Gajavata

Вас люблять усі Навіть коли просто розміщають фотографії смішних тварин, і нічого більше.

Далеко, у нас... Серед праці щоденної, настійливості. Та серед невіри. Штучних квітів посередині літа, Біля підніжжя хреста. Із скорбною фігурою. І куплених живих квітів біля алтаря. Що більше вже нагадує підношення самим собі, не втрималась. І випала дитина із занімілих рук. У воду. Той одразу кинувся за нею. Ніхто уже не бачив тої дитини, бо вже не розуміли, що вони будують і зачим. Дитина ще раз появилась над поверхнею води коли другий вал ударив по ній. Що робить той чоловік там ? Де нікому нема діла до самого дорогого що може мати людина. Невинної дитини у собі.

Дякую Учителю. За всі слова про відповідальність.

Був сон, я не можу в повній мірі зрозуміти. Обрізають частину серця. Біль, знесилення. Прошу припинити. - Але ти сам цього хотів... Пригадалось протистояння Павла проти Петра. Він казав що обрізати потрібно не крайню плоть, як підношення Богу, а серце. Це я знаю, розумію що за цими словами стоїть. Та це щось якби інше. Так ніби меч що має право відрізати.

Меч Христов ... Пока душа отожествляет себя с плотским умом она не видит никакой причины изменяться. Именно поэтому Я сказал - Не мир пришел я принести но меч. Меч который Я приносил Меч Истины. который отделяет реальное от нереального. Этот меч - христосознание. Для плотского ума нет ничего неправильного и нет ничего по существу правильного, все относительно. Для Христоразума существует абсолютный стандарт определяющий что правильно, а что неправильно. Христоразум просто спрашивает - это от Бога или не от Бога. и если что - то не от Бога, тогда это неправильно и это должно быть изменено прямо сейчас, прямо здесь. В христоразуме не существует никаких откло - нений или обходных путей и нет места для запутаных аргументов в целях оправдания. Если что - то не от Бога христосущество немедленно оставит это.... Сама суть послания которое Я нес людям Земли в том что между Богом и человеческими существами является христосознание - это открытая дверь. которую ни один человек не сможет закрыть. Поэтому у каждого человеческого существа есть потенциал для достижения индивидуального христобытия и через это индивидуальное христобытие каждый человек может общаться с Богом...

Учора, там де я є Деколи я збираюся з мужністю щоб поздороватись. Добрий день вам усім ! - Скільки тебе вчити ? У нас говорять отак... Цей частокіл поглядів, чекають що я відповім. - І це в самій свободолюбивій релігії, релігії Хреста - Та я ж вам доброго дня бажаю - Порадуйтесь ! Я вам - Добрий День ! А ви мені з радістю - Оце ...

Який же я радий за вас Руслан, за Mitasa, і за Єлену. Дякую Учителю !

Казання. Це не народне слово. Це слово інституції. Його використовують обмежено, тільки в церквах. Коли хтось із дому вирушав на заробітки у далекі краї, на довгу дорогу, говорилося побажання. Старалося захистити, створити захист словом. На великих урочистостях що супроводжують життя людини, у суспільних відносинах що формують цикл життя словом створюється імпульс, бачення, напрям. У давнину був ритуал. У най більші свята, у неділю люди виходили в білих одежах, освячували землю. Ще до недавна у Камянко - Бузькому районі це було, бо там розказують про це. В цей недільний день на полі працювалось. Коротко. У часі. Люди намагались радість передати у роботу. Було розуміння що труд це радість. Казання. У нас не люблять цього слова, від нього пішло казенщина. Казенщина це те що умертвляє слово, лишає його живого змісту.

Ще кілька, маловживаних тепер слів. Красне - красиве, щось красиве. Леліяти - заложити мрію, походить від древніх богів Лель і Полель. Нігди - ніколи Гале - суть цього слова вказує на применшення значимості того, про що іде річ. Ще є окремі вислови, їх рідко вживають, лише в деяких випадках. Верхня дорога - на це нема пояснення, деколи її називають світла дорога.

Ну що ж. Тоді ваше призначення радувати людей. А я хочу все зрозуміти.

Летіла "зірочка" Шар світла. Розміри трохи менше місяця. Колір переходив у межах спектра рожево - оранжевого. Відчувалася пульсація. Можливо це проявлення того ж явища що бачила Марія. Це було вчора надвечір. Над нашим містечком.

Усмішка На наших довгих вулицях. Клубнікою наповнені відра стояли просто на тротуарі. Ще ранок, затишно, ще нікого нема. Чекають першого покупця. Купляйте ! Молодий чоловіче, купляйте. Першим має купити чоловік. У вас легка рука ? - То чому ж, це залежить від вашої руки. ? - Якщо із споду відро наповнене такою ж гарною клубнікою як із верху, то в вас буде все добре, не треба вам буде шукати легкої руки. Засміялись. Обидва. Пригадалось відразу. Як говорили до мене. Бог з пів слова усміхнувся б до пори. Якби ти робив що говорив.

Це можливо не відноситьсяся якщо строго, але в якійсь мірі дотикається до означеного запитання. Я методично обходив книжні магазини у Львові. Я хотів зробити заказ на книги, книги що мене інтересували. Я собі подумав, я читач, я маю право купити в магазині, адже він для того і предна - значений щоб придбати людині іменно те що потрібно. З другої сторони книжний магазин, в особі продавця виявляє інтерес до людини, він хоче знати що людину цікавить щоб донести до неї. Задавав одне запитання: чи є , чи відомо їм про звернення Матері Марії до людей у наш час, що вона хоче повідомити, що сказати, чи говорить до нас, чи спілкується. І якщо це є - то це важливо, це важливо нам знати. Відповідь - повне нерозуміння, вони не могли зрозуміти для чого мені це. У нас нема таких книг, мені про це невідомо, по правді сказати я незнаю що про це думати. Погляд став занепокоїний, людина думає що пропустила щось, незнає, я завтра запитаю про це у священника. Магазин християнської літератури. Подивіться, це сотні авторів, що вам ще треба ? Ви що проти цих людей ? Магазин книг Софії. Це було б дуже легко, а так краще. Магазин на Стрийській. Що вам ще треба, є ж Євангеліє. - Тоді зачим пишуть інші християнські книги ? - Ну, незнаю. Незнаю що про це думати. В усіх цих магазинах, а я обійшов багато, я робив такі спроби на протязі тривалого часу, було заперечення, мені доказували непотрібність. Була і агресія. В кращому випадку, а це було дуже рідко, людина із здивуванням відзначала що не може скласти про це самостійної думки. Тільки один магазин прийняв заказ. Магазин під назвою Літера. Молода продавщиця признала право придбати ту книгу яку людина шукає. і своє зобовязання донести її до прилавка. Вона вислухала, коротко подумала, і зробила запис у своєму журналі.

ВНОВЬ И ВНОВЬ Я ЗАДАЮ ВАМ ВОПРОС - КАК ВЫ СЧИТАЕТЕ, ВОЗМОЖНО ЛИ В ВАШЕМ МИРЕ ЖИТЬ, ОСНОВЫВАЯСЬ В ПОЛНОЙ МЕРЕ НА ХРИСТИАНСКОМ УЧЕНИИ ? И РАДИКАЛЬНО ЛИ ОНО ? Так, це можливо співвіднести своє життя і в повній мірі жити по християнському ученню. Це дуже трудно і дуже радісно. Бо потім приходить велика полегкість і кажеш собі, іменно так і треба. Ні воно не радикальне, воно добре.

На старих образах часто зображують горяще серце окутане вінцем із троянд. Деколи бутони роз із шипами і видно як крапельки крові проступають із серця. Як не виступить крапелька крові, як не дістанеш укол в серце як тоді приймеш біль іншої людини ?

Як я зрозумів із відповіді - язичник це той хто промовляє слова та заложений зміст не постигає у сказаному.

ПОЧЕМУ НЕЛЬЗЯ БЫЛО СОЗДАТЬ НОВУЮ ТОЧКУ ? ЭТО БЫЛО СДЕЛАТЬ ВОЗМОЖНО НО ПРЕЖНЯЯ ТОЧКА АКТИВНА И ЕЕ НЕОБХОДИМО БЫЛО ПЕРЕКРЫТЬ НОВОЙ ЭНЕРГИЕЙ И ОБРАЗОВАТЬ КАНАЛ ЗЕМЛЯ - НЕБО ИМЕННО В МЕСТЕ ПРЕЖНЕГО ФОРМИРОВАНИЯ ... Я ГОВОРЮ О РАБОТЕ КОТОРАЯ ВСЕГДА БУДЕТ ВАЖНА И НУЖНА ... ОПРАВДАНОЙ ВРЕМЕНЕМ И ПРОСТРАНСТВОМ ... ЭТО БЫЛА ТОЧКА РАЗВИТИЯ ... ЛЮБОВЬ ...ЛЮБИТЕ ДРУГ ДРУГА ... СУТЬ НОВОГО ... ЭНЕРГИЯ ЛЮБВИ ДАВАЛА ЛЮДЯМ ШИРОТУ И ГЛУБИНУ ВОСПРИЯТИЯ ... ПРОНИКАЛА В ДУШИ ЛЮДСКИЕ И НАЧИНАЛА ПРОИЗВОДИТЬ РАБОТУ ... Не застигати, рухатись, розвиватись. Імпульс заложеної сили - виражена дія, і життя тоді - незвідане, наповнюється смислом, глибиною, широтою, воно цінне, людина тоді потрібна, вона потрібна для світу, вона потрібна для інших людей, для самої себе... Який смисл згадувати слова, сказані в тому далекому минулому, прекрасному і тривожному часі і не вимовити тих слів, що йдуть із того самого джерела - саме в цей час, для людей живучих тут і зараз в цьому моменті. І тому потрібна нова енергія - розвитку, новий відлік часу... Земля, вона жива, вона має свої енергетичні центри. Свята земля - це одна з енергетичних точок і недавня поїздка на Святу землю повязана очевидно з роботою.

Поганий - язичник Хто такий язичник, і чому від слова язик ? І чому він поганий ?

Мій давній вірш. Пригадалось. Всі дороги - закриті Всі святині - розбиті І кусають мене, мов скаженні пси Я на вас тихо гляну І нічого не скажу Тільки з стаєю більше не буду йти Скільки болю у світі Ми розпластані діти Діти Світла і власної темноти

Людина на асфальті. Була конференція єгов, на відкритому просторі стадіона "Дружба" Велика організаційна чіткість, вражаюча, просто до довершеності. Я відвідав цю конференцію, бо мені було інтересно подивитися на людей. Послухати. Припіднятиий настрій, у всьому відчувалося свято. Правильні слова. Виступаючих. Ось все і закінчилось, я вертався через усе місто пішки. Через увесь Львів. Позаду група людей з надхненими лицями, єгови теж верталися і якийсь відтинок шляху ми ішли разом. Попереду лежав чоловік, на асфальті. Марне намагання встати, чоловік завмирає, уже без руху. Єгови теж бачать, але завертають у бокову вуличку. Повертаю його лице. У тебе є діти, у тебе є дружина? Є, у мене двоє маленьких дітей, називає імена. Тоді вставай. Помагаю підвестись. Ти не думай, він намагається правильно вимовляти слова, я не пропащий якийсь. Мене чекають удома. От тільки сяду перепочину. -Не сідай. - Бо ти більше не встанеш. - Іди, не зупиняйся. Чоловік випростується. Ні, я не буду спочивати, я не буду нігде сідати. Іде, все таки йде. Повертає голову, дякує, іде далі.

И теперь я хочу задать вам вопрос: где вы ощущаете точку расширения ? Я її відчуваю не як фізичну точку на поверхні Землі, це відчуття іншої свідомості, відчуваю як правду. Того що маніфестується і того що є. Це бесстрасність. Як приклад. Зовнішній храм немає того значення, не відповідає свому призначенню якщо ті що будують його не побудували свій внутрішній храм. Колись у фундамент ложили самі цінні речі які мала людина. Для когось це був алмаз. Для іншого мрія молитва, бо нічого більше він не мав. Відчуваю як безліч точок що передалися іншим людям.

Розкажіть про подорож, все дуже інтересно, дуже цікаво.

...Теперь пойми Мои слезы. Они связаны не с тем что близок конец мира или с тем что распинают Господа. Моя скорбь связана с вашей слепотой на себя себя самих, равной слепоте на Бога. И вот, Я хочу чтобы стучался во внутренние двери, насколько сможеш войти, святое, затем святое святых, и наконец святейшее святое святых. О дитя Мое. Начинай день с глубоких воздыханий - но не о непрощеных грехах, в чем тогда милость Божья, в чем Мое безграничное милосердие ? Дитя Мое, вспоминать грехи и каятся самое убогое средство чтобы привести Творение Божие в крайне убогое состо - яние, сделать его окончательно слепым. Греховное начало само улетучиться, уйдет само собой по мере возврастания святости. Устремись во внутренние кладовые. Внимательно слушай Меня ! Пока ты фиксирован на своих или чьих то грехах, фарисеи будут иметь власть поражать тебя. Очами премудрости - видь, греховную чашу, страждай, рыдай, принимай на себя, участвуй в искуплении. Но, дитя Мое, прежде чем войти в врата небесные - возжаждай войти во врата внутренние. Царство Божие внутри вас, врата небесные во внутреннем, кладовые непочатые. Дитя Мое, нет на небесах ничего, чего бы Господь не запечатал в сердце. Нет таких богатств, нет ангельских чинов, нет пылинок и напылений, составов и мыслей, что небыло бы вложены во внутренние человека...

Якщо є інтерес, розширю інформацію про що ще там ідеться. Яка система управління була. Про це є. Чим занімались люди. Повітряні суда здійснювали траспортні перевозки, а також літали на них люди. Поступово, навчились використовувати телепортацію. Навчились спілкуватися думкою. Причини визвавші занепад і раптовий крах уже озвучені. Та сам процес був видимим і тривалим. Призвів до різкої поляризації людей. Позиції здавались. Була втрата основного - вчитись, пізнавати, прагнення переступити через горизонт невідомого. Поступово це охопило всю країну. Ще столиця утримувала волю, інтерес поєднувати життя з пізнанням, жаданням вчитись, звязок з вищим... Проте немає там як жили інші люди на землі, по яких принципах. Окрема країна, в окремий час. Фрагмент. Із цільної історії.

Рей Годфрі Кінг. Пустиня Сахара. 70 тисяч років тому. Занепад, крах височайшої цивілізації. Молитва і відповідь. Звернення до людей Високої Присутності. Останній вечір. ...Император дал знак, и гости заняли свои места, голосом великим и властным, из самой глубины своего сердца воззвал к Безграничному Высшему. "О Могучий Вездесущий Источник, управляющий Вселенной, возжигающий Пламя в каждом человеческом сердце ! Мы отдаем Тебе любовь, мы молимся и благодарим Тебя за Твою Жизнь, за Твой Свет, за Твою Любовь, которыми ты наполняеш все сущее. Взываю к Тебе всей душою, как никогда прежде не взывал - спаси мой народ от опасности, ибо охладели к Тебе, а это как отравленное дыхание, как сон души, как завеса перед их глазами, не дающая им видеть Твое Сияющее Присуствие. Если и суждено им испытать то, что поглотит и сожжет в них все суетное, то Ты поддержи их и приведи наконец к познанию Твоего Вечного Совершенства. Я обращаюсь к Тебе, Творцу Вселенной, Высшему Всевластному Богу"... Імператор, усі присутні у залі очікували, очікували відповідь, уся країна чула це звернення, почула і відповідь... Казалось сам воздух замер в неподвижности. Спустя несколько мнгновений Чудесное При - суствие медленно сгустилось перед императором. Это Присуствие было Космическим Владыкой из Великой Тишины. Благоговейный шепот прошел по залу... "Дети Земли! Сейчас, во время великого кризиса, я принес вам предупреждение. Сторонитесь приманки чувств, ибо это ловушка для вас! Пока не поздно, сбросте оцепенение! Вот мой Брат Света должен уйти и отдать вас во власть того, что вы избрали и что медленно затягивает вас в свои ловчие ямы. Ибо вы становитесь рабами своего яростного невежества и суетных чувств. В вас мало внимания, и еще меньше преклонения перед вашим Истоком - Верховным и Могу - щественным, Лучезарным и Величественным, Извечной Причиной всего сущего. Творцом и Вспомоществователем всех миров. Великим Чудесным Присуствием - Владыкой Любви - подарена вам Жизнь, но и за этот дар перестали вы Его благодарить. Почему не благодарите вы Природу, столь щедро одаривающую вас своими дарами ? Почему не благодарите эту землю ? Почему не благодарите своего императора за его мудрость и за - боту о вас ? Вы восхищаетесь только друг другом, но ваши чувства - это дым, который достигнув ближ - него вашего, тут же рассеивается. Вы забываете об Истоке всей Жизни, всей Любви, Вселен - ского Разума и Вселенской Силы ! О почему это вас постигло?! Люди! О люди! Где ваша благодарность Жизни за Любовь, за великолепный дар чувств, ко - торыми вы наслаждаетесь каждый миг, каждый час, каждый день, год за годом ? Все эти сокровища вы называете вашей сбственностью, а на самом деле они всегда принадлежали и всегда будут принадлежать Единому Великому Истоку Жизни, Света, Любви и Всего Благого - Богу - Высшему - Восхитительному - Всенаполняющему. Всенаполняющий одаривает вас энергией Жизни, чистой, прекрасной, незамутненой, а вы, пуская ее по ложному руслу сами создаете столь ужасные условия что их невозможно вытерпеть. От этого в вас рождается отчаяние, желание бунта, и тогда вы обращаетесь к Богу с просьбой о помощи в вашем несчастье. Неразумные ! Отвергая дар Безграничного Совершенства, вы только в беде вспоминаете о Всеблагом. Вы молите вернуть вам то Бесконечное Совершенство которое он непрестанно вкладывает в Высшую Любовь. Дары Всевышнего воспримутся только теми, кто научился ими правильно пользоваться. Лишь посредством этого умения пользоваться дарами мир благословляется бесконечной радостью, гармонией и совершенством. Когда вы из бездны своего горя взываете, об облегчении страданий, к Высшему Истоку, или плачете в муках отчаяния, или в порывах бунта обвиняете Жизнь и Исток всех благ, за то, что допущена какая - то несправедливость, что вы на самом деле достойны лучшего. Однако на самом деле это вы, ваше личное низшее я несправедливы к Жизни. Это вы не - честны. Это вы творите беду на земле. Ибо человек, и только человек, наделен свободой воли, а значит и правом творить по своему усмотрению, видя все через призму своих чувств и мыслей. Вот из этого зачастую и проникают в мир беспорядок, несчастья, пороки. Отсюда возникают и разнозвучия в Великой Космической Мелодии Вечной Песни, которая по замыслу должна быть Совершенна. Именно люди виноваты в том, что разногласие проникает в музыку сфер. Ибо все прочие населяющие землю существа живут и поступают так, как велит Закон Любви, Жизни, Света, и Гармонии. Все живое вливается в гармонию целого, соединяется с Беспредельным, Все - Любящим. Все прочие области Жизни и Света развиваются и творят так, как велит закон, на котором покоится все Совершенство. Закон этот - Любовь. Эсли бы не было Великих Самоотверженых к числу которых принадлежит и ваш император, если бы не Великый Сонм Вознесенных Владык, весь смысл Жизни которых заключается в Любви, человечество давно бы разрушило и себя и планету на которой обитает. Бог всегда творит в Любви и Свете. Он ждет от своих детей, обитающих на Земле, чтобы и они поступали в поступках своих и чувствах были послушны Его велению - Любить. Во Вселенной нет ничего такого что можна было именовать сверхестественным. Все таинственное прекрасное и Совершенное именно то, что естественно и полностью соответствует Закону Любви. То, же, что этому Закону не соответствует. находится ниже области естества. Вознесенные Владики постигли то самое Совершенство, которое и Сынам Божьим было доступно в прежние времена, именуемые Золотым Веком. Эта древняя цивилизация, - это древнее Совершенство - куда старее чем вы думаете. Старее, поверьте чем сама Земля. Все люди в те времена жили в таком же трансцендентном состоянии. А потом, от века к веку, люди опускались все ниже. И произошло это потому, что они отвернулись от Истока - Любви - нарушили тот замысел по которому им следовало жить. Когда дети Земли отвернулись от Любви, это означает что они нрамеренно и созна - тельно выбрали хаос. Кто отвергает Любовь, тот приближает собственную гибель. Несчастья, скорбь, разрушения станут его преследовать. Лишенному Любви сужденно вернуться в хаос несформированым, поэтому его субстанция может быть использована вновь в сочетании с Любовью. Таким образом возникает новая Совершенная форма. Таков Закон Вселенной. Он един как для Всеобщей, так и для Индивидуальной Жизни. Он Непреложен, Неизменен, Вечен, и при этом Милосерден, ибо мир создан для того, чтобы у Бога было нечто, на что он мог изливать свою Любовь, и через это проявлять себя. Это Закон Могучего, из которого все иное возникает. Это Свидетельство Вечности. Без признания подлинности и нескончаемости этой Совершенной Жизни, неизмеримо превышающей человеческое понимание, существование людей превратилось бы в жалкий ручеек - пародию на мощный поток Жизни, питающий своими водами творение. Они дей - ствительно существуют - эти высшие гармоничные сферы... И это высшее куда прочнее, куда более реальней ваших тел и строения вашего физического мира. Эти Сферы Жизни сотворены из Субстанции настолько наполненой Любовью, что ни хаоса, ни распада, ни не - совершенства здесь быть не может. То что основано на Любви вечно укрепляется, неустанно действует, расширяется, получает награду в радости всего сущего. Невежественные, алчные, суетные, вы навлекаете на себя проклятия, принуждающие вас рождаться вновь и вновь. Это необузданое стремление к наслаждению само по себе лишь накопление энергии которую человек при помощи своих мыслей и чувств направляет в ту или иную сторону. Течение энергии по ложному руслу может все явственнее выражаться в поведении человека и потом входит в привычку. Неутоленные страсти перемещаются из прошлых жизней в последующие в виде движущих сил и привычек, и вы становитесь рабами, приковаными к колесу безпорядка,нехваток, нужды. Это колесо принуждает вас захлебываться в мешанине трудностей, но вместе с тем заставляет учиться Закону Единого - Любви. Ваши опрометчивые поступки возвращаются к вам, и так будет длится до тех пор, пока вы не поймете Жизнь и не покоретесь Закону Единого - Любви. Вас будет тащить из Жизни в Жизнь, из хаоса в хаос до тех пор, пока вы не научитесь жить по Закону Любви. И до тех пор человеку суждено идти этим путем, пока в нем не созреет вопрос о причине его постигающих бедствий, пока он не поймет, что освободиться от страданий можно только одним способом - повиновением Закону Любви. Это начинается с умиротворения собственных чувств, спокойствия и доброты. Душа является средоточием этих чувств. Любовь - это не деятельность разума, но Чистая и Лучезарная сущность, которая как раз разум и создает. Любовь ничего не просит для Себя. потому что будучи пульсацией Высшего - Превечно Творит Сама. Владеет всем и стемится чтобы Замысел Совершенства начал действовать и все охватывал своим действием. С ней - безграничная радость, покой нерушимый нисходит на все сущее. Любовь, только она - основа гармонии и правильного использования энергии Жизни. Люди! О люди! Только любовь, если будет достаточно сильной. может вернуть вам Небеса, которые вы когда - то познали, в которых вы когда - то перебывали. Правитель соседней страны приближается к вашим границам...