Руслан

О, МонсегЮр - осЕля свІтла! Хранитель ти людей привІтних. ЦитадЕль остання катАрів ВисОка-висОка, де орлИ і хмАри. Ти Сонечко пЕрший зустрічАв І Ангелів небесних вітАв. Жила там закОхана пАра, Що кохАння в серцЯх відчувАла ІссЕль і АмьЄль їх звАли І вІрність один одному вонИ мАли. Але надійшлА чОрна хмАра І крУків багАто літАло І людЕй вони повбивАли ПонИщили і поспАлювали. ІссЕль людей не залИшила І долю свою вИрішила ГероЇнею в небо злетІла Але без тлІнного тІла. А Ам'Єль дОнечку і скарбИ спас Але трагЕдію не прийняв і згас Душа його з Іссель булА А тіло тут - серед пОпелу жилО І серед згАрища почуттІв страждАло. Але не вІчне зло І повертАється добрО І Бог наш зцІлює серцЯ Й любов пребУде до кінцЯ.

Зло не має кордонів Зло не має меж Має безліч погонів І безліч облич теж. Зло немає національності І релігії, і будь-яких застережень І не має ні відстані, ні дальності Ні будь-яких інших обмежень. Сьогодні вбивця і рашисттсьуий окупант І корупціонер у вишиванці І хитрий український колаборант Готовий кричати про мову і дикі танці. Крадій і брехун сидить в кабінеті І дивиться яхти в інеті І плювати йому на Неньку І на людей стареньких Йому не цікава ні війна Ні воїни-герої, ні Україна вільна. Жадоба і ненаситність - його суть Лише про це думки його снують.

О, МагдалеЕно, о, Маріє! Ти Святість вІри збереглА! Через горнИло ти життя пройшлА! Й до Бога-СОнця в вірі ти прийшлА! Тебе продАли в рабство у дитИнстві І зАбавкою для мужчин булА Забула ти про радість матерИнства Зламали в тобі два твої крилА! О- оо, о- ооо! Але душа що мала спрАгу ШукАла Світло Істини в життІ І Вчителя зустрІла ти по прАву Душі на грані й побиттІ. І ось ти крила розправлЯла І дУшенька все оживАла СердЕнько СвІтлом напувАла НадІялась, ЛюбИла й ВірувАла. Й побИтих два крила все розправлЯла ВченнЯ у саме серденько вбирАла Все слУхала і напувАлась Із джерела духовного алкАла. І все ВченнЯ у себе ти ввібрАла І керувАти Учнями ти стАла Бо ВчИтеля ти волю виконувала Й в краї далЕкії смирЕнно крокувала. І Галія тебе вже зустрічАла Й сердЕчні чаші під уста давАла Й ХристОвим СвІтлом щЕдро наповнЯла І вІрила й розповідАла Й молИлась й проповідувАла. О, МагдалеЕно - святість й чистотА! Ти Стовп ХристОвий - мудрість й добротА! І ГАлія тебе сприйнЯла! І Святую віру світу віддалА!

КатАри - світлі чисті дУші У світі жили мирно дуже Їх звали - діти чистотИ І честі, Світла й добротИ Вони хранИтелі були І древню віру стереглИ Знання від Магдалени йшлИ Христову віру збереглИ. Через вікИ, через рокИ Через бурЕмнії вітрИ І Істинні робИли крОки І прапор віри пронесли Поки не знищили їх всіх І приписали ж їм цей гріх Про єретИзм і нечестивство Над ними сотворивши вбИвство Їх душі у вогнях спалИли Святую пам'ять осквернИли І честь і гідність забруднИли В багнюку віру опустИли. О, лицарство святе катарське Ви діти - мужності й добра І вОїнство СвІтла звитЯжне І честь і совість - як два крилА. О, свЯтість Світу - ви, катАрські ДосконАлі! Бо Світло в людях зАвжди береглИ І Правду й Істину зАвжди захищАли І Істинне Христа вченнЯ неслИ. Й хоч ви загИнули, але ваш слід сіЯє СпалИли вас, але живуть плодИ Ще трохи й ваше свІтло всіх осЯє Й повернуться всі душі ті сюдИ.

Мир вам - духовний світ вітає! Мир вам - усе про нас він знає. Мир вам - дорогу прокладає У світле майбутнє і нас научає. Мир вам - ми тут і зараз, й всюди Мир вам - покличте нас і будем Мир вам - одного Батька діти Мир вам - Творця Любові й квітів Мир вам - Матуся наша - Всесвіт Мир вам - охопимо собою весь світ Мир вам - так Космос весь вітає! Мир вам - і кожен про те знає. Мир вам - життя ми вічне в мирі Мир вам - Любов і Розум в силі. Мир вам - Гармонія і Вічність Мир вам - Початок і нескінченність. Мир вам - то в вічності Життя. Мир вам - і перемога Світлого Буття! (по тексту з першої книги "Живе слово") Христос. Посилання людству, що пробуджується. Олени Новосвіт

Є світ казковий Але реальний він Смарагд прозорий Там лежить живий Історію повідав він мені Ким був колись, в минулому житті Коли жив на Землі Єдинорогом в лІсі. А поряд Діва проживала І часто в лісі тім гуляла Із деревАми розмовляла На квітоньки все поглядала Як хмарки в небі пропливали Вона усе спостерігала І ангелів у них вбачАла Бо душу чисту вона мАла Пісень прекрасних все співАла І співом чистим наповнЯла Весь ліс і простір освітлЯла. Єдиноріг наш жив на самоті І діви спів почувши, вмить Пригадав кохання сЕрця Із того давнього життЯ. І подумки до діви говорив І імпульс в відповідь відчув: Що його голос покорив І її серце і її він також почув. І ось в прихід її настУпний Він захотів відкритись їй І рух його такий відчутний Застиг і в погляді німім Думки і почуття читались І вони двоє наближались Один до одного усім Єством ті світлі дві душі. "Тебе згадав я, а ти мене Кохання наше не мине Колись у Світлі ми кохались І буде вічно так, здавалось І в щасті душі там з'єднались. Так зустрічі ті проходИли А потім зникла моя діва І мріяв я щоб відновИлись Ті зустрічі. І я почути спів той мрІяв. Але одного якось разу Людей в залізі я побачив У лісі нашім і відрАзу Відчув до них і те відзначив. А люди ліс наш поганьбили Галявину ту розгромили Де ми були, усе розбили І квітоньки всі потоптали А джерело геть загатили Деревам гілля поломили Біду і хаос сотворили. І ось в наступний бачу раз Що знов вони в обідній час Прийшли сюди де ми булИ Де разом час проводили. Подумав - може то гінці Чи друзі, чи посильні твої І йти схотів до тих бійців Й побачив в них багато зброї. А потім я тебе побачив І світ завмер і я не бачив Вже нічого і нікого Крім серця рідного й близького. Але!!! О, що це? Ти у путах? До дерева ланцем прикута! А поряд вороги стоять Що зло у світі цім творять! І я оточений стою. І зрозумів, що у бою Порвати мушу твої пута Щоб стала вільна і розкута. І камінь і петля летить Відскочив стрімко у ту ж мить Заради вічного кохання Заради Світла і Добра "Не вбий!" - порушу я Закон Й життя своє кладу на кон. Мій ріг у крові забагрився Всіх я розкидав й не спинився У люті бойовій своїй Тобі ж кричу: " Вперед!, Не стій! Тікай! Рятуйся! Ну а про мене, не хвилюйся! Усіх я вбив і захистив Своє кохання і приліг І сам, й навіки там спочив. Підвестись, більше і не зміг. Тепер кристалом тут лежу Й тобі історію кажу Єдинорога це сузір'я Зірок яскравих тут незмірно А я смарагд, що так безмірно Все любиш ти. Життя й кохання - ось основи У Всесвіті світобудови І мужність варто проявляти! Любов й кохання захищати! Хвала Творцю! Хвала Любові! І Всесвіту Святій основі! (по казці Олени Новосвіт "Єдиноріг і діва")

Місто східне, день пекучий Люду повно, балакучі Місто навпіл розділене Одна темна, інша оновлена Ця частина - Амнезія. Нова зветься - Селестія Тут як наче істерія Там - нового Світла енергія. Розділяє стіна місто Височенна аж до неба Кладка рівна, не залізти Побудована на совість, так як треба. А по центру стоїть брама В візерунках східних рама І сама - яскрава ковка Золота нова обновка. Ми - під брамою стоїм В цьому гаморі міськім Групка нас мандрівників До брами погляд прикипів. Як пройти на інший бік? Хто ж відкрити б браму зміг? Величезна, непідйомна І важка, багатотонна. Чути голос нам згори: " Щоб пройти в частину нову Треба знати ключ- обнову І слова потрібно знати Що пропустять за ці грати. Ось один із нас говорить: Брама міста золотого Місця чистого й святого Відчинись в потрібний час Пропусти до себе нас. Для майбутнього чистого Біля твого ми порогу Призиваєм Бога Глас У важливий світу час: Брамо, брамо - відчинись! Для відважних ти прокиньсь! Ми торкаємось тебе Місто - візьми нас в себе! Ми пройдемо в твої шати, Щоби Бога шанувати Матір-Землю цінувати І всім в щасті пребувати! А для цього візьмем лати Щоб свободу захищати Щоб Любов і Світло дати Всім, хто здатен те сприймати! Хай Христос пребуде з нами! В час важливий біля брами! Ми до змін готові всі Перебувати щоб у дУсі. Керівник пароль сказав В мить - й за браму він попав Кожен з нас те повторив І також туди потрапив. З міста Нового святого Відкриваємо дорогу І буде вона для того Хто готовий до нового Хто готовий віру мати І любов оберігати І життя все поважати І нікого не вбивати І плоди у їжу мати Честь і совість в собі мати Кожну душу поважати І добро всім роздавати Бога-Батька прославляти!

Сьогодні наснився цікавий сон. В східному місті, перед величезною величезною золотою брамою (ворота) стоїть маленька групка людей. Місто поділене навпіл величезною стіною. Лише брама дає можливість ввійти в іншу половину міста. Зараз заселена людьми темна половина міста. Називається воно АмнЕзія. Інша половина міста називається Селестія ( переклад - Небесна). Та - світла половина міста пуста, не заселена. То дуже гарна половина міста. Ворота перед якими ми стоїмо мають дуже гарний об'ємний візерунок, така східне різьблення. І нам говорять, що, щоб потрапити на ту світлу частину міста, нам потрібен ключ, код і вірні слова, текст-пароль. І я прокинувся... Брама міста золотого Місця чистого й святого Відчинись в потрібний час Пропусти до себе нас. Для майбутнього чистого Біля твого ми порогу Призиваєм Бога Глас У важливий світу час: Брамо, брамо - відчинись! Для відважних ти прокиньсь! Ми торкаємось тебе Місто - візьми нас в себе! Ми пройдемо в твої шати, Щоби Бога шанувати Матір-Землю цінувати І всім в щасті пребувати! А для цього візьмем лати Щоб свободу захищати Щоб Любов і Світло дати Всім, хто здатен те сприймати! Хай Христос пребуде з нами! В час важливий біля брами! Ми до змін готові всі Перебувати щоб у дУсі.

Зимовий день холодний та похмурий І хмари сонце повністю закрили Дитя в вікно дивилося понуро І з оченяток слізоньки котились «Ніхто мене не розуміє, Нікому не потрібна я!» І раптом видно як жевріє У небі цяточка подібная До сонечка бузкового До світла ніжно фіялкового! Живеє світло розросталось І туга й жалість забувалась І дитятко тоді спиталось: «Хто ти, о, друже, розкажи! Себе у світлі покажи!» « Я можу стати лисенятком, зайченятком А можу кулею, чи сферою,чи сонечком А можу їжачком чи пташенятком. Чи іншим будь-яким звірятком!» « Я прошу, сонечком ти стань Щоб всі сьогодні пораділи. Домовились, хай буде стан – Радіння,світла і добра. Щоб ти щасливою була! І ось вже хмарки розкривались Стожари ніжно пробивались Світило сонечко ясне І серце радістю красне. А янгол світла з висоти Став промовляти до дитяти: «Тепер я підіймаюсь вгору І біля тебе у цю пору Я вже не зможу пребувати. Нове служіння буду мати. Але мене ти пам’ятай І з вдячністю не забувай. І всім в усьому дякуй ти Побачиш світлі ти плоди.» Наш янгол в небо підіймався І сонечком все закривався. А дитятко раділо дню Забувши тугу і нудьгу.

Дякую

"В ім'я справедливості і честі, в ім'я миру та свободи!" Девіз цей світлих Духів Світу Що служать Богу беззавітно Бо справедливість є, існує І в світі Вищім там панує А в нашім світі той відчує Її, хто душу світлу не змарнує А збереже і полікує. І честь хай в світі розквітає Хай людство береже її і знає Що честь, - то вищий є здобуток І зберегти її - то круто. "Мир вам" - вітався Вчитель так "Мир вам" - духовний світ дає нам знак "Мир вам" - вітання щирих й світлих "Мир вам" - життя буяє в світі. Свобода - вищий є здобуток. Хто вільний духом - той не скутий Ні догмами, ні рабським духом І волі подих хай роздмуха! "В ім'я справедливості і честі, в ім'я миру та свободи!" Девіз цей світлих Духів Світу Що служать Богу беззавітно

"Боротися й шукати, знайти і не здаватись!" Девіз це світлих і мужніх Сильних, відважних, потужних Тих духів, що волю пізнали І Славу у битвах вітали. Боротися - завжди і всюди На повнії дихати груди Іти уперед до мети Змітаючи всі перешкоди. Шукати - із складнощів вихід Шукати дороги й шляхи Бо той, хто шукає - знаходить, І рішення завжди приходить. Знайти - може той, хто шукає Знайти може той хто іде І той, хто знаходить - не бродить До цілі він завжди дійде. І не здаватись - не піддаватись Не прогинатись, а впиратись І спротив множить силу й міць І тоді ворог - голілиць! Бо перемога - в боротьбі У клопіткій, важкій роботі У поті, і в важкім труді І лише потім - п'янкій висоті!

Дітки і Фатимська Богородиця Яскраве сонечко світило Паслися вівці за селом І троє пастушків ходили Й раділи променям разом. В обід, отару відпустивши, Під деревом присіли втрьох. Повітря раптом враз оживши Їм образ Діви проявивши Засяяло святим огнем. І дітоньки узріли диво Очам не вірячи дивились І в тому Неба знак наживо Угледіли і захопились. О, дІтоньки, о, янголятка Я прошу людям передать Щоб в мирі жили й не барились Щоб війнами не захопились Росії дії зупинивши. Бо як війна, всіх охопивши Наробить, зла, смертей, біди І нікуди буде іти Усім народам у Європі. Біду я хочу зупинити І вас я хочу попросити Сюди приходить повсякчас Число 13 - це для вас. І вас я буду научати Послання вам передавати А ви, як душі чистоти Несіть у світ мої плоди. Так Діва ніжно промовляла До португальських діточок Хоча вона кінцівку знала І хлопчика і двох дівчаточок. Що потім діток ув'язнили Брехнею й брудом всіх облили Ніхто не вірив діточкам Фатимським світлим Янголкам. Але хто бачить чистоту Усюди Світло й Доброту Той Богу душу довіряє І завжди милість проявляє. Хай Бога буде Воля й Дія! Хай Світло землю всю засіє!

Сонце - мудрий повелитель Ти - життя всього хранитель Образ Бога ти для нас Для усіх даєш ти світло Колись звався - Славний Мітра

Вітре, вітре ти - потужний Захисник природи мужній Ти над хмарами володар І в повітрі ти - господар

Очі мокрі, як без тебе жити? Боже за що? Чому він? У чому винні маленькі діти? Війна прийшла в наш дім. Як біль душі угамувати? Як жало болі вирвати із себе? Буду душею до Всевишнього взивати Буду молитвою молитися за тебе. Ти щирий був, відкритий і веселий Любили всі і недруги і свої В ті дні ти став ще більш запеклий Коли війна увірвалася у сни Рюкзак. Военкомат. Дорога. Фронт. Стояти осторонь ти більше вже не зміг Бої десь там. Потрібні каліматор, турнікет і дрон Дзвінок короткий. Командир: " Ваш син, поліг..." Могилка з квітами, прибрана, чистенька А поряд побратими в прапорах лежать " Я зроблю, сину, все, щоб пам'ять світла Могла завжди у душах пребувать! Цей світ наш назавжди змінитись має Ти воював за Світло, Правду, Мир Нажаль сьогодні нелюд ще вбиває І злодій в кабінетах користь гроші й жир Але я вірю, правда переможе Я зроблю все, щоб світ запам'ятав Нічка кривда встояти не зможе Я материнське серце на алтар віддам На алтарі, де все святе існує: Любов і милосердя і добро І істина і правда там панує І совість, честь - це завжди там було Я буду йти і нас таких чимало Здолаєм зло і переможем тьму

Іде війна, і вулиця розбита Будинки понівечені, завали І я сиджу сумна і позабута Життя моє, лише сирі підвали. Моє майбутнє - втрачені надії Моє майбутнє - темінь і пітьма Розбиті всі найкращі мрії І друзів і дитинства вже нема. " О, дитятко рідненьке, юна діво. Я ангел Світла, Мрії і Добра Ти не сумуй, і ми побачим диво Як з жаху повстає Земля нова. Я покажу тобі майбутнє світле Ось ці будинки, вулиці, міста Відродяться, як фенікс, все розквітне Минеться горе, розпач і біда Життя буяти буде ясним світлом Життя відродиться, і буде всюди сміх І відродяться люди в Україні І буде щастя у серцях у всіх.

Сивий вітряний день, берег моря І фігура по березі йде На кордоні води й суходолу Кроки вірно і чітко кладе Вона в думах глибоких й високих Вона в мріях Любові й Добра Сині гарнії очі і вії І волосся пшеничне спада День- контраст межи Світлом і Тьмою Небо й хмари темніші стають Ще ледь-ледь і не за горою Буря й громи на землю впадуть Але зграя птахів промайнула І людина до тями прийшла Світлим поглядом все осяйнула Й світла радість до серця взійшла "Мир усім!" - привіталась людина Ось нарешті час прояву йде І Небесная битва потужна І на землю для бою прийде. Два Світи, дві стихії, дві сили За майбутнє Планети стоять Військо ангелів Світлих і сильних Вже готові до бою ставать. Світло й Темрява б'ються в двобої Світло й Темрява зміни несуть І в бою проявляться герої Й зла й жадоби проявиться суть. У цю мить величезная хвиля Піднялась, й на людину пішла Щоб прибрати її і змити Щоб утроба морська узяла. Руки вгору підняла людина: " В ім'я Світла, Любові і Віри! В ім'я Бога, Надії й Добра! Призиваю всю Силу безмірну Проявитися Світлу пора!!! Прийшов час проявитися волі! Прийшов час проявитись Добру!" І в той утворилося Коло, Але й хвиля... накрила його... Берег чистий - ні тріски, ні каменю І пташки попримовкли усі Все вода позмивала - як авеню Й відійшла у межі свої. Але він все стояв й посміхався Й Світлу дякував в серці своїм Бо опору він мав і не здався Мужній Дух і Світла воїн. Дяка Богу і Світлу і Небу Й ніжній Матері-Ненці Землі! Світло завжди несе Перемогу! Для звитяжних в духовній боротьбі!

Молитва Франциска Асизського Боже використовуй мене, як інструмент для миру Там де ненависть - сіяти любов, Там де сумніви - сіяти віру, Там де наруга - милосердя сіяти знову і знов. Там де безнадія - сіяти надію. Там де темрява - сіяти Світло нове. Там де сум - сіяти радості дію. О, наш Творець і Бог! Допоможи нам не стільки шукати втіхи, Як втішати самому. Не стільки шукати любові успіхи, Як любити самому Не стільки шукати розуміння, Як розуміти всіх і навіть каміння. Так як віддаючи - ми отримуємо! Пробачаючи - ми пробачені. А помираючи, без вороття, Відроджуємося до нового життя.

Дівчинка і ангел Іде війна, і вулиця розбита Будинки понівечені, завали І я сиджу сумна і позабута Життя моє, лише сирі підвали. Моє майбутнє - втрачені надії Моє майбутнє - темінь і пітьма Розбиті всі найкращі мрії І друзів і дитинства вже нема. " О, дитятко рідненьке, юна діво. Я ангел Світла, Мрії і Добра Ти не сумуй, і ми побачим диво Як з жаху повстає Земля нова. Я покажу тобі майбутнє світле Ось ці будинки, вулиці, міста Відродяться, як фенікс, все розквітне Минеться горе, розпач і біда Життя буяти буде ясним світлом Життя відродиться, і буде всюди сміх І відродяться люди в Україні І буде щастя у серцях у всіх.

Сьогодні війна Ворог людей вбива Воїнів багато полягло Що робити не знаємо? Залишається тільки одне Кріпитись і битись потужно Вірити в Перемогу - головне І стояти в правді мужньо. Дух України підтримувати Кожного воїна захищати Молитвою і покровом покривати Духом Слави кожного величати Пісень світлих співати Вперед іти і страху не знати Усіх підтримувати і надихати Загиблих шанувати Живих об'єднати І Богиня Перемоги прийде до хати І разом будемо святкувати А поки що - до Бога взивати, В Дусі стояти І непохитність мати. Слава воїнам! Слава Україні! Слава Вчителю Христу! Слава кожному козаку-борцю! Слава Світлу! Слава Творцю! Будьмо, гей!! Будьмо - гей, гей, гей!

Царівна осінь Як гарно завмирає життя Розквітчуючись барвами всіма Ще трохи і відійде у небуття Зелена одіж - і прийде зима Царівна осінь - всі плоди збира Земельці- матінці листочки і трава Людині - овочі і фрукти, виноград А Богу - досвід всіх - такі жнива! І помах палички чарівної її У золото життя все перетворює І завмирає серце в глибині Щоб знову відродитись по весні!

Україна - земля воїнів древніх Тих, що Духом усе обіймали Тих, що Бога завжди поважали І людей завжди тут захищали Атлантида тепер оживає Антів древніх земля повертає І козацтво з руїн повстає Й естафету повстанцям дає Воїн мужній у Славі живе Смерть боїться його і тікає Поборовши страхи він безстрашним стає І життя поряд з ним оживає. Все безстрашшя заради життя Бо життя, то є божий дар В вічність шлях з небуття Пам'ятай завжди це, о, лицар. Мужність, щедрість, звитяга і честь Мудрість, щирість, сила і розум І любов з милосердям додасть Образ воїна- козака- вояка. Слава мужнім воїнам! Слава Україні!

Лінь - мати всіх вад! Поки не ввімкнешся як двісті двадцять вольт Не отримаєш заряд Заряд бадьорості і руху Отож трудись і працюй щодуху Людям допомагай Раненько вставай Богу молись В біді - кріпись Май позитивний стан Будеш тоді ти пан Над вадами своїми. Розвивай любов і добро Щоб в серці світло було Проявляй милосердя і допомогу І побачиш до щастя дорогу. Будь активний, сміливий, мудрий Відкидай все темне і грубе. До праці завжди будь охочий До творчості будь заточений. Якщо бачиш ліниву людину То тікай від неї що є мочі Бо вона сама розвиватись не хоче І інших штовхає на злочин. Байдики і лінь від себе жени Бо до деградації ведуть вони. Паразитів і нероб до праці підводь А якщо пручаються вони То жени, жени, жени! Життя тоді навчить саме Як потрібно вести себе. Життя - найкращий вчитель. А лінь - матір всіх вад І душі душитель. Отож бо, до праці, друзі! І заспіваймо: " Ой, у лузі!" І радість на серце покладемо І хвалу Творцеві вознесемо!

Хто Вчитель мій? - Христос! Ти все для мене, Сине Бога! Ти захист мій, підтримка і опора. Ти - щит і розвиток й дорога. І тільки Ти ведеш до Бога. Хоч сто шляхів існує в світі А лише Твій - до Світла путь Усі шляхи ведуть до Тебе Твоє Вчення - то Правди суть. Твоє Вчення веде угору До сходження нас направля До Бога-Сонця, у цю пору Є боротьба добра і зла. Ти - наймужніший Воїн Світла Учив завжди живе спасать Несеш любов всьому живому Добро і милість, благодать Ти - Люб'ячий, із серцем Світлим Любити учиш на завжди Бо Найвеличніша то Сила - Храни Любов нас й бережи! Ти - Бога Син - живе спасаєш Завжди і всюди, повсяк час І нас в житті оберігаєш Від зла й біди і тьми всіх нас. Дай імпульс розвитку Планеті І Золоту Добу направ Щоб в щасті жили всі на світі Й від зла і темряви позбав.