Творчість ( Раслав)

[Руслан]

Земелька! Матінко! Богине!

Премилосердна й всепрощальна!

У цілім Всесвіті єдина

Рідненька, ненька Величальна!

 

Земелько! Нене! О, Богине!

Пливеш Ти в космосі у Світлі.

Життя даруєш всім і нині

І ми живем на твоїм тілі!

 

Жива! Велична і прекрасна!

Чутлива! Веселкова і блакитносяйна.

Травичкою покрита рясно.

Й моря і ріки життєдайні.

Прекрасні гори снігом вкриті

Ліси зелені твої легені

Поля у золотистім житі.

І океани сині Нені.

Прекрасні звірі і тварини

Птахи і риби 

І людина зліплена із глини.

 

Земелька! Матінко! Богине!

Премилосердна й всепрощальна!

У цілім Всесвіті єдина

Рідненька, ненька Величальна!

 

[Руслан]

Ангели Хранителі

Божі Духи Світла

Ви Отця служителі

Вірні і привітні.

 

Невсипущі сутності

Плазмені істоти

З чистою свідомістю

З божою турботою.

 

Повні милосердя

Повні доброти

Із любові серце

З гідності й краси.

 

Ангели Хранителі

Божі Духи Світла

Істини служителі

Іскра Божа вічна.

 

[Руслан]

Якби я міг в обіймах жити
То я б тебе не відпускав
І ніжно серденьком любити
До свого серця притискав б.

Два серця як одне клекочуть
Два серця б'ються рівно в такт
І обійняти друге хочуть
Щоб так й залишитись відтак.

Душі дві проросли в єдину
Душі дві тягнуться до Світла
Були бінарні половини
А стала - зіронька розквітла.

Два серця як одне клекочуть
Два серця б'ються рівно в такт
І обійняти друге хочуть
Щоб так й залишитись відтак.
 

[Руслан]

Проміняли рай - на горілку
Проміняли на брехню
Проміняли на мертву гомілку
Проміняли мир на війну
Проміняли рай на злодійство
Крадіжки, хабарі й корупцію.

Пора ланці скидати
Волі повітря вдихати
Синами Бога ставати
Віру і Любов мати.

Проміняли Світло Бога
На темряву сердець
Світлу проміняли дорогу
На темну прірву і кінець.

Пора ланці скидати
Волі повітря вдихати
Синами Бога ставати
Віру і Любов мати.

Проміняли щастя на біду
Радість на горе
Проміняли на затхле болото
Сонце і синє море.

Проміняли Всесвіт на вікно
Неба синь на бетонну стелю
Волю й свободу на рабське багно
Простір і шир на стін скелю.

Пора ланці скидати
Волі повітря вдихати
Синами Бога ставати
Віру і Любов мати.

[Руслан]

Україно, ти відродишся, я знаю

Зарясніють фруктами сади

Мирне небо в вишині засяє

І земля здарує нам свої плоди.

 

Україно ти відродишся, я знаю

Ти повстанеш в величі й красі

Дивуватись кожен буде раєм

В захватІ будуть народи всі.

 

Ти відродишся, о, Нене, це напевно

І взірцем для світу станеш усього

Всі страждання твої будуть не даремні

Станеш осередком всього світлогО

 

Нене, ти відродишся, я знаю

Будеш прикладом любОві і добрА

Честь і гідність оновиш у ріднім краю

І настане Божая порА

 

Джерело Ти, Духу і сумління

Джерело Ти, вірності й краси

Осередок світлого служіння

Серце світу, чистих душ єси.

 

 

[Руслан]

Біль серця не пройде і не проходить

Біль серця залишається на завжди

Хоч час проходить та щелепи зводить

Й душа ридає те життя згадавши

 

Біль серця не пройде і не проходить

Хоч час іде й годинник тихо ходить

Й секунда кожна як душа все бродить

По спогадам і спокій не знаходить

 

А-а-а-а, аааааа

Ооооо, оо-оо

 

Хай птаха біла відродИть надію

Хай промінь сонця душу обігріє

Хай серце зцілить ангелська олія

І ранок подарує світлу мрію.

[Руслан]

Україно, ти відродишся, я знаю

Зарясніють фруктами сади

Мирне небо в вишині засяє

І земля здарує нам свої плоди.

 

Україно ти відродишся, я знаю

Ти повстанеш в величі й красі

Дивуватись кожен буде раєм

В захватІ будуть народи всі.

 

Ти відродишся, о, Нене, це напевно

І взірцем для світу станеш усього

Всі страждання твої будуть не даремні

Станеш осередком всього світлогО

 

Нене, ти відродишся, я знаю

Будеш прикладом любОві і добрА

Честь і гідність оновиш у ріднім краю

І настане Божая порА

 

Джерело Ти, Духу і сумління

Джерело Ти, вірності й краси

Осередок світлого служіння

Серце світу, чистих душ єси.

 

 

[Руслан]

Посилає ангел дУмку
ВчЕному велИкому
ВчЕний фОрмулу складАє
І відкриттЯ мАє.

Ангел дУмку посилАє
МузикАнту сИльному
ВіртуОз на лІрі грАє
МелОдію стИльную

Ангел дУмку посилАє
ВіршарУ мастИтому
ПІсню друг-співАк співАє
НарОду щаслИвому

ПосилАє Бог ЛюбОв
ПАрі закОханій
І прихОдить в світ дитЯ
ТворцЕм подарОване.

[Руслан]

Сосновий ліс співає і шумить
Маленька шишка на землі лежить
Весіла на гілячці щойно й вмить
Упала стрімко, тут тепер їй жить.

Сніги вкривають шишку до весни
У сні глибокім шишечко засни
Бо щойно сонце землю припече
Розтане сніг, струмками потече
То ти враз силу росту позбереш
Й до сонечка ти паростком підеш
В життєвій силі жваво проростеш
Й життєву радість світу відчуєш.

І вічний плин життя співає всім
Й веселка, й дощик, сонечко і грім
Усе співає пісню майбуття
І прославляє вічнеє життя!
 

[Руслан]

Погляд ніжний і ласкавий квітоньку ласкає

Посестри і гарна квітка на сонці буяє.

Пелюстки наче стожари світяться в повітрі.

Наче божії флояри виграють у світлі.

Ось краплинонька роси різнобарв'ям плине.

Ось комашка до пелюстки прилітає-лине.

 

Як красу ми відчуваєм коли споглядаєм?

Чи живую квітку знаєм?

І чи слово добре й ніжне квітці промовляєм?

Чи душевную розмову зі всім живим маєм?

[Руслан]

Любов Божественна - це що?
Як відчувати? Що відчути?
Це ангела легке крило
Неначе материнські руки.
Це радість серця кожну мить
Душі відрада і наснага
В любові це життя прожить
У Світлі відчувати благо.
Це як маленькеє дитя
В обіймах матері сховалось
Так й Бог дарує нам життя
Й слідкує, щоб ми розвивались.
Й долоні ніжні підставля
Коли, спіткнувшись, вниз падаєм
Щоб вставши, волю проявля,
Ми всім також допомагали.

Любов - Божественне чуття
Це стан блаженства й насолоди
Дарує щастя у життя
І стан прекрасної погоди.

[Руслан]

Слова, слова
Говоримо ми часто
Коли добра
А коли зла слова.

Розкидуєм направо і наліво
Буває грубі і пусті слова.
Вони летять і ранять ніжну діву
І серце й душу в темінь опуска.

А є слова, як в золотій оправі
Виблискують і манять за собою
А пальцем торк
І попелу горою
Стають.
 І все навколо криють чорнотою.

А є слова прості, живі і світлі
То щирості, підтримки і добра
Від них душа стає привітна
І крила в мить дарують ті слова.

[Руслан]

Бог не ходить на роботу

В кабінеті не сидить

І не ходить по городу

І з трибуни не кричить.

 

Бог Любов дарує людству

І життя благословить

Хоче, щоб усе живеє

Могло в щасті радо жить.

 

Бог радіє правді й честі

Й справедливість прославля

Заборону помсті й лесті

У законах оглавля.

 

Бог за розвиток ратує

Прояв творчості дає

Вдосконалення дарує

В добрій справі підтримує.

 

[Руслан]

Хоча сьогодні холодно і сИро
І хмари небо синє вкрили
І дим від згарищ сонце закриває
І ворог лютий українців убиває
І горем повниться земля рідненька
І у крові і горі рідна Ненька.

Але ми маєм Світло у душі тримати
І в світлеє майбутнє твердо вірувати
І волю й мужність в силі проявляти
І в правді й Істині стояти.

Сьогодні горе і біда у нас
Летять ракети, дрони повсяк час
Й на фронті гинуть хлопці раз у раз
Руйнують землю нелюди щораз.

Прокинутись повинні ті, що сплять
Прокинутись і душі відродити
І милість, допомогу й співчуття проявИти
І серце світлом чистим оновити.

Прокиньтесь браття, сестри ви ж живі!
Так оживіть і душі ваші мертві!
Почистьте й викиньте погляди гнилі
І зупиніться в темній круговерті!

[Руслан]

Птахи - ви вільні духи неба
І сонце вас обігріває
На все ви зверху дивитесь 
І кожен волю й вітер знає

Політ і помах вільний крил
На повні груди сильний крик
Призив до волі й боротьби
Скидати рабські кайданИ.

До Сонця, світла вгору й ввись
До звершень світлих пробудись
О божий Дух зберись, прокинсь
Лети у світлії світи.

Політ і насолода неба
У вишині пізнати треба
Дарує помах крил свободу
Людині, духу і народу.

 

[Руслан]

Земля, планета наша рідна
Для різних рідна ти світів
І тих, що проживають гідно
І тих, що нищать море квітів.

Прийде той час, коли засуви
Відкриють брами між світами.
І радісно зустрінем гномів
І ельфів стрінемо квітками.

Дельфіни нам себе відкриють
І ми зумієм їх прийняти.
Й моря всю злобу геть вже змиють
Любов всі зможем відчувати.

А ті, що темряву прийняли
Підуть в тар-тар, в далекі далі.
Й підземні жителі шамбАли
І змії, що про зло віщАли.

І Матінка стряхне всю нечисть
І оновиться Світлом Божим.
Й орала змінять гострі мечі
Й Любов відчуємо всі й кожен.

[Руслан]

Я знаю жінку - Дух потужний
І люблячий і дуже мужній.

Її активність невгамовна.
Життєва спрага невимовна.
Життя вирує поряд з нею.
А серце схоже на лілею.
Любов і ніжність наповняє
І через край у світ все лляє.

Красу і святість проявляє
Основи Божі утверждає
Закони Бога в серці має
Й собою світ цей обновляє.

Я знаю жінку - Дух потужний
І світлий, сильний, відчайдушний.
Душевне світло всім дарує
Життя і радість пропагує.

Я знаю жінку - Дух потужний.

 

[Руслан]

Земелька! Матінко! Богине!
Премилосердна й всепрощальна!
У цілім Всесвіті єдина
Рідненька, ненька Величальна!

Земелько! Нене! О, Богине!
Пливеш Ти в космосі у Світлі.
Життя даруєш всім і нині
І ми живем на твоїм тілі!

Жива! Велична і прекрасна!
Чутлива! Веселкова і блакитносяйна.
Травичкою покрита рясно.
Й моря і ріки життєдайні.
Прекрасні гори снігом вкриті
Ліси зелені твої легені
Поля у золотистім житі.
І океани сині Нені.
Прекрасні звірі і тварини
Птахи і риби 
І людина зліплена із глини.

Земелька! Матінко! Богине!
Премилосердна й всепрощальна!
У цілім Всесвіті єдина
Рідненька, ненька Величальна!

[Руслан]

Ангели Хранителі
Божі Духи Світла
Ви Отця служителі
Вірні і привітні.

Невсипущі сутності
Плазмені істоти
З чистою свідомістю
З божою турботою.

Повні милосердя
Повні доброти
Із любові серце
З гідності й краси.

Ангели Хранителі
Божі Духи Світла
Істини служителі
Іскра Божа вічна.

[Руслан]

Якби я міг в обіймах жити
То я б тебе не відпускав
І ніжно серденьком любити
До свого серця притискав б.

Два серця як одне клекочуть
Два серця б'ються рівно в такт
І обійняти друге хочуть
Щоб так й залишитись відтак.

Душі дві проросли в єдину
Душі дві тягнуться до Світла
Були бінарні половини
А стала - зіронька розквітла.

Два серця як одне клекочуть
Два серця б'ються рівно в такт
І обійняти друге хочуть
Щоб так й залишитись відтак.
 

[Руслан]

Проміняли рай - на горілку
Проміняли на брехню
Проміняли на мертву гомілку
Проміняли мир на війну
Проміняли рай на злодійство
Крадіжки, хабарі й корупцію.

Проміняли Світло Бога
На темряву сердець
Світлу проміняли дорогу
На темну прірву і кінець.

Проміняли щастя на біду
Радість на горе
Проміняли на затхле болото
Сонце і синє море.

Проміняли Всесвіт на вікно
Неба синь на бетонну стелю
Волю й свободу на рабське багно
Простір і шир на стін скелю.

Пора ланці скидати
Волі повітря вдихати
Синами Бога ставати
Віру і Любов мати.

[Руслан]

Посилає ангел дУмку
ВчЕному велИкому
ВчЕний фОрмулу складАє
І відкриттЯ мАє.

Ангел дУмку посилАє
МузикАнту сИльному
ВіртуОз на лІрі грАє
МелОдію стИльную

Ангел дУмку посилАє
ВіршарУ мастИтому
ПІсню друг-співАк співАє
НарОду щаслИвому

ПосилАє Бог ЛюбОв
ПАрі закОханій
І прихОдить в світ дитЯ
ТворцЕм подарОване.

[Руслан]

Справжній друг дорожче брата
Він по духу брат
І в Небеснім Вищім братстві
Важливіш в сто крат
Він є справжнім
На відміну від усіх пройдох
Від улесливих й нещирих
У яких подвох
І в словах, і в мріях й в діях
І у іншім всім
Ті продумують завчасно 
Де собі стелить
Скільки грошей витрачати
І кого купить
Когось купить обіцянка, 
А когось сумА
Когось страх, когось обманка,
Лестощі, корчма...
Способів завжди багато
Так вже повелось...
Але друг, на все стократне
Зло на цій Землі
Має відповідь одну - 
Світлу у імлі:
Світло серця - світло Боже
У своїй душі,
Вірність щиру й непідробну
Ні за як бариш.
Друг він вірний й непомітний
В радощах життя
І горою виростає в час
Коли біда.

[Руслан]

Сосновий ліс співає і шумить
Маленька шишка на землі лежить
Весіла на гілячці щойно й вмить
Упала стрімко, тут тепер їй жить.

Сніги вкривають шишку до весни
У сні глибокім шишечко засни
Бо щойно сонце землю припече
Розтане сніг, струмками потече
То ти враз силу росту позбереш
Й до сонечка ти паростком підеш
В життєвій силі жваво проростеш
Й життєву радість світу відчуєш.

І вічний плин життя співає всім
Й веселка, й дощик, сонечко і грім
Усе співає пісню майбуття
І прославляє вічнеє життя!
 

[Руслан]

Квітка

Погляд ніжний і ласкавий квітоньку ласкає
Посестри і гарна квітка на сонці буяє.
Пелюстки наче стожари світяться в повітрі.
Наче божії флояри виграють у світлі.
Ось краплинонька роси різнобарв'ям плине.
Ось комашка до пелюстки прилітає-лине.

Як красу ми відчуваєм коли споглядаєм?
Чи живую квітку знаєм?
І чи слово добре й ніжне квітці промовляєм?
Чи душевную розмову зі всім живим маєм?