Gajavata

Можливо людині потрібно побути одній. якщо щось не співпадає з іі відчуттями. Та це дуже все вразливо. Людині треба за все дякувати. Можна віддалитися, осмислити все. Можна сказати ій, згодом, осмисливши що викликає в неі нерозуміння. Та це треба доброю мовою, добрим язиком говорити. А можливо, але це в тому випадку як людина відкриває, або вірніш сказати насмілюється ступити на власну дорогу - то вони лишаються друзями. Дуже рідко зустрічаються, щось дарують один одному. В такому разі вони не поправляють, не виправляють один одного. Вони стають друзями. Та за все треба дякувати, бажати тільки добра.

Так. Я думаю все виражено правильно. Треба багато пережити щоб розуміти. Также людина хоче почати нове життя. Вона щось побачила - світле і ясне. і поставила розвернути своє життя. Вона йде. старається. намагається жити по новому, кидає визов власним тіням. Минуле ж приходить як память і показує що було у житті не так. І ти не можеш це проігнорувати бо це має силу, воно постійно повертає тебе. показує щось, а що ти зараз про це думаєш? І ти осмислюєш тоді все. І це деколи буває боляче. Та це я думаю дуже потрібно, якось звірити своє життя з тим у що ти віриш. Можна опреділитися в житті. Є кілька людей, за яких я відповідаю, це не просто. Довіра має бути, що ти робиш, во імя чого, куда устремляєшся. Дім має бути домом світла. де кожен оберігає один одного. Де кожен має змогу вчитись. Бо це важливо, вчитися. p.s. Я думаю ви точно висловились.

Все ж Віра повертає надію, відкриває дороги, відновлює і відтворює правильність, надихає рухатись, йти, відкривати нове.

О ДЕВСТВЕ. ........ ........ Девство вернёт силу мужчинам. Девство даст девушке наипрекраснейший идеал. Посмотрите как прекрасен невинный ум, девственное сердце, как изумителен цвет лица, каким тихим светом лучится взор чистоты. Как прекрасна чистота. Девство ключ к жизни и здоровью. Девство зачинает непорочно - и от него неисчислимое потомство. Посмотрите как девственна природа, как прекрасны цветы и деревья. Дети мои, вкусите хлеба из вечности в чистейших лонах. Я хочу от тебя одного дитя моё, чтобы ты стал девственно чист всем существом своим. Посмотри моими глазами на мир. Посмотри на несчастных кровохаркающих туберкулёзных, никому не нужных в деревенских диспансерах... Посмотри на эту ужасную очередь вене - рических больных, взгляни на спидовых, продолжающих грешить несмотря на смертельные пятна, первые знаки близкой смерти...Услыщь вопли наркоманов доносящихся до моего слуха и крики матерей... Несчастен человек, весь с головы до ног израненный, отчаянно больной. Посмотри на смертельную тоску завпечатлённую в его глазах. Посмотри на бес - смыслицу его времяпровождения. Посмотри на жизнь, прожигаемую всуе. Посмотри на его страх перед завтрашним днём. Теперь посмотри как они общаются друг с другом. Подобно псам они обнюхивают друг друга. Подобно калекам ищут опереться на ближнего как на костыль. Один другого влекут в пропасть. Падает один, а за ним все остальные. Теперь увидь их удел. Как после пянки тяжёлое похмелье, после греха укоряющая совесть... Я хочу заключить с тобой завет, дитя моё. Если ты трижды в день будешь призывать Имя Моё. Я приду к тебе на помощь! И помогу утвердится в чистоте и в истине. Дети мои в го - родах не уставайте взывать к Непорочной Матери. Жаждите облечься в божественный огонь и принять от меня таинственные ризы... Смысл девства в созидании, утверждении любви. Вне любви подвижничество в девстве теряет смысл... Девство, это новое качество, новый мир. Это образ целомудрия и святости. Девство-целомудрие - это единственно возможная среда, как чистая вода в которой плавают рыбы, как ясное небо в котором летают птицы, как чистый воздух в котором живёт человек. Девство единственно любит. Девство единственно имеет право на жизнь. Девство единственно мирно. Не девство винит - ненавидит, отравляет, убивает, давит, душит. Девство глобально, это особая жизнь, это особый мир. Девство дивно, девство непреложно, девство универсальный закон Логоса Христа, брак Святого Духа, предусловие мира, любви и служения. Девство - целомудренная чистота сердца, мысли, плоти, ума. Деве открывается тайны мира, не своего, через личные усилия, а в соединении с царственным миром Христа и Марии. Дева в безмятежном покое, в беспристрастной богодуховности. Дева рождает и потомки славят её из рода в род. Семья для неё человечество, а дом вселенная. К деве не пристают болезни, немощи,эпидемии мира сего. Посколько питание её не из праха, а свыше, от источников небесных... Деву не цепляют мирские магниты, сети ловчие её не касаются. Бог покрывает её крылом Своим. К её шатру не может приблизится никто, кроме воиства небесного... Из посланий Матери Марии о Девстве.

Вибачте Це із-за двоєчників ви не змогли знайти тему.

Про дітей. Коли наш десятий клас проходив воєнну медичну комісію, то деякі лікарі що оглядали нас були жінками. Я помятаю як жінка наказала одному з нас роздітися до гола, щоб вона могла оглянути. На цьому постидна провірка що йшла собі звичайним чередом була перервана. Той що стояв напроти неі заявив що він хлопець, а вона жінка, і ніякі іі ссилки на те що це проста перевірка його не переконують. Після чого потребував лікаря чоловіка для перевірки. Прийшов офіцер і вивів кудись його, вийшла і жінка - медик. Годину ми знаходились самі у величезному залі. Згодом прийшов мужчина лікар, поглянув на нас з інтересом і сказав що цю перервану процедуру огляду доручили йому. Зараз цей хлопець воєнний офіцер, плаває у північно-льодовитих морях. Коли ще в давні часи доводилось лікарю оглядати молоду дівчину він запрошував при цьому матір і це робив лише в іі присутності. Лише такі взаємини народжували повну довіру до лікаря. Було розуміння що є щось сокровенне і в тілі. І до цього відносились серйозно. Та коли я бачу як по телевізору якийсь чоловік співає про кропиву, а навколо нього у прозорих відкриваючих все тіло ризах схиляються у танку красуні то розумію що щось є порушене, викривлене у цих молодих дівчатах. І той єдиний це не є зал, це не є мільйони телеглядачів. І не переконують мене дикі танці, ні дикий шал тіла, ні перші місця на кон - курсах євробачення. Діти дивляться разом з батьками всі ці конкурси, таланти, премєри. І бачать там не білих - чорних лебедів.

Інтересно мені, що це таке. Деколи, коли я дивлюся на предмети забарвлені одним кольором і перевожу погляд на світлу рівну поверхню, то бачу цей предмет вже іншого кольору. Рожевий колір у мене переводиться у ніжний зелено - салатоввий.

Священное девство. Девство, священное девство. Взыщи его ещё и ещё. Нет сильней оружия против нашего врага. Девство, о священное девство. Его воинство растопчит полчища вражьи. Девство, священное девство. К нему призываются рыцари, светлые мужи, и жёны - мироносицы. Девство, священное девство. Вот чистая вода из святых источников, не поражённая никакими бацилами и эпидемиями. Девство, священное девство. За ним будущее... Вселенная греха заканчивается. Посмотри Моими очами на современные города. До корней волос милионы поражены... Ночные клубы. мерзкая музыка, извращения, стоны невинных жертв, педофелия, гомосексуализм, чёрная магия, растеряно мечущееся стадо овец... Дитя Моё... пойди и скажи им - вселенная греха заканчивается. Древо добра и зла сгнило под корень и вскоре будет срублено и брошено в огонь. Воздвигается древо девства... Девство изменит жизнь на земле... К непятнаемой чистоте... Что имеется в виду под девством, как быть семейным, как быть людям мира, как - вынужденным зарабатывать и кормить семью, отправлять долги, заботится о ближних, и прчая, как совместить эти заботы связанные с порядком мира с духовными устемлениями в небесных образцах. Я отвечаю, дитя Моё. Для этого существует таинство миропомазания. Печати девствующих будут с вами, после чего, чем бы вы ни были заняты, светлое девство распостранится вокруг вас. Девство возможно в браке, в отношениях между ближними, между государствами и между людьми. Ничто... не может препятствовать чистоте внутреннего человека. Прекрасны двое общающихся в девстве. Дитя Моё, сердца их открыты, и миро перетекает из одного в другое, обогощая и умножая благодать совместно в них как в нетленных источниках... Как бы ни было тяжёлым... поражение, дитя Моё, как бы ни был вовлечён в порядок мира человек, нет ему оправдания в отказе от обета вечнующего девства, преподнесённой вам Вечнующей Девой. О дитя Моё, не спутайте его с монашеским постригом. Это новый, таинственный обет, сходящий свыше...

Ну це ж ясно! Ну це просто подивитися і послухати Молитву в Карпатах.

" Поэтому было принято решение организовать Шоу. Это по вашему так называется. Тогда мы и придумали такой план что будут некоторые люди которые разыграют ... сцену." Ці люди, що таке писали, і як це зрозуміти? Чи можна кривим зробити щось пряме? Чи можна обманом зробити правду? Чи можна до людей ставитись як до обєкта маніпуляціі? Хто тоді для них людина якщо можна на ній грати. Вона тоді немає самостійноі цінності. Можна зробити тоді перевертування в історіі, внести сумяття. привернути увагу вигуками, "снісходітєльно" все пояснити. А що я відчуваю? Послання людству що пробуджується. Це перший раз у мене появились такі відчуття. Це відкрита долоня простягнута тобі. З такою добротою, з такою надією. Де нічого не приховується. Де все розповідається. Де тебе кличеться і перед тобою відкривається дорога. Де розказується куда ми ідем. Люба маленька дитина що прочитає ці книжечки - "Послання людству що пробуджується." вона відразу прийме іх, вона прийме це як своє.

Це було потрясіння для людей. Це до глибини душі, до самих основ затронуло всіх присутніх. Весь небесний світ співпереживав і якимсь чином торкнувсь до цієі містеріі. Чи потрібно писати дисертацію на цю тему? Чи суть проблеми що не було точного скупурльозного наукового опису як привязували? Чи суть проісходящого була в опису цвяхів, чи в порівнянні дотошності виявів як карали людей в різних частинах світу? Чому це потрясіння на Голгофській горі зводиться лише до цвяхів і мотузок?

Як це все зрозуміти? Суть затемнення в закритті диску сонця місяцем. Якщо для духовноі роботи потрібно гармонійний утишений стан душі, рівноважний і чутливо - прислухающийся. то можна вибрати нічний період роботи, коли всі сплять. При сонячному затемненні енергія життєдателя - сонця перекрита. Як перекриття, або зменшення потоку життєдайного сонячного світла може допомогти у духовному рості? Я просто роздумую над цим, бо я це не розумію. Зимою є один день, коли благовіщається вся вода. По всі землі одномоментно проходить очищення всіх вод. День, коли благо - словляється вся вода землі - він про щось значить, він мені щось говорить. Далі є фаза очищення землі через проникнення і насичення землі водою, водою новою, наповненою оновляючою енергією Творця. Слідуюча фаза очищення, повітря, енергій складаючих і наповнюючих всю атмосферу. Ця фаза тривало виражена у часі, і підходить до свого завершення перед самою Пасхою. Ще Учитель говорив що цикли затемнень зараз для землі втратили своє значення поступившись місцем циклам сонячноі активності, під назвою Метоновий цикл. Метон - елемент в порядковій системі Мендєлєєва між 105 і 107 номерами. Метоновий цикл несе зараз нову життєдайність землі через енергіі сонця. І це якось мені доступно зрозуміти. Зимовий період це коли найменше світла поступає на землю. Коли не бажано бути в активній фазі. Коли треба допомогти тілу очиститись слідуючи за природою в цьому відношенні. Бути спокійним, рівноважним, витриманим. Роздумуючи і глибоко осмислюючи проісходяще. Це фаза очищення і накопичення сили. Весна - пробудження. Через нові енергіі. Через щоденно збільшуваний потенціал сонячного випромінювання, та не тільки. А й через контрольований процес силами Світла насичення землі енергіями Нового Потоку. Можливо Пасха може бути тим днем що дає найбільший поштовх до духовного росту. Можливо іменно в цей день можна вскинути вверх, підняти свою мрію високо, відкрити і відчути перед собою нове.

З Вашого дозволу Єлена. Про медитацію, про настійний рух уперед. Поговорим о медитации как практике осознания. Чего жажду я, когда призываю вас произвести непродолжительное отключение от мира и мирских проблем? И отчего это не получается? Не получается прежде всего потому, что у вас на этот счёт разные установки. Невозможно сосредоточится на дыхании? Сразу этого достичь, возможно не просто, но момент некого освобождения, сброса груза материальных проблем, пусть на мнгновение, но происходят. Цените эти мнгновения, отслеживайте состояния, и если вам удастся их зафиксировать, сохраните в мозгу, в своей памяти, то вы начнёте постепенно увеличивать время освобож - дения, и начнёт происходить сонастройка и определение энергетического канала. Заблокированные центры невозможно извне заставить функционировать в полном режиме, ибо организм, его полевая структура не готовы к этому, ибо это процесс целостный. Состояние души, сознание должно определять готовность к тем или иным процесам. И сам процесс медитации способствует пробуждению души и её сонастройке с потоком. И это важный и существенный момент - разобраться, что медитация ведёт к соединению с опре - делёнными потоками. Во время медитации возможны захваты на уровне полевых структур, внедрения. Вот почему я говорю о молитве, об определённом моменте включения вибрационной защиты, защиты того потока в который вы собираетесь войти. А что происходит когда вы применяете знания ментальные? Вы лишаете себя состояния настроености на защиту, вы искажаете задачи и цели того, что я желаю произвести. Пранаяма, дыхательная практика. Я говорил о ней, но я не говорил о поминутном примене - нии того или иного действия. Я предлагаю вам свободное восприятие. А как это? Сложно, трудно разобраться, но вы уже способны к "твёрдой пище", вы вышли из младенческого возвраста. Думайте, практикуйте, используйте разные методы, не ждите разжёванной пищи, учитесь принимать одно слово как указание к действию и не думайте что всё произойдёт с первой попытки. Практика предполагает усердие, внимание, размышление и после - отслеживание результата. А какой вы ждали результат? Мнгновенное соединение с Творцом, чистый Свет, проходящий через раскрытые центры, или полёты в космические миры? Чего вы ждёте? Минутное, секун- дное отключение и включение сердечного центра, души - это уже будет для многих резуль- тат. Его трудно отследить, зафиксировать, ибо вы спешите и не видете того малого, что является вашим, пусть небольшим, но всё же достижением. Я предлагаю вам не делать скороспелых выводов, практиковать и не ждать мнгновенных результатов. Результат, тот который я жду, будет. Он проявится когда завершится работа с подсознанием, а до этого ещё далеко. Пока мы только ступили на путь. Идти трудно? Проще сойти с дороги и отдохнуть, возможно до конца земных дней, чтобы потом опять вер- нуться в это состояние и начать путь с начала? Вам дана возможность двигаться вперёд. Вы несёте на себе груз нелёгкий: ваши недоработ- ки, искажения, переплетения огромных наработаных связей, что создают проблемы и без- относительно тянут вниз, тянут остановиться и утратить волю к пробуждению к движению вперёд. Я говорю с вами так, ибо вижу, что настал момент нашего более пространного общения для получения результатов, для движения вперёд. Учитель Христос 4.04.2003 р

Я хотів більш ясно висказатися по цьому питанню. Я хотів заняти позицію.

Я не був готовий відповісти за того священника. Я думаю справжня любов не розрушає. Вона не проноситься смерчом і не залишає дітей сиротами. Вона з благоговінням відноситься до іншоі сімі. Це для неі святиня. Щось має бути у людині непорушне, несокрушиме. Що не позволить людині поступити по відношенню до іншоі людини неблаго. Якщо людина це втратить - тоді уже нічого не буде мати для неі значення.

Це не так Єлена. Я знаю твердо лише одне. Це що Ви пишете - потрібно людям. Дуже. Я відкрив для себе розрушаючі речі. Прочитав. Потім помирав дві ночі. Що було для цієі людини що ти не можеш глибоко вдихнути повітря? Чи комусь це потрібно було знати? Може мені тому й подобається той зайчик що відмовляється вдарити. А дуже гарна ця Ваша казка про зайчика.

Запорожська Січ. Унікальний у всі часи християнськоі історіі дерзновенний прорив до вершини християнського шляху - обоження. Третя тайна Філадельфіі - утримати вінець - не дати окрасти його. За братство, довготерпеливе, страстне, за братство жертвенне (смерть в бою) - золотий вінець. Хто згадає за цю запалену свічку Бога Саваофа, перенесенну від скитів Ніла Сорського на Запорожську Січ? Запорожські воіни - іноки досягали те що не могли досягти іх брати в монастирях. Там, на Дніпрі відкрилась внутрішня тайна братства - побратимство. Брати клялись у вірності своєму отцю, у них мав бути спільний отець. Другий обіт - двоє один. Обітували на вірність один одному, беруть на себе гріховну чашу один одного. На двох одне серце, одна доля, один уділ. Вони неросторжимі, і в цьому іх сила. Найвищою честю полагали вмерти один за другого, причому не один раз в бою, а забути про себе назавжди, бути слугою брату своєму. Побратимство вважалось ступінню входження в братство. І все братство тоді - тисяча рівна одному. Ми Тіло Христове, ми воінство Його, ми золото вогнм очищене - так в упоінні вскрикували приносящі обітницю братства. і плескались по вітру хоругви цього самого прекрасного в світі чину. У них було дивовижне єднання - єднання серцем. Вони нарікали себе нареченими Христовими. Були там і сімі. Які це прекрасні були сімі, дивовижно чисті. Від таких шлюбів народжувались непорочно народженні. Мати говорила - не я його народила, Бог мені його дав... Брат - одна душа і одна плоть. І уже не можна убити одного не убивши другого. І не можна убити одного не убивши тисячу, співіснуючих у соборному єднанні, ставших однією істотою, одним вогнянним стовпом. Бессмертні. Тайна іх в тому, що тисяча - один - восстановленний Христос... Не побажали вступити в бій з посланними на них Єкатериною військами, повторивши подвиг Бориса і Гліба. Тоді було забито нагайками насмерть півтори тисячи воінів Іліі і Єноха. Брати просто дали себе вбити. Надихаємі звише вони знали, що ця Голгофа має дві сторони і через це Святій Украіні належить воскреснути, воскреснути за всякими границями людськоі свідомості, всупереч всякій неможливості...

Я не священник, я про це думаю по іншому. Треба сражатись за людину, сражатись до кінця. Дім це притулок. Коли людина залишає людину і десь іде. Це чужбина. Є рідний дім. Де тобі раді, тебе чекають. Де знають, коли ти прийдеш, тебе тут будуть чекати. Де тебе ніколи не обізвуть, ніколи не скажуть принизливого слова. Мені це було дуже боляче читати. Я знаю що все це не вірно.

Згоден.

Дивно, я про це теж думав останніми днями. Теж прийшов до висновків подібних. Я переконаний що у такому випадку потрібно говорити правду. Але добрим словом. Мягко.

І дався Вам той зайчик. Ще по телевізору кожного Нового Року нам навівають якості якоісь тварини - цього року кролика. Чи корені своі там загубленні шукають, чи що? Ну можна ж придумати і щось інше - наприклад рік вічноі юності, ранок Нового Дня...

Таємничий орден монахів-воінів Запорожськоі Січі - світло Богоцивілізаціі. Визиває трепет одна назва його - Січ Запорожська. Запечатаннійше, найтаємничніше, непереводиме, за порогом всякого звичайного - Царство Боже на землі. І все що за іі границями - бій, січ. Чи інакше - Святе, куди вступають, відсікаючи помисли. Сюда, за дніпровські пороги прийшла хмара Святого. До заходу дня побратими спостерігали херувимські знамення, викреслюваємі на небі. Подібне військо Саваофове, чи було коли на землі? Всевишній дарував ім безстрашшя перед лицем ворогів. Воіни жили обособлено від церкви і від держави, і не було на землі сили здатноі перемогти іх. Таємниця дівства для них була недоторкана. Для них заклад всякоі перемоги був у дівстві. Один недостойний помисел, одне злегковажене слово, і чекай стріли в спину. І не бачити тобі вінця, і не піти на небо. Побратимство благословлялось як найвище таінство. Це означало в братові живе Христос. Побратими складали одного чоловіка і давали Небу, війську, і один одному обіт, якщо потрібно померти один за одного. Запоріжська Січ володіла таємничим ключем життя за порогом падшоі свідомості. Це був розквіт дивноі вітки нестяжателів, вітки благочестивоі. Тут стояла непереборна сила Божества - ангельські полки настільки високих ієрархій, що вороги боялися наблизитись. Іх неможливо було застати несподівано, коли курінь спав, ні в Пасху, коли святкували, ні під час купання - ніколи. У ворогів, що намагались захопити Січ віднімався язик, вони ціпеніли. Зберігся вилитий, цільний образ Петра Калнишевського, що відображає силу цього вогненого ієрарха. Він весь непереможна сила Саваофа, в його праведному погляді пророча сила Моісея, священстбво Аарона, суддівство Самуіла, мудрість Гедеона, хоробрість Суворова і дещо в мілліон крат більше. Вогнянний чуб його, подібно іскрі вогневища взмітався з його маківки. Груди його були широкі як у самого Бога - Отця. Неізясненним досілі способом його сини досягали неможливого на землі - за порогом воєнноі хоробрості, за порогом страха смерті, за порогом всього що присуще людині... Посвячення Пресвятій Богоматері було недоторканим. Воіни - дівственники трепетали від імені ІІ, вважали себе ІІ обручниками... Починалася Січ за границями мирського, за границями звичного, за границями учорашнього. Містика Запорожськоі Січі була височайша, видіння братів возносящихся на небеса, колісниці з вогненними птицями - сподоблялися десятки. Старці возносили живі молитви, призивали воінів зодягнутись в крила херувимські, в броню Саваофову. Звязок з Січчю Небесною був настільки прямим що вогнянна хмара находила під час молитви. Вогнянний ангел окреслював купинний полумянний купол круг воінства діаметром кілька десятків кілометрів, і запорожці бачили його золоті каркаси, сходящі півкругом в централь - ній частині. І Софія Вогнянна простирала свій Покров... Із одноі книги.

Ухх - Тии !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

А мені в цьому зайчику бачеться щось інше. Він остався у лісі без друзів. Йому говорили різні звірі, не будь таким, умій постояти за себе. Удар в відповідь, от побачиш тобі стане легше. А він дивився на таку людину, і ішов собі далі. Так і залишився, один.

Фантастично. Всі ці прояви неба. І очі і лиця що можна розгледіти серед хмар, і шари, і кокон світла легко перламутрево окрашений, і гори велетенські з маленькими захованими будиночками, і розкриті розкинуті крила світлових променів. Це так переконливо. Видно все це проявлялось поступово, як відповідь на відповідну дію групи.