Руслан

Любов Божественна - це що? Як відчувати? Що відчути? Це ангела легке крило Неначе материнські руки. Це радість серця кожну мить Душі відрада і наснага В любові це життя прожить У Світлі відчувати благо. Це як маленькеє дитя В обіймах матері сховалось Так й Бог дарує нам життя Й слідкує, щоб ми розвивались. Й долоні ніжні підставля Коли, спіткнувшись, вниз падаєм Щоб вставши, волю проявля, Ми всім також допомагали. Любов - Божественне чуття Це стан блаженства й насолоди Дарує щастя у життя І стан прекрасної погоди.

Погляд ніжний і ласкавий квітоньку ласкає Посестри і гарна квітка на сонці буяє. Пелюстки наче стожари світяться в повітрі. Наче божії флояри виграють у світлі. Ось краплинонька роси різнобарв'ям плине. Ось комашка до пелюстки прилітає-лине. Як красу ми відчуваєм коли споглядаєм? Чи живую квітку знаєм? І чи слово добре й ніжне квітці промовляєм? Чи душевную розмову зі всім живим маєм?

Сосновий ліс співає і шумить Маленька шишка на землі лежить Весіла на гілячці щойно й вмить Упала стрімко, тут тепер їй жить. Сніги вкривають шишку до весни У сні глибокім шишечко засни Бо щойно сонце землю припече Розтане сніг, струмками потече То ти враз силу росту позбереш Й до сонечка ти паростком підеш В життєвій силі жваво проростеш Й життєву радість світу відчуєш. І вічний плин життя співає всім Й веселка, й дощик, сонечко і грім Усе співає пісню майбуття І прославляє вічнеє життя!

Посилає ангел дУмку ВчЕному велИкому ВчЕний фОрмулу складАє І відкриттЯ мАє. Ангел дУмку посилАє МузикАнту сИльному ВіртуОз на лІрі грАє МелОдію стИльную Ангел дУмку посилАє ВіршарУ мастИтому ПІсню друг-співАк співАє НарОду щаслИвому ПосилАє Бог ЛюбОв ПАрі закОханій І прихОдить в світ дитЯ ТворцЕм подарОване.

Україно, ти відродишся, я знаю Зарясніють фруктами сади Мирне небо в вишині засяє І земля здарує нам свої плоди. Україно ти відродишся, я знаю Ти повстанеш в величі й красі Дивуватись кожен буде раєм В захватІ будуть народи всі. Ти відродишся, о, Нене, це напевно І взірцем для світу станеш усього Всі страждання твої будуть не даремні Станеш осередком всього світлогО Нене, ти відродишся, я знаю Будеш прикладом любОві і добрА Честь і гідність оновиш у ріднім краю І настане Божая порА Джерело Ти, Духу і сумління Джерело Ти, вірності й краси Осередок світлого служіння Серце світу, чистих душ єси.

Біль серця не пройде і не проходить Біль серця залишається на завжди Хоч час проходить та щелепи зводить Й душа ридає те життя згадавши Біль серця не пройде і не проходить Хоч час іде й годинник тихо ходить Й секунда кожна як душа все бродить По спогадам і спокій не знаходить А-а-а-а, аааааа Ооооо, оо-оо Хай птаха біла відродИть надію Хай промінь сонця душу обігріє Хай серце зцілить ангелська олія І ранок подарує світлу мрію.

Україно, ти відродишся, я знаю Зарясніють фруктами сади Мирне небо в вишині засяє І земля здарує нам свої плоди. Україно ти відродишся, я знаю Ти повстанеш в величі й красі Дивуватись кожен буде раєм В захватІ будуть народи всі. Ти відродишся, о, Нене, це напевно І взірцем для світу станеш усього Всі страждання твої будуть не даремні Станеш осередком всього світлогО Нене, ти відродишся, я знаю Будеш прикладом любОві і добрА Честь і гідність оновиш у ріднім краю І настане Божая порА Джерело Ти, Духу і сумління Джерело Ти, вірності й краси Осередок світлого служіння Серце світу, чистих душ єси.

Проміняли рай - на горілку Проміняли на брехню Проміняли на мертву гомілку Проміняли мир на війну Проміняли рай на злодійство Крадіжки, хабарі й корупцію. Пора ланці скидати Волі повітря вдихати Синами Бога ставати Віру і Любов мати. Проміняли Світло Бога На темряву сердець Світлу проміняли дорогу На темну прірву і кінець. Пора ланці скидати Волі повітря вдихати Синами Бога ставати Віру і Любов мати. Проміняли щастя на біду Радість на горе Проміняли на затхле болото Сонце і синє море. Проміняли Всесвіт на вікно Неба синь на бетонну стелю Волю й свободу на рабське багно Простір і шир на стін скелю. Пора ланці скидати Волі повітря вдихати Синами Бога ставати Віру і Любов мати.

Якби я міг в обіймах жити То я б тебе не відпускав І ніжно серденьком любити До свого серця притискав б. Два серця як одне клекочуть Два серця б'ються рівно в такт І обійняти друге хочуть Щоб так й залишитись відтак. Душі дві проросли в єдину Душі дві тягнуться до Світла Були бінарні половини А стала - зіронька розквітла. Два серця як одне клекочуть Два серця б'ються рівно в такт І обійняти друге хочуть Щоб так й залишитись відтак.

Ангели Хранителі Божі Духи Світла Ви Отця служителі Вірні і привітні. Невсипущі сутності Плазмені істоти З чистою свідомістю З божою турботою. Повні милосердя Повні доброти Із любові серце З гідності й краси. Ангели Хранителі Божі Духи Світла Істини служителі Іскра Божа вічна.

Земелька! Матінко! Богине! Премилосердна й всепрощальна! У цілім Всесвіті єдина Рідненька, ненька Величальна! Земелько! Нене! О, Богине! Пливеш Ти в космосі у Світлі. Життя даруєш всім і нині І ми живем на твоїм тілі! Жива! Велична і прекрасна! Чутлива! Веселкова і блакитносяйна. Травичкою покрита рясно. Й моря і ріки життєдайні. Прекрасні гори снігом вкриті Ліси зелені твої легені Поля у золотистім житі. І океани сині Нені. Прекрасні звірі і тварини Птахи і риби І людина зліплена із глини. Земелька! Матінко! Богине! Премилосердна й всепрощальна! У цілім Всесвіті єдина Рідненька, ненька Величальна!

Земля, планета наша рідна Для різних рідна ти світів І тих, що проживають гідно І тих, що нищать море квітів. Прийде той час, коли засуви Відкриють брами між світами. І радісно зустрінем гномів І ельфів стрінемо квітками. Дельфіни нам себе відкриють І ми зумієм їх прийняти. Й моря всю злобу геть вже змиють Любов всі зможем відчувати. А ті, що темряву прийняли Підуть в тар-тар, в далекі далі. Й підземні жителі шамбАли І змії, що про зло віщАли. І Матінка стряхне всю нечисть І оновиться Світлом Божим. Й орала змінять гострі мечі Й Любов відчуємо всі й кожен.

Героям Слава на віки! Хоч і стулили ви повіки. Але для Бога час - пусте! А воля й мужність - головне! Позбулись страху ви за тіло. І подвиг виконали сміло. І Дух ваш мужність окропила. І ангельські вам дала крила. Героям Слава! Слава навіки! Для Вічності ви всі герої Хоч і тіла віддали свої. Але ви душі осяйнули І Славу Духу ви здобули. Ви в світлі Слави навіки І в пам'яті людській герої Один - як цілі полкИ Один - як Сонце сили й волі! Героям Слава! Слава навіки!

Воїн Світла - це воїн відваги Що сміливість і мужність являє. В Добрій волі він має наснагу Й віру в Бога-Отця проявляє. На сторожі Любові і Світла Правди й Істини, совісті й честі. І для нього життя - вища цІнність Божих всіх створІнь на планЕті. Світло завжди сильніше темрЯви Світлий Дух має силу безмЕжну Завжди він в світлі Божої слАви Зло скидає у прірву пекЕльну. Хай же Воїн - завждИ буде мУжнім Хай свій Дух проявляє потУжно І Любов щит дає непорУшний Коли віра в душі світлодужа.

Вороги в нас не віднімуть Бога БлагодАті Він в нас в серці і в душі і у кожній хаті. Наш Славетний Бог Любові Бог Добра і Світла Захищає Україну І людей і жИтла. ВоріжЕньки не старайтесь Нічого не вИйде. Бо сильніше Світло Тьми Ви хоч вовком вИйте. Вже зоря ранкова клИче Ось світанок прИйде. Вороги в нас не віднімуть Бога БлагодАті Ні Учителя Христа, а ні Божу МАтір Усі ангели небесні захищають НЕньку Ця земля свята і світла Богу теж рідненька Ця земля - Планети стрижень І Душі сердЕнько. Вороги в нас не віднімуть Бога БлагодАті Він в нас в серці і в душІ і у кожній хАті. Наш Славетний Бог ЛюбОві Бог ДобрА і СвІтла Захищає УкраЇну І людей і жИтла.

Розвидняється Ледь, ледь зоріє промінь Хтось вдивляється З надією у невідоме Всім бажається Зустріти радість в домі І вдихається Повітря свіжий подих Й повертається Забутий в душу вогник. Хоч ще холод Ніч лежить навколо Все ще спить Але на видноколі Вже надія серце зігріва. Хоч ще кутаємось А настрій вже святковий Бо ми тут Щоби зійшла зоря. Кожна думка, кожен порух, звук Все направлено вперед на подвиг Сонечко зустріти першим тут І вдихнути Світла вічний подих І летіти в небо в висоту У красу прекрасну й пресвяту.

Творча енергія - прояв Любові Як полотно непроявлене тут Ти замальовуєш клаптики нові І вже наступні пензлика ждуть. Бог надихає кожную душу Бог надихає йти і творить. Так розвивати душу я мушу Всіх надихати, вірить й любить. Так проявляти Світло я буду. Хай світла мрія в серці зорить - Сонечко наче в небі горить Радість хай ллється в неба блакить. Все що ми бачим - Божая творчість Все, що ми бачим - думка Його Діти до творчості завжди охочі Справжнії діти Бога Вселенського! Творча енергія - прояв Любові Як полотно непроявлене тут Ти замальовуєш клаптики нові І вже наступні пензлика ждуть.

Україна понад усе Дріб'язкове, шкурне і нице Той, хто прапор країни несе У майбутнє світле кличе. Україна понад усе - Заробляння, машини, квартири Той, хто Неню у серці несе Перемоги той гідний і миру. Україна понад усе Все земнеє, тлінне і згубне Лише Світло Божеє є Вічним компасом і орієнтиром. Україна понад усе Тимчасове, миттєве, миготливе До Бога Любові нас несе І дарує життя щасливе.

Вірус агресії і злоби Витає по Планеті. Вселяється у душі слабі Гуляє в інтернеті. Він почуває себе вільно І провокує війни І смерть і кров і всякі біди Земельці шкодить сильно. Любов його перемагає Сила її безмежна І той, хто Світло Бога має Святе, міцне й небесне. Любов рятує наші душі А милосердя новить І перетворить бруд калюжі У зір небесних мову.

Воїни Світла Мужні і смілі Духи Високі Лицарі ясноокі Ви спустились у темряву світу Несли Світло мужньо й відкрито Страху не знали, бо Любов мали Мужність проявляли і волю із сталі. Прапор несли Божої Віри Духовного світу проти Звіра Меч правди й істини вскидали Любов і милість проявляли Світ вас все гнав Й вогонь звір історгав Але залишились у Світлі Могутні, Чисті і привітні. Ви - переможці, над всім темним Хоч імена ваші не знані Але ви Богом обласкані Хоч за життя ви були гнані. Ваш подвиг Духу в життєвій книзі У милосерді, смиренні і любові Здолавши почуття всі ниці Ви стали Вісники Ранкові.

Очі твої зелено-карі Кличуть мене за білі хмари У неба світлую блакить Відчути радість кожну мить В любові завжди щоб нам жить Щастя, що душу веселить Усьому світу роздарить. Щоб всі раділи в цім житті І квіти, звірі і боги Пребули в сяйві майбуття Й любовью повнилось життя! Щоб очі сяяли твої І любові сяйво всім несли Щоб дзеркало душі іскрилось І ти завжди літа на крилах. Щоб Світло наповняло душу І кликало в політ радушно. Очі твої зелено-карі Кличуть мене за білі хмари У неба світлую блакить Відчути радість кожну мить.

Земляни! Земляни, браття наші рідні! Ми всі єдині, Бога ми сини. З любов'ю й честю, будем жити гідно З земної зліплені ми глини. Земляни, ми усі є браття Усі ми рівні між собою Земля - планета ця прадавня Нас живить всіх завжди собою. Землячки, сестри рідні наші Несете ви любов та ніжність Хранительки життя ви завжди Несете вірність й гідність в вічність. Жінки, бабусі, що тут жили Ви матері, що нас зродили Нас випестили й виняньчили Життя і роди продовжили. Земляни, людоньки, рідненькі! У мирі і любові жиймо! І поважаймо рідну неню! І все живе оберігаймо! І Отця Бога прославляймо!

Кожен із нас є диво Боже Душа - наповнена життям. Один на одного не схожі, Барвиста чаша по вінця. Кожен із нас є неповторним Є унікальним як відбиток У цілім Всесвіті просторнім Не повторяємось як злиток І кожен має божий дар Хтось майстер, вчитель чи казкар У кожного своя родзинка І світлом сяє мов перлинка Якщо себе пізнаєм ми І душу звільнемо з тюрьми. Гайда, найкраще пізнавати І творчість свою розвивати І нумо світ цей заквітчаймо І пісню радості співаймо!

Хтось талани збільшує в житті А хтось таланти розвиває І перші - кануть в небутті А других Дух й народ запам'ятає. Талани - зелень не проста Магнітом золота іскриться Й приваблює дев'яносто із ста І ось вже душа в темниці Таланти - Божий прояв це Творити в творчості дає Бо сам Творець творить всеє І нас цим також надихає. Отож хай кожен вибирає Що у житті своїм він має І що і як він досягає Що головне, що другорядне Кому він служить? Кому дбає?

Тихенький вечір вже у полі Сільський будиночок стоїть Зоря блищить на видноколі В будинку вогник вже горить. Зібрались рідні до дитяти Душа нова прийшла у світ Про Світло Бога розказати Ангельський передать привіт. Усмішка мами на обличчі Надія й радість у душі. Зібралися разом найближчі Щоб щастя розділить на всіх. Чи будеш ти сміливим й добрим? Чи зможеш Дух свій проявИть? Чи зможеш ти дійти за Обрій, Щоб Божий рай тут відновить?