Руслан

Мрія зігріває Мрія навіває В душу проростає В небо забирає. Виграває ніжно Струнами душі Образи малює Незнані й живі. Пісня в небо лине Вибиває біт Вічна у просторі Любов творить світ. Чудодійна мріє Диво майбуття Світлом світ ти грієш Славлячи життя.

Там де сонце грає Де душа палає Обрій де світає Птаха де літає Там на видноколі Хмарки пурпурові Промені світання Осявають рання. Там де сонце грає Де душа співає Серце відчуває Небо де палає.

Сонечко рідненьке Ти палаєш світлом Нас ти зігріваєш Променем привітним. Все живе існує Під твоїм промінням Радість ти даруєш Всім живим створінням. Ранком все радіє Пташки всі щабечуть: "Сонечко зігріє Всю нашу малЕчу!" Сонечко - рідненьке Ти неси стожари. Розганяй же хмари Зло, біду і чвари. Сонечко- рідненьке Зігрівай же Неньку Нашу ти Земельку!

Хто в житті пройшов багато І втрачав, і втрачав, і втрачав Ціну знає той всім багатствам Ціну знає той всім слова. Знає ціну і справжнім справам І брехні і цинізму і злу. Хто в житті пройшов багато Хто обманювався не раз Коли те що надбав - в багатті Все згорало, ущент, нараз. Той, хто бачив біду і горе Той, хто рани не раз лікував І безхатьків спасав і хворих І голодному допомагав. Хто в житті пройшов багато І втрачав, і втрачав, і втрачав Ціну знає той всім багатствам Ціну знає той всім слова. Знає ціну і справжнім справам І брехні і цинізму і злу.

Душа у Бога народилась Невинна, чиста як сльоза На Неню тихо опустилась В земнеє втілилась життя. Монада розділилась рівно В земному тілі народившись Чи чоловіком мужнім, сильним Чи в тілі жінки воплотившись. Інь, Ян, єдиная структура Душа, монада, Вище "Я" Це унікальна сигнатура В єдинім тілі носія. Душа у Бога народилась Невинна, чиста як сльоза На Неню тихо опустилась В земнеє втілилась життя.

Життя змарноване Без цілі Ось ранок, день Ось вечір, ніч. Для чого ти живеш юначе? Для чого ти існуєш? наче. Лиш мрія сонечком сіяє Лише вона веде вперед Життя із нею виграває І світло долю осяває. Стожари в серце западають Вогонь підтримують життя Життя буденне освітляють Шляхом ведучи в майбуття.

По-життю навшпиньки В житті ниньки Обережно Беззастережно Ніжно Безгрішно Делікатно Як по канатам Як по лезу В руках несу Душу.

Хвилі мов чайки у русі Душу гойдають легенько Сонце заходить за море Спокій вливає в серденько. Море і Сонце і спокій. Промені з хвилями грають Чайки над морем співають Хвилі їх крик відбивають.

Притулюсь легенько До твого серденька Зупиню гонитву Прошепчу молитву, Щоб почути душу Я вслухатись мушу. Матінко-Земелько! Рідна наша Ненька! Ти пробач сердечно! Діточок безпечних. Ти пробач осліплих! Ти пробач глухих! Серцем зачерствілих Й душами пустих. Впаду на коліна Хай дощі ідуть Ти пробач нас нині Сльози потечуть. Обійму земельку! Обійму рідненьку! Хай заб'ється гучно! Велике серденько!

У блакитнім небі Я завжди літаю Радість там вдихаю Сонце споглядаю. Там на волі-вольній Серед білих хмар Маю я свободу Світлий Божий дар. І птахи пернаті Шниряють у хмарах Друзяки завзяті У небесних мандрах. Ви летіть, о, пташки І співайте сильно Хай політ ваш вільних Надихає смілих!

Душа моя, як птах у небі До Сонця тягнеться уся І крила промінь огортає І зігрівається душа. У небі синім на просторі Брат-вітер серед хмар гуляє І вихваляє славу волі В безмежжі вільно він літає. Душа моя відчуй цю мить Відчуй як серденько звучить Відчуй як радість зігріває І хай весь світ про радість знає. Літай, о душенько у небі! Як вільний птах Як білий лебідь Відчуй, свободу від польоту І сонечка любов й турботу. Душа моя відчуй цю мить Відчуй як серденько звучить Відчуй як радість зігріває І хай весь світ про радість знає.

Бог - основа всього на Землі Він є початок і кінець І все, що дадено тобі - В усьому є Творець Отець. В усьому бачимо життя І вічнеє буття В усьому Бога частка є І все до Нього повертає. У Ньому ми єдині всі Всі душі рождені у Нім І ми у вічності живем І в океані цім пливем. Життя, щоб завжди процвітало Щоб на Землі усе буяло Потрібно душам йти до Бога Завжди шукать Його порогу І прославляти всю дорогу І все життя восславить Бога!

Безумство влади Мене не радує Безумні речі Народу на плечі. Зойки і крики Звірячі рики Матерів сльози Бурі і грози. Біль і страждання Смерть і кохання. Ракети й бомби Чорнії гроби Що завтра буде? Що вдихнуть груди? Проб'ється промінь В грозу і повінь? Чи зійде сонце У цім віконці?

Птаха сизокрила Вільний Дух небес Маєш сильні крила Простір твій увесь. Високо літаєш Бачиш далечінь Гордо поглядаєш У небесну синь. Птахо сизокрила Розкажи про вітер Про потужні крила Де сховалась сила. Сила, воля, мрія Це твої ознаки Простір, сонце, вітер - Це твоє життя. Ти навчи літати, Мріяти навчи, Волю в серці мати І пісень співати!

Я хочу, щоб всі щасливі були Щоб Світлом земля сіяла Щоб бджілки в квітках привітно гули Й весняне цвітіння буяло. Щоб кожен радість відчув у житті, Любов'ю серця наповнялись. Щоб дяка до Бога у щирім чутті Із душ благодатних зривалась. Щоб всеє живеє раділо буттю І друзями всі залишались І разом ішли на зорі в майбуття І Сонечку щиро всміхались. О, Боже, ти Отче коханий для нас Ти Світло, і Сила, і Воля! Хай дякує кожен тобі повсякчас, І світла хай буде всіх доля!

Наповнимося Духом Істини і Правди Для творення великих добрих справ Щоби світить у цьому світі завжди І кожен кожному хай світло дарува. Хай Світло Боже шириться усюди Любов торкнеться кожної душі Щоб рай, нарешті, тут узріли люди І в мирі й злагоді зажили всі. А Світло райське ллється, хай, рікою Усі долини і глибини наповня. Яскраве Світло, хай пробудить в людях Забуте щастя, як вранішня зоря.

Небрату Не тим ти довіряв Не те робив Не тих ти слухав Не тим жив. Не туди йшов Не те отримав Дивився не туди. Усе гіркі плоди. Життя в обмані і брехні В облуді і туманнім сні.

Між молотом і наковальнею кується сталь, вона потужна І точно так в людськім житті Кується воля, сила, дружба Випробування Дух сталять Перевіряють нас на міцність І часто платою в житті- Кров, піт, невдачі, горе, бідність. Коли ж екзамени пройшов І здав усі їх на відмінно Тоді спаде ланцюг оков І істини побачиш Світло Тоді життя несе дарунки Любові, вірності, щедрот. І переможців обладунки І вірність, щирість і добро.

Душа болить за наш народ За цю обкрадену країну З обох боків її скубуть Зробити з неї щоб руїну. Вбиває ворог окупант Вбивають крадії у владі Тримається лише гарант В кублі із змій, гієн і гадів. Втопити хочуть у крові І вільний знищити народ Гребують й гребують - собі, собі Негідники усіх пород. Лиш Бог серця оберігає І душі Світлом огортає. Духиня - Матінка Свята Стоїть за правду до кінця. Кінець усьому злу і тьмі Кінець смертям й нещастям. І Перемога в боротьбі! Освітить всіх світанням.

Коли душа малює фарби світла Коли із серця б'є фонтан веселки Тоді весь світ виблискує красою І кожен з нас стає в цю мить собою. Із чари смарагдової любові Тече амріта через край у нові Незвідані світи казкові, Пурпурові і чудові Веселкові, святкові. Там тягнуться поля все волошкові Гаї прекрасні і діброви - Тендітнії калини, велетні дубові. Там птах у небі - символ духу й сили І ще один, що щастя всім несе - він синій А ще там соловейко тьох, та й тьох: "Співаю я лише для двох!" А ще там журавлі у небі В на воді там білий лебідь З лебідкою удвох. Граційно плавають І разом вигравають І простір щастям і собою наповняють.

Червоно-синьо-білая чума Прийшла на зміну тих, що вже померли І до росії знов прийшла зима І скам'яніли душі, і серця - завмерли Оооооо, аааааа!!! Сто сорок міліонів - захворіли Сто сорок міліонів - без голів Їх душі охолоди й скам'яніли, Й вони перетворились на німих рабів. І сніговий їх цар із тьми прийшов І в темряву занурив всю країну. Зло тягне за собою знов, Щоб землю всю перетворить в руїну. І червона і коричнева чума Знов з кладовища повстає у люті І хоче щоби знов тюрьма й зима На всій планеті відродилися, давно забуті. І тягне чорні пазурі до всіх людей І в першу чергу до всіх українців Вбиває наших малюків й дітей Несе страждання й смерті Неньці. Але є Бог, і Світло і Любов Є справедливість і відплата І Світло переможе Термінь знов Герої познімають мечі і лати. І Сонце посміхнеться повесні І залікує Бог серця і рани І увійде майбутнє уповні У всі усі вкраїнські хати.

Вогонь потрібно берегти Від злих вітрів нам захищати І обережно так нести І по життю тут пильнувати. Хоч вітри тут метуть щосили І темінь морок наганя І багатьох вони скосили У рабське одяглись вбрання. Вночі дороги тут не видно І страх узяв серця слабкі І справи творяться огидні Зав'язли многії в багні. Палай яскраво - душе світла Неси вогонь до всіх людей Освітлюй душі наші, житла І сонячні серця дітей Вогонь життя Життя основа Із сьогодення в майбуття Проторена нами дорога. Вогонь душі горить яскраво Коли в любові він живе І Світло світиться в темряві Й дарує майбуття нове. Хай кожне серце запалає Вогнем предвічним і живим. Увесь хай Всесвіт про це знає. Буяй любов, твори, живи!

Коли на серці темінь І груди біль стиска Хай воля буде кремінь Й про Світло пам'ятай Іди завжди до Світла Крізь темінь і буран І всі може й не згідні Кровавих сотні ран Клади невпинно кроки І вірний шлях тримай Крокуй всі дні і роки Крізь гори, доли й гай

Як принести не Землю Світло? Як принести на Землю Любов? Притягнути яким магнітом? Щоби кожен їх тут знайшов. Щоб ніколи не було воєн Щоби вбивства пішли в небуття Щоби зла ніхто вже не коїв Й світлим було у всіх життя. Як серцям повернути радість? В душі як повернути рай? Поки що, я цього не знаю, Але, вихід я знайду, знай!

Лютий 24-те Межі й кордони стерті Ворог ввірвався до нас Життя хоче стерти враз. Хижаки залізні у небі У крові український лебідь Бомби й ракети рвуться Орди сюди несуться Рвуть на шматки земельку Душі й серця вбивають Стогне і виє рідненька Нелюди тьму умножають Досить вбивати Світло! Досить знущатись над нами! Геть забирайся огидне Зло, у прірву саму!