Gajavata

Спасибо Весна - Елена. За совершенную любовь. ( плейкаст ) Что - то незащищенное. откритое. доверчивое в єтой работе.

Cласибо, я попробую.

Мені дуже цікавий той період в якому ми живемо. Надзвичайно хочеться нового, просто нового, якого ти ще не знав, якого ти ще не бачив. Коли уже ніколи не повториться минуле, коли щось вступить у моє життя, наповнить силою. Мені дуже інтересні Ваші книги - книги Ісуса. Мені цікаво все, що там пишеться. Я навіть не можу виділити щось головніше, бо інтересне все. Це що там написано, воно правда, і має силу змінити життя. Я вірю в це до останньоі клітини свого тіла. Я просто радію, коли беру книгу у руки. Хочеться вчитись. Мені до сих пір сниться інститут. Аудиторіі наповнені світлом. Крізь вікна льється світло, крізь стіни льються потоки світла. Молоді люди, студенти - випрямлені, високі, хода пружна, ніби підпригуюча. Всі такі красиві! Може це був сон з майбутнього? Працюю я до сих пір на будівництві бо робота там іще не завершена, і дуже идячний я за цю роботу Матері Маріі.

Был документальний фильм, посвященный событиям на площади Тянь Ань Минь Вышли войска и стали перед людьми. По громкоговорителю объявили чтобы все разошлись, иначе будет открыт огонь. Люди повернули и им в спину на - чали стрелять. Восемь раз люди собирались с мужеством и волна за волной возвращались на площадь. Восемь раз по них открывали огонь. И настало время когда уже никто не вишел, не выступил, не вернулся. Милионный город замер. На площадь вьехали танки. И тогда вышел один юноша в белой рубашке с цветными флажками. Стал перед колонной с флажками им запрещая путь. Танк разворачивался пытаясь объехать молодого человека, но тот снова ставал перед танком.Все замерло, все умолкло, все остановилось. Молодой танкист, люди. В этот миг все захотели спасти юношу. Подбежало несколько человек, схватили под руки юношу и увели. Никто так и не знает кто этот юноша. Он остался как символ. Молодой человек, в белой рубашке, с цветними флажками и надеждой.

Здрвствуйте Елена. Хочу тоже висказаться о питании. Я тоже отказался от мяса, от риби также. Слова Исуса имеют Силу. Все кто смотрит на мир одними глазами, также как и ми, все кто дишит как и ми одним воздухом Земли - они имеют такое же право на жизнь как и ми. Все ,что нам дарит Земля - как дар всех растений - овощи, фрукти я с благодарностью принимаю. Очень люблю хлеб, яблоки, очень редко , но все же ето изумительная пища - виноград. Все крупи также. Молоко, сир - как дар от животних я тоже принимаю. Хотя прислушиваюсь, словам Исуса и в зимнее время отказиваюсь. Животние, как ими люди нахо- дятся в етот период в мощном потоке очищения и виводящие канали молока и само молоко наполнено етой сброшеной єнергией. Я также пробую єкспери - ментировать с диханием, пробую подключать воображение. Смотреть на небо, диша голубим цветом,смотреть на солнце сквозь листья деревьев. У меня много сили и жизнерадостности. Я даже забиваю о питании, не думаю об етом. С уважением к Вам Гаявата.

Я згідний з вами, не оправдую його, я милості хочу для нього.

ЕСЛИ МОЖНА Стихотворение Чандири. Посвященное РОЖДЕСТВУ - ВОССТАНОВЛЕНИИ ИСТИНИ , ВОССТАНОВЛЕНИЮ ЖИЗНИ , ВОССТАНОВЛЕНИЮ ИСТИННОГО СВЕТА. Моя душа как будто успокоилась, Нет просто замерла в предвиденьи она Мгновенья, когда будет удостоена Венчанья в духе, как законная жена Она к Нему стремилась сквозь столетия Росла, училась - чиста и смела Благословением и радостью отмечена Она в собор влетела в Упсала Был краткий миг, благословеньем венчаный Сияли Троицы пречистой витражи Был миг единства, ей давно обещанный А рядом как всегда шумела жизнь Дорога снова предвещала вечное Движение по землям и мирам... С ней рядом тот стоял, кто был Предтечею Кто с нею вместе приглашен был в Храм И в небесах короною лучистою Проглядывало Солнце, был январь И предрождественской звездой лучистою Душа сияла, как когда-то встарь Земля дала свое благословение И колокола низкий камертон Настраивал мнгновенье за мнгновением Единство в духе и душевний тон Соединилась Троица таинственно Опять Христос рождался для чудес Душа мечтала об одном, единственном В котором для нее Христос воскрес И в каждой церкви поклонялась братия Той Троице что Сына в мир вела... Ах как мне хочется убрать с их душ распятия И грянуть на Земле в колокола Христос рождается- одентесь понаряднее Одеждой брачною пусть расцветет душа В тысячелетье третье мы парадами Уже вошли, но часто ни гроша Нет за душой для пира Галилейского Любовью приготовится жена - Жених грядет ! Из древнего библейского Издалека лукавый сатана Опять подбрасывает жертвы и страдания Нам предлагая зависть и тщету Душа моя, лети по миру странницей Но не впускай всю эту суету Будь радостной, искристой и прозрачною - Фата Надежды, Веры и Любви Тебя окутают одеждой чистой, брачною И не позволят утонуть в крови А дальше - в Чистоте неси Смирение И на тебя прольется Благодать Чтоб Славой Его вечного спасения Смогла на пире брачном засиять Соединись с любимым в Славе праздничной Его впусти и засияй сама И миг придет, мы все отметим праздник твой Весть Рождества опять несет зима... Родишься в Духе ! В этом нет сомнения ! Он проведет тебя сквозь боль и тьму И мы отметим праздник Вознесения И ты тогда поклонишься Ему Тому кто этим путь открыл для истинных Сынов и дочек, жаждущих Его И обновленными оденет листями Он Землю, ей готовя торжество ! Всем кто стучится. И просто всем, кто любит Исуса Христа.

Вибачте , я ще добавлю. Отрекаться от жизни действительно нельзя. если на єто бил направлен вопрос.

Люба смерть в нашому світі виражає закон циклічності вираження життя. Це те що я приймаю на віру. Закон циклічності виражає непереможність життя. Утверження його через усі прояви. Те шо людина збирає в собі як дар,як мрію,як зов кинутий впереді себе. Я дивився телевізійну передачу. Вона була присвячена одній цій фотографіі. Я не маю тих знань , щоб дозволили мені зрозуміти всю сукупність виявлень в житті цієі людини, що призвели до за - кінчення життя. Просто це була хороша людина. Він не обманувся тим що весь світ на той момент був від нього у захопленні. Просто для нього в той момент була важлива уже не слава. Він би все віддав щоб повернутися до дитини. Взяти іі на руки. Захистити , не дати померти з голоду. І в цьому я бачу що навіть в такій трагічності він зумів кинути впереді себе милість і милосердя як зов. А в чому я бачу трагічність ? Що не вспіла людина виявити , подарувати світові як дар все що було вложено Творцем , з такою надією і такою любовю. Це те що я в своій малості зрозумів. З пошаною до Вас Гаявата.

И я еще очень благодарен Вам, Елена за тех двух лисят, которих Ви спасли от голодной смерти. За Ваше милосердие и милость к братьям нашим меньшим, за руку Вашу, за мужество Ваше.

Фотографія ціною в життя. По одній з Африканських краін подоружував майстер. Талановитий фотограф. Зумів побачити щось до болю незвичне. Темношкіра дитина стояла навкарачки у спробі підвестись на ноги. Знесилена від голоду, худа. Великі очі дивляться в обєктив фотокамери. На задньому плані велика чорна птиця - гриф, що харчується падаллю. Сфотографувавши майстер виіхав з краіни. Далі міжна - родний конкурс. Перше місце. Фотографія призвела до великого резонанса. Люди почали посилати гроші у голодну краіну. Міжнародні гуманітарні організа- ціі почали надавати допомогу. І в дуже короткий термін голод там було лікві- довано. А далі через місяців він покінчив життя самогубством. Щодня він отримував велику кількість листів. де люди вітали його творчість, дивувалися у такому точному і незвичному відображенню момента. А в кінці кожного листа - запитання : а що далі сталося з дитиною, як склалася іі доля далі, що ви зробили, яку участь у ній приняли ? Він просто поіхав собі далі... Усвідомпення прийшло пізніше. Та витримати він уже не міг. Вражаюче поєднання - таланту, бачення, відчудженості. Вражаючий розвиток подій. І навіть смерть його була не марна. Все ж він зумів побачити головне. І я щоссь зумів тут побачити для себе. Всі ми люди - це одне. І не спасеться ніхто, коли не спасуться усі.

Я маю на увазі що Церкви звертаються до НЕІ у минулому часі, а ВОНА жива Є тут і зараз. ВОНА нікому не відмовить у покрові. Ніколи не відмовить коли людина захоче вчитись, захоче нового. І якщо Мати Марія зявляється малень- ким дітям чи окремим людям а зявлень у Церквах нема, то чому Церква не плаче що Вона відвернула своє Лице ?

Хочу предложить в предверии РОЖДЕСТВА стихи ЧАНДИРИ Подари мне снова вдохновенье, Без которого и в ясний день темно, Передай Любви своей горенье, Влив в меня искристое вино В переливах белоснежных света, Отраженного от сказочной судьбы, Жду я милый от тебя ответа На мои признанья и мольбы. Я сюда стремилась, как на праздник Землю эту в серце берегла Я пришла. Но Боже сколько праздных Здесь людей ! Им не нужны крыла... Ангелы слетались в Тиимаре Хороши прекрасны и чисты, А душа ,как будто на базаре Где и розы расцветают, и кресты Продают и всем довольны люди. Что им до того что ОН принес ? Даже если принесут на блюде Им спасенье-тяжок этот воз Для спесивых, праздных и ленивых Для устроившихся сытно, без проблем Дай мне Боже, мудрости и силы, Чтоб понять, что делаю, зачем Я сюда стремилась словно в сказку К Санта Клаусу летя на Рождество ! Здесь Твою я ощущаю ласку И планеты чистой торжество И лежат застывшие озера В иней разодетые леса Только где же чистота во взорах Если взгляд виляет как лиса Очень больно мне ,и очень горько В чистоте ,у приполярных скал Здесь искать хоть отблеск зорьки Мастер с фанарем таких искал Как зажечь фонарь чтоб был он виден Чтоб его сумели отыскать Те кто не несет в душе обиды Чтит Отца, оберегает Мать Как найти таких в толпе унылой Как зажечь сердца, очистить взгляд ? Помощи твоей прошу я милый Для себя не требуя наград Скоро вспыхнут праздничные елки Праздник нужен и моей душе Я из сердца вытащу осколки Тех забот что прожиты уже Ты опять вдохни в меня горенье Пламенем любви и волшебства Ты опять начни со мной Творенье Здесь на Севере,в преддверьи РОЖЕСТВА... Для капли вдохновения. РУСЛАНУ, ЕЛЕНЕ а также ВЕСНЕ-ЕЛЕНЕ ВЛАДИМИРУ и конечно же МИЛЕНЕ И ВСЕМ КТО ЛЮБИТ ИСУСА ХРИСТА

Щоб щось змінилось у світі. може треба мати сміливість задавати питання ? В наш час тривожний.насичений.повний змін. надзвичайно інтересний і виражений добрими сподіваннями хтось би мав взяти людину за руку і повести. Могла б і Церква. Сказати: Я знаю дорогу,знаю через що ви перейдете,що вас чекає,які зміни, і до чого ми прийдем. Бо я водима. Бо Ангели вільно і відкрито приходять до нас і навчають, бо Мати наша Марія вчить нас. Та не так усе. Ці приголомшливі зміни що приходять у світ так само несподівані для неі як і для звичайноі людини. Послання до Римлян , до Коринфян читається а Послання Матері Маріі нашоі ні. Не розумію.

Ти знаєш біль ? Коли вже ніч мина А тобі не всміхнеться Ранкова зоря Не прийде надія нового дня Коли серце чисте в огні згора Коли вже тобі Ні до кого нема Ангеле Справедливості Ангеле Доброти Ангеле Милосердя Анггеле Чистоти

Якщо мені буде дозволено теж вискажусь. Зараз у мені якось непомітно проросло і все собою заповнило як єдино потрібний і доступний рух життя-це Милості хочу. Вона приходить до мене ця милість-любов і дуже часто. І як часто єдиним входом для неї була біль. Біль за щось,біль за когось,коли бачиш що є у світі те що немає права на існування. І ще. Є люди - такі прекрасні для мене. Вони вміють так просто подарувати один одному щось важливе із свого серця. Це може бути просто сміх. дружній потиск руки, навіть простий дотик до людини у смутку. Погляд підтримки кинутий комуь у натовпі.

Можно ли иногда совмещать Послания Исуса Христа, которые нацелены на данный момент времени, с Посланиями Матери Марии, которие Она сочла бы возможным передать вам, Елена, на Форум?