Руслан

49 шагов №10

49 шагов №9

49 шагов №8

49 шагов №7

49 шагов №6

49 шагов №5

49 шагов №4

49 шагов №3

49 шагов №2

49 шагов

Ответ на молитву: https://vk.com/feed?z=photo5738916_456239090%2Falbum5738916_237664466%2Frev

Очень светлые, благодарю

Людям В творчім потоці пишеться легко В творчім потоці думка пливе Про Бога й Світло повідають стрімко Хочеться людям, хай в них живе. Руслан Новосвіт

Духу України Дух України чи маєш ти волю? Дух України чи знаєш ти світ? Де ті що виборять світлую долю? Що ти втрачаєш вже сотні літ. Знаєш ти Бога, Духа Святого Маєш ти світло в своїх очах Дай Боже сили земельці милій Вийти з борні в переможнім вогні Дух України дякую нині За всі ті блага, що ти даєш За долю і волю, рідная неньо За світло Духу, що ти маєш. Руслан Новосвіт

Духу України Дух України чи маєш ти волю? Дух України чи знаєш ти світ? Де ті що виборять світлую долю? Що ти втрачаєш вже сотні літ. Знаєш ти Бога, Духа Святого Маєш ти світло в своїх очах Дай Боже сили земельці милій Вийти з борні в переможним вогні Дух України дякую нині За всі ті блага, що ти даєш За долю і волю, рідная неньо За світло Духу, що ти маєш. Руслан Новосвіт

Богу Любові – Саваофу То є любов серед любові То є добро серед добра То Божий голос – голос крові Клич нам дає із раю Ра Чи чуєм ми його чи знаєм? Чи вже забули звідкіля? Чи своїм серцем відчуваєм? Той поклик Світла і Добра. Чи ви ослабли? Чи не в силі?Чи вас здолав уже Морфей? Прокиньтесь – діти мої милі!Прокиньтесь та вставайте - Гей! Творіте всі діла з любов’юТворіте – щоб цей світ розквіт Творіте милістю святою Творіте завжди, й на сто літ!

Епіграф: Я видел истину, я видел и знаю, что люди могут быть прекрасны и счастливы, не потеряв способности жить на земле. Я не хочу и не могу верить, чтобы зло было нормальным состоянием людей. А ведь они все только над этой верой-то моей и смеются. Но как мне не веровать: я видел истину, — не то что изобрел умом, а видел, видел, и живой образ ее наполнил душу мою навеки. Фёдор Достоевский. "Сон смешного человека" Києву присвячується Я бачу Світло, рай серед зими Це буде тут, невдовзі, незабаром І зацвітуть і проліски й сади І все буде не марно Й дихнути зможуть люди в повні груди І буде гарно Всюди, всюди Це світле місто принесе плоди Що визрівали сотні літ, століття І потечуть потоки всі сюди Людей, митців і тих що лихоліття Пережили, перебороли, перейшли Щоби творить і слідувать Любові Щоб розказать, як боги тут жили І що сюди вони вернуться знову Ми зможем знову відновити рай Той світлий рай - любові і добра І ось тоді, тоді настане край Всьому тому що не від бога — Ра. Руслан

Про нас і Бога Струмочок звісно йде від джерела Та джерело лиш, знамо, має силу — Наповнювать собою два крила Два берега ріки в піску посеред ілу та русло пробивать, іти вперед Дорогу вказувать - вперед і вгору Та все живе наповнювать серед Луків, лісів, птахів, людей і звірів Та оминати при потребі гору. Лиш джерело є витоком всього Є Бог- Отець, є Вищий світ - духовний Є - Дух, як провідник цього І це єднання Світ дає нам новий І ця триєдність Світло нам несе І ця триєдність - Віра нам й Надія Що та Любов що нам Творець дає Насичує нас всіх і в цьому світі діє. Руслан Новосвіт

Епіграф: Я видел истину, я видел и знаю, что люди могут быть прекрасны и счастливы, не потеряв способности жить на земле. Я не хочу и не могу верить, чтобы зло было нормальным состоянием людей. А ведь они все только над этой верой-то моей и смеются. Но как мне не веровать: я видел истину, — не то что изобрел умом, а видел, видел, и живой образ ее наполнил душу мою навеки. Фёдор Достоевский. "Сон смешного человека" Києву присвячується Я бачу Світло, рай серед зими Це буде тут, невдовзі, незабаром І зацвітуть і проліски й сади І буде все не марно Й дихнути зможуть люди на повні груди І буде гарно Всюди, всюди Це світле місто принесе плоди Що визрівали сотні літ, століття І потечуть потоки всі сюди Людей, митців і тих що лихоліття Пережили, перебороли, перейшли Щоби творить і слідувать Любові Щоб розказать, як боги тут жили І що сюди вони вернуться знову Ми зможем знову відновити рай Той світлий рай - любові і добра І ось тоді, тоді настане край Всьому тому що не від Бога — Ра. Руслан Новосвіт

На счёт себя, не знаю. Я сейчас как-то по новому воспринимаю мир и я сам не знаю как буду реагировать на поступки, слова, мысли других. Стараюсь настраиваться. Что-то получается, что-то не очень. Иду.

Благодарю. Печатайте ещё. Столько света. Хочеться читать и читать!

Літні спогади: Магдалина жизнь прожила Чтоб увидел мир какая была Жизнь Учителя Христа Удивительна и проста Чтобы знали люди о том Что Он строил здесь Отчий дом Дом в котором мы все живём Живём и плачем, мечтаем и поём Чтобы жизнь на Земле стала Словно белая скала Светом дивным сияла И Вселенную всю удивляла И для этого стоит жить И любить, и чувствовать – быть Быть – чтобы мир весь осветить И добро на Земле умножить И создать здесь Рай на Земле Чтоб плохое исчезло во мгле Свет Творца чтоб сиял везде Словно чистый свет Солнца звезде. (Грот Марии Магдалины, Окситания) 18 06 2016г. Мы должны всё исправить здесь То что было и то что есть Чтобы те кто шли сюда Обрели покой навсегда Чтобы светом наполнить сердца Души чтоб возвратить Отца В Дом где мир и покой царит Где друг-друга каждый знает В ту небесную Света Семью Что навеки скрепит печатью Веру, Свет и Любовь в строю Всех опять в Круг Света введёт Чтобы полным стал хоровод Той небесной семьи, что всегда Вместе всё творила и жила Пела, верила, Свет призывала И Любовь на Землю звала В звёздном танце всегда танцевала И радостью сердца наполняла Чтобы жизнь на Земле была Словно в сказке в Раю цвела Чтобы ясным был здесь рассвет И весь день наполнял всех Свет Чтобы день – всем счастье дарил Вечер тихий благословил Всех существ, и зверей и птиц Ветров гор и алых зарниц Чтобы всё в благодати жило И тогда здесь наступит Рай Счастье, радость и тёмному край Нехорошему будет конец. И возрадуется Отец. Аминь (Грот Марии Магдалины, Окситания) 18.06.2016г.

Катари - ваш вИток в Марії Катари - ви знали Христа Зуміли дійти ви до мрії Бо Магдала вас повела Ви щастя й любов пізнавали Ви Світло всім людям несли Письмо дороге зберігали До Бога разом ви ішли Руслан Новосвіт

Мої вірші — це не мої Це Богом дані, Світлом, Небом І ангелами, що всі дні Оберігають наче лебідь Нас огортаючи крилом Теплом сердець своїх гарячих Насичуючи нас добром Неначе кошенят незрячих. Мої вірші - це не мої Я просто провідник у світі Де Дух бажає проявити Себе, і здібності свої. Мої вірші, це не мої...

Чистим дітям Світла присвячую: Катари жили серед нас Дітей любили, світ, природу І Бог-Любові був весь час Посеред них і їх народу І запорукою добра Був мир в будинках і оселях І віра крепка в них була Бо серед них колись жила Та сама - Магдала Марія Що від Учителя прийшла І вчення Його принесла Вчення добра, любові, миру Й розповіла вона як йшла За Ним і слухала і чула Те як Він жив, і як творив Як Світло ніс, і як любив Цей світ, людей і все навколо І як розправилися з ним І світло в серці як загасло А потім полум'ям ясним І Феніксом святим - воскресло. Катари жили серед нас Дітей любили, світ, природу Що сталося? Чому погас Світильник їх і їх народу? Чому їх знищили усіх? Який вони вчинили гріх? Чому до тих, хто Світло ніс Жив для любові і добра. Застосували огнь і меч Й спалили всіх і все до тла? Катари жили серед нас Дітей любили, світ, природу... Руслан Новосвіт