо. Вдихаєш фібрами душі - Чи рідні душі чи чужі? Хай кожен скаже сам собі - Як відчуваються тобі? По шлейфу кожен хай вгадає Кого собі він обирає Хто є для нього рідним тим Хто серцю милий, добре з ним.

Людина - істинна, А дзеркало - лише вдає подобу. Як розрізнити? Як вгадать? Як вбачити підробу? Лиш серце здатне розрізнить? Лише воно всевидне. І розум здатне сповістить Про істинне і очевидне. А дзеркало - мара, обман. Пустий і вдаванний бовван. Лиш дим, лиш контурів туман. Міраж і привида екран. Очима істини не видно Не видно й те що є огидним А серце - божу знає суть, Не провести й не обмануть.

Отче, дякую що Ти є. Що я відчуваю серце Твоє. Що мрію і силу даєш. За помилки прощаєш. І любиш і надихаєш. Дякую Нене за все. За світло що нам несеш. Що завжди підтримуєш. І усі потреби знаєш. Дякую за життя і за день.

Імунітет любові і добра Сьогодні напрацьовуємо тут І боремося проти полчищ зла До Творця-Бога завжди наш маршрут. І кожен день дає нам новий шанс Себе тут проявити і сповна Душі і духу станцювати реверанс І вирватися із кайданів зла. На зло - любов і світло проявляти На ненависть - добра бажати. На заздрість спокійно реагувати Й любов завжди всьому живому слати.

Людина - найдосконаліше творіння Бога Подивіться на себе в дзеркало. Що ви там побачите? Своє обличчя. Ніс, губи, очі, вуха, щоки, волосся. Якщо взяти дзеркало в повний зріст, то побачите все своє тіло. Руки, ноги, тулуб, голову, обличчя. Ви не побачите, ні енергетики (в основному, більшість), ні душі, ні думок, ні почуттів. Тобто, ви побачите лише зовнішню оболонку. Без бачення суті істоти. Це схоже на те, що бачити чашку і не смакувати напою наповнюючого посудину. В гарній чашці, може бути смердючий напій. А в негарній, - божественна амріта. Досконалість людини в постійному розвитку, безкінечному розвитку. І який же критерій є основним в розвитку людини? Правильно - Любов до Бога і до ближнього. Саме цей критерій є основним в розвитку людини. Саме його і озвучив Христос. Але більшість людей, чомусь вирішили, що вони як творіння краще знають своє призначення, не враховуючи думки Творця, режисера і Батька. Нерозумно.

Земля- Мати- Годувальниця Аааааааааааааа. Ти терпиш біль від дітей. Від нерозумних людей. Що руйнують цей світ Тисячі літ. Зупинімось, люди!!! Не вбиваймо материнські груди!!!! Збережімо Планету! Перлину зелену! Серце пробудімо! Зло зупинімо!!! Любов примножим! Ми це можем!