Творчість ( Раслав)

[Руслан]

Любов Божественна - це що?
Як відчувати? Що відчути?
Це ангела легке крило
Неначе материнські руки.
Це радість серця кожну мить
Душі відрада і наснага
В любові це життя прожить
У Світлі відчувати благо.
Це як маленькеє дитя
В обіймах матері сховалось
Так й Бог дарує нам життя
Й слідкує, щоб ми розвивались.
Й долоні ніжні підставля
Коли, спіткнувшись, вниз падаєм
Щоб вставши, волю проявля,
Ми всім також допомагали.

Любов - Божественне чуття
Це стан блаженства й насолоди,
Дарує щастя у життя
Й душі прекрасную погоду.

[Руслан]

Слова, слова
Говоримо ми часто
Коли добра
А коли зла слова.

Розкидуєм направо і наліво
Буває грубі і пусті слова.
Вони летять і ранять ніжну діву
І серце й душу в темінь опуска.

А є слова, як в золотій оправі
Виблискують і манять за собою
А пальцем торк
І попелу горою
Стають.
 І все навколо криють чорнотою.

А є слова прості, живі і світлі
То щирості, підтримки і добра
Від них душа стає привітна
І крила в мить дарують ті слова.

[Руслан]

У кожну мить - хорошу чи погану
Життя тече у просторі і часі.
І навіть незаслужену догану
Перетворити можна на бажАну.
Думки і почуття лиш нам належать
Ми маєм волю направляти їх.
Лише від волі нашої залежить
Направимо на розвиток чи гріх.

Завжди ми можем Світло вибирати
Дороги три завжди - три варіанти
Яку дорогу оберем тепер?
Направим думку - вихід із печер?
Завжди є вихід
З самих страшних ям.
Й найдовші милі - 
Крок вперед - затЯм!

І серце й волю - в світло обернем.
І терни всії - гідно ми пройдем.
Ми перетворимо біду - на щастя мить.
І хай зоря у небі нам горить!
 

[Руслан]

Хоча сьогодні холодно і сИро
І хмари небо синє вкрили
І дим від згарищ сонце закриває
І ворог лютий українців убиває
І горем повниться земля рідненька
І у крові і горі рідна Ненька.

Але ми маєм Світло у душі тримати
І в світлеє майбутнє твердо вірувати
І волю й мужність в силі проявляти
І в правді й Істині стояти.

Сьогодні горе і біда у нас
Летять ракети, дрони повсяк час
Й на фронті гинуть хлопці раз у раз
Руйнують землю нелюди щораз.

Прокинутись повинні ті, що сплять
Прокинутись і душі відродити
І милість, допомогу й співчуття проявИти
І серце світлом чистим оновити.

Прокиньтесь браття, сестри ви ж живі!
Так оживіть і душі ваші мертві!
Почистьте й викиньте погляди гнилі
І зупиніться в темній круговерті!

[Руслан]

Так хочеться весни,
Тепла і сонця.
Геть зимові сни!
Хочу радість у віконце!

Розтане сніг
Серця і душі,
А під поріг
Прийдуть калюжі.

Так хочеться весни
І спів птахів.
Щоб ліс ожив
І гомонів.

Щоб все живе
Під сонцем проростало
Родилося, квітчалося
Й буяло.

Так хочеться весни
І журавлів у небі.
І квіти щоб цвіли
І радість всім несли.

І миру хочеться
І Перемоги,
Щоб мирним стало небо і дороги.

[Руслан]

Убивці сунуть чорною ордою
Бездушні, безголові, ниці
Раби прийшли на землю мою
Із каменем за чорною душою.

Прийшли вбивати, 
Їм сказали: "Треба!"
Вбивати всіх навколо
Така у зла потреба.

Добро, закони, честь
Давно забуті.
І нелюди вже стали
Як звірі люті.

Засіло зло у їхніх душах
Продались за контрактні аркуші
І підписали договір із злом
Із темрявою , планетарним дном..

За все є розплата
За все є відплата
Бог все бачить
Бог все чує
Справедлива плата.

 

[Руслан]

В країні квітів охололо
Бо злодії прийшли до нас
Світила хочуть вкрасти коло
І загасити світла час.

На небі темні хмари ходять
І круки чорнії клюють
І без домівок люди бродять
Й на долю й Бога ремствують.

Зів'яло листя, вітер віє
І сум в очах і душах є
І сонце світить, та не гріє
І попіл в небі витаЄ.

В країні квітів охололо
Але серця гарячі в нас
І Бог стає у наше коло
І разом йдемо в світлий час.

Відродження часи на часі
Відродження іде сюди
І буде радість в кожній хаті
І будуть світлії плоди.

 

[Руслан]

Дух Карпат - Вставай! О, друже!
Досить в сні глибокім спать.
Благородний, світлий муже,
Досить вже в снігах лежать.
Ми тебе чекаєм дуже.

Прокидайся, о, Говерло!
Бребескул і Піп Іван
І Магура і Ротило
І Сивуля і Хом'як!

Прокидайся, Дух славетний!
Час прийшов життя пізнать.
Бартка й капелюх шляхетний
Хай прикрасять твій наряд.

Просимо ми допомоги
У змаганнях бойових.
У відродженні Вкраїни
Щоби Ти нам допоміг.

Дух Карпат - Вставай! О, друже!
Досить в сні глибокім спать.
Благородний, світлий муже,
Досить вже в снігах лежать.
Ми тебе чекаєм дуже.

[Руслан]

Світанок радості

Пташечка тихенька ранок зустрічала
Із братами й сестрами сонечко вітала
Все навколо відчувало радість і тепло
І комашка і росинка сонцю дякувала
І пташина зграя весело цвірінькала й кувала
І пташині мелодії в повітрі вигравали.

Пестили й ласкали сонячні стожари
Гімн сонечку пташечки витьохкували
Вся природа прокидалась в радіснім вітанні.
І пташина наша тиха вітала світання
Й захотіла тиха пташка влитися в зібрання
І мелодію свою додати в вітання.
Й заспівала файно й гарно у щирім бажанні,
Бо душа розкрилась світла в любові й коханні.
І примовкли тихо друзі в пташинім зібранні
Й зачаровано слухали небесне звучання.

Ти пташинонько витьохкуй
Вигравай у світлі,
Щоби райскії простори
Ожили у світі.

[Руслан]

Світанок наближався
Пташечки співали.
Сонячні стожари
Все живе ласкали.

Зграйка друзів щебетала
Радість відчувала
І одна пташина ніжна
Сонечко вітала.

Так витьохкувала, грала
Голосом ласкала
Та мелодія небесна 
Всіх причарувала.

Ти співай! О, пташко мила!
Хай весь світ радіє!
Хай же душенька твоя
В світлі пломеніє!

[Руслан]

Я є душа в земному тілі
Душа із Божою іскрою
І у житті я маю цілі
Перетворити зло собою
На милосердя і добро
Любов і творчість, любий бро.

Я є душа, в земному тілі
І Бог послав мене сюди
Для пізнання в земному ділі
Щоб досвід мати і плоди.

Я є душа із Світла Бога
З чеснот і проявів добра
В любові є моя дорога
І в даруванні її, брат.

Я є душа у першу чергу
Я Дух, що дивиться з висот
В служінні тут Творцю і Небу
І в розвитку своїх чеснот.

[Руслан]

Дух козацтва, прокидайся!
Ти із древності живеш.
Ти у лицарському сяйві
Через всі віки ідеш.

З сивини, із Атлантиди
Через антів і слов'ян
Прапор ти тримаєш гідно
Прославляють тебе рідні
СіркО, Богдан і Іван.

Прокидайся, Дух Козацтва!
В боротьбі пристань до нас.
Просим захисту для Нені
В цей жорстокий, темний час.

Козаки, повстаньте браття!
Славні лицарі, Вкраїни!
Розпаліть в душі багаття
Перемоги, й миру нині!
 

[Руслан]

Ми всі забули про Людину
Про душу, серце і любов.
Ми ж не бездушнії машини
Що кнопки тиснуть знов і знов

Ми всі забули про Людину
Про людяність, про совість, честь
А все про гроші і машини
Квартири, дачі, помсту й лесть

Ми вже забули про людину
Про серця ніжний перестук
А в голові лише робота
Інструкцій й кабінетів звук

Ми всі забули про людину
Про те, що ми живі душею
Про те, що кожну Божу днину
Ми маєм спілкуватись з НЕЮ.

 

[Руслан]

Вікна будинків блищать
А вікна душі забуті
Закинутий серця сад
І ми стоїмо на розпутті.

Вилизуємо до блиску
Квартири, машини, дачі.
А можна ж приблудну кішку
Нагодувати на здачу.

В квартирах все блиск і шик
І гробова тиша
А може дитячий крик
І гамір звірів не лишній?

Відкрити дверцята до саду
Вдихнути весни аромат
Бездушність залишить позаду
Душі відродити сад.

[Руслан]

Ми всі про душу забуваєм
І кричимо, і проклинаєм
І часто і самі не знаєм
Що творимо, що витворяєм
А потім і самі ж страждаєм.

Душа і плаче і благає
Почути голос її з раю
З глибин єства свого
Щоб до гармонії всього
Прийти
І щастя, спокій і любов відчути
І цілісність свою здобути.
 

[Руслан]

Кожна душа наче пташина
У кожної свій голос й спів
Забарвлення і одежина
Набір ключів, світів і слів.

Кожна душа немов пташина
Летить у неба височінь
Або у ніч або у днину
По волі власній і творінь.

Кожна душа немов пташина
До сонця хоче долетіть
І волі хоче в небі синім
Й боїться клітки навіть тіні.

Кожна душа немов пташина
Бажає вільного польоту
Щоб вітер дув у груди сильні
І поряд були хмари сині.

Кожна душа немов пташина
Бажає спів свій проявити
Щоб щебетати і співати
Витьохкувати і вражати.

[Руслан]

Не буде ні кордонів, ні обмежень
Буде одна сім'я народів всіх
І возз'єднається все протилежне
В любові. Буде радість й сміх.

Не буде ні кордонів, ні обмежень
Всі люди об'єднуються в сім'ю
Не буде острахів і застережень
Все горе й зло піде в пітьму.

Не буде ні кордонів, ні обмежень
Лише братерства й волі час
Лише Законів Вищих межі
Лише Найвищий Божий Глас.

[Руслан]

Я є душа, я є Любов
Її я маю дарувати
Душевне світло віддавати
І пломеніти знов і знов
І Богу Сонцю дякувати.

Я є душа, я є Любов
І так це варто пам'ятати
Щоб раптом знов не забувати
І діяти із цих основ.

 

[Руслан]

Політ до зірки
Радості політ
Нова зоря
Що сяє на весь Всесвіт

Ми летимо
Вона вітає нас
В потоці світла
Летимо весь час

Між нами коридор
Із ліній білих тор
У променях простор
Із райдужних іскор

Співає зірка
Піснею вітає
І ми так стрімко
До неї підлітаєм

А далі що?
Що бачиш, друже, ти?
Що відчуваєш?
Можеш розрізнити?
 

[Руслан]

Тризуб наш символ -
Воля в нім
В - еликий Дух, великі справи
О - сяйна доля для борців
Л- юбов у душах наших спраглих
Я- сніє сяйвом золотим.

Тризуб - є древній символ неба
Свободи і волі гордий птах
Є Дух, що має на Землі потребу
Себе пізнати не на словах
А в справі, в ділі, в тілі.

Тризуб - сім'ї є прояв ніжний
Отця і матері турботи
Про паросток душі освітлий,
Що проростає у висоти.

Тризуб ти символ атлів й антів
Двох вірних родів Атлантиди.
Тих мудрих й світлих двох народів
Що йшли під прапором свободи
Є символ.

Тризуб - ти символ трьох Творців
Що Землю нашу сотворили
Життя на нії воплотили
І всім живим наполонили.

Тризуб - ти символ Божих посестер;
Їх об'єднав в собі тепер - 
Любові Дух рожево-ніжний,
Надії світлої проміння,
І Віри крепкої насіння.

 

[Руслан]

Білий кінь вдихнув повітря
Й світлий ранок привітав
В повний голос заіржав
І прожогом поскакав.

Поскакав він через ліс
Радість в серці відчував
Все живеє він вітав
І скакав, скакав, скакав.

Доскакав він аж до поля
І до річки доскакав
" Ех, яка прекрасна воля"-
Радо кінь наш всіх вітав.

Ну чому все так красиво?
В чому квітоньки краса?
Птах у небі має силу
Й так витьохкує й співа.

Світ прекрасний,
Світ чудовий,
Дуже класний,
Світанковий!

Білий кінь вдихнув повітря
Й світлий ранок привітав
В повний голос заіржав
І прожогом поскакав.
 

[Руслан]

Звуки музики природи
Вітру, дощику, погоди
Звуки птахів чи жуків
Тихий шепіт, гучний спів.

Музика у почуттях
У захопленні й любові
Несе смуток або страх
Чи мелодії казкові, нові.

До, ре, мі, фа, соль, ля, сі -
Звуки різні ці усі.
Нотний стан - це першозвуки
Світу Світла - земні руки.

Є співаючі планети
Різні звуки в інтернеті
Колискова пісня є
Марш і оперу знаєм.

Ти послухай, друже, світ
Музика нам шле привіт
Що відчуєш в звуках ти?
Сум, чи звуки доброти?
 

[Руслан]

Україно, Мати - Рідна
Ти готуєшся до бою.
Перемога буде гідна,
Ми підтримку даєм свою.

Бог з тобою в чистім полі
Військо ангелів потужне.
Будем вірні Божій волі
Наша сила мужня, дружня.

Бог завжди у Світлі й Силі
Він завжди перемага
Будьмо й ми достойні й в вірі
Буде наша перевага!

Україно, Мати - Рідна
Ти готуєшся до бою.
Перемога буде гідна,
Ми підтримку даєм свою.

[Руслан]

МурАха-шукАч
Світу пізнавАч.
Знань пошукАч
Росинки поцінОвувач.

Вона шукає вчИтеля,
Вона шукА знаннЯ,
Щоб принестИ в обИтелі
МурАшника для жИтелів.

МурАха-шукАч
Світу пізнавАч.
Знань пошукАч
Росинки поцінОвувач.

Відкриває таємнИці
Із природної кринИці
Із життєвої скарбнИці.
Українські де синИці?
Як стає вода із крИці?
Звідки на сосні живИця?
Чим всім звірям поживИться?
Чом вода смачна в кринИці?
Як літають в небі птИці?
Звідки вусики у кИці?
Звідки колір у сунИці?
Де будиночок вовчИці?
Звідки колір у травИці?

Спостережлива комАшка
Ця допитлива мурАшка.
" Мій учитель - це ПрирОда!" - 
Так сказала вона згОдом.
Бо ПрирОда від ТворцЯ - 
Від Любові-МудрецЯ.

МурАха-шукАч
Світу пізнавАч.
Знань пошукАч
Росинки поцінОвувач.

[Руслан]

Спить наш слоник і у сні
Бачить як метелик він
Він легенький й має крила
Як у корабля вітрила.

Він літає між квітками
Крильця повняться вітрами
Він літає над лісами
Над гаями і річками...

А метелик ... мріє бути 
І великим і всесильним
Щоби міг перевернути
Що завгодно на землі.
Бути вищим від людини
І будь якої тварини.
І трубіти в хобот свій
Звуком сильним, голосним.

Ким же хочеш бути ти?
Можеш, друже, ти сказати?
Де ти хочеш побувати?
Що бажаєш розказати?