Перейти к контенту

Рекомендуемые сообщения

Опубликовано

Захист

(захисникам України присвячую)

 

Нас атакують

Ми захищаєм

Світлі надбання

Що в світі знаєм

Все що у серці

Своєму маєм

 

Рідну родину

Кожну дитину

Віру й любов

І жертвуєм знов

 

Спокоєм власним

Болем невчасним

З власної волі

Заради долі

Тих кого любим

 

Ми атакуєм

І перемагаєм

Бо вічні Закони

Божі ми знаєм

 

Щоб справедливість

тут встановити

гідність і честь

Тут відновити

 

В ім'я любові

Миру, свободи

За волю і долю

Людського роду

Опубликовано

Ветер - пастух облаков

И друг птичьего царства

И разбиватель оков

Мёртвого пространства

 

Ветер свежесть несёт

Радость и высь полёта

Всех кто вперёд идёт

Подхватывает для взлёта

Опубликовано

Це інтересні вірші, в тому сенсі шо вертикально поданий ряд, так як

насправді він читається, дає можливість відслідкувати ріст,

обємність, чи є повтори в даному ряді, чи пропонується щось нове.

Інтересно було читати - его останній рубіж. Я ж до цього відношуся легко.

Слово легко можна наділити різними відтінками - як от легковажність що

співмірна з нерозумністю і безжурність, без журби в душі, більше зі спокоєм.

Я поздоровляю вас з проведеним творчим вечером, це завжди цінний досвід.

  • 2 weeks later...
Опубликовано

Сходження - прорив з рутини

Сходження - прорив угору

Сходження - це кожної днини

До зірок йти в будь-яку пору

 

Сходження на гори крутії

Дух скрепляє у крицю

І на вершинах на тіїх

П'є чисту криничну водицю

Джерела Божого Світла

Найчистішу, рідну і милу

Любов'ю напоєну силу

 

То нагорода за муки й дороги

І за віру й любов до світу

За всі збиті коліна й пороги

За цвітіння душі білим цвітом

 

То подяка - за все, що було

То любов до всього, що сталось

То є вдячність, що світле збулось

І в душі лиш добро зосталось

  • 2 weeks later...
Опубликовано

Можно писать что хочется

Можно играть так как можется

Всё что ты хочешь приложится

С Божьей любовью всё сложится

 

Всё что от Света примножится

И всё живое - размножится

Если захочешь - всё сможется.

Опубликовано

Звідки приходить музика

Звідки приходять рядки

Звідти - з Вищого Світу

Сяють тут рясно вони

 

Їх вбирають в ся душі

Ті, що як квіти цвітуть

Ті що не можуть на суші

Без Неба нектару буть

Опубликовано

ЄДНІСТЬ ЖИВОГО
"Ми з тобою одієї крові - ти і я" Редьярд Кіплінг "Мауглі"

Душа зсередини тріпоче
І серця гомін у вухах
Неначе всім сказати хоче
Що обережними буть нам
Потрібно до всього довкола
І до промінчика в руці
І до пташини, що по колу
Літа над нами й в височінь
У небо порхає раптово.

І до мурахи і до птахи
І до тваринки і листка,
Що впав на землю
Під ногами де ми йдемо
Вдвох до містка.

Душа зсередини тріпоче
І серця гомін у вухах:
Чекайте люди, схаменіться
Заждіть - куди ви летите?
На мить спиніться, посміхніться!
Згадайте де ваша душа?
Де спить, що їсть і з ким радіє?
І чи радіє взагалі?
Чи пам'ятаєте про неї
Чи бачили хоч раз її?
Вона приходила і часто
В динстві мабуть так було
Прийде - загляне у вікно
І посміхнеться щиро- щиро
Ну що ти друже? Як живеш?
Посидить трохи поряд з вами
І раптом раз-
І щезла десь.

Приходила мабуть і потім
Та не чекали ви її
І двері, може, зачиняли
І думали, мабуть, собі
Не вчасно, не тепер, не зараз
Немає часу на таке...

Навколо падають дерева
І люди ходять, як у сні.
Тварини гинуть, ріки крові
І ходим ми наче німі
Вбиваємо тварин домашніх
І ріки крові на руках
М'ясце кроваве там на наших
Столах із стравами в сльозах.


Душа зсередини тріпоче
І серця гомін у вухах
Й посеред дня і серед ночі
І чуємо ми у ві снах
"Ми всі - одне.
Ми всі - єдине.
Ми всі є вічність і буття.
Ми Всесвіту одного діти.
Одна Земля - одне Життя."

Опубликовано

Духовный мир мне силу дал

Чтобы вершить деянья

Во славу Бога и Любви

Добра и Состраданья

 

Чтоб этот мир, что стал чужим

Для многих душ из Света

Вновь красотою воссиял

Проснулась чтоб Планета

 

Чтоб стар и млад и зверь и сад

Играл благоуханьем

Чтоб исполнялись все мечты

И светлые желанья

Опубликовано

А вот с дополнением:

 

Духовный мир мне силу дал

Чтобы вершить деянья

Во славу Бога и Любви

Добра и Состраданья

 

Чтоб этот мир, что стал чужим

Для многих душ из Света

Вновь красотою воссиял

Проснулась чтоб Планета

 

Чтоб стар и млад и зверь и сад

Играл благоуханьем

Чтоб исполнялись все мечты

И светлые желанья

 

Для этого мы как один

Идём на бой со тьмою

И муравей и Бога сын

И с нами всё живое

 

И птицы все и каждый зверь

И Духи все Планеты

Любви в бою откроют дверь

И станет Царство Света

 

И меч мой остр и дух мой бодр

И латы крепко сшиты

И легионы нас в строю

И клич наш: "Вива вита"

 

И Света Воинство идёт

Нас прикрывая с Неба

Уже пора, уже восход

Да здравствует, Планета!

Опубликовано

Прориваючись через безодню

Мы злітаємо птахами в небо

Як джерельце шукає дорогу

Пробиваючись серед пустелі

Так як пагін ламає пороги

Й проростає серед каміння

Як дитя в Білий світ цей приходить

Прориваючись з Тонкого світу

Опубликовано

Я  читаю ваші вірші, та більше намагаюсь зрозуміти наперед,

відчути намір, той імпульс що породив його. Секунда дві, потім читаю,

порівнюю. Деколи написане не співпадає з першим відчуттям, та це

не часто. Я намагаюсь зрозуміти як діє слово. Вірш це ніби прорив, спалах

душі, підйом на вершину гори. І ти стоїш на одній точкі, і на одній точкі важко

втриматися. Оповідь позволяє розширити цю територію, розбити плато,

розкинути шатер в цьому місці, вільно стояти. Сьогодні взяв в руки дванадцяту

книгу. Перечитував. Стеблинка, Дароване Небом. Як же я поверхово колись

читав. Ніби гнав наперід нічого не помічаючи. Ці оповіді ваші багато розкривають,

це те що не може виявити ніякий вірш. Там є про вічність, сказані слова. Там імя,

нове відкрите, яке ще для багатьох і багатьох, ще довгий час залишиться тайною,

незнаним. Останнім часом мені чомусь дуже близькі до серця ці вірші, що на сходах.

Це як притулок для мене, від незнаних мені людей, напевно дітей.

Опубликовано

Коль каждый кто вот здесь живёт
Наполнится любовью
То воссияет небосвод
Всё обернётся - новью

И в прошлое вся ложь уйдёт
Всё зло и все невзгоды
И сердце счастьем запоёт
В любое время года

Руслан Новосвит

post-1595-0-96064700-1518178155_thumb.jpg

Опубликовано

Тот кто имеет Цель

И к ней стремится

Тот вовлечён в полёт

Как Света птица

 

Тот к Солнцу, Небу

Ввысь взлетает

И отдавая всё

Он не сгорает

А возрождаясь

Согревает

Теплом Любви, Добра

И Света

Всех кто вокруг

И благодарен Бог, Планета

Дитю из Света

Кто служит им

И возрождает

Тот сиянье

Добра и Состраданья.

 

 Ruslan Novosvit

 

Или, говоря проще: "По делам нашим узнают нас", - Учитель Христос, 30-33 годы нашей эры.

  • 2 weeks later...

Присоединиться к обсуждению

Вы можете ответить сейчас, а зарегистрироваться позже. Если у вас уже есть аккаунт, войдите, чтобы ответить от своего имени.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Допустимо не более 75 смайлов.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Ваши публикации восстановлены.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставить изображения напрямую. Загрузите или вставьте изображения по ссылке.

×
×
  • Создать...