Плач дельфинов

[Елена Весна]

Дорогие друзья, если Вы жлаете поддержать медитацию, присоединяйтесь, пожалуйста. Сегодня, в 14:48 - когда Солнышко достигнет своей наивысшей точки на небосводе.

[Елена]

Зайка и я

Плач дельфинов переходит в радостное общение

Вот такой день рождения!

 

 

 

 

Самое необычное - это общение в дельфинами. Благодарю всех за этот подарок. Я ощутила каждого из них как личность. Я поняла насколько у них разные характеры, пристрастия. Я поняла, что они могут считывать информацию. Когда я нашла блаконьерских дельфинят и очень переживала за них, я встретилась с тренером и пыталась посоветоваться с ней по этому вопросу. Сразу же после разговора ко мне приплыл дельфин Ваня, с которым я подружилась, приподнялся на воде и стал делать движения имитирующие хлопки в ладоши. После стал пускать фонтанчики из воды вверх. До этого я не видела у него таких движений. В представлении тоже таких движений нет.

Это было удивительно - Ваня аплодировал сам без тренера и команд. А потом он попросил мою руку. Я прикоснулась к нему. Он взял руку глубоко в пасть и делал очень нежные движения. Одна женщина, которая наблюдала за этим, перестала бояться дельфинов. После он провёл этот ритуал трижды, постоянно просил меня дать руку.

 

Но самое удивительное было с дельфинкой Зайкой. С ней я встретилась в свой день рождения. Она - мудрая и взрослая, мне показалось, что глава стаи. Почувствовала большую близость к ней. Она же подарила мне много радости, правда по команде тренера. Время оплаченное истекло. надо было уходить и меня попросили это сделать. Я повернулась и пошла к выходу и вдруг ... пронзительный душераздирающий крик, похожий на крик маленького ребёнка. Я оглянулась и увидала, что Зайка выпрыгнула на помост и кричит мне в спину. Я хотела броситься к ней, обнять, сказать добрые слова, но, увы, ... моё оплаченное время истекло. мне не разрешили к ней приблизиться. Тренер попросила меня быстро уйти, так как дельфинка вела себя с её слов неадекватно. Не разрешила мне остаться на представлении. Я расстроилась. И тут получился разговор с директором. Она разрешила мне остаться и подарила два кольца для игры с дельфинами. Вначале представления там есть такая игра - все, кто оплатил стоимость этого кольца, бросают его в центр и первые 10 колец, которые приносят дельфины, участвуют в следующем розыграше. А дальше первое кольцо, которое попадёт к своему владельцу из пасти дельфина считается выигравшим.

Когда объясняли правила игры, я прослушала и не могла понять во втором туре, что должно происходить и как. Я просто бросила вместе со всеми своё кольцо и Зайка первая принесла мне его прямо в руки. Это было удивительно. И подарком мне было - общение с ней. Я наклонилась к ней, поцеловала и смогла прошептать слова любви. Она меня поняла.

На следующий день я пришла попрощаться. Она вновь стала издавать звуки, похожие на плач ребёнка. Подойти мне к ней не разрешили.

[Елена Весна]

Елена, Вы с Зайкой выглядите очень счастливыми на фотографиях Радость общения - грандиозный подарок, ведь это Огромное Счастье - когда понимают друг друга без слов...

[Елена]

Согласна.

К сожалению, фотоаппарат дали 13-летнему мальчику, поэтому некачественные фотографии, наверное случайно сдвинул авто настройку.

 

Это Зоя и я

Дельфинка -шалунишка, любит баловаться. Через минуту пыталась выхватить мой рюкзак и сумку. дважды отодвигала подальше, но она умудрилась до самой стены допрыгнуть.

 

А это Маришка. Любит кататься на матрасе. Управляет хвостом и плывёт по всему бассейну.

[Елена]

Тиждень дельфінів-полонених

 

У всьому світі з перший тиждень липня проголошено Тижднем дельфінів-полонених. В 2010 році, що оголошено ООН Роком біорізноманіття, цей тиждень припадає на 1-8 липня.

 

А 4 липня світ відзначає День дельфінів-полонених.

 

З огляду на існування по всьому світу дельфінаріїв, ця дата є дійсно актуальною для дельфінів і біорізноманіття.

 

На жаль, до цієї не вельми приємної дати приєднується і Україна. Адже лише в 2009 році на території сухопутної частини України було відкрито шість дельфінаріїв. Не кажучи вже про дельфінарії на узбережжі Чорного і Азовського морів, які, тим не менш, не завжди відповідають біологічним потребам дельфінів.

 

Дельфінів в дельфінаріях з абсолютною впевненістю можна назвати полоненими. Адже ці дельфіни спеціально чи випадково (під час ловлі риби) виловлені браконьєрами, а, отже, розлучені зі своїми стаями і родинами. А дельфіни - це високоорганізовані морські ссавці з власною мовою, які групуються у стаї і мають родини. Пораненого дельфіна стая ніколи не кине в морі, існують дельфініхи-акушерки, та навіть представників інших видів дельфіни часто рятують, виносячи на берег. У браконьєрських сітях частина дельфінів гине, частина ріже плавці, через потрапляння води до дихального клапану починається пневмонія, дельфін відчуває шок.

 

Потім недолікованих фізично і морально дельфінів починають тренувати, та навіть і випускати виступати. Якщо ж дельфін не хоче виконувати трюків (в дельфінаріях чомусь стверджують, що дельфіни не виконують нічого, що б вони не робили на волі, скажіть, а ви бачили дельфінів, які в парі везуть в себе на носах людину, яка стоїть на повний зріст, наприклад?), то їх карають - ізолюють від інших дельфінів, не годують. Навіть на виставах часто можна спостерігати, як після виконання трюку дельфінам кидають рибку - так це не зайве заохочення, це ось такий раціон в них і є.

 

Басейни дельфінаріїв не відповідають біологічним потребам дельфінів, - наповнені хлорованою водою з-під крану, мають максимальну глибину 5 м. при довжині дельфіна-афаліни в 2,5 м., коли дельфіну при такій довжині ще треба пірнати на хоча б 2,5 м. - то що йому - носом у дно упиратися?, мають невідповідний до розмірів дельфінів діаметр (а в одному басейні утримуються від двох до п'яти дельфінів), до того ж, ехолокаційні сигнали дельфінів відбиваються від стінок басейнів і вони, щоб не збожеволіти від безкінечного повторення своїх звуків, взагалі замовкають і перестають спілкуватися. При цьому дельфінів, крім виступів, ще примушують займатись так званою "дельфінотерапією". Під час такого лікування, яке коштує чималих грошей, пацієнти ніби-то лікуються від ультразвуку, що проектують дельфіни. Однак навіть якщо дельфіни і проектують під час цих сеансів ультразвукові випромінювання, то вони, відбиваючись від стінок басейну, лише призводить до зайвого болю і стресу у дельфінів. До того ж, прийняття чужого психологічного болю ще нікому не йшло на користь. Не кажучи вже про те, що дельфінотерапія не визнається Академією медичних наук України.

 

Утримують дельфінів в тому самому басейні, в якому вони виступають, а під час виступу туди ж випускають ще морських котиків або морських левів.

 

Дельфіни-афаліни майже не розмножуються в неволі, і за таких жахливих умов утримання помирають через 3-5 років, хоча у природі дельфіни можуть дожити і до 70 років. Коли дельфінарій стверджує, що дельфінам в ньому 14 років, це може бути чистою правдою, але це означає, що дельфіна виловили у 12.

 

Дельфіни-афаліни занесені до Червоної книги України, бо є видом, який зникає. Невже ці створіння заслуговують на конання в тісних басейнів дельфінаріїв? Скільки ще ми маємо часу, щоб побачити дельфіна в живій природі? А чи побачать їх наші діти?

 

 

 

 

 

[Елена]

Дельфин Ваня "аплодирует" нам( я так думаю) - всем людям, желающим понять и помочь дельфинам

[Елена Весна]

Какие же они красивые!

[Елена]

А теперь о печальном.

Довелось испытать грустные ощущения. Вот здесь, на этом фото браконьерским способом выловленные дельфинчики -детки. Они плавают по кругу, головы не показывают. Вода тёмно-зелёного цвета. Люди пытаются их приручить, или лучше сказать, сломить их волю. Было безмерно грустно наблюдать за этим. Видно было, что совсем малыши и одна взрослая самка.

А к берегу каждый день приближается дельфин и пугает купающихся

Конечно примитивно, но у меня возникли такие строки

 

Она плыла неведомо куда

Она не знала, что ей делать

Её дитя, её дитя попало в сети к браконьерам.

Она не спала третью ночь

Она искала, тосковала

Закрыв глаза, закрыв глаза,

Безмолвный крик его слыхала

И этот крик как зов, как клич,

Привёл её на берег моря

Кричали люди: Вон дельфин!

А сердце плакало от горя.

Она искала много дней

Она металась, тосковала

В том месте, где с её дитя

В бассейне люди забавлялись.

А люди гордые собой,

Его учили ультразвуком.

Но он не слышал ничего

Лишь горестные мамы звуки.

Взывал он к ней, кричал, кричал

Она лишь слабо отвечала

Её печаль, её печаль в его душе навек осталась.

[Gajavata]

 

В цей , інший світ , не ступить нога цих людей. І будуть метатись по кругу, не бачучи,

не розуміючи нікого і нічого, не будуть розуміти за що. І ці пишно одягнені що осталися

безучастні і сміялись, для яких це прєдставлєніє і робилось, для яких цих дельфінів і

відловлювали будуть там же.

[Gajavata]

Можливо Ви праві.

Можливо цим людям потрібно просто прочитати Кодекс честі, Історію Александера.

Уже після цього не скажуть що не знали, чи не розуміли. І далі буде свідомий уже

вибір як поступати, як відноситись до цього. Та ще після цього лишається друга

сторона - звичайні люди зі своіми сімями і зі своім повсякденним життям. Це для них

це представлєніє, це для них цей відлов дельфінів. Те , що вони не хочуть задумуватись, нічого не хочуть знати, приймають подане ім як розвагу, дорогу забаву, радуються

і веселяться, що це міняє в житті дельфінів? Пасивно, на рівні підсвідомості вони дають

згоду на весь цей відлов, на цю неволю. Як же дельфіну тоді відноситись до людей?

Веселі. радісні. з дітьми, він підпливає до цих людей з надією....... І це нічого не міняє в його житті.

[Gajavata]

 

Можно сформировать общее поле.

Его можно сформировать во время медитации. Для этого надо быть физически вместе.

Энергии несущего потока позволят объединится, отыскать нужное направление, найти

необходимое направление в действии, создадут условия для нового подхода, позволят

исцелить ситуацию. Нужен прорыв. В отношении не только дельфинов. Даже не убивая, а лишь покупая мясные продукты и питаясь ними человек, пусть пасивно, но учавствует в

индустрии смерти. Этим самым произрождая все возможные нарушения и посягательства

на жизнь животных, так и на свободу в высшей степени разумных существ - Дельфинов.

Возможно коллективная медитация позволит увидеть новые возможности.

[Елена]

Согласна. Надо искать новые пути для решений.

Сила медитации пока не выявлена. Общее поле действительно работает по-иному.

 

[Gajavata]

 

Можно попробовать это реализовать.

[Елена]

Уже пробовали. Проводили совместную медитацию в рейкистами.

 

[Gajavata]

 

Це, що ви робите задля Дельфінів - це подвиг .

[Елена]

Главное - плоды. Учитель говорил : По плодам узнают нас.

 

Во время медитации я увидела, что дельфины сознательно жертвуют частью своего сообщества, защищая людей. И при освобождении их, начнётся возвратная карма человечества. Или бумеранг полетит в обратную сторону.

Меня спросили: Готовы ли люди получить воздаяние?

Я бессознательно ответила: Да.

Но потом стала жалеть о своём ответе.

[Gajavata]

 

Кому потрібні наші ідеали.

 

Біфштекс з кровю в обід і музика Сібеліуса увечері у темряві концертного залу.

Машина, дача, надсучасні умови в домах, маленький животик і сигарети біля телевізора.

Коли у цих домах пустота. Вітер віє і нічого за душою нема. Зачим це все, колди нема

прагнення змінитись. Всеобяснююча недільна служба, маленькі добрі діла, кошички з

копченою ковбасою і листочками з мирти, покриті білим рушником з голубими хрестами

на пасху. Зачим думати? Священник усе благословить. І нічого нема. Нічого. Крім

всеобяснючоі вини когось, завжди когось. Коли щось не так.

 

[Елена]

Печально, но это так ...

Возвратная карма человечества проявляется ныне в виде смерчей, ливней, тайфунов, наводнений, жары и так далее. Пока в мягкой форме.

Но я видела, как бушевала стихия в Крыму, как яро штормило море...

Серьёзно всё это ...

[Елена Весна]

Медитация, которую мы тогда провели, показала, что работа на уровне коллективной молитвы и медитации планетарного уровня требует глубоких знаний законов мира энергий. Необходимо видение всех взаимосвязей.

[Gajavata]

 

Я це обдумав, згідний з Вами. Що необхідне бачення всіх взаємозвязків.

В якійсь мірі у тому що я писав була порушена рівновага. Навіть для того, щоб

повстав гарний будиночок потрібно первинно уява, вміння побачити гарне, незвичне.

Сотворити проект. І тоді хтось інший, його так само вправно побудує.

[Gajavata]

 

У великій мірі чоловік формує своє ставлення до життя через власний центр.

Через власні потреби. Якщо це відношення до тварин - то як вони можуть бути корисні

людині. Рідкісний виняток - це бджільництво. Повне взаємне піклування і взаємовідача.

Зараз у життя вступило щось нове. Раніше незнане. Як до цього можуть поставитись

тварини. Вони можуть мати своі права. Вони можуть думати по іншому, ніж людина.

І як раніше, оказується уже не можна. Іх, тварин можуть і захистити. Все що ми маємо.

Всі наші надбання. Можливо все це нам тільки авансом. І можливо нам ще треба довести

своє право на життя.

[Елена Весна]

Погоджуюся з Вами, Ігоре. Думаю, що коли людина починає замислюватися над смислом свого життя, над своєю місією в ньому, своїм призначенням, вона починає бачити, що у кожного живого створіння є своя місія. Дуже вірю в те, що знання людини про призначення кожної живої істоти на планеті буде відновлено. Людство зараз дещо схоже на Адама, який давав наймення кожній істоті, усвідомлюючи її програму… ім’я – це, в певній мірі, відображення програми, свідчення призначення...

[Gajavata]

Що буде робити людина, коли Вища сила почне захищати Дельфінів, а також

тварин різного роду котрі просили людину за допомогу, а відповідь лиш глухота.

Коли земля під ногами заколихається і всі ці фабрики по переробці мяса рушаться.

[Елена]

Всему есть свой предел. Есть такая известная пословица - сколько верёвочке не виться, а конец будет.

 

Я мечтаю посетить Эйлатский дельфинарий, где дельфины чувствуют себя свободными. Их не дрессируют и они не участвуют в представлениях. Им дана возможность свободно выходить в море и ... если хотят, возвращаться.

Как я узнала - это крымские дрессированные дельфины.

Вот такие замечательные фото выслала мне Юлия, которая побывала там.

 

 

 

[Татьяна]

Елена ( из темы "Жалость + или - ? " http://novosvit.com/forum/index.php?act=Se...CODE=getactive)

 

Цитата

Есть такое мнение, что жалость - это нехорошо. А для меня, всегда хорошо. Значит, сердце человека открыто и он может услышать душу другого. Начальная стадия постижения любви, начинается с жалости. И если человек не умеет жалеть, опять-таки быть сострадательным, милосердным, то конечно же, он не может быть добрым и любящим. Жалость может быть проявлена в желании помочь человеку разными способами.

Елена

Цитата

Во время медитации я увидела, что дельфины сознательно жертвуют частью своего сообщества, защищая людей. И при освобождении их, начнётся возвратная карма человечества. Или бумеранг полетит в обратную сторону. Меня спросили: Готовы ли люди получить воздаяние? Я бессознательно ответила: Да. Но потом стала жалеть о своём ответе.

 

И где же жалость и сострадание к людям?

 

Может пора становиться осознанным и не брать на себя ответственность отвечать за всех людей, тем более не спросив их?