Воздух

Дороги іншої не треба, Поки в серці горить вогонь. Поки любов іде із неба, Я п’ю життя з Божих долонь... --- P.S. Дякую, друзі.

Пробачте, я не перечитав всього форуму так як дуже мало часу із-зі написання курсвих робіт. Наш образ має бути тим, чого б ми хотіли, в тому і є суть образу. Часто питання "як?" не має зразу відповіді, але дивним чином речі відбуваються. Наша задача - образ. Давайте як основу приймемо те, що в нашому образі люди будуть мати в душі основу - Віру, Любов та вищі якості. І це найголовніше (!) Без цього все інше не буде мати головної основи. Всі інші риси суспільства просто будуть відображати цей внутрішній світ. На приклад, можна почати з того, що не буде власності, не тому що буде такий закон або домовленість, а просто тому що нікому це не буде потрібно. Можна продовжити, але хай цей образ буде мати основу. Ігоре, мені здається що ми це бачимо схожим чином. Все зводиться до людини... і її наближеності до Бога. Я відчуваю що якщо ми прймемо основу, ми цей образ створимо дуже швидко. Він нам зараз потрібен.

Сергію, не даєте пофантазувати ))))) А я також хочу приєднатися Розгадувати хмарки на багато цікавіше ^^ Дякую Олександро за твою неймовірну уважність! Після твого коменту мені впала в очі дев"ятка. Олена казала що число Вчителя 18 (1+8=9) Але там ще є 3. 3 хороше число, але я не знаю що воно значить Існування третього числа під сумнівом... =D Давайте розгадаємо! Випадковостей не буває. Тим паче у Олени з Русланом

Може, комусь мій досвід колись допоможе, тому напишу. Після медитації, що наповнила мене світлом... ...Думав допомогти сусідці, що плаче (чув)... думав взяти її за руку і дати світла, якого тоді у мене було багато. (з"явилися думки гордині, що от я можу дати світла комусь, і це вплинуло на чистоту) Я: Ось... я занадто слабкий (більше до себе) Думка: "Все як ти вирішиш" [разом з цією думкою через мене пройшов імпульс] ... я вирішив спробувати, але певний страх все ж зіпсував чистоту, і дівчину я не побачив... Думка: "Нічого, головне, що ти спробував. Вір в себе".

Будемо чекати на продовження.

Промайнула думка, що не встигну... серце застукало швидше, дихання стало частішим, свідомість примутнилася і стала не такою ясною... всід за цим пішов подальший наступ інших думок на інші ослаблені ділянки... так звучало ослаблення Віри. Ослаблення оборони дає хороші шанси противнику...

Після вчорашньої медитації вирішив виразити що є "Віра" (як я це відчував після медитації) Віра. Віра це не стан розуму. Віра - це стан душі. Віра – це скарб, який треба оберігати. Віра живе в душі, є її першою основою. Віра є душа. Чиста душа. Віра є верховенство душі, її абсолютна влада, безкомпромісна з туманами розуму. Віра є сила. Чиста сила. Віра – це фортеця, це неприступна скеля, яка міцна, непорушна, та є захистом та пристанищщем, в якому завжди горить вогонь надії. Яка є домом... рідним домом... теплим, затишним, улюбленим.

Прошу пробачення що майже на тиждень затягнув публікацію. Викладаю ті нотатки які зробив під час обговорення тексту про фінанси: Те, які коментарі були зроблені до кожного поняття в тексті: разум - анализ, накопление багажа информации, данных. - речь идет об интеграции энергетических тел (ментального, ....) - врата, через какие энергия-информация проходит в сознание. (моє)) общество - то как мы взаемодействуем с обществом. - находить точки соприкосновения с обществом: Учитель носил одежду, делал вид, что ест. - Вчитель передає інформацію не для того, щоб лише якась вузька групка людей ізольовано розвивалася. "Ибо этот мир ныне удерживается лишь на трёх составляющих,..." - тело, общество, финансы. Додаткові записи: Не опускати себе при баченні хорошої речі на рівень недостойності. Якщо клітина працює на всесвіт то весь всесвіт допомогає клітинці. Але не роздуватися до ракової клітини. Треба щоб кожен частотно попадав в потік «изобилия». – конкретизація цілі викристалізовує позицію, яка дасть можливість входу в потік «изобилия». * поток изобилия не заканчиваеться финансами. Счастье, радость, милосердие, нравственность – поняття для визначення (домашнє завдання)))

Який сенс сину намагатися приховувати щось від Батька, який любить його, знає непомірно більше та бажає сину лише добра? Лише страх, сором... Але Батько всі проблеми розуміє і завжди з любов’ю та батьківським теплом пробачає сина. До кого син піде, якщо у нього буде якась проблема? Чи не до того, хто бажає йому добра та любить його? Чи не до того, хто його завжди зрозуміє та допоможе поправити ситуацію та зрозуміти помилки? Чи буде син тримати все в собі, чи він звернеться до Батька?

Потім він звичайно згадав та випроводив незваних гостей

Батько і син. Батько мав глибокі знання бойових мистецтв та розуміння важливості захисту миру та добра. Йшла війна між добром та злом. І Батько навчав сина всьому що знав в міру його готовності, його здатності керувати собою і правильно застосовувати вміння. Син мав велику жагу до знань, старався, бажав скоріше вивчитися та вступити на захист та допомогу тих, кому вона потрібна. Батько бачачи його щирі наміри та прагнення, вирішив заохотити його навчивши його більшої кількості прийомів ніж того вимагалося. Йшла війна і бачачи необхідність в плечі сина, батько довірився йому. Син відчув в собі силу, відчув, що він може більше за інших. І до сина прийшли ті хто говорили йому що він краще та вище за інших, що він не повинен ставити себе в один ряд з ними, пропонували легку дорогу йому. І син задумався... забув хто навчив його всьому чого він знає, хто любив його, підтримував та уберігав як міг, ростив його. Сину пропонували забути про це... Батько лише скромно, з щирою любов’ю до сина, спостерігав, як він приймає рішення...

Супер... дякую!

Прекрасно

Дякую, Олено! ------------------------ Вирішив поділитися висновком зі свого уроку... (всі питання я задавав собі). Жити бездумно, це як стріляти з заплющеними очима. Це не тільки не попадання в ціль - це ризик когось дуже серйозно поранити... Це може бути із-за того, що лінь цілитися і тримати очі відкритими, і що є надія, що якийсь патрон да попаде... Може треба почати думати? Чи треба стріляти? Як стріляти? І якщо стріляти, то тільки після того, як гарно прицілився. Треба пам"ятати про стрільбу і про жертв. Їх смерть як мінімум повинна бути усвоєним уроком. Треба нести відповідальність за кожну свою думку, так як думка може несвідомо вплинути на слово чи дію. Треба нести відповідальність за кожну свою слабкість, так як кожна моя слабкість робить мене інструментом і учасником жахливих планів... і ніколи не знаєш, якої міри достатньо, щоб вже зіграти свою роль. Інколи, допускаю, навіть самої малої. Як уроки такої ціни можуть бути не усвоєні?

Дякую, друзі! Я чесно кажучи сильно не думаю коли пишу, бо воно мені заважає. Більше з того, що в середині. Мить... можливо це мить коли дуб себе проявить.

Я цей вірш написав, сповнившись якоюсь енергією... яка просилася на волю і виразилася в цей вірш. Зростає дуб. Зростає дуб. Міцний та сильний. Вітри та небо звуть його. Вбирає силу він чарівну, З Землі та неба усього. Хай йдуть дощі, хай снігопади, Не гнеться стовбур кремезний. Він знає ціль свою та вірить, Що витримає шлях земний. Як гряне злива - дуб укриє. Птахів від вітру захистить. Він знає - в ньому божа сила. Він вірить. Близиться ця мить.

Любовь и мир, Цветы и радость. Рассвет из нежной красоты, Поет душа бессловно песню, О красоте родной души...

Дякую Руслане за твої вірші.

Мені також дуже подобається. І розповіді також прекрасні! Дякую Руслане

Що таке чиста любов? Це стан душі. Особливий стан душі, коли хочеться віддавати і не очікувати повернення. Коли проста, скромна вдячність, навіть без слів, сприймається як найвище щастя. Що таке любов? Це тендітне, сакральне відчуття що лине чарівною, таємничою дорогою в глибину єства... ніжність... спокій... скромність... чистота. Любов не обтяжується обов’язками і статусами, вона нічого не потребує, нічого не вимагає - вона вільна, незалежна, і це її глибинна природа. В неволі вона помирає... Безглуздо намагатися її до чогось змушувати, обмежувати – це дар, який можна приймати, або неприймати і втратити. Втратити на довгі роки чи на завжди, забувши, що вона колись була. Що таке любов? Це тиша... Радісна тиша... Любов сильна, прекрасна і беззахисна. Беззахисна перед тобою.

Я до вірша про яблуню хотів додати що через годину до мене дійшло що Бог в цій науці досяг довершеності і це зразок, як Він себе поводить з яблуками. Руслане, читаючи твій чудовий вірш я зрозумів дві речі, що енергія йде від людини до людини також через творчість і ми один одному її передаємо і це й є надихання! Друге, що через вірш можна відчути людину та унікальність її душі... в цьому вірші, на приклад відчуваєшся унікальний, неповторний та прекрасний ТИ, якщо можна так виразитися... Це все мене вводить в захват!!! Я вам вдячний друзі, інколи навіть хочеться сказати БРАТИ, що ви є! Духовні брати..... люблю вас!

.... у мене просто нема слів... ... через деякий час слова з’явилися: Я щойно побачив і ще раз переконався, що інколи істину на багато сильніше можна передати сильним віршом, прозою, інакомовно. І зараз я зрозумів що можна ще й пізнавати світ та розвиватися через творчість духовних людей. Дякую!!!

Супер! СУПЕР! Я просто в захваті від цього висказування!!!

Дякую всім!!

Загалом в медитацію входив з явно заблокованою першою чакрою. В медитації уявив як ми всі сіли разом і взялися за руки. Уявив як по годинниковій стрілці зліва біля мене був Діма, Руслан, Денис і Оля (по праву руку). В певний момент ми почали світитися і можливо щось було посередині. Мені було важко всидіти і я декілька разів відкривав очі, але щось мене змусило продовжити. Я побачив як відкрилися якісь ворота як би з землі і звідти щось вилетіло, якийсь гарний предмет, але я не роздивився. Це супроводжувалося відчуттями. Далі я уявив як я розрізаю панцир першої чакри і вивільняю її. Так і сталося по відчуттям, я її відмив і зараз начебто слава Богу вона в нормі Були ще різні образи якогось вогненного метелика (?), риби... коли починав думати про щось своє, приходили думки, що для цього буде інший час. Також зрозумів що у мене як товстий шар закам"янілої грязі є, який я намагався відсікти. Якусь частину відсік... Загалом я результатами задоволений.