Мысли вслух

[Gajavata]

Я колись думав що таке любов, і не давав собі відповіді.

Я ні в кого про це не питав наперід відомо що б мені сказали.

Це треба пережити, її треба мати, ти не знайдеш це ні в яких книжках

і ні в яких підручниках. Може це і  правда, та вони нічого не сказали.

Я чув що говорять, ти моя єдина, єдиний, ти мій наречений, суджена,

та потім виявлялось що дуже багато людей з тих що так казали

шукають уже в іншій стороні і промовляють ці слова іншим, покинувши

первинне. І не було в цих людях правди. Я собі думав що любов це

абсолютна свобода, бо навіть у дружбі не можна навязувати себе, на

цьому дружба щезає, її вже нема, при першій же спробі, бо по суті це намагання 

заволодіти. В рівній степені коли той, чи та, кого ти вважаєш другом і Слава Богу

що дружба не має цих родових відмінків, коли їм зле, коли важко, ти можеш відчути

це, хоть на сотні кілометрів віддалік.

І тому рідкі зразки дружби між людьми, Що ж тоді любов?, якщо

дружба ставить майже недосяжні умови до існування бо тільки тоді вона може бути.

Я боюся, уникаю навіть думати про любов, бо навіть Річард Бах, написавший

Чайка по імені Джонатан Лівінгстон, десь, далеко в пустині, перебуваючи разом з

єдиною, переступив через неї, лежачу і перекриваючу вихід з палатки коли та щось

втратила, втратила якесь важне розуміння...

Це існує, воно є це щастя перебувати на висоті цого почуття...коли ти не засліплений,

коли бачиш що поряд існує те що валить любов далеко вниз. І тоді ти розумієш, що з

втратою любові ти втрачаєш ясність. І тому це завжди болюче, коли ти все таки утримуєш

ясність бачення непошкодженим.

Я ніколи не відповідаю на звинувачення, не захищаю себе, та і не заперечую, я дивлюсь,

що є правда з того що людина говорить, якщо так, якщо ти віриш у те що говориш то підніми

все що є у тобі, стань на висоті тоді і говори.

Це не стосується нікого, це стосується тільки мене ,це моє намагання зрозуміти.

[Gajavata]

День. Цей дивний вчорашній.

 

Чи я по таких вулицях ходжу, чи мені попадаються такі люди, та

коли подивишся в очі, вони усміхаються у відповідь. Я думав що це

тільки мені, та ні, ніби пробудилися, дивляться ніби вперше усміхаються

один одному.

[Gajavata]

Коли всі приголомшені були, неділю тому і нікому ні з ким не хотілося

говорити, тоді у всіх проходила важлива внутрішня робота. Я чекав

що всі пробачаться, так як це стосувалося всіх. Та сталося інакше.

Догану висловили одному чоловікові. Це похоже якби інші встали у сторону,

на високий горбик. Та послання було до того. Це погано дивиться.

[Елена]

Cмотрела вебинары, наверное, психологов. Слушала размышления о чакрах, о том, что их нет и вроде есть. При хорошем артистизме ярко просматривается одно-единственное желание - заполучить как можно большее количество людей на семинары. Ради чего? Конечно, ради денег. Это читается в глазах, в магических пассах перед экраном. В намеренно резко активном голосе. 

Слышатся слова - "я наполняю энергией безусловной любви мои голени, ступни и другую чуть выше часть моего тела".

 

Самые популярные темы об изобилии, привлечении "половинок" и ясновидении.

Подумала, Слава Богу, что я в этом не участвую... А может, я и неправа... Это законы этого мира, они диктуют свои условия.

[Елена]

Сегодня в тесте мне выпала такая фраза -

 

“Всегда будь самим собой и говори то, что чувствуешь. Те, кто осудят, - не имеют значения, а те, кто имеют значение, - не осудят”.

[Воздух]

Ребят, должен признать свою серьезную ошибку, которую я возможно мог совершить в медитации, если бы не мой духовный куратор-наставник.

Это будет раскаяние. Надеюсь после такого публичного признания и осознания я лучше этот урок усвою.

Сегодня я пошел в лес (решил ходить заниматься практиками как тренировками - на регулярной основе) и провел множество разных практик по заданиям Учителя.

Если упустить многие детали и предисторию, был человек который запускал в меня связи, на конце нитей мне представлялась голова змеи, которая цепляется за мое поле. И я отбрасывал их.
Мне показалось что это умышленное нападение. И мне приходили мысли, что самая большая защита - это Любовь и доброжелательность... И я так и делал... Все работало. Но почему то в один момент я об этом забыл.
И я достал золотой лук и золотую стрелу....

И меня моментально выбросило из медитации. Более того выбросило без накопленной во время практик энергии.
И я в полной мере (я верю) осознал, что защита не может быть нападением, или ответным ударом. Это грубое нарушение - такие мысли мне пришли. Самая большая защита, вероятно, это все же любовь.

Учитель много раз повторял о том, что меч только за щитом. И не дальше. Возможно этот мой опыт будет еще кому-то полезен.

[Gajavata]

Стримайтесь.

Сокровенне є і лишається в цьому світі. Те що не належить розголосу, бо це

більше похоже на поговір пущений по вітру. Я бачив луг і квіти і не було навіть видно

землі щоб стати на неї, суцільні трави, безліч різноманітних квітів. І ми йшли по цій

землі, по цим квітам, і багато хто згинався щоб зірвати і одразу ж випрямлявся, не торкнувшись.

Були отравлені цим, а якщо це я. Квіти лишилися незірвані і недоторкані, та це не тому що

їх було жаль зірвати. Кожному хотілось взяти щось з цього луга на память. Та так ніхто і не торкнувся,

бо були политі зовсім не небесною росою.

Якщо ви бачете у собі щось недостойне, що потребує розкаяння, то невже це треба робити

публічно, виставляючи як медалі на грудях, невже свої рани треба виставляти як здобуток, невже

треба про це кричати зі всієї сили. А якщо воно таке коротке що після крику треба пустити поголос

про невідомо кого, якусь пагану людину. То невже це було каяття? Щоб подивитись інформацію

по телевізору, треба пробиратися через канали - програми деколи як через дикі чащі, деколи це що

показують більше похоже на звіринець. З їхніми нестримними почуттями, які вони вважають за честь

вилити на когось, виставляючи це боротьбою за правду, а в більшості виставляючи свою незрілість

в сфері почуттів, бо почуття теж треба виховувати. Хотілося б щоб ці луга по яким ми ходимо не були

отравлені нічим, і так хотілось понюхати ці квіти і зірвати і принести до дому цілий оберемок 

більшість яких я бачив уперше.

[Воздух]

Дякую, Ігоре. Насправді це потрібно в першу чергу мені самому. Коли я так роблю, то я максимально відчуваю не вірність свого кроку і мені це допомагає усвідомити краще. Кожному своє. Це також допомагає понизити Его (для його профілактики так би мовити). Тому в цьому був свій сенс. Про "погану" людину я нічого не сказав. Хай береже його Господь і хай наповнить його Батькова Любов.

 

В принципі я зробив те, що хотів, то можна цю тему закривати та йти далі. Дякую, Ігоре.

[Елена]

Я думаю, мы все стремимся быть искренними и честными и разбираться в малейших деталях своей жизни. Это важно. Часто один неверный шаг ведёт в другую сторону, и жизнь раскрывается совсем в другой плоскости, чем предначертано. Поэтому покаяние никто не отменял. ПОКА-Я-НЕ-Я...

[Gajavata]

Не читав він це одкровення Марії Валторте, ну хіба б він написав після цього

Мар Мані, або написав по іншому.

[Gajavata]

Учорашній форум у Києві, по корупції, зібрав близько шести тисяч людей,  хоч

було розраховано на утричі менше. Та останні події, особливо коли показували 

відеозйомку можновладного депутата, коли той по телефону розповідав комусь,

скільки, кому треба заплатити, "учив" як це все робиться, то допекло уже всіх, його

оправдання себе, погрози, що він там щось відкриє, покаже, разоблачить,

і приїхали втричі більше, звідувсюди з території України. Це стосувалося не тільки

одиничного випадку, що отримав освітлення і пристальну увагу всіх, це стосувалось

і дальнішою реакцією депутатського корпусу. Так, ми його виключили із фракції, але.

І розшифровуючи далі це але виходило що його простумок маленький, а от там

на верху! І тим вони вганяють процес загнивання у середину тіла, прикриваючись

білою простиньою, все частіше звучить ми не будемо залишати свого у біді, ми будемо

захищати. От тільки що таке свій, це вже робиться не ясно. Розірвана граната у центрі

міста. Жертви від неї. Хто розірвав цю гранату, невідомо. Допити. Ніхто уже суддям і прокурорам 

не вірить. Це теж додало свою краплю. Бійки депутатів, по любому поводу. Похоже процес

набув тотального характера, непередбачуваності, зневіри, у силу розуму. І тому поприїхали

люди зі всіх кінців. І основна нота звучання, вона явно чутна - ми не хочем так більше жити!

Ми не знаєм як, ми не знаєм що таке корупція, і що ви розумієте під цим, та так жити ми не будем!

Форум по корупції відбувався у двох залах, У одній - люди наділені владою, спеціалісти, аналітики,

у другому приміщені представники всіх суспільних верств. Що вдалося побачити серед виступів,

це виступ Міхаела Саакашвілі, звичайно ж у більшому приміщені. Всі проходи зайняті стоячими

людьми. Це було похоже на ниспроверження всіх устоїв. Будучи в колишньому президентом Грузії,

зараз громадянин України, занімаючи пост очільника Одеси, вільно вхожий у світову еліту і спілкую-

чийся, він отримав незриму але явну підтримку сил як з боку влади, так і опозиції, так і в простої людини.

Маючи можливість доступу і освідомлений щодо кроків і програми уряду він будував свій виступ на цифрах,

на аналізі, та намагався дати інтерпритацію ширше, виходячи за рамки, будуючи свій виступ також на

порівняннях, того що вдалось зробити в Грузії. В кінці це вилилось у силу впевненого звучання, незаперечної

віри і сили, і надії на тих людей що приїхали, на ті світлі лиця що він бачив. Говорив і за ті речі, що назвав

болото, де тонуть, від чого треба відказатися на всіх рівнях. Це про школи і "подарунки" вчителям, коли це

йде не від серця, коли змушують дітей збирати гроші вже змалку вставляючи їх у цей світ, викривлюючи,

яким способом може бути достигнута повага. Потім говорив те що мали би говорити священники, та вони

ніколи не мають сили переконаності, говорячи не вірять що устої світу цього можна змінити. І навіть, якби так,

то треба представити у якому світі вони хочуть жити далі, дати сильні образи, життєдайні образи які будуть діяти,

вони не бачуть цих образів, у них немає мрії...Прозвучало дуже сильно коли він говорив про звичайні міжлюдські

стосунки на рівні повсякденності життя, що не можна його залишити їх на старому рівні виносячи прерогативу

змін тільки у верхи, у владу. Бо це потопить людей, що необхідні тотальні зміни які затронуть усе. Так, коротко

моє враження, те що я бачив і намагався передати.

[Роман]

Дякую,Ігоре!

 

Також дивився антикорупційний форум.Враження просто надзвичайні.Це щось абсолютно нове,не лише в Україні,але й у світі.

Велика надія,що все получиться.В залі форуму,насправді було дуже багато світлих людей і було намагання почути кожного,його думки і ідеї.

Відчувалось єдине,соборне,дуже потужне поле єнергії.Є відчуття,що це початок дуже великих змін. 

[Елена]

Идёт борьба - две силы сражаются между собой - Силы прошлого и Силы будущего. Сражаются за новый мир, за новый взгляд на мир - более глубокий и осознанный, сражаются за свободу всех людей. Это не громкие слова, это реальность нашей жизни. Это надо понять и прочувствовать. Надо тянуться к светлому будущему, призывать его, смотреть и видеть путь, ведущий к нему,  чтобы вытянуть телегу, которая загрузла в болоте прошлого. С таким мышлением и мировоззрением, которое царит ныне, мы не можем выйти на новую "колею", ведущую к Золотому веку.

А что есть Золотой век для каждого из нас? Ныне это - или призрачная мечта, или пустые слова, ибо как может лягушка оценить то, что находится вне зоны её досягаемости? Зачем думать о "призрачной мечте", так думают многие, проще жить здесь и сейчас, в "болоте". Но та группа людей, которая просто обязана вытянуть людей из болота, похожа на героев известной басни - лебедя, рака и щуку. Каждый тянет в свою сторону, нет согласованных и важных действий. каждый считает только себя правым, и, главное, каждый снисходительно смотрит на коллег - "вы мне не нужны, я всё смогу и без вас, или вы всё не то делаете..." Но воз и ныне там... И это результат. Объединения светлых сил не происходит, ибо эти силы пока делят пальму первенства, забывая о главном - об Идее. А Силы прошлого торжествуют, им на руку такое разъединение... А все остальные также пока думают об еде и косметике, об отношениях и деньгах, забывая, что надо найти всё новое во всех жизненных вопросах и это поможет нам выйти на новый уровень существования.

[TAFIRA]

Ребят, должен признать свою серьезную ошибку, которую я возможно мог совершить в медитации, если бы не мой духовный куратор-наставник.

Это будет раскаяние. Надеюсь после такого публичного признания и осознания я лучше этот урок усвою.

Сегодня я пошел в лес (решил ходить заниматься практиками как тренировками - на регулярной основе) и провел множество разных практик по заданиям Учителя.

Если упустить многие детали и предисторию, был человек который запускал в меня связи, на конце нитей мне представлялась голова змеи, которая цепляется за мое поле. И я отбрасывал их.

Мне показалось что это умышленное нападение. И мне приходили мысли, что самая большая защита - это Любовь и доброжелательность... И я так и делал... Все работало. Но почему то в один момент я об этом забыл.

И я достал золотой лук и золотую стрелу....

И меня моментально выбросило из медитации. Более того выбросило без накопленной во время практик энергии.

И я в полной мере (я верю) осознал, что защита не может быть нападением, или ответным ударом. Это грубое нарушение - такие мысли мне пришли. Самая большая защита, вероятно, это все же любовь.

Учитель много раз повторял о том, что меч только за щитом. И не дальше. Возможно этот мой опыт будет еще кому-то полезен.

Во первых я хочу поблагодарить Воздух за то,что он так откровенно и подробно делится своими медитациями. Мне кажется это важно для него и для каждого из нас. Именно потому,что я читала о медитациях Воздуха,я обратила внимание на публикацию,которая пришла ко мне на ФБ . Видимо у многих есть искушение применить силу в борьбе с негативом,а оказывается то действенно применять Свет и Любовь. И это очень важный опыт,который мы должны обретать,помогая друг другу.

Вот эта публикация:

Сила Любви

 

- Айа 24.12.2015 в Мои Послания и статьи 0 0

Сегодня ночью- получила очень сильный опыт.

Порталы открываются всё больше и больше и давно мне не снились кошмары и сущности, даже не помню в каком году такое было И вот я в астрале и меня окружили сущности, мелкие вокруг, но напротив меня такая главная сущность, чувствую опасность от неё и я начинаю лепить энергетические шары и бросать в неё, потом молнии из рук- ничего не помогает и я включаю все известные мне потоки- снова безрезультатно. И вот я — останавливаю всю борьбу эи говорю -« Я -Любовь, Я- Любовь, Я-Любовь! Я- Свет, Я- Свет, Я- Свет» и открывается моя сердечная чакра и мощная вспышка Света озарила меня и расширившись- растворила всех сущностей . Я сразу проснулась. И не сон это был вовсе. Тяжело дышу, голова болит и облегчение такое, освобождение. Сила Любви! Это- Сила! Останови борьбу- открой в себе Силу Любви! С Любовью, Айа

[Gajavata]

Покаяння? Воно лицемірне без перспективи нового життя, без переміни

внутрішньої істоти, без радості грядущого, без спраги почати нове, чисте,

істинне життя, наповнене і важливе, ясне і світле, потрібне. Воно неможливе

без усвідомлення неможливості почати це все перебуваючи в цьому убого

немислимому стані у якому знаходишся.

[Елена]

Cогласна, именно мысли о новом дают нам возможность видеть путь и следовать ему. Если грешить и каяться, то в этом мало толку, или же это напоминает хождение по замкнутому кругу.

[Gajavata]

      С Божьей помощью легко поднять весь мир и держать его на ладонях

как детскую игрушку. Но когда Бог не помагает, бывает трудно выдержать

даже вес цветка.

[Aquarius]

Замечательные слова, благодарю, Gajavata!

Спасибо за Ваш опыт, Светлана!

И Воздуху спасибо, только сейчас прочитал его опыт.

 

Да, тоже чувствую на себе, что пытаются воздействовать, усиливать давление страхом. 

Буду учитывать ваш опыт, друзья, чтобы защищаться, еще раз благодарю!

[Gajavata]

Нагадалось, щось важливе що було на цьому антикорупційному форумі.

Щось говорив Міхаел Саакашвілі, щось важливе для нього. що мав сказати.

потім секундна зупинка, ніби згадав щось важливіше: и делайте все это

с улыбкой, с улыбкой, с улыбкой. Потім продовжив перервану думку.

А мова йшла про відношення до людей. коли ти маєш якесь відношення до людини.

[Gajavata]

Нема хреста не потрібно і слухати Бога.

Бога слухаєш чуєш тільки коли є хрест.

Відчай Мойсея, довели до такої степені що він розбив Скрижалі.

Не з гніву, це відчай від того що він побачив - людям не потрібен був Бог.

[Gajavata]

Хтось повинен був розказати, перше це треба було від когось почути.

 

Деколи вони запитують,-  то ти зовсім не їш мясо, ніякого? А була якраз пора - початок посту.

Ну так, тоді організм не зашлаковується, тоді треба менше очищатись. Та я не через це, все

живе має право жити. І ніхто не може віднімати у нього цього права.

Це важко прийняти коли звик, привичка довліє, тяжко відмовитись, від "приємного."  Та й Книга про те ж.

Ти тільки відділи чисту тварину від нечистої, чисту можна їсти.  А заповідь не вбий? Та ти що,

боронь боже, ми ж не вбивці якісь, ми тільки тварин. А що перше було написано інше, я даю вам

насіння рослин і дерев - це вам буде у їжу. На це вже мовчиться, не суперечиться, просто мовчиться.

Бо коли перше входить в протиріччя з "приємним," завжди відкидається перше, в угоду "приємному," тоді це захищається.

- Написано владичествуй над землею!

- Написано також не вбивай, бережи життя всього живого, будь ціломудреним в ділах, у думках, і в свідомості.

Багато було таких розмов, вони виникали завжди самі по собі, так виходило, і не я їх починав.

Запамяталась розмова з приїжджим єпископом, євангелістом, дав запитання у запискі, була така можливість запитувати

у нього. Запитав як він ставиться до освячення священниками ковбаси на головні християнські свята, і чи узгоджується

це з заповіддю.Написав також якщо йому не зручно то може не відповідати, може навіть не зачитувати. Ця записка

була не зачитана. 

[Елена]

[Gajavata]

Можливо і не треба так неістово боротись проти свого тіла якщо мова

заходить про новий спосіб освоєння енергією. Вегетаріанство. В тому виді

яке воно є, яке признане по всьому світу, дуже мало дає людині для індивідуального росту

свідомості, так же як і любий релігійний піст. Це із за основополагаючої ідеї - що вживання

плоті тварин забруднює людину. Це добре вивчено на всіх рівнях, це доказано і представлено

в виді  доступної інформації. Тут холодне відношення до тварин, вони десь подалі, вони тут

ні до чого, тут головне людина. Це не істинне відношення, істинним відношенням буде відмова

від убивчої їжі, підчиняючись заповіді не убий - все живе має право на життя, все живе має право

на власне життя і не бути додатком до когось. Сироїдіння. Це якісно щось інше. У більшості описується

процес як з цим жити, досвід. Ніколи не задається питання а зачим це? Зачим переходити на такий спосіб

харчування. Приймається інформація від інших практикуючих людей і цього як правило завжди досить.

Піст. 

Я це розумію - не харчуватись прахом. Не читати, не дивитись інформацію

що має низьковібраційний зміст. Не приймати енергії оточуючого середовища якщо це деструктивна, або

несумісна з енергією чистоти. Піст - єдине в цьому, не приймати те що веде до праху...

Можливо і не треба так вороже настроюватись проти власного тіла, бо власне має бути запитано для чого

це все, який результат очікується, чи буде людина щасливіша в кінці коли досягне. Можливо потрібно.

Та так вороже ставитись до власних клітин, чи то гнати їх, чи то не знати як вже до них ставитись, я не розумію

коли все це читаю. Людина роками привчала клітину. Значить можна внести новий образ, нову ідею. Клітина

живе тільки вісім місяціі, потім процес оновлення, замінення, народжується нова клітина. І молода клітина уже буде

приймати нову енергію, нову ідею із самого початку. За рік можна повністю оновити тіло, привнести нові функції

в плоть.

Нам були дані практики. Це настільки ширше від всіх представлених тематик! Там є ідеї. Там є повнота. Там є

те де більше ніде не знайдеш.

[Gajavata]

Цих двох російських воєнополонених, суд над якими відбувся і оголошено

винними. Я би їх відпустив, під чесне слово, що не будуть воювати проти

України, не думати про неї нічого негідного. Я б їх відпустив, під одне чесне слово,

без всяких умов і без огляду ні на що. Має хтось почати. Перший.

[_Михаил_]

Звісно, можна б і відпустити, та краще все ж поміняти на Надію.