Майдан новогодний

[Елена]

Поёт украинская девочка

 

[Елена]

и мальчик

[Елена]

http://tvrain.ru/articles/plevat_chto_oni_...ved_vernuvshego

[_Михаил_]

http://tvrain.ru/articles/plevat_chto_oni_...ved_vernuvshego

Пишут, что страница удалена. Быстро, однако...

[Елена]

Миша! Жаль...

 

Я думаю, что понять то, что происходит на Украине, могут только те, кто живут здесь и являются участниками событий. Для остальных - это просто их собственные или навязанные умозаключения не связанные реалиями жизни.

 

Украина - это мы!

Новая песня Тины Кароль

 

[Gajavata]

 

Американська представниця ООН черговий раз бере репліку на відповідь про

становище в Україні сивоволосому чоловіку, що похилившись трохи у кріслі назад,

задоволено поглядає на всіх із окулярів. Сивоголовий бив словами навмання, мов

сліпець. Деколи його слова попадали в ціль і тоді жінка зіщулювалась, бо мова йшла

і про її країну теж. І видно було що їй було боляче за це. Та зараз мова за інше.

Зараз мова про Україну. І вона промовляє у відповідь не послуговуючись уже аргумен -

тами чи логікою, а єдино почуттями. І лише кількома словами, які вона промовляє

зовсім тихо - ви безсовісний чогловік.

[Руслан]

«НРАВСТВЕННОЕ ПОМЕШАТЕЛЬСТВО — психическая болезнь, при которой моральныя представления теряютъ свою силу и перестаютъ быть мотивомъ поведения. При нравственномъ помешательстве человекъ становится безразличнымъ къ добру и злу, не утрачивая, однако, способности теоретическаго, формальнаго между ними различения. Неизлечимо». (Энциклопедический словарь Ф.Павленкова. С.-Пб., 1905.)

 

После революции (с приходом большевиков) эта статья из энциклопедий исчезла

[Aquarius]

То ли плакать, то ли смеяться:

 

«Уродливая башня нового мирового порядка»

На конференции «Мiровое зло против России» ее участники предложили методы спасения страны и земной цивилизации.

 

В Центральном доме туриста прошла конференция «Мiровое зло против России» (именно так, через i), организаторами которой выступили союз «Православное возрождение» и движение «Сопротивление новому мiровому порядку». Собравшиеся единогласно пришли к выводу о наступлении «последних дней», но у России есть спасение — вернуться к традиционным ценностям и сплотиться в борьбе против Хазарии и «электронного концлагеря».

 

Полностью статья здесь

[Елена]

 

Это наше упование - на МАРИЮ

[Елена]

Свято! У святковому вбранні

[Gajavata]

Так уже є що в цьому місці, розділі, сконцентрувалось не тільки про Майдан - ширше.

Війна.

Закінчиться тоді коли ми будем знати яку країну ми хочем побудувати, яким бачимо майбутнє, як хочем жити.

Інакше, без цього, ми опинимось в вакуумі, навіть коли вона припиниться і змушені будем ходити по кругу,

повторюючи і проживаючи ті самі ситуації хоч і в видозмінених обставинах. 

Приклад. - скільки завгодно.

Двоє, тепер уже друзів, один із самопомочі, інший із правого сектора виступаючи по телебаченню згадали як

вони здружилися. Той що правий сектор, до нього:

- Та я тебе зараз пристрелю

Інший, вражено.Запитує.

- Ти за що? Борешся.

Правий сектор. Докладно, але й сконцентровано відповідає, ще палаючи гнівом, але уже заспокоївшись. Той інший.

- Так і я за це!

Інший приклад це те що сталося зараз під стінами верховної ради. Цей вибух гранати, ця нічим не обумовлена світлим

бійка, жертви і арешти, катування одного з затриманих правоохоронними органами.

 

Ідея.

Правоохоронні органи в основному вимушені дивитися на людину як на елемент можливої загрози, будучи постійно

насторожі. Це подібно як собаку вівчарку вчать вирізняти із потоку вантажу приховані наркотики. Вона націлена на це.

Я впевнений. що у майбутньому це буде по іншому, основна їхня мета буде захист честі і достоїнства людини.

Інакше вони просто не ввійдуть в те нове життя.

[Руслан]

Дякую

[Gajavata]

Добігають  останні дні книжного форуму у Львові.

Все таки побував!

Як завжди, у палаці Потоцького і на обширному подвірї, а також на проспекті що зєднує хвилю

і оперний театр. Хвиля - це звичайно памятник Шевченка, так його називають.

Там видавці і книги, там автори книжок, там гул людей  приглушений і шанобливий і зацікавленість

надзвичайна. Там добре. Я думав що нічого вже я не куплю, хоч переглядав багато, та привернула

увагу одна книга, і автор, це була жінка, вона і написала.  Ми коротко переговорили. У неї були й

інші книги, і їх оглянув теж, та запитав лише про цю першу.

- Я не можу купити її зараз.

Повернувся і пішов. Вона тільки із сожалінням глянула услід. Пройшов з десяток кроків, далі йти не зміг.

Повернувся, положив гроші, взяв книгу, та потім ще щось там відбулося, між нами, між нами кількома

людьми. Та все ж краще за книжку. Вона називається Небесна сотня. Нижче основного написа, назви,

герои не умирают. Її майже неможливо читати. Це сплав любові і болю. Ця жінка приймає думки, спілкується

з тими що загинуи, вони хочуть щось сказати. І вона це озвучує, описує. Це про кожного, як загинув, і що

хоче сказати, передати, і тут уже йде пряма мова.

Так само неможливо мені було читати  Свет любви или капельки жизни. Змушений був відложувати на деякий час,

душа наповнювалась до щенту і треба було якийсь час ні про що не думати, бути в безмовї.

 

Я думаю що далеко не відійшов від теми бо все сказане все таки привело до майдана.

А Свет любви?

Це надзвичайна книга про надзвичайну людину. Її багато хто хотів би прочитати, якби знав.

[Елена]

Спасибо, Игорь, за отзыв. Для меня это важно. Я думала, что книга вышла, и никто, никто не сказал ни слова здесь, на форуме...

[Gajavata]

Ангели небесної сотні говорять.

 

Шимко Максим Миколаєвич.

Народився 1979 року у м. Вінниця. Учасник Вінницького клуба історичної

реконструкції "Білий Вовк"

20 лютого 2014 року невідомого, без документів, тільки з білетом на поїзд в м. Вінниця

знайшов серед загиблих  Тернопільський репортер " 20 minut. ua." Фото убитого

вінничанина розмістили на сайті щоб знайти його родичів. За декілька годин вияснилось

- в Києві загинув  Максим Шимко, козак четвертої сотні Самооборони Майдана. Максим загинув

на вулиці Інститутській. Куля снайпера попала Максиму в шию, коли він намагався спасти раненого.

 

Записано 25. 02. 2014 р. в 22.05 вечора 

 

Давно никто не верил что моя страна поднимет груз

И подымет с колен восток и запад, юг и север

Давно уж люди свой ропот продвигают в центр

Мы не рабы, рабами стали мы не по желанью

 

Давить, морить, стрелять готовы нас со всех сторон

Терзали наш народ давно и гнули, гнули наши спины

Нас били нас топили нас сжигали на огне, казнили и пугали

Рубили головы повсталым и выставляли на показ

 

На кол садили и страшили нами, нас распинали на кресте

И резали нам лямки жилы, живем снимали скальп и кожу

Голодом морили...Зачем и почему? И чем мы провинились?

За что пытались нас Древлян Руси, все время уничтожать?

 

Каждое столетие, нет, тысячелетья нас гнобили

За что? За то что мы красивы? За то что мы умны?

За то что мы трудолюбивы? За то что мы терпимы?

Поверьте, нет. Нас очень уважают, что можем мы

 

Трудиться от зари и до зари, что можем также

Любить и веселиться. За то что мы умнее многих

За то что много терпим и страдаем. И многое прощаем

И еще за то что мы красиво сложены, что мы рождаем

 

Для своей страны достойных сыновей и дочерей

Мужчины стран других не могут отвесть глаз

От чистой ясной красоты всех наших женщин

Все наши дочери и матери и жены - сокровища страны

 

И каждая из них есть Дар Богов для нас мужчин!

В подарок за терпенье Господь нас Даром одарил

Рожать красивых, добрых, щедрых, умных дочерей

Страны своей. Склоняем головы пред вами мамы!

 

Как трудно стать с колен, как больно спину разогнуть

Но нужно, очень нужно встать, в позу героя встать

В позу хазяина Земли, своей Земли, родной и теплой

Мы не рабы своей Земли  и мы не будем больше ими

 

Никто из нас не склонет голову, не станет на колени

Поверьте мне, вы все хозяева своей родной Земли

Земля, страна вас ждет не в качестве рабов и нищих

Достойными она вас ждет. Великими в величии своем

 

Земля, страна, весь мир готов отдать и подарить  Любовь свою

Тому кто по хозяски будет ее любить и холить

Кто встать с колен готов и верит в БЛАГОДАТЬ страны

Земля тому отдаст свою Любовь и Честь и Мудрость

 

Це записала Татьяна Данілова, це із книги Небесна Сотня.

[Gajavata]

Це запізнюється, бо вриваються нові  кадри подій і ти можеш знизати плечима

і запитати, зачим це, ти подивись що робиться, і нічого не відповісти.

[Gajavata]

Гурик Роман Вікторович

 

Я прийшов у це життя щоб скоро так піти

Чи заздалегіть я знав що мав я так зробити?

Скажу вам дорогі мої що знав. Заздалегідь я знав

Дивіться мені в очі,-  я з ДРЕВЛЯН!  Я з тих ДРЕВЛЯН

 

Що жили в древніх землях на істинній Русі

Тоді ще були волхви. Це наші волхви - предки

Принесли в колиску маленького Ісуса від себе

Ті царськії дари. Це наші предки - волхви.

 

Чекали так Ісуса, бо вони вже знали все його життя

І ми Древлянє, які в цей час прийшли на землю

Знали що треба захищать свою родину - Україну

Бо дуже вже хотіли злиє сили розіпять країну нашу

 

Їм мало було смерті славетного Ісуса, їм треба іще

Багато смерті, багато крові, і душ невинних

Ми, ДРЕВЛЯНСЬКІ ДУШІ, ми знали що нас чекає

Ми знали що велике щось повинні ми зробити

 

Ми знали все. Іще ми знали що повинні

Після смерті, воскреснуть знову, як наш Ісус

І ми воскресли, це вже точно. Ми живі!

Загляньте в мої очі. Що бачите ви в них?

 

Невже лукавство зможете побачить?

Лукавого побачить той хто Звіром є

Повірте! В мені живе Ісус і Його правда!

В мені живуть Закони Бога і Його завіти

 

Чи зможу я лукавить перед вами? Ні!

Говорю я слова від Бога, від Сина і Матері Його

Славімо неньку Україну, славімо ми її, брати

Славімо кожного із нас, хто встав з колін

 

Плече в плече, в шеренги встав, хоругви взяв

Хоругви Слави й Шани які зоставив

На землі для нас Господь Великий

Ми всі Небесна Варта боронити будем

 

Хоругви ті, що взяли з рук Славетного Ісуса

Ми будем Словом Боронить Златі Врата

В країні тій - де Слава Господу кричать

Вночі і вдень і нині і завжди кричати будуть

 

Благословен Господь і Його Мати, і Отець

Благословен навіки. І хай живе Імя Його

А поряд і з Його Імям живуть і наші імена

В серцях людей країни, що зоветься Україна

[Елена]

Спасибо!

[Gajavata]

Послання із Небесної Сотні. 

Юрій Вербицький.

 

Цілую я вуста солонії

цілую очі

Цілую вії тремтячії від туги

цілую і цілую

цілую й буду цілувать я вічно

твої сліди

ходи моя ти Ладо, ходи повсюду

і чатуй

Чатуй і слухай що я казати хочу

одній тобі

Одній тобі скажу що так й не встиг

сказати

Я завжди буду поряд і як янгол

прикривать

Я буду покривать тебе від снаги

і від горя

Я буду огортать тебе туманом

ніжним

Я покладу роси краплинку на твої

гарячії уста

Я обійму тебе за теплі плечі

і прижму

Прижму до серця свого і ти його почуєш

Бється!

Моє серденько бється об твоє

Послухай

Не бійся це не страшно, ми поряд

Бємся!

Це чарівно, коли ми поряд. ми

Надовго

Повір мені яправду кажу, я буду

Поряд

І буду поряд стільки, скільки

Схочеш ти

Не забувай мене моя рідненька,

Памятай

Я буду поряд і це ти будеш відчувати

Завжди

Я прошу тебе дуже ти говори зі мною

Завжди говори

Мені потрібно буде чути голос

рідний

Не встиг його наслухатись я ТАМ з тобою

Поряд

Чудовий голос твій звучить в моїй

Душі

Я хочу щоб звучав він довше, я хочу

Памятать його

Не треба сліз, не треба моя люба

Не плач

Радій. Я всяк з тобою: на вулиці і вдома

На роботі

Не сумуй, не рви ти душу свою  мою. Не будь

В скорботі

Життя таке прекрасне й світле. Не ціним

Ми його

А що є краще за родину, своє обійстя й

Україну?

Повір мені, немає кращого нічого

В світі

У кожного своя родина і обійстя

І сімя

Єдина тільки Україна, моя Земля

Твоя Земля

Живи моя кохана, і дивись собі під

Ноги

Дивись, в яку красу земну ступа твоя

Нога!

Кохана, памятай, це Матінка -Земля

Твоя й моя

Вона дає життя тобі й мені. Ми - її

Діти

Радій моя ти люба, що маємо її ми

Разом

Єдину Землю, єдину Матір, єдину Родину -

Україну

Я маю щастя, повірте мені, люди добрі

Вірте!

Щасливий я, продовжую я жити. Повірте

Я живу!

Я поряд з вами, на майдані, я скрізь

Живу

Я в кожній квітці, і в листочці, я в камінці і я

В піску

Я в стелі - Матері і я в Хресті, в благословенні я

Знаходжусь

Мене сам Бог благословив, а я благословляю

Вас

На щастя, многії літа життя, на радість

І достаток

Якщо захочете почуть моє благословення

То йдіть

Підійдіть впритул до Михаїла та станьте

Поряд!

Прошепотіть моє імя, прикрийте очі

І заждіть...

Моя любов і благодать огорнуть вас

Теплом

А потім тихо йдіть, до домутихо йдіть

і з миром

Повірте, ви в свій дім внесете благодать

Назавжди

Тільки вірте! Вас не обдурить  Янгол 

З Сотні

Янгол прикриє вас, родину від болю, хвороб

І біди

Небесні янголи людей не дурять, вони горді

Й чесні

Вони знаходяться в Божественній

Любові

А ще в любові вашій, щирій, за що і шлють вам свою

Благодать

 

Далі від Татьяни Даніліної.

 

...Дорогие женщины, эти такие простые но великие слова Юрия для нас,

всех женщин мира, поверьте мне!

Этими словами он обращается к каждой из нас и называет Ладой, единственной,

неповторимой. Он всех женщин, усталых от хлопот и забот, объединил в единый Образ

Любимой Женщины. Он...с высоты небес увидел всех жещин сразу:

- увидел женщин на Майдане, которые помагают мужчинам

- увидел многих, сидящих с больными детьми

- увидел тех которые хоронили своих мужей

- увидел тех которые обрабатывают свои синяки после побоев своими мужями

- увидел которых зверски изнасиловали, и продолжают насиловать

- увидел одиноких, которые не имеют возле себя мужского плеча

- увидел много женщин у которых душевная боль

Много увидела душа Юрия, когда оказалась на Небесах!

Юрий хочет все это показать и мужчинам...

В Небесній Сотні Юрій взяв на себе місію - допомагати жінкам, так думає Татьяна Данілова.

 

Та все ж, це до всіх...

ПІДІЙДІТЬ ВПРИТУЛ ДО МИХАЇЛА, ТА СТАНЬТЕ ПОРУЧ

ПРОШЕПОТІТЬ МОЄ ІМЯ, ПРИКРИЙТЕ ОЧІ І ЗАЖДІТЬ...

[Gajavata]

Ми говорили з нею, поки люди підходили, інтересувалися книгами.
Деколи вони ввічливо запитували: чи можна з вами поторгуватись?

І така іскринка веселості була в їхніх очах що неможливо їм було

відмовити, і тоді вона казала: ну звичайно ж що можна!

В проміжку оставалось трохи часу, більше запитував я, в чому

смисл життя, і чому більше суму на лицях напополам з терплячістю,

Та форум все це заперечував, тут було свято і мої питання були трохи

недоладними.Раз по разу торкався книг, відкривав, дещо прочитував,

та притягувала лише Небесна Сотня. Поклав. Сказав  зараз не можу

купити, одійшов трохи, розміняв гроші залишивши трохи на дорогу,

повернувся, поклав потрібну суму на стіл, узяв Небесну Сотню в руки,

і все це мовчки, нічого не хотілося говорити. Так само мовчки їй кивнув

хтось із оточення на стіл, бо відвернута була, щось привернуло увагу,

кинула погляд на заплачене: молодий чоловік, поверніться.

Я знову підійшов до столу, дайте ж я вам підпишу книжку!

Повернувся, узявши книжку в руки вона задумливо писала, потім спитала:

як вас звати? Мене? Я, просто людина. А ви десь живете, просто людина?

Так, у Новояворівську, це неподалік Львова. О, я знаю ваше містечко, я там

була, там багато ваших загинуло, і з навколишніх сіл. Я приїжджала в кожну 

родину, де загинули із Сотні, я дарувала їм цю книгу. Поверх цієї книги вона

поклала іншу книгу, з іншою назвою і теж підписала її, потім ще одну. 

Узявши стопку в руки, говорити вже не міг, лиш здавлено: даруєте?

Так.

Уже відійшовши аж на вулицю Коперніка прочитав написане.

 

"Ніхто не знає де єсть Господь...

Повірте! Він із Вами завжди

Він коло вас завжди і тут, і там

Повірте, тільки , Він при Вас"

 

З повагою просто людині із Новояворівська

автор.............

11.09.2015р

[Елена]

http://www.volynnews.com/news/society/shchob-nikoly-ne-zabuty-60-vrazhaiuchykh-foto-z-maydanu/

[Елена]

Наконец-то кто-то ещё увидел то, что вижу я..

 

http://kod-ua.com/novosti-ukrainy/item/40278-monakh-yasnovidets-ukrajinu-vryatue-zhinka

 

Отець Лазарь: - Я часто бачу світанок над Україною, і розумію це так, що наша темна ніч скоро закінчиться, і буде світло – тобто мир і злагода. Ясні знаки того світанку ми побачимо у світлі дні богородичних свят, від найближчої Покрови. Це дні, коли Жінка-Богородиця турбується про наш край, молиться за нього перед Богом. Але і нам не можна втрачати жодного дня, жодної можливості зробити наш край світлішим.
Новости Украины - From-UA: - Українці важко працюють з року в рік, але бід не меншає. Що чи хто може врятувати Україну?
Отець Лазарь: - Крім трудів та молитви, слід щоденно уникати лукавого, з його облудними словами та порожніми обіцянками. Українці мають вибирати працю, а не лінощі, злагоду, а не розбрат, і так само, вибираючи собі владу, вибирати чесних людей, а не шахраїв. Я далекий від політичних чварів. Але те чуття, яке дає мені бачити світ, каже, що порятунок Україні принесе жінка. Чоловіки здатні, а часом охочі до боротьби, до війни, і забувають, що все живе хоче існувати в мирі та злагоді. Жінка – це мати, вона має велике серце, і їй болять біди рідного краю. Недарма Україна – жіночого роду, і її зображають як жінку. Я вже казав, що часто бачу світанок над Україною, а над світанком - жінку в білому сяйві.
Новости Украины - From-UA: - Хочеться вірити у світанок, але як його наблизити?
Отець Лазарь: - Вірте! Зневіра – тяжкий гріх. Але слід не лише сподіватися та чекати, а й докладати своїх сил до мудрих рішень, правильного вибору щодня, бо відомо, що з гори котитися легко – а цей шлях веде у безодню, а йти на гору важко, але це шлях до світла.
Тарас Дубовець              http://from-ua.com/

[Aquarius]

Да, здорово!

Мне кажется эти утверждения верны и для России.

[Gajavata]

Це саме краще що було у нас це Майдан. Напевне у Франції теж є таке саме голубе небо

і такі ж золотисті житні поля, та це не Україна. Може прийде ще до нас таке ж справжнє і чисте.

Таке ж безстрашіє.

Зараз тих хто били, тих хто розстрілювали не судять, жоден з них не був судимий, вони попали тільки

під суд людей, такий мовчазний суд, і надію на справедливий небесний. Я знаю це що було це ще

не усвідомлено що це було.

[Aquarius]

Так как 20го числа была годовщина печальных событий на Майдане, захотелось поддержать все души стихом радости.

 

Ангел спустился с небес,

Ангел принес покой, 
Освобождение, прощение всем, -

Каждой душе земной.

Ангел радость принес,
Сердца коснулся рукой,

Чтоб не было больше слез,

Чтобы утихла боль...

Радугой мир засиял,
Заискрился заворожен,

Солнечным светом объят, -

Ангел счастья пришел!