Руслан

Вікна будинків блищать А вікна душі забуті Закинутий серця сад І ми стоїмо на розпутті. Вилизуємо до блиску Квартири, машини, дачі. А можна ж приблудну кішку Нагодувати на здачу. В квартирах все блиск і шик І гробова тиша А може дитячий крик І гамір звірів не лишній? Відкрити дверцята до саду Вдихнути весни аромат Бездушність залишить позаду Душі відродити сад.

Ми всі забули про Людину Про душу, серце і любов. Ми ж не бездушнії машини Що кнопки тиснуть знов і знов Ми всі забули про Людину Про людяність, про совість, честь А все про гроші і машини Квартири, дачі, помсту й лесть Ми вже забули про людину Про серця ніжний перестук А в голові лише робота Інструкцій й кабінетів звук Ми всі забули про людину Про те, що ми живі душею Про те, що кожну Божу днину Ми маєм спілкуватись з НЕЮ.

Дух козацтва, прокидайся! Ти із древності живеш. Ти у лицарському сяйві Через всі віки ідеш. З сивини, із Атлантиди Через антів і слов'ян Прапор ти тримаєш гідно Прославляють тебе рідні СіркО, Богдан і Іван. Прокидайся, Дух Козацтва! В боротьбі пристань до нас. Просим захисту для Нені В цей жорстокий, темний час. Козаки, повстаньте браття! Славні лицарі, Вкраїни! Розпаліть в душі багаття Перемоги, й миру нині!

Я є душа в земному тілі Душа із Божою іскрою І у житті я маю цілі Перетворити зло собою На милосердя і добро Любов і творчість, любий бро. Я є душа, в земному тілі І Бог послав мене сюди Для пізнання в земному ділі Щоб досвід мати і плоди. Я є душа із Світла Бога З чеснот і проявів добра В любові є моя дорога І в даруванні її, брат. Я є душа у першу чергу Я Дух, що дивиться з висот В служінні тут Творцю і Небу І в розвитку своїх чеснот.

Світанок наближався Пташечки співали. Сонячні стожари Все живе ласкали. Зграйка друзів щебетала Радість відчувала І одна пташина ніжна Сонечко вітала. Так витьохкувала, грала Голосом ласкала Та мелодія небесна Всіх причарувала. Ти співай! О, пташко мила! Хай весь світ радіє! Хай же душенька твоя В світлі пломеніє!

Світанок радості Пташечка тихенька ранок зустрічала Із братами й сестрами сонечко вітала Все навколо відчувало радість і тепло І комашка і росинка сонцю дякувала І пташина зграя весело цвірінькала й кувала І пташині мелодії в повітрі вигравали. Пестили й ласкали сонячні стожари Гімн сонечку пташечки витьохкували Вся природа прокидалась в радіснім вітанні. І пташина наша тиха вітала світання Й захотіла тиха пташка влитися в зібрання І мелодію свою додати в вітання. Й заспівала файно й гарно у щирім бажанні, Бо душа розкрилась світла в любові й коханні. І примовкли тихо друзі в пташинім зібранні Й зачаровано слухали небесне звучання. Ти пташинонько витьохкуй Вигравай у світлі, Щоби райскії простори Ожили у світі.

Дух Карпат - Вставай! О, друже! Досить в сні глибокім спать. Благородний, світлий муже, Досить вже в снігах лежать. Ми тебе чекаєм дуже. Прокидайся, о, Говерло! Бребескул і Піп Іван І Магура і Ротило І Сивуля і Хом'як! Прокидайся, Дух славетний! Час прийшов життя пізнать. Бартка й капелюх шляхетний Хай прикрасять твій наряд. Просимо ми допомоги У змаганнях бойових. У відродженні Вкраїни Щоби Ти нам допоміг. Дух Карпат - Вставай! О, друже! Досить в сні глибокім спать. Благородний, світлий муже, Досить вже в снігах лежать. Ми тебе чекаєм дуже.

В країні квітів охололо Бо злодії прийшли до нас Світила хочуть вкрасти коло І загасити світла час. На небі темні хмари ходять І круки чорнії клюють І без домівок люди бродять Й на долю й Бога ремствують. Зів'яло листя, вітер віє І сум в очах і душах є І сонце світить, та не гріє І попіл в небі витаЄ. В країні квітів охололо Але серця гарячі в нас І Бог стає у наше коло І разом йдемо в світлий час. Відродження часи на часі Відродження іде сюди І буде радість в кожній хаті І будуть світлії плоди.

Убивці сунуть чорною ордою Бездушні, безголові, ниці Раби прийшли на землю мою Із каменем за чорною душою. Прийшли вбивати, Їм сказали: "Треба!" Вбивати всіх навколо Така у зла потреба. Добро, закони, честь Давно забуті. І нелюди вже стали Як звірі люті. Засіло зло у їхніх душах Продались за контрактні аркуші І підписали договір із злом Із темрявою , планетарним дном.. За все є розплата За все є відплата Бог все бачить Бог все чує Справедлива плата.

Так хочеться весни, Тепла і сонця. Геть зимові сни! Хочу радість у віконце! Розтане сніг Серця і душі, А під поріг Прийдуть калюжі. Так хочеться весни І спів птахів. Щоб ліс ожив І гомонів. Щоб все живе Під сонцем проростало Родилося, квітчалося Й буяло. Так хочеться весни І журавлів у небі. І квіти щоб цвіли І радість всім несли. І миру хочеться І Перемоги, Щоб мирним стало небо і дороги.

Хоча сьогодні холодно і сИро І хмари небо синє вкрили І дим від згарищ сонце закриває І ворог лютий українців убиває І горем повниться земля рідненька І у крові і горі рідна Ненька. Але ми маєм Світло у душі тримати І в світлеє майбутнє твердо вірувати І волю й мужність в силі проявляти І в правді й Істині стояти. Сьогодні горе і біда у нас Летять ракети, дрони повсяк час Й на фронті гинуть хлопці раз у раз Руйнують землю нелюди щораз. Прокинутись повинні ті, що сплять Прокинутись і душі відродити І милість, допомогу й співчуття проявИти І серце світлом чистим оновити. Прокиньтесь браття, сестри ви ж живі! Так оживіть і душі ваші мертві! Почистьте й викиньте погляди гнилі І зупиніться в темній круговерті!

У кожну мить - хорошу чи погану Життя тече у просторі і часі. І навіть незаслужену догану Перетворити можна на бажАну. Думки і почуття лиш нам належать Ми маєм волю направляти їх. Лише від волі нашої залежить Направимо на розвиток чи гріх. Завжди ми можем Світло вибирати Дороги три завжди - три варіанти Яку дорогу оберем тепер? Направим думку - вихід із печер? Завжди є вихід З самих страшних ям. Й найдовші милі - Крок вперед - затЯм! І серце й волю - в світло обернем. І терни всії - гідно ми пройдем. Ми перетворимо біду - на щастя мить. І хай зоря у небі нам горить!

Бог не ходить на роботу В кабінеті не сидить І не ходить по городу І з трибуни не кричить. Бог Любов дарує людству І життя благословить Хоче, щоб усе живеє Могло в щасті радо жить. Бог радіє правді й честі Й справедливість прославля Заборону помсті й лесті У законах оглавля. Бог за розвиток ратує Прояв творчості дає Вдосконалення дарує В добрій справі підтримує.

Слова, слова Говоримо ми часто Коли добра А коли зла слова. Розкидуєм направо і наліво Буває грубі і пусті слова. Вони летять і ранять ніжну діву І серце й душу в темінь опуска. А є слова, як в золотій оправі Виблискують і манять за собою А пальцем торк І попелу горою Стають. І все навколо криють чорнотою. А є слова прості, живі і світлі То щирості, підтримки і добра Від них душа стає привітна І крила в мить дарують ті слова.

Любов Божественна - це що? Як відчувати? Що відчути? Це ангела легке крило Неначе материнські руки. Це радість серця кожну мить Душі відрада і наснага В любові це життя прожить У Світлі відчувати благо. Це як маленькеє дитя В обіймах матері сховалось Так й Бог дарує нам життя Й слідкує, щоб ми розвивались. Й долоні ніжні підставля Коли, спіткнувшись, вниз падаєм Щоб вставши, волю проявля, Ми всім також допомагали. Любов - Божественне чуття Це стан блаженства й насолоди, Дарує щастя у життя Й душі прекрасную погоду.

Квітка Погляд ніжний і ласкавий квітоньку ласкає Посестри і гарна квітка на сонці буяє. Пелюстки наче стожари світяться в повітрі. Наче божії флояри виграють у світлі. Ось краплинонька роси різнобарв'ям плине. Ось комашка до пелюстки прилітає-лине. Як красу ми відчуваєм коли споглядаєм? Чи живую квітку знаєм? І чи слово добре й ніжне квітці промовляєм? Чи душевную розмову зі всім живим маєм?

Сосновий ліс співає і шумить Маленька шишка на землі лежить Весіла на гілячці щойно й вмить Упала стрімко, тут тепер їй жить. Сніги вкривають шишку до весни У сні глибокім шишечко засни Бо щойно сонце землю припече Розтане сніг, струмками потече То ти враз силу росту позбереш Й до сонечка ти паростком підеш В життєвій силі жваво проростеш Й життєву радість світу відчуєш. І вічний плин життя співає всім Й веселка, й дощик, сонечко і грім Усе співає пісню майбуття І прославляє вічнеє життя!

Справжній друг дорожче брата Він по духу брат І в Небеснім Вищім братстві Важливіш в сто крат Він є справжнім На відміну від усіх пройдох Від улесливих й нещирих У яких подвох І в словах, і в мріях й в діях І у іншім всім Ті продумують завчасно Де собі стелить Скільки грошей витрачати І кого купить Когось купить обіцянка, А когось сумА Когось страх, когось обманка, Лестощі, корчма... Способів завжди багато Так вже повелось... Але друг, на все стократне Зло на цій Землі Має відповідь одну - Світлу у імлі: Світло серця - світло Боже У своїй душі, Вірність щиру й непідробну Ні за як бариш. Друг він вірний й непомітний В радощах життя І горою виростає в час Коли біда.

Біль серця не пройде і не проходить Біль серця залишається на завжди Хоч час проходить та щелепи зводить Й душа ридає те життя згадавши Біль серця не пройде і не проходить Хоч час іде й годинник тихо ходить Й секунда кожна як душа все бродить По спогадам і спокій не знаходить А-а-а-а, аааааа Ооооо, оо-оо Хай птаха біла відродИть надію Хай промінь сонця душу обігріє Хай серце зцілить ангелська олія І ранок подарує світлу мрію.

Посилає ангел дУмку ВчЕному велИкому ВчЕний фОрмулу складАє І відкриттЯ мАє. Ангел дУмку посилАє МузикАнту сИльному ВіртуОз на лІрі грАє МелОдію стИльную Ангел дУмку посилАє ВіршарУ мастИтому ПІсню друг-співАк співАє НарОду щаслИвому ПосилАє Бог ЛюбОв ПАрі закОханій І прихОдить в світ дитЯ ТворцЕм подарОване.

Україно, ти відродишся, я знаю Зарясніють фруктами сади Мирне небо в вишині засяє І земля здарує нам свої плоди. Україно ти відродишся, я знаю Ти повстанеш в величі й красі Дивуватись кожен буде раєм В захватІ будуть народи всі. Ти відродишся, о, Нене, це напевно І взірцем для світу станеш усього Всі страждання твої будуть не даремні Станеш осередком всього світлогО Нене, ти відродишся, я знаю Будеш прикладом любОві і добрА Честь і гідність оновиш у ріднім краю І настане Божая порА Джерело Ти, Духу і сумління Джерело Ти, вірності й краси Осередок світлого служіння Серце світу, чистих душ єси.

Біль серця не пройде і не проходить Біль серця залишається на завжди Хоч час проходить та щелепи зводить Й душа ридає те життя згадавши Біль серця не пройде і не проходить Хоч час іде й годинник тихо ходить Й секунда кожна як душа все бродить По спогадам і спокій не знаходить А-а-а-а, аааааа Ооооо, оо-оо Хай птаха біла відродИть надію Хай промінь сонця душу обігріє Хай серце зцілить ангелська олія І ранок подарує світлу мрію.

Проміняли рай - на горілку Проміняли на брехню Проміняли на мертву гомілку Проміняли мир на війну Проміняли рай на злодійство Крадіжки, хабарі й корупцію. Проміняли Світло Бога На темряву сердець Світлу проміняли дорогу На темну прірву і кінець. Проміняли щастя на біду Радість на горе Проміняли на затхле болото Сонце і синє море. Проміняли Всесвіт на вікно Неба синь на бетонну стелю Волю й свободу на рабське багно Простір і шир на стін скелю. Пора ланці скидати Волі повітря вдихати Синами Бога ставати Віру і Любов мати.

Якби я міг в обіймах жити То я б тебе не відпускав І ніжно серденьком любити До свого серця притискав б. Два серця як одне клекочуть Два серця б'ються рівно в такт І обійняти друге хочуть Щоб так й залишитись відтак. Душі дві проросли в єдину Душі дві тягнуться до Світла Були бінарні половини А стала - зіронька розквітла. Два серця як одне клекочуть Два серця б'ються рівно в такт І обійняти друге хочуть Щоб так й залишитись відтак.

Ангели Хранителі Божі Духи Світла Ви Отця служителі Вірні і привітні. Невсипущі сутності Плазмені істоти З чистою свідомістю З божою турботою. Повні милосердя Повні доброти Із любові серце З гідності й краси. Ангели Хранителі Божі Духи Світла Істини служителі Іскра Божа вічна.