Руслан

Н -да, интересно и удивительно! И приятно!

Мы в этом мире как клетки кожи в организме человека, где есть огромное сопротивление внешней среды, и за счёт разности потенциалов и усилий мы развиваемся. Задача клеток кожи не наращивать новый эпителий и эпидермис а создать защиту организму и развиваться и наращивание эпидермиса является следствием развития клеток кожи, а не наоборот. Потому что этот мир временен и это то, что отличает мир тонкоматериальный от материального. "Царствие моё не от мира сего" говорил Учитель. Памятование того, что душа является основой, а тело следствием помогает осознавать приоритетность одного над другим. Приоритетность не в дне сегодняшнем, а в вечности. "Душа не больше ли пищи, а тело одежды?"

Хороший пример, но я думаю, что Учитель не зря нацеливал и нацеливает в первую очередь на работу над собой. Вот текст из 1 книги Посланий: "...Вопросы, связанные с установлением своего внутреннего храма в себе — внутри нас Царство Бога. Я говорю о восстановлении связи со своей Божественной частицей. Разделение двух миров произошло, но в вас всё должно воссоединиться. Вы должны прийти к осознанию своей Боже-ственной сути. Вы должны признать своё зачатие от Бога-Творца, ибо рождённое от плоти есть плоть, рождённое от Духа есть Дух. Ваше рождение, как и зачатие, совершается дважды — на уровне мира энергий и на уровне мира материи. Лишь признавая это, вы сумеете построить Царство Бога внутри себя. Не в храмах и молитвенных домах ищите общения с Отцом! Внутри вас есть та частица, что способствует этому — частица Божественного, делающая вашу жизнь осознанной и неподвластной времени, дающая вам возможность родиться свыше и, изменяя себя, изменять этот мир." И если перевести на современный язык, то Царство - это государство, или можно ближе к фразе "Царство Божие внутри вас" - "Организация Божественного внутри вас". То есть, если мы сами построим свою энергоструктуру, то мы и поймём, как гармонично отзеркалить её в этом мире, пока есть искажения внутри, они и отражаются во внешнем мире.

Ми з радістю надішлемо Вам надруковані книги, коли будуть ті, кому Ви захочете їх дати.

Благодарю

Шановний Ігоре, ми хочемо щоб люди мали змогу віддячити видавцям книги не лише через інтернет. Щоб кожен, хто придбає книгу став благодійником проекту Новосвіт, не забирайте у людей цієї можливості.

потрясающий фильм - "Брат Солнце и сестра Луна" Франко Дзеффирелли.

СОНЦЕ І ДУША Прислухайся до звуків природи. Прислухайся і відчуй, що бажає мовити своїм співом птах? Про що шепочуть трави? І що відчуваєш ти, підставляючи свої долоні під ласкаві промені Сонця? Сонце веде розмову з твоєю душею. Воно, як мати, ласкаво обіймає, зігріваючи. Воно дає тобі тепло і тихо і ніжно шепоче тобі слова любові. Це дуже тонкий стан, і помітити його можна лише у стані спокою і єднання. Ти розчиняєшся у сонячних променях. Ти – живе створіння Всесвіту, ти – жива іскра Творця, і у єднанні із Сонцем, могутнім світилом, ти набуваєш силу Бога, пульсуюче, живе послання. Сонце і душа єднаються у спалаху щирих почуттів. Сонце дарує, даруєш і ти. Ви обмінюєтесь своїми почуттями, і Велика Душа спілкується з душею людини. Ви спілкуєтесь на найтоншому і найпроникливому сприйманні – серцевому, адже Сонце – це пульсуюче бризками вогню світило. Воно охоплює своєю енергією усі живі душі планет. Ніжність і ласка, але і потужність і сила. Сонце і душа. Тонкий, дуже тонкий зв’язок між ними. Вони поєднані променями, бо душа – це і є маленьке Сонце. Вона може випромінювати Світло. Вона може світити і звеселяти світ власним Світлом. Дві душі завжди знайдуть спосіб для спілкування. Дві душі можуть спілкуватися мовою доторкань, мовою зрозумілою і доступною. Підстав долоні під промені Сонця і відчуй, як ласкаві часточки входять у тебе, наповнюють тебе любов’ю. І в ту мить, коли ти збагнеш, що дарує Сонце, ти забажаєш відповісти йому серцем, зустрічним почуттям любові. СОНЦЕ І ДУША Знов Сонечко яскраво спалахне І лагідно зігріє все живе Воно дарує всім своє тепло, Шепоче тихо про свою любов. Ми – часточки Небесного Отця Промінчики Великого Творця. Ми у єднанні з Сонцем живемо, Святе Послання Бога несемо. Душа і Сонце, Сонце і Душа Зливаються у ніжних почуттях. Струною серця мова їх луна І золотом іскринок промовля. І сяють душі – Сонечка малі, З Великим Сонцем зв’язані вони. Відчуймо його промені ясні І віддамо любов сердець своїх. 02.07.13.

БРАТИ День був сонячний. Були чутні звуки музики. Вони проявлялися у піснях птахів, дзижчанні комах, беканні овець. Повітря спекотне. У такий день зустрілися два друга. Вони давно не бачилися і зраділи зустрічі. Вони були маленькими, але згадали, що дуже давно вони вже зустрічалися і розлучилися. Вони зберігали у своїй пам’яті спогади про ті часи, коли світ був влаштований по-іншому. Вони пам’ятали той час, коли страх не панував над душею, нікого було боятися. Людина і звір любили одне одного. Це означає, що ніхто нікому не шкодив, а, навпаки, допомагав одне одному. Чи можеш ти уявити, що зустрілися людина і лев і ніхто не боїться одне одного? Так, вони зустрілися – маленька людина, чисте дитя, і звір, що не знає страху, злості та агресії. Війна ще не починалася, і на Землі панує мир. Чи можеш ти уявити, що світ живої природи і людина згадали той первісний час, коли вони вважали одне одного братами? Як брат, чоловік допомагав своїм молодшим братам. Вони довіряли одне одному, ділилися їжею. Двоє друзів, двоє братів, які допомагають одне одному. Постарайся пригадати і уявити, і повернути той дивний стан, що зможе об’єднати усіх, що живуть. БРАТИ І був яскравий, теплий день, І розливався спів пташиний, У лісі стрів людину лев І зустрічі вони зраділи. Обоє ще були малі, Та в їхній пам’яті спливали Далекі ті земні часи, Коли усі були братами. І, як колись, тепер вони Друг друга зовсім не боялись. Між ними не було війни, Вони друг другу довіряли. І знали: знову буде так, І вірили в Майбутнє Світле, Не розділяв їх більше страх, Між ними знов Любов розквітла. 01.07.13.

МАЛЕНЬКА ЗІРКА Давай злетимо так високо, що світ Землі залишиться далеко внизу. І вся Земля буде сприйматися нами як планета. Ми летимо у космічний простір на зустріч з зіркою, що недавно народилася. Вона здаля вітає нас. Вона рада нашій зустрічі. Вона поки ще новонароджене дитя, мале і беззахисне, але таке, що пізнає життя. Ось і зараз зірка вітає нас. Вона простягає до нас довгі промені, утворюючи коридор – лінію білого світла. І ми летимо вже у цьому коридорі, що складається з безлічі світлових іскор. Як красиво! Все виблискує і світиться. Ми чуємо дивовижно ніжні звуки – це голос зірки. Ми наблизились до зірки, яка вперше зустрічається з людиною. Що ти хочеш їй сказати? Як привітати? Закрий очі і спробуй побачити нашу зірку. МАЛЕНЬКА ЗІРОНЬКА Маленька Зіронька ясна Лише недавно народилась Прекрасна, чиста, осяйна На Землю лагідно дивилась. Давай полетимо разом На зустріч з цим Небесним Дивом, Вона створила коридор Для нас із білого проміння. Як гарно світиться, горить, Переливається вогнями І голос Зіроньки звучить, І ллється піснею над нами. «Здрастуй, Зіронька, тебе Радісно вітаєм І Любов’ю все живе Тебе зустрічає» 23.05.13.

Білий Кінь Ранок. Відчуття свіжості пробудило Коня. Він змахнув довгою білою гривою і побіг по лісу. Діставшись узлісся, він зупинився і оглянув новим поглядом знайомий з дитинства пейзаж. Ось вони, ліс і поле. Ось озеро виблискує під променями сонця. Кінь радісно заіржав і луна прокотилась лісом. І відчуваючи радість в душі, щось невловимо нове, Кінь поглянув на лісову квітку і задумався: чому квітка розквітла і чому вона така красива? Чому вона так духмяніє? Поблизу пролетів яскравий птах. Кінь підняв очі і замислився: куди летить цей птах, про що цей птах так гарно співає? Кінь поглянув на озеро і відчув ніжний подих вітерця. Він привітався у відповідь і задумався: про що співає вітер? Він поглянув на поле, що було схоже на водяну гладінь і подумав: чому така красива природа? У душевному захваті Кінь піднявся на задніх ногах, радісно вітаючи все живе, і відчув своє єднання зі світом. Солістка: БІЛИЙ КІНЬ Пробудився білий кінь, По стежині скаче І усе йому новим Бачиться неначе. Ось і озеро, і ліс, Сонце і хмаринки, Та здається все наскрізь В райдужних іскринках. Чом ця квітка лісова Гарно розцвітає І куди летить цей птах, І про що співає? Чом так весело шумить В полі буйний вітер, Чом так радісно душі В цьому білім світі?

Сон радості Одного разу тиха пташка заснула і приснився їй такий сон. Яскраві крапельки роси світились навколо веселковим сяйвом. Безліч маленьких пташок сиділи навкруги на гілках дерев і тріпотіли від радості. Що викликало в них радість? Світанок, що наближався. Теплі промені сонця – вони пестили і зігрівали пташок. Вони несли світло і радість. Наша пташка знялась і підлетіла до інших. Ласкаві промені торкнулися її і всі разом вони заспівали пісню світання, виконуючи танок радості, купаючись в теплих сонячних променях. Пташка прокинулась і побачила, що вона не одна – безліч її братів і сестер прилетіли сюди зустрічати схід сонця. Вони почали співати гімн Сонцю і кращий співець зграї виводив свої чудові мелодії, інші підспівували йому. Маленька пташка завжди раніше мовчала. Вона була тихою і несміливою і любила самотність. Та раптом пташка згадала свій сон і чарівну пісню світання. Вона злетіла і приєдналась до кола танцюючих і співаючих пташок. Радість охопила її. Пташка заспівала свою дивовижну пісню. Усі пташки замовкли і уважно слухали її. Це була нова пісня, так серед них не співав ніхто. Цього дня маленька пташка відчула себе самою щасливою. Солістка: МАЛЕНЬКА ПТАШКА Іскрились крапельки роси, Світились в райдужному сяйві. У ніжній сяючій красі Займалось сонячне світання. Тремтіли радісно пташки В передчутті тепла і світла, На всі співали голоси, Минула ніч і день розквітнув. І пташечка була одна, Яка раніш завжди мовчала, Та раптом, як ніхто, вона Так гарно пісню заспівала: «Цвірінь, цвірінь, Прилинь, прилинь, Тепло і Радість, На крилі. Цвірінь, цвірінь, Журбу покинь І світ Любов’ю Огорни.» Замовкли всі навкруг пташки, Зачарувались дивним співом. Народжувався Рай Земний, В якому будуть всі щасливі. «Цвірінь, цвірінь…»

Вот люди которые на переведённые притчи из Космического букваря на украинском языке написали песни. Какая же это красота!!! Зовут их Екатерина и Николай Онищенки. РІЗДВО Ця притча, вірніше маленька старовина, промовлена для того, щоб ти вчився не тільки слухати, а ще й уявляти почуте. Мова піде про тихий вечір і маленький сільський будиночок, про його мешканців. Вечір. Чутний тихий шелест поснулих трав. Це вітерець співає їм свою колискову пісеньку, і місяць сяючим серпиком виглядає з-за хмар. Погода благодатна, повітря наповнене свіжістю. В маленькому затишному будиночку засвітився вогник і всі його мешканці зібралися в одному місці, у захопленні роздивляючись когось. Але кого? Як ти думаєш? Відхили тихенько незачинені двері і зайди до будиночку, бо сьогодні двері відчинені для тих, хто може поділити радість. Кого ти бачиш? Хто там? Чи бачиш маленьке дитя, що викликає захват і замилування усіх присутніх? Всі з надією і радістю дивляться на нього. Його тримає щаслива мати, даруючи йому погляд, повний ніжності, ласки і любові, і з посмішкою розглядає його. Хто ти,нова людина, що прийшла у цей світ? Ким ти будеш? Чи будеш ти сміливим і радісним, добрим і чуйним, адже багато залежить від тебе, від твоєї сили? Ти зможеш відновити втрачені зв’язки, ти зможеш жити у просторі нового наповнення, відкидаючи все грубе та застріле. Подивись на небо. Чи бачиш білого птаха, який летить? Він летить до тебе. Прийми його і скажи: «Я приймаю цей світ і все, що в ньому живе. Я буду жити на цій Землі у любові і згоді з усіма, хто живе. Мир усьому живому! Нехай відновиться невидимий зв’язок через любов усього живого на планеті! Я буду жити у гармонії з усіма!» Солістка: ДАР НЕБЕСНИЙ Тихенько шелестять поснулі трави, То вітер колискову їм співа. З-за хмар серпанком місяць виглядає І дихає Природи Благодать. В маленькому будинку сяє вогник І в нім – щасливі Мати і Дитя, І сповнюється все навкруг Любов’ю Й летить у небі дивний білий птах. Зустрінь його, Дитя, як Дар Небесний, І радісно і лагідно скажи: «Приймаю білий світ з Любов’ю в серці І буду жити в злагоді з усім. Нехай всяк сущий буде в мирі жити Й відновиться невидимий зв’язок, Що в Просторі Любов’ю буде литись, З’єднає все в Гармонії Вінок.»

Очередная встреча пройдёт в субботу 03 августа в 17.00 начало.

Цитата (Надежда @ Jul 31 2013, 06:26) Цитата (Руслан @ Jul 30 2013, 19:19) Я работаю в Клубе Органического Земледелия. Поставил когда-то цель найти организацию связанную с землёй и чтобы в ней работали люди искренне прочитавшие книги Мегре о Анастасии и такую и нашёл. Есть много организаций где люди стараются жить по новому, главное задаться целью их найти. или создать свою можно. Всё происходит постепенно и в природе и в жизни. Завтра рай не наступит. Но если ничего не делать то точно не наступит. Рай создаётся постепенно, и сразу может и незаметны молоденькие росточки, что спрятались под опавшими прошлогодними листьями. Но они уже есть и скоро вынырнут из-под старой листвы и весна скоро прийдёт. Я с Вами согласна. В этом и сложность ответа на вопрос, что живя в городе очень трудно в одиночку изменить, чтобы жить как хотелось бы - по заповедям. Работа на "дядю", вынужденные обманы, недоговоры...Да, в этом и есть наша работа, чтобы менять себя и мир вокруг нас. Так это сложно, когда вокруг много неверующих и не думающих о духовном ... Да, рай завтра не наступит и начинать нужно в первую очередь с себя Да

Цитата (Aquarius @ Jul 30 2013, 22:40) Цитата Кстати, я не уверен, что Клуб Органического Земледелия, дотягивает до уровня "организации соблюдающей 10 заповедей".Да, по-моему Клуб иногда работает по субботам! Цитата 4я заповедь. Помни день субботний, чтобы святить его. Шесть дней работай, и делай всякие дела твои; а день седьмый — суббота Господу, Богу твоему: не делай в оный никакого дела ни ты, ни сын твой, ни дочь твоя, ни раб твой, ни рабыня твоя, ни скот твой, ни пришлец, который в жилищах твоих. Ибо в шесть дней создал Господь небо и землю, море и все, что в них; а в день седьмый почил. Посему благословил Господь день субботний и освятил его. Википедия

Спасибо, очень красиво!

М-да...

Если уходить куда-то, то как же город? Планета то одна! И убежать невозможно! Да и задача стоит, чтобы изменить ситуацию. А то как же получается. Есть квартира, намусорило человечество в одной комнате и теперь : "А давайте перейдём в другую, там чисто". Так может здесь убрать и никуда не нужно уходить? С позиции одной человеческой жизни конечно хочется всё и завтра. А с позиции души и Творца всё имеет своё время и другую ценность.

Я работаю в Клубе Органического Земледелия. Поставил когда-то цель найти организацию связанную с землёй и чтобы в ней работали люди искренне прочитавшие книги Мегре о Анастасии и такую и нашёл. Есть много организаций где люди стараются жить по новому, главное задаться целью их найти. или создать свою можно. Всё происходит постепенно и в природе и в жизни. Завтра рай не наступит. Но если ничего не делать то точно не наступит. Рай создаётся постепенно, и сразу может и незаметны молоденькие росточки, что спрятались под опавшими прошлогодними листьями. Но они уже есть и скоро вынырнут из-под старой листвы и весна скоро прийдёт.

Цитата (Ученица @ Jul 29 2013, 09:28) Мир всем! Не помню, из какой книги я это скопировала. Начинаем в 7:50 (по Киевскому времени) с молитвы, в таком порядке "Отче Наш", "Отец Небесный" , "Молитва Матери Земле". Это когда проводить? Уважаемая Ученица. Это не из книги, воможно, это было одно из предложений здесь, на форуме, но скорей всего, это из нашей общей беседы на скайп-конференции. В книгах такого нет. Каждый медитирует в первую очередь по велению души, по зову сердца, и объединиться мы можем по мысли. Можно, конечно, и время общее выбрать, но последний текст для меня лично очень понятно объясняет подобные моменты. Текст от 17.07.

Класс

Вопрос интересный. Но Мохаммед не называл себя Сыном Бога. И если взять Моисея, Заратустру, Илию и других пророков, то они не называли себя Сынами Бога, они считали себя, я так думаю, пророками, и таковыми и были. Я думаю, есть разные статусы. И Сын Бога - это определённый статус. Думаю, у Алламииха на Земле не воплощались Сыновья, если таковые и есть, а у Иеговы, как говорил Михаил, нет возможности иметь Сына или кого бы то ни было от рождения по Духу, так как его функция иная во Вселенной и душ он не создаёт. Хотя пророки, которые служили ему на Земле, были, с этим согласен.

Цитата (Елена @ Jul 25 2012, 18:00) Сегодня день, который важен для жизни землян. В чём его важность? День вне времени. Есть ли такое понятие в мире Космоса? Да, есть. Что это за день? Представьте поток воды, который ежедневно течёт в определённом направлении, этот поток наполняет влагой всё, что встречается на его пути. В один из дней этот поток замирает, и в этот день можно услышать то, что было неслышимо в шуме бурлящей воды. Тишина. Можете ли вы представить себя вне этого времени? Можете ли провести этот день в единении с миром Вышним? Те, кто помнят о своём пребывании в этом мире, смогут провести такую медитацию, медитацию единения. В этот день очень хорошо провести медитацию на выявление своих планов на будущее. День вне времени может стать всемирным днём медитативного созерцания и обращения к Высшим Силам. Этот день может создать предпосылки для единения многих душ, стремящихся к Свету. Наблюдайте в этот день за своим настроем, приведите себя к высшему состоянию, и тогда ваша медитация может достичь высоких результатов. Сегодня открыт канал для связи с нами. Сегодня день перемирия и покоя. День, когда все важные дела концентрируются на возможности единения с различными мирами. Сейчас я буду опять говорить иносказательно, лишь для тех, кто нашёл ключ и знает, как открыть дверь. Расположение звёзд на небосводе может поменяться. Вспомните игру в шахматы. Там есть подсказка. В этой игре участвуют разные фигуры, и они движутся по-разному. Есть цель игры. Есть игроки, которые имеют разный статус. Определите свою роль в этом мире. Вспомните свои обещания и верьте, что многое в нынешнем моменте проявлено в соответствии с условиями игры. Роли определены, и каждая роль имеет свои возможности для достижения цели. В игре участвуют лишь те фигуры, которые вступили в бой, сражение. Здесь нет пассивных игроков, но есть и те, кого сбили противники и кто выбыл из игры. К сожалению, условия игры таковы: те, кто выбыли из игры, в ней более не участвуют. Они оказались оголёнными для противника и сыграли свою важную, ключевую роль в событийной канве. Количество игроков уменьшается, но самое важное сражение, которое проявит исход боя, впереди. Остаются те, кто сумел выдержать натиск, кто сумел в ключевой момент изменить тактику боя и выжидательную позицию сменил на боевую. Идёт сражение до главных позиций, при которых будут сказаны ключевые, решающие слова. Как по-вашему, за что идёт бой? Что символизирует та важная персона, при потере которой бой прекращается? В один из моментов вы можете найти ключ, и тогда я смогу говорить с вами иносказательно. Вы сможете понимать сказанное сразу, применяя ключ к дешифровке сказанного. Почему я не говорю открыто? Лишь потому, что не приемлю жертв и, самое важное, что говорить открыто я обязан ныне, но, учитывая многие важные обстоятельства, при которых этой информацией интересуются не только Силы Света, я вынужден говорить иносказательно. Понять сказанное мной могут лишь те, кто имеют в своей основе образное мышление. Ваши возможности в нынешнем моменте могут стремительно развиваться, вы способны получить желаемое - конечно, при упорном труде. И если сегодня вы проведёте вечернюю медитацию, то помните – небеса открыты, ваши мысли и помыслы в этот день наделяются особой силой. Вы можете составлять планы на будущее, вы можете думать о высоком. Попробуйте в этот день взглянуть на мир с позиций глубоких и открытых. Ваше сердце может войти в резонанс с вашей духовной частотой, и тогда могут открыться те узкие врата, о которых мечтают все духовные искатели. Мир на пороге изменений, но вы и только вы можете сделать шаг вперёд. Мы можем помочь, и делатели, работники, служители составляют авангард, движущую силу, которая стремится вверх, к Истоку, к Истине, Богу-Творцу. Учитель Христос 25.07.2012 г. Послезавтра важный день.