2009 –й
Вот он, девятый по числу, грядёт –
Загадочный Телец под знаком Марса!
Каким для нас ты будешь. Новый Год,
Триумфом достижений или фарса?
Что принесёт нам твой могучий торс,
Хорошим нас обрадует иль худшим? …
Даруй нам, друг наш, зёрен веры горсть,
Дабы мы к сроку бросили их в души.
Наш замысел открытый и простой:
Всё – на рожденье Богочеловека!
Пусть каждое зерно прибавит сто,
И так да умножается вовеки.
Ты подсоби нам, братец наш, Телец,
Пусть мир земной познает жизнь во Свете
И пусть восторжествует наконец
Любовь Святая Бытием воспета!
Благословен, кто Светом жив
Свершается земной великий труд,
Вот пишется последняя страница …
Благословен, кто воплощался тут
И чья любовь в душе Земли хранится.
Благословен вовеки, кто сейчас
Во дни страды, на пике перехода
В материи душою не увяз,
А к Истине Божественной восходит.
Благословенны вы, кто Светом жив,
В ком утвердился планетарный ратай,
Кто в час тревожный, о себе забыв,
Спасает заблудившегося брата.
И вот разорван, братья, адский круг,
Ликуют света вашего частицы.
Так пусть не поколеблется ваш дух,
И воля Неба через вас свершится!
Друзья мои. Друзья мои! Друзья!
Сподвижники по жизни и по вере,
Нам с вами медлить более нельзя,
Нельзя молчать и умножать потери.
Ведь это наш, по-праву, звёздный час,
Такое раз в эоны лет бывает.
Нам верят и надеятся на нас,
И нам Любовь святую посылают.
Не огорчим наставников своих,
Имён своих земных не опорочим.
Да укрепит вас этот скромный стих –
Добавит силы и прозрит вам очи.
Вперёд, сердца горящие! Вперёд!
Мы с вами дети Божии, не так ли?
Сегодня отличиться наш черёд –
Отдать себя в служении до капли.
11.01.2009 г.
Святвечір
Вечір сіє мінорні гами,
Рання зірка, як перший гість…
Може є то зоря та сама,
Що колись принесла нам вість?..
Віфлеємська небесна ясна!
Та, що світить крізь товщі літ,
Що колись осіяла ясла
І увесь наш вселенський рід!
Запалімо свічу святкову,
Хай проміниться на столі –
Хай проявиться лик Христовий
В кожнім домі по всій Землі!
Хай це Ім‘я в Різдвяний вечір,
Як причастя прийде до вуст,
Хай народиться в кожнім серці
Наш Спаситель Святий – Іісус!
Причастя
Я дякую, Тобі Христос,
За те, що Ти завжди був з нами,
Що нас оберігав... І ось –
Душа моя тепер у храмі.
Я дякую, Тобі Господь,
Що я перед Тобою каюсь,
Що я Твою вкушаю Плоть,
Твоею Кровью очишаюсь.
Ти так Апостолів настав:
Триматися Твого почину,
Ти так велив, Ти так бажав,
Аби наш рід людський не згинув.
І він не згинув, Іісус,
Він йде до Тебе – в Світ прекрасний!
О, як Тобою я горджусь
Наш Вчителю Святий – наш Спасе!!!
30.12. 2008г.
Допоки ми живемо в цьому світі,
Вдихаєм сердцем радощі і біль,
Ми маємо Любов ю струменіти
І Світло випромінювать довкіль.
Бо ми Творця Небесного проява.
Його найкращий, найдорожщий плід,
Любов – то наш обов язок і право,
То наша праця і земний наш звіт.
Любов – ріка нестримна, повновода,
Якій нема ні спину, ні кінця.
Любов – найвища наша нагорода
Перед очима рідного Отця.
Любимося ж, брати мої і сестри,
Бо для братання визріла пора –
Нехай в Любові світ земний воскресне
Й засвітиться, як соняшна зоря.
Нелегко в світі істину знайти,
Нелегко досягнути перемоги,
Але усе приводить до мети,
Коли є дозвіл – милосердя Бога.
Коли душа у пошуках живе,
Надіється, достукується, просить;
Коли вона, як поле майове,
Вся світиться у світанковіх росах.
Тоді усе вершиться залюбки
І хочеться літати і співати,
Тоді дороги, наче рушники,
І доля нам всміхаеться, як мати.
8.01.2009 г.