Руслан

Да, молодец.

Благодарю

Благодарю Учитель, Елена. Проводил медитации, пришли мысли что в Альфа состоянии, человек вместо 100000 действий, делает, 10000 действий, благодаря гамма-ритму, вместо 10000 действий делает 1000 действий, при помощи Дельта ритма, вместо 1000 действий 100. И при этом экономится огромное количество сил, энергии, времени. И действия увеличиваются гиперболически в полезности и эффективности. И получается что в Дельта ритме самая низкая частота, но самая высокая амплитуда и наверное именно за счёт нее создаётся наибольшее количество новых нейронных связей. Учитель, скажи пожалуйста, является ли нашей задачей выход на уровень Высших инстинктов: Божественной Любви, милосердия, сострадания, заботы?

Благодарю Учитель, Елена!

Нейронные синаптические связи формируются: 1) Постепенно, путем многократного повторения. ​(Вот почему Учитель так настойчив в наших практиках!!!) 2) Одномоментно, под воздействием сильных эмоций. Нейронные связи на уровне образов я понимаю как, сосуд в который должна влиться новая энергия. То есть новые нейронные связи, которые имеют возможность проявить высшие наработки человека и даже новые способности, которые в будущем уже открыты, но не имеют возможности проявиться в нашем времени, ввиду отсутствия необходимой формы, необходимых связей, необходимого уровня осознанности. Эти нейронные связи могут и должны создаваться при помощи силы мысли и образного мышления, при помощи силы намерения и силы воли и настойчивости.

Нейронные связи на уровне образов я понимаю как, сосуд в который должна влиться новая энергия. То есть новые нейронные связи, которые имеют возможность проявить высшие наработки человека и даже новые способности, которые в будущем уже открыты, но не имеют возможности проявиться в нашем времени, ввиду отсутствия необходимой формы, необходимых связей, необходимого уровня осознанности. Эти нейронные связи могут и должны создаваться при помощи силы мысли и образного мышления, при помощи силы намерения и силы воли и настойчивости.

Благодарю Учитель, Елена!

А кто автор, Ученица? И думаю обсуждение Посланий более уместно в соответствующей теме http://novosvit.com/forum/index.php?showtopic=3599&page=2 Благодарю

А вот ссылка на фильм, хочу посмотреть https://www.youtube.com/watch?v=yDsX-A3vPvM

Юмористический фильм о женском мозге Фильм не смотрел, но трейлер смешной

Раз у нас получается Школа Радости больше для взрослых, то думаю ответы каждого будут интересны. Когда Вы первый раз почувствовали совесть? Когда Вы впервые почувствовали свою душу? Расскажите о самом запоминающемся случае, когда Вам удалось проявить милосердие.

Благодарю Учитель, благодарю Елена! Добрый день всем! По заданию: думаю что "ларец" это и есть 6-чакра, это одна из 2-х точек опоры души и Духа. Это вместилище всей информативной базы духа связь с информацией о прошлых жизнях и накоплениях. Центр отвечающий за тонкие, сенсорные проявления человека. Учитель, щит должен лежать горизонтально в плоскости на 2пальца выше уровня бровей? А что тогда представлять, проходит только энергия центрального и вспомогательных каналов?

Благодарю Учитель, благодарю Елена!

Капли капают из крыш - Музыка весны Солнце светит выше, выше - Прочь, зимние сны Открывается земля - Снег уходит прочь Дышит полной грудью вся Мы можем помочь Е- ге-гей, ого -го-го Пробуждайся всё Солнце и тепло идёт - Вестник нового! Пробуждается земля И трава, цветы Пробуждается душа Сердце - я и ты.

"Не смиряйтесь, до самого конца не смиряйтесь. Характер - это и есть судьба!" Майя Плисецкая

" Успех рождается множеством безуспешных усилий" (Антуан де Сент Екзюпери)

Мова Янголів Колись, за сивої давнини, на світанні людства, янголи дивилися на юну Планету – Землю, на людство, що освоювало світ матерії, та вирішили, що вони також мають взяти участь у вдосконаленні світу людей і дуже хочуть допомагати людям. Вони звернулися до Бога-Отця з проханням надати їм можливість допомагати людям. На що Батько-Творець відповів, що людство забажало розвиватися самостійно, і оскільки Він дуже любить людей і надає їм повну свободу вибору шляху свого розвитку, то Він не може порушити Свою обіцянку Своїм дітям – людям, і не може дозволити напряму говорити з людьми та підказувати їм шляхи розвитку та їх дії, але Він може дозволити… А от що ж Бог дозволив янголам, ми дізнаємося з історії нашого героя. В одному місті жив хлопчик Богданчик, він вже виріс і став юнаком, але від самого народження він відчував допомогу янголів та їх постійну присутність. Але їх допомога була дивною, вони підказували Богданчику більш світлі думки, підказували через чутливе сердечко нашого хлопчика, з якими дітьми та дорослими варто товаришувати, а які мають недобрі наміри і з ними краще не зв*язуватися. Одного разу маленький Богданчик відпросився у мами погратися з друзями, і вони побігли до старого будинку, бігати по сходах. Він відчував, що янгол щось підказував йому, і птахи над ним якось тривожно цвірінькали, і небо нахмурилося, і в нього на сердечку було якось ніяково, але там же друзі, зараз буде цікава гра – віднайди та наздожени. Але сталося лихо, коли наші друзі бігали по сходах, в один момент величезна чавунна решітка, що закривала віконний простір, впала і накрила нашого Богданчика. Він і не стямився, як лежав придавлений величезною решіткою. І саме в цей момент він побачив янгола, навіть не одного, а декількох, які підтримували решітку і помахували до нього крилами. Йому стало спокійно, і він перестав відчувати тягар решітки та спокійно дочекався, поки друзі викличуть підмогу та звільнять його. На жаль, на підмогу прибігла лише мати Богданчика. Але він бачив, як в цей момент звідкись взялися ще два янголи, які допомогли маленькій та не дуже сильній матусі Богданчика вмить піднести важченну чавунну решітку, як пір*їнку, і дістати сина. Ось така сувора історія трапилась із нашим хлопчиком. Але після цього випадку Богданчик вже дуже серйозно ставився до підказок янголів та їх знаків і бачив їх в усьому. І в пташечках, що цвірінькали над ним, і в снах, що снилися йому, і в кожному перехожому, і в словах на вітринах та почутих від людей. Він бачив, як янголи відповідають на його думки. Але це завжди була ненав’язлива допомога, м*яка та делікатна. І ось наш Богданчик вже юнак. Він точно знає, що янголи лише допомагають. Він вивчив мову свого янгола і намагається завжди прислухатися до його підказок, завжди просить про допомогу та підказки і відчуває, що саме тоді йде справді допомога. Ось така історія нашого Богданчика. І тепер ми розкриємо, що ж справді дозволив Творець янголам. Можливо, ви, любі друзі, вже й здогадалися, про що йшлося, але все ж. Так от, Бог сказав: «Милі Мої і вірні янголи. Поважаючи вибір людей, Я не можу дозволити вам втручатися в справи людські. Я можу вам лише дозволити допомагати людям за їх власної волі та на їх прохання. Можу дозволити підказувати їм не словами, а натяками та мовою ребусів через сни та все, що їх оточує. І подякували тисячі янголів, і з радістю полетіли до Землі, щоб бути вірними помічниками і наставниками людям, завжди і в усьому.

Де сплять янголи? Одного зимового ранку Аніла йшла в гості до своєї юної подружки Еліни – маленької дівчинки. І несла їй в подарунок янгола, фігурку зі складеними долоньками та в формі дзвоника з язичком. Вся фігурка випромінювала світло, а під яскравими сонячними промінчиками й виблискувала іскорками. Коли Аніла зайшла в будинок до сім*ї Еліни, то малесенька дівчинка кинулася до неї з відкритими обіймами, від яких неможливо було заховатися. Її посмішка була настільки щира та відверта, що Аніла не могла не розплистися в посмішці їй у відповідь. Після гарячих обіймів Аніла загадково дістала загорнуту фігурку та передала Еліні. Коли дівчинка нарешті розгорнула янгола, та від несподіваного подарунка зойкнула. «Ну що, подобається?» - запитала Аніла. «Тааак! Дуже сподобавсяя!» - протягнула дівчинка. «А ти знаєш, – запитала Аніла, - де сплять янголи? Я маю на увазі не цю фігурку янгола, а справжні янголи, які звичайним зором не видимі?» «Ні, а де вони сплять?» – здивовано запитала дівчинка. «Ось я і хочу тобі розповісти. Той янгол, образ якого я принесла тобі як цю фігурку, мені розповів дуже цікаву історію. Він сказав, що спить він поближче до дитинки чи людини, якою опікується, щоб встигнути допомогти. Але діяти та допомагати він може лише тоді, коли його просять про це. Це може бути і словом, і подумки, головне – від щирого серця і лише для добрих справ. В поганих справах він не допомагає. І ось тепер він буде допомагати Еліні, бо ця фігурка тепер її, і спати він вирішив під куполом самої фігурки янгола, там, де кріпиться язичок дзвіночка. Так його ніхто зайвий не побачить і не потурбує, з одного боку, а з іншого боку, коли він потрібен буде Елінці, то їй достатньо буде попрохати про допомогу та подзвонити в янгольський дзвіночок, і він одразу ж прокинеться. Бо він же і буде тут спати – біля дзвіночка. І не дивлячись, що він великий та могутній, з величезними білими крилами, але за необхідності він може перетворюватися на малесеньку крапочку, що він і робитиме в моменти відпочинку». «Ой, як прекрасно, - прощебетала дівчинка та заплескала в долоньки. - В мене буде свій янгол!» «Так, моя люба!» «А є янголи, які сплять в картинах, на яких зображені янголи, прямісінько в підрамнику. Сховалися, і ніхто їх там не бачить. Або в скульптурах янголів. Дуже багато янголів сплять в хмарках, що пропливають по небу, і чекають, поки хтось, хто буде поруч, попросить їх про допомогу, також багато янголів сплять на Сонечку, на зіроньках нічних, на вершинах гір та в кронах дерев, в квіточках і багато-багато ще в чому. Тому будь уважною завжди та відчувай сердечком все живе, і воно завжди буде тобі допомагати!» - сказала Аніла, ніжно обійняла дівчинку та приголубила до себе обіймами, а потім Еліна побігла до батьків, розповідати цю захопливу історію. Скажи, друже, а де сплять твої янголи?

Благодарю Учитель, благодарю Елена! В данном контексте я так понимаю, что при устойчивых морально-этических законах установленных в душе, человек получает доступ к, условно – сокровищнице Вселенной, это огромный потенциал и сила, а при неверных духовных ориентирах и искажениях Законов, он может при неправильном использовании уничтожить и себя и всю цивилизацию. Мир будущего, это действительно мир неограниченных возможностей, мир людей любознательных и вдохновенных каждый миг жизни. Людей, которые находясь в Потоке ежесекундно делают открытия. Это подобно изумлению ребёнка, который видит этот мир и его проявления впервые. Это состояние, когда люди находятся как под постоянным электрическим напряжением, но это Поток Творца, который создаёт состояние воодушевления, любви, вдохновения, творчества, желание познания и отдачи. И важно чтобы все эти проявления были лишены эгоистических желаний и мыслей и направлены во благо всего сущего. Это и есть свобода. Свобода, которая приводит к развитию, а не деградации. Свобода – это возможность познания и проявления существа в любой интересующей его области. Свободно мыслить человеку мешают его эго проявления, подкреплённые уровнем окружающих энергий. Мешают, не установленные верно духовные Законы.

Дякую за думки, за підтримку,за відгук.

Чому звірі мовчать? Чому мовчить моя киценька? Чому песик лише лається і ні слова не говорить? Чому я не чую мови рибок? Чому не говорять зі мною дерева? І багато-багато схожих запитань. Колись, давно-давно, в прадавні часи, коли люди лише з*явилися на Землі, на нашій прекрасній Планеті – Джані-Гаї – існувала одна мова, мова всього живого простору, зрозуміла всім – і людям, і звірятам, і ангелам, і рослинкам, і всьому-всьому живому. І все живе існувало в гармонії і мирі, в злагоді. Всі допомагали одне одному, була атмосфера щирості та відкритості. І що ж це за мова така чудесна була? Ось про неї і наша розповідь. Довгий час була атмосфера взаєморозуміння, поваги та добра. Але потім сталося лихо, люди лягали спати, а коли прокидалися, то вже не пам*ятали своєї універсальної мови. Вони зверталися до звірят, а ті нічого їм не відповідали, вони зверталися до янголів, а ті мовчали. І так люди й жили. І вже багато з нас і позабували навіть, що була інша мова. Мова, спільна для всього живого. А потім взагалі стало сумно. Люди забули, що життя є святим і недоторканним. Що все живе має право на життя, і почали вбивати звірів і тварин, нищити ліси та багато живого. Але сьогодні прийшов час прокидатись нашій пам*яті, прийшов час згадувати універсальну мову Всесвіту, єдину для всього живого. Мову, зрозумілу і киценьці, і курочці, і собачці, і корівці. Ця унікальна мова – це мова любові та думки. Коли наше сердечко відкрите та випромінює любов, коли наші думки наповнені світлом та мудрістю, то все живе чує цю унікальну та єдину для всього Всесвіту мову. І тоді собачка нас захищає і дарує радість, розуміючи наші наміри. Киценька лікує своєю енергією нас та простір нашого проживання. Слон, ведмідь та інші великі звірі допомагають в будівництві та господарських роботах. Білочка, пташечки, зайчик збирають для нас ягоди, горішки, яблука та грушки, зерно та інші продукти для харчування. А ми даруємо всьому живому свої найщиріші почуття любові та добра та допомагаємо в їхньому житті.

Душа і насіннячко Маленька дівчинка стояла та тримала приготовлене для посіву насіннячко. Дивилася на нього та згадувала себе в Небесній Батьківщині, в ніжних долонях Бога-Творця. Її огортала любов та милосердя, ніжність, Сила та Світло. Бог-Отець дивився на малесеньку душу та бачив її вже в майбутньому як світлого та величного Духа, який накопичив у собі для щедрої віддачі багато світлих якостей: любов та доброту, щирість та щедрість, милосердя та добро, Світло та силу, мудрість та чесність. Він бачив цю душу вже розвинуту, бачив, як вона досягне тієї світлої мети, яку задумав для неї Творець-Батько: "Ви Боги!" Бачив, як ця душа освітлює та допомагає багатьом на своєму шляху. Маленька душа згадувала себе і думала, що колись вона була в долонях Бога, а тепер малесеньке насіннячко лежало в її долоньках та чекало свого втілення. І дівчинка також бачила, як малесеньке насіннячко вже має свою величну задачу та свій образ, вона тримала насіннячко майбутньої гарної-гарної квітоньки. Вона розуміла, що її рослинка буде також дарувати багато-багато радості та добра, буде нести світло та любов всьому оточуючому. Так, ця ніжна квітонька не буде мати такої міцності та довголіття, як дуб, не буде мати таких смачних плодів, як малина. Але дівчинка вважала, що саме ця квіточка дасть світу те, чого йому не вистачає, - красу, радість, любов, ніжність. Сама квітонька допоможе нашій дівчинці проявити турботу та милосердя, співпереживання та догляд, любов, віру та радість. Дівчинка посіяла насінинку в землю, прикрила грудочкою ґрунту, полляла ніжно водичкою, та подумки уявила квітоньку вже дорослою і побажала їй гарного росту та розвитку! Хай буде світ подібний до квітів, хай душі квітнуть під Світлом Любові, хай Бог-Мати радіє і весь Всесвіт співає пісню Добра!

Дух прутиков Однажды веточка оторвалась под силой ветра, упала на землю, на мягкую травку. Лежала наша веточка и разглядывала окружающее пространство. Это был просторный двор, красивый и большой. В глубине двора стоял небольшой, но уютный и красивый домик, жил там наш хозяин. Любящий и мудрый мужчина, который с нежностью и заботой относился ко всему живому вокруг: и к деревцам, и к цветочкам, и к птицам и другим животным. И вот вышел наш хозяин во двор и стал что-то искать. И вот подходит он к нашей бывшей веточке и говорит: "А вот и наш первый прутик. Вот ты лежишь здесь, дружок, один, и сломать тебя очень просто - двумя пальцами можно. Но если мы найдём подобных тебе пару десятков таких же, как и ты, прутиков, то сломать вас уже будет невозможно. Ваша семья прутиков выдержит любой натиск. Ваша сила и ваш дух будет един. Вы сможете сделать много нужных и светлых дел. Очистить двор, сад, дорожки от грязи и мусора. Сделать этот мир чище и красивее. Ваши светлые цели и устремления дадут вам силу духа, единство в достижении целей". Всё это наш мудрец говорил, собирая параллельно такие же прутики, лежавшие рядом и формируя из них дружную команду в единый веник. И когда веник был собран и сделан, он водрузил его на рукоятку и произнёс: "Пусть ваше единство будет во благо, пусть ваши светлые дела принесут благо и пользу всему живому. Пусть ваше служение будет истинным и светлым". После того как двор был подметён, наш мудрец пошёл к своим друзьям, тем, кто были близки ему по Духу, к тем, кто были его командой и духовной семьёй.

Прекрасно и удивительно!!!

Веснянка Прокидайся Весно красно Прокидайтесь квіти вчасно Прокидайтесь всі звірята Будем Весну зустрічати Прилітайте зграї пташок У краї рідненькі наші Будем Сонце викликати Землю Світлом наповняти