О выборе

[Gajavata]

 

Хай буде й так.

[Gajavata]

Я люблю Украіну, це мій дім, це мій простір.

Я люблю і Росію, я маю багато друзів росіян - це дуже хороші друзі. У мене був період

в житті, коли я дуже багато читав. Це були книги різних народів світу, також російська

література мене дуже цікавила. Хоч це було безсистемне читання, але я в собі багато

уложив. Дуже проста пересічна подія що сталась зі мною в Брянську, коли ще я був

студентом чомусь мене потрясла. Я попросив стакан газірованоі води, та мені відмовили.

Сказали щоб я говорив по російські. Я бачив що мене зрозуміли. Так і не випив цієі води.

Потім я собі багато думав, чому люди так багато говорять про братство. Коли брат, то він

тебе інтересує, ти ним цікавишся, ти щось хочеш взнати про нього. Коли брат - він тобі

чимось дорогий. Це не просто так. Я думаю собі що в нас на Украіні і зараз щось не

правильно. Дві мови, дві культури мають вільно розвиватися в абсолютній свободі і без

обмежень. І якщо це необхідно, то це природнє право необхідно закріпити в виді закона

як статус двох державних мов. Вони можуть дарувати один одному все саме найкраще

з свого надбання. Та чи так все у нас? Хіба ми чуємо один одного? Чому один з братів уже не вірить іншому брату? Чи потрібно нам входження в Євро - Атлантичний військовий

союз? Я безперечно переконаний що ні. Тільки тому, що прагнення до миру, ідея миру має

свою внутрішню силу, і якщо послідовно утверджувати це у своій політиці - це неодмінно

приведе до розвертання цієі сили і кращих можливостей. Хіба ми повинні свою недовіру

ставити "краєугольним" каменем у розвитку краіни? Ні. Чи це можливо почути один одного?

Чи можливо не використовувати силу щоб поставити на коліна іншого? Чи можливо не

розбивати голову колезі в парламенті об край стола бючи іі кілька раз аж поки не пішла

кров? Чи можливо не зневажати людину і не обкидувати яйцями? Чи можливо не ставитись

один до одного як звірі? Я думаю це можливо. Якщо це брати. Якщо вони розуміють що

живуть в Украіні. Це форум що представляє Слово і я не хотів виходити за рамки означено -

го відношення. Мені глибоко не по душі осуджувати. Просто хотів сам для себе побачити

і зрозуміти.

 

[Елена Весна]

Так, все це, дійсно, можливо - бути братами і чути один одного.

 

Це один з найвищіх духовних дарів - вміти слухати і чути іншого...

 

Так інколи мало, але водночас неймовірно багато, потрібно людині - щоб її просто вислухали і почули... серцем... без осуджень і нарікань, і відчули і зрозуміли. Три простих слова "все буде добре" - такі інколи сильні і дієві.

[Gajavata]

 

Не заквітчена

 

Не напоєна

 

Не полюблена

 

Не загоєна

 

... Украіна

 

[Елена Весна]

А ми нашу Україну заквітчаємо

 

А ми нашу Україну тай напоїмо

 

Бо ми нашу Україну щиро любимо

 

І в Любові Світло-Злагоду даруємо

 

[Gajavata]

 

Так я і думав що це напишеться!

Саме такими словами.

Ну просто неймовірно.

[Елена Весна]

 

Тоді на Майдані... можливо вперше у житті так сильно і так невимовно, до відчуття якогось солодкого щеміння в серці, відчула, що таке Любов до України, Любов до Батьківщини, Любов до Нації, що таке віра в Неї, і як Її потрібна наша сильна світла віра, що утримує Її... Хтось казав: «Діти – це квіти життя»… Хай діти-квіти України заквітчують її своїм життям, як буйним квітом...

[Gajavata]

 

У мене появляються і не полишають мене також думки за майдан.

Це був сильний вияв почуттів націі. Неусвідомлене внутрішнє бажання нового.

Все воспротивилось тоді обману, грубості. Було намагання згодом знайти щось таке все -

обємлюще що могло вмістити в собі все інше як складові частини і внести єдність у роско -

лену націю. Було намагання зробити релігію, православя, тою цементуючою серцевиною.

Обєднатися навколо мови, історіі, культури і духу народу. С Т Р А Х тоді завадив це зроби -

ти. Якщо вже відказуватись від минулого, від мертвого що не веде до розвитку, то вже

треба довіритись один одному. Що не стане одна нація, одна мова, одна культура

возвишатися над іншою. Що свобода є необхідною частиною вірного розвитку. Що недо -

віра не конструктивна. Релігія не змогла виконати тих сподівань, що покладало на неі тоді

суспільство. Повернута в минуле, розділена, вона оказалась нерозумійочою тих процесів

що стрімко, з величезними змінами проходили у світі. Намагання пояснити все Словом не

підтвердило іі розуміння, бо не змогла спрогнозувати майбутні зміни. У світі відомо більше

пяти тисяч послань Матері Маріі. У церквах це не читається. Коли втратилось те, що може

відчути тільки серце - тоді мовчання. І тоді стрімко тече вода, руйнуючи всі запруди.

Не можна до скон віку мовчати, відвертатись. Не знати що прагне сказати Кого вони кажуть

люблять.

 

[Елена Весна]

Дякую, Ігоре. Поділяю Ваші роздуми. У мене виникло тоді і залишається сьогодні відчуття, що Майдан приніс плоди на глибинних рівнях Духу людського і Духу самої України. Це був Дух Майбутнього.

[Gajavata]

 

Це слово, це поняття вибір.

 

Можливо потрібно іменно в цей час повернутись до його первісного значення. Ці перші

сторінки... Я не вважаю за доцільне вести діалог, обмінюватись думками таким способом.

Я вважаю це неістотним, я ухиляюсь від цього. Я хочу розглянути це по іншому. Земля

існує як вважають вчені 5 - 6 мільярдів років. Та космічна система літочислення і визна -

чення часу інша. Там періоди розглядаються Еонами. Еон це Період Творіння. І тому єдине

що ми можемо знати точно за вік Землі - що це середній вік для планети. Навіть тут ми

поки що безпорадні. Нам невідомо що таке Період Творіння. Система літочислення, час ,

у тому виді, який ми знаєм сформувались уже людиною, і тут ми стоімо перед невідомістю. Наскільки вона універсальна і примінима для Всесвіту, і наскільки точно вона відображає реальність? Ми цього теж не знаємо. Та Учитель говорив що ми маємо право оперувати нею

і вважати іі достовірною з момента виникнення людськоі цивілізаціі. Далі в минуле ні, далі

все по іншому. Це хвилюючі моменти. Людській цивілізаціі пять мільйонів років. Щось за -

роджувалось, росло, розвивалось, мало надіі і потім усе розбивалось. Знову вставали ци -

вілізаціі. Були спроби допомогти Землі - представники розвинутих зоряних систем приходи -

ли на Землю, намагалися допомогти людині, утвердити вічні закони всесвіту: жити, розвива -

тися, творчо. в надхненні, творячи себе, виявляючи все що заложено Творцем. Приходили

й інші. Вони намагалися повернути те що уготовлено Творцем для людини, те що давалося

як якнайвиший дар - те що даровано Творцем - це розвивати глибокі і чисті почуття, розви -

вати душу, вчитися, пізнавати світ в творчому пориві, в любові, в благоговінні і пошануванні

перед світом. Ці інші - не мали пошанування до Творця, не мали пошанування і до нас.

Ми втратили память. Я хотів би ще якимсь чином показати співрозмірність. Між тою величчю

що стояла пере людиною і перед тим що є. Між благоговінням перед людиною - і жахом

перед нею. Мені глибоко до душі це що пишеться в книгах. Я усвідомлюю як я мало знаю.

Я хочу вчитися. Я хочу вчитися саме по цим книгам, я хочу вчитися саме у цього Учителя.

 

 

[Gajavata]

 

К вопросу о віборе, свободной воле.

Соприкосновение. Ответ Отца на один

из вопросов заданых Еленой.

....

Человечество избрало путь свободного познания пути и естественно, что при таком выборе

Божественные Силы лишь контролировали процесс, уважая выбор человечества. При поз -

нании мира и себя в нём естественно происходят искажения, естественно происходит процес

самостоятельного поиска пути, нарабатывается опыт в разных ситуациях. Человечество

избрало путь поиска и познания всех сторон этого мира. Это достойный выбор, достаточно

сложный и непростой. Путь водительства намного быстрее бы привёл к позитивным резуль -

татам, возможно избавив от многих страданий и боли эту планету и человечество, но путь

познания не только позволяет получать предупреждения и не совершать поступков, веду -

щих к искажению жизненой программы. Путь познания позволяет иметь личный опыт и соот -

ветствующую реакцию на все проявления этого мира. Это серьёзный опыт, что позволяет

выработать мощный потенциал Духа, знающего и понимающего всё что происходит на

Земле. Запрещая многое - да, возможно установить границы послушания, но есть период

взросления, когда хочется проявить себя самостоятельно, познавая существующие запреты

на своём личном опыте. Если опыт пройдён и получен, личность более глубоко начинает

раскрывать в себе всё заложеное, избирая осознано сторону Света или Тьмы. Познание

этого мира может начинаться для многих с выбора, и этот выбор проявляет то направление,

что будет лежать в сфере познания... Сейчас максимально обострилась ситуация для

выбора. Сейчас невозможно оставаться в стороне, прозябать... Подниматься наверх или

совершать падения - это выбор за вами... К чему вы стремитесь - к Свету или Тьме, к эво -

люции или инволюции? ... Я говорю о Духе и духовной эволюции... Я говорю об осознании

себя в этом мире... С кем вам по пути - решайте, делайте свободный выбор.

 

 

[Gajavata]

 

Т. Шевченко

 

Неначе праведних дітей

Господь, любя отих людей

Послав на землю ім пророка

Свою любов благовістить

Святую правду возвістить

 

Неначе наш Дніпро широкий

Слова його лились, текли

І в серце падали глибоко

Огнем невидимим пекли

Замерзлі душі. Полюбили

 

Того пророка, скрізь ходили

За ним і сльози знай лили

 

Навчені люди. І лукаві

Господнюю святую славу

Розтлили... І чужим богам

Пожерли жертву. Омерзились.

 

І мужа свята... Горе вам

На стогнах каменем побили

І праведно Господь великий

Мов на звірей тих лютих, диких

 

Кайдани повелів кувать

Глибокі тюрми покопать

І, роде лютий і жестокий

Вомісто кроткого пророка...

 

Царя вам повелів надать

[Руслан]

Вибачте Ігоре, ну це просто чорна безповоротна, безпросвітна трагедія. Я мабуть, не зміг би в таких енергіях жити. Мені навіть читати важко. Стільки чорноти наповзає.

І хто ж Господь тоді?

"Кайдани повелів кувать, Глибокі тюрьми покопать..."?

[Елена Весна]

І мені, зізнаюсь, непросто... А ще важко буває знаходитись посеред людей з безпросвітним, негативним світосприйняттям (хоча дуже-дуже рідко трапляється таке у житті). Часто навіть фізично відчувається, як ці енергії роблять свою справу у просторі, випромінюючись на далекі відстані, входячи в резонанс з мислепотоками так само налаштованих, на ту саму хвилю, людей. А вчора подумала ось про що: кожну хвилиночку, кожну мить я роблю вибір, на якій хвилі втримувати свої думки, що плинуть у простір, яку спрямованість надати своєму мисленню... це ж неймовірна відповідальність перед планетою, перед Всесвітом! й неймовірна свобода вибору... я вибираю хвилю Світла і Любові. Це дуже просто – опинитися на хвилі суму, роздратування, нервовості, нарікань, невдоволення чимось, а от утриматися на хвилі, що творить (созидает є таке російське слово) це, в якійсь мірі, – духовна практика

 

Тримаймося!

 

...від наших думок, залежить стан простору, у якому ми перебуваємо. То ж вибір - завжди за нами.

[Gajavata]

 

Вибір

 

Ломають руки, розбивають голови.

Ніхто так і не прочитав цього. Лю Сяо Бо.

[Gajavata]

 

Украіна

 

У гнітючому сні.

Дорога по якій ніхто не йде, бо не знайшли цю дорогу.

Лежать у якомусь рову, наполовину з водою, заціпенілі. Потім встають, дивляться

де це вони, чому рів, і бредуть десь. Законники старанно шукають щось у калюжі

водячи руками, що ви хочете там знайти? Ті. з засуканими рукавами стоять по одній

стороні вулиці, а ті по іншій. І по премирному ефірі, альфа-бета-гама просторових каналах

чутно лише погрози, а найбільше то зневага. Жодного доброго слова за цей рік ви один

одному не сказали. Бачили один в одному лише недостатки. Забули, не помятаєте, що є

таке слово як братство. Це коли один брат життя віддає за другого брата.

[Gajavata]

 

Синдром узурпаціі влади.

 

Це виявляється у відвертій зневазі до людини. Коли ви вважаєте можливим забирати

карки для голосування у депутатів і один голсує за багатьох. А потім ті, кому забрали

картки приходять до голови Верховноі Ради і розказують про це. Коли вільно ходять

якісь люди по залу і натискають на всі кнопки підряд. Коли погрожують виключити з

партіі за "неправильне" голосування рядового іі члена. Чому ви думаєте що ви чимісь

кращі за того рядового члена партіі що на вашу думку "неправильно" проголосував.

Ви позволяєте обзивати непотребними словами інших. Ви позволяєте собі бити, і горді

цим. Чому ви думаєте що якщо хтось має іншу думку, відмінну від вашоі, то він обовяз -

ково помиляється. І найчастіше ви про це заявляєте у зневажливій формі до людини.

Це трудно творити нову державу, це трудно творити нові закони. Але це буде зовсім

не можливим при взаємних образах і насмішках і при тих кривдах що ви зараз робите.

[Елена Весна]

Відчувається, Ігоре, у Ваших словах, що болить Вам дуже за Україну...

[Gajavata]

 

Символ нашого майдану перекочував на південь.

 

І вже Туніс і Єгипет перейняли цей факел. Я намагаюся щось зрозуміти. Що будують?

І взагалі, чи можна щось будувати разом? Нацистів вишукують по всіх усюдах, викривають

іхні злочини, засуджують як щось не співмірне з людяністю, і чому ні один кат сталінізму

до сих пір не засудженний? Чому коли мова заходить про голодомор - голодомор, це

означає морити голодом, то виникає хвиля гнівних протестів з іншоі сторони? Намагання

заперечити, звинуватити тих що говорять про це, напустити туману і оправдати злочин.

Чому беззаконня, кривда, неправда - коли десять карточок в руках і людина ходить

по залу Верховноі Ради і голосує за інших, а потім це представляє як досягнення? Чому

осміяти, вдарити людину уже законники представляють за благодатні вчинки? Чому ті люди

що іх обирали - мовчать?

 

 

 

 

 

 

 

[Руслан]

[Руслан]

Мы проживаем 60-90 лет жизни и соответственно хотим чтоб мироздание родилось и пришло к совершенству за эти 90 лет.

А ещё лучше за 50.

Но так не бывает.

Влияние социума. Согласен.

Если люди вокруг тебя в основном проклинают жизнь и гневаются в постоянных претензиях, то находится в такой среде тяжело, очень тяжело. Но нужно вырываться, вырываться. Вырываться.

 

Тема называется: О ВЫБОРЕ!!!

[Руслан]

Есть прекрасное произведение Гоголя "Тарас Бульба". Было у старого Тараса два сына, как две дороги, и, наверное каждый из нас попадает на подобную развилку жизни. И какой выбор делает каждый из нас здесь в Киеве, какую роль применяет к себе Степана или Андрея?

 

"...И когда все было сделано как нужно, сказал речь казакам, не для того, чтобы ободрить и освежить их, — знал, что и без того крепки они духом, — а просто самому хотелось высказать все, что было на сердце.

— Хочется мне вам сказать, панове, что такое есть наше товарищество. Вы слышали от отцов и дедов, в какой чести у всех была земля наша: и грекам дала знать себя, и с Царьграда брала червонцы, и города были пышные, и храмы, и князья, князья русского рода, свои князья, а не католические недоверки. Все взяли бусурманы, все пропало; только остались мы, сирые, да, как вдовица после крепкого мужа, сирая, так же как и мы, земля наша! Вот в какое время подали мы, товарищи, руку на братство; вот на чем стоит наше товарищество! нет уз святее товарищества! Отец любит свое дитя, мать любит свое дитя, дитя любит отца и мать; но это не то, братцы: любит и зверь свое дитя! но породниться родством по душе, а не по крови, может один только человек. Бывали и в других землях товарищи, но таких, как в Русской земле, не было таких товарищей. Вам случалось не одному помногу пропадать на чужбине; видишь — и там люди! также Божий человек, и разговоришься с ним, как с своим; а как дойдет до того, чтобы поведать сердечное слово, — видишь: нет! умные люди, да не те; такие же люди, да не те! нет, братцы; так любить, как русская душа, любить не то чтобы умом или чем другим, а всем, чем дал Бог, что ни есть в тебе, а!.. — сказал Тарас, и махнул рукой, и потряс седою головою, и усом моргнул, и сказал: — Нет, так любить никто не может! Знаю, подло завелось теперь в земле нашей: думают только, чтобы при них были хлебные стоги, скирды, да конные табуны их, да были бы целы в погребах запечатанные меды их; перенимают черт знает какие бусурманские обычаи; гнушаются языком своим; свой с своим не хочет говорить; свой своего продает, как продают бездушную тварь на торговом рынке. Милость чужого короля, да и не короля, а паскудная милость польского магната, который желтым чеботом своим бьет их в морду, дороже для них всякого братства; но у последнего подлюки, каков он ни есть, хоть весь извалялся он в саже и в поклонничестве, есть и у того, братцы, крупица русского чувства; и проснется он когда-нибудь, и ударится он, горемычный, об полы руками; схватит себя за голову, проклявши громко подлую жизнь свою, готовый муками искупить позорное дело. Пусть же знают они все, что такое значит в Русской земле товарищество. Уже если на то пошло, чтобы умирать, так никому ж из них не доведется так умирать! никому, никому! не хватит у них на то мышиной натуры их!

Так говорил атаман и, когда кончил речь, все еще потрясал посеребрившеюся в казацких делах головою; всех, кто ни стоял, разобрала сильно такая речь, дошед далеко, до самого сердца; самые старейшие в рядах стали неподвижны, потупив седые головы в землю; слеза тихо накатывалась в старых очах; медленно отирали они ее рукавом, и потом все, как будто сговорившись, махнули в одно время рукою и потрясли бывалыми головами. Знать, видно, много напомнил им старый Тарас знакомого и лучшего, что бывает на сердце у человека, умудренного горем, трудом, удалью и всяким невзгодьем жизни, или хотя и не познавшего их, но много почуявшего молодою жемчужною душою на вечную радость старцам родителям, родившим их."

[Солнце]

Ну уж коли о выборе, то информированность должна быть как можно полной !!!

 

Начался разворот программы трансмутации генетической спирали ДНК

 

24.10.2011 12:07

 

Уважаемые дамы и господа, практикующие, интересующиеся и сочувствующие!

 

19 октября начался разворот полученной и успешно адаптированной вами программы трансмутации генетической спирали ДНК. Процесс вызывает нетипичные состояниия и ощущения. Его контроль и оптимизация возможны при адекватном использовании технологии медитативно-виртуального программирования (МВП) с позиции углубленного осознания Концепции универсального развития личности (КУРЛ) и комментариев к разделу «Трансмутация генетической структуры побеждающего». Впереди у вас 630 дней, чтобы, реструктурировав собственную генетическую матрицу, стать «Побеждающими» болезни, старость и смерть и еще 630 дней, чтобы, окончательно преобразившись физически, «победить» пространство и время, став «Победившими». Удачи вам, сил и терпения.

 

И. С.

 

21 октября мы вошли в зону "Второго ангела с трубой"

 

http://apocalypse.aires.spb.ru/news/394-na...pirali-dnk.html

[Руслан]

Молодец Владимир Семёнович

[Солнце]

Цитата (Руслан @ Dec 17 2007, 17:23)

Цитата (Татьяна @ Dec 17 2007, 16:57) 6 И сказал Господь сатане: вот, он в руке твоей, только душу его сбереги. Какой вывод можно сделать из этой фразы? По-моему, только один: Сатана служит Господу. Танюш, солнышко. Книг написано множество, высказываний ещё больше. Помнишь:"Казнить нельзя, помиловать". Знаешь как бы я постарался определить эту фразу? Приложил бы одну руку к сердцу, вторую на эту фразу и постарался прочувствовать, как реагирует сердце на неё - если от неё тепло и приятно становится в сердце, то это что-то стоящее, если же наоборот....     Мира и добра всем Да, Танюша, да...   Разве официально кто-то скажет, что история развития нашей цивилизации по уши в крови... Это всё......, для того, чтобы Вы даже под пытками не задумывались, что "он" и "отец"=одно.   Знаний Вам