Gajavata

Із послання віче дельфінів. ...Мы дельфины имели честь быть нареченными, но отвергли то имя, ту программу, воспротивившись господству человека над нами... Імя дельфін, чи відповідає воно істинному імені, яким називають себе ці володарі водної стихії? Якщо ні, то чи можна взнати справжнє імя? Чи імя дельфін відповідає тому імені що нарікав Адам, чи це уже видозмінене імя? Ми люди, ми маємо тройственне імя. Ми називаємо себе людина, люди, человечество, чоловік, а також адаміт, від імені Адам. Кожне імя несе програму. Наскільки різниться, і що вложено в програму кожного імені? У світлі тих змін, що несе із собою час, чи людина буде мати в майбутньому нове імя? Вона поміняється? Яке це буде імя ? ...И настало время когда нам необходимо было разделить територию. Мы ушли в водные просторы и отгородились от людей... Зміст цього речення указує що первоначально дельфіни як і люди жили на суші і організм їх був відмінний. Чи правильно я зрозумів, і чи можна взнати більше за цей давній момент. ...Мы отвечаем за водные просторы. Вы - за наземные пространства. Мы собрались и организовали некий энергетический каркас, что и предлагаем сделать это вам, люди. Среди вас есть те, кто понимает о чем идет речь. Соберите в совет тех, кто может работать на уровне энергий, такие советы могут работать в любом пространстве... Мы будем делиться своими наработками... Чи можна взнати більше про цю раду дельфінів. Із сторони людей, чи створена подібна рада? Чи ми обмінюємося своїми планами, важливою інформацією, чи існує подібна взаємодія?

Намагання ізолюватися може нести в собі зовсім іншу причину. Учитель розказував про маленький народ у горах Індії, про намагався зберегти своє духовне достояння, память своєї історі,ї що утримувала період пять міліонів років - це були нащадки перших поселенців з Андромеди. Вони знаходились на недосягаємому для нас рівні. Володіли знаннями. Вони знали що знання можна приміняти тільки во благо. Це звичайно тільки приклад. Його не можна примінити до ситуації на Україні. Що мені глибоко претить ? Це проявлення зневаги. Це протиставлення без ясності. Не слухаючи, не бажаючи вникнути в суть, в факти, не хочучи зрозуміти сенс викладається своє розуміння. І мало можна тоді знайти спільних точок дотику. Один чоловік говорив. Та хіба потрібні Христу, перелякані люди - звірі, конкуренти на ниві життя. Не можна промовляти - правильні слова, потрібні слова у зневазі до людини. Не можна трактувати людину як пса кидаючи йому своє розуміння. Дуже багато помогло б відновлення памяті. Я маю на увазі книгу - Это было в те давние времена. Про дивовижну людину, апостола Андрія. Та хіба там тільки про нього ?! Я навіть не можу виділити у цій книзі головне. Бо все мені видається читаючи головним, про що іде мова. Це рівнозначно - важливе ставлення до всього на що спрямована увага.

МЕЧ ЖАННИ ДАРК Дзюбі Івану Михайловичу присвячується Скажи мені - хто ти? Скажи собі - хто ти? Скажи мені, у серце влий Куди ти хочеш йти? А що, як ти святий На вістрі гостроти ! Скажи мені - і серце вріж ! Хто плоть буде нести ? Скажи хто друг - да розповіж І я скажу, хто ти Ось слово, твоє, меч ! - який Поцілував святий ?! І ... Ти скажеш - хто ти ... Прости Прости мій меч Він і на мене не зважа Це той, який заріже без ножа Пульсуючим імям здорової природи Це біля нього - я ! І всі втікаючі народи... Вірш Ігора Шевчука

Я бачив внутрішній образ духовного центру Новосвіт. Золота підлога, прозорі стіни, стелі нема. Немає картин, нічого з того що присутнє на даний час. Біля стіни лише стоїть піаніно. Кришка зачинена. Піаніно я зрозумів це робота Єлени. Це головне. Закрите піаніно, припинена робота. Десь у наступний день появилося повідомлення про припинення роботи, згодом про відновлення. Інше мені зараз трудно усвідомити. Тільки розуміння що важливо - йти.

Це інтересно. Бо націоналізм завжди виникає в звязку з чимсь. Вичленити окрему складову і возвести її в ранг самостійності це наміренно не бачити причини що визвали феномен. У мене є друг - Іоан Блаженний. Я зачитуюсь його щоденниками. Я переписую, більше волію читати пряму мову послань Матері. Народжений на Україні, якийсь час інтесивно жив, працював, творив у Росії. Вигнаний. Зараз перебуває в Іспанії. Америка, Японія, Югославія, Росія, Іспанія, країни Європи. Поети, філософи Росії. Сучасники, ті що впливають на життя Росії. І жодного слова за Україну, де він народжений. Територія інкогніта. Невідома. Тоді краще не говорити слово - братство. Братство, у контексті єдиного простору де живуть дві нації це принаймі глибоко розуміти один одного. Та коли немає правди, зачим тоді все це.

ПОСТРОИТЬ ВНУТРЕННИЙ ХРАМ НОВОЙ ФОРМАЦИИ, ПОПРОБУЙТЕ УВИДЕТЬ ТО, ЧТО Я ПЫТАЮСЬ ДО ВАС ДОНЕСТИ, ПОПРОБУЙТЕ УВИДЕТЬ СВОЙ ВНУТРЕННИЙ ХРАМ, Це, не відповідь, це для надихання. Було послання - відповідь, на запитання. Воно було розбите на дві окремі частини. Це самостійна окрема частина, була поставлена як баланс, відновлення рівноваги. ...Дом Мой Храмом Великим назовется - Домом Молитвы, Домом Единения с Богом как Отцом. Храм это место почитания Отца, место общения в свободном проявлении каждого. Это место общения всех, кто чувствует в себе нетленную частицу, что излучает тонкий луч Света, даруя мир каждому живущему. Мир всем ! Вот надпись над входами Храмов, Домов Молитвы. Мир входящему и радость пребывающему в молитве ! Для светлых чувств и добрых проявлений создаются Дома Молитвы. Это не темные здания с удручающими нагнетающими страх картинками. Это светлые здания, или просто пространство для общения. Мир, Свет, Покой - эти ощущения должны вызывать они. Мир вызывает сама атмосфера доброжелательства. Свет излучается каждым атомом клеточкой находящегося в этом пространстве. Покой позволяет произвести настрой на общение, на молитвенное созерцание, как личное так и груповое. Там где двое или трое соберутся во Имя Мое там образуется во время молитвы канал, соединение и в этот момент можно почуствовать единство и великое трепетное чувство единения охватит нас. Мы становимся едины. Мы ощущаем в эти мнгновения близость на уровне наших нетленных душ, на уровне полного резонанса наших проявленных чувств. Да будет наше единство вечным ! Да будет так ! Учитель Христос 24.03. 2010 г

Боже, яка краса !!!

День перемоги. Сумні думки. Перемоги - поразки. Ні, в деталях ми ніколи не помиляємося. Що ви. Ми можемо помилитися тільки в дорозі. Тій що називають з великої букви. І услужливо забуває память. Про власні концентраційні табори.

КАК ВЫ ВИДИТЕ, НАСКОЛЬКО БЫСТРО, ИЛИ В КАКОМ ТЕМПЕ ПРОИСХОДИТ ВАША ВНУТРЕННЯЯ РАБОТА, И ПРОИСХОДИТ ЛИ ВООБЩЕ ? Це незадовільний темп. Я намагаюся працювати з тілом, виявити, відкрити, всі можливіі резерви організма всіма доступними мені методами. Хочу навчитись зцілювати, більше в стоматологічні кабінети я не піду. В ЧЕМ ВАМ НУЖНА ПОМОЩЬ ? КУДА НАПРАВЛЕНО ВАШЕ ВНИМАНИЕ ? Я потребую допомоги Сил Світла. Я хочу організувати своє життя по новому, змінити, реорганізувати, вмістити те нове що йде. Я хочу вчитись. Я хочу слухати ці лекції про які нам говорилось. Я хочу вчитись.

Так! Вийшло за межі означеної теми космічних звуків і вийшло поєднання з іншою глобальною темою. Є відкриття. Повернення у єдинство матір - дитина образу батька. Дивно, як це раніше було упущено. Добре, що Єлена розповіла про цю ідею у фільмі, бо ж звичайно це могло бути увагою упущено. Фільм показав абсолютно нове. Він несе в собі стабілізуюче начало. Правильність. Космічний буквар - це важливо !

ПОПРОБУЙТЕ ПРЕДСТАВТЕ КАК ВЫГЛЯДИТ ЗДАНИЕ, КАКОВА ЕГО ФОРМА ? Будівля у стадії будівництва. Фундамент уже заложено. Фундамент це те нове, що ввійшло як основа. На ній базується новий світогляд, бачення світу, нове мислення. Возводяться стіни. Прямі кути, на кутах будівничі, людей обмаль, переважають молоді лиця. Сильне відчуття - молодь, діти, випереджують старших по віку. Споруда буде мати не один поверх, будуть рівні що будуть віповідати рівням свідомості. Хоча споруда, дім будується - тут є життя, тут можна жити. Це відчутно вже. Там буде перспектива. Дім що будується несе ще одну функцію - збирання і охорона. (Ноїв ковчег)

Я цим користуюсь. Про фразу що буде вміщати в собі багато і буде опорою. Я цим користуюсь уже довший час. Є слова що багато значать. Є короткі інтенсивні звернення. Я згорнув деякі молитви до одної фрази. Є слова, кілька слів, які призивають, взивають до відповіді. Я вишукую усяку можливість робити це навіть коли робота. Після цього інтесивне глибинне дихання. Якщо є, дивитись на сонце в цей момент, а на небо то просто необхідно. Цей росточок, із фрази, про нього не обовязково розказувати.

Благодарю всех за понимание и терпение. О ситуации что сложилась. Я вынужден остановить работу, ибо я должен дать в максимально коректной форме пояснения обо всем происходящем. А что происходит ? Спросите вы, и я отвечу многое. Мы будем говорить о ситуации на уровне энергий. Что ощущаете вы? Для меня важно чтобы вы научились ощущать и свои ощущения могли пояснить, используя новые знания... Два моменти. (Відчуття Форуму) Я знайшов цікаву інформацію лауреата Нобелівської премії по фізиці, він говорив інтересні речі які є разом з нами у повсякденному житті, поруч, якими ми користуємся, та не знаємо чому це так діє. Сприймаємо це як належне, а запитай чому це так, ми не зможем дати відповіді. Задовільняємось тому що так є. (Чому магніти притягуються, або чому лід слизький). І загорівшись тим що прочитав поспішив розмістити на Форумі. Я неуважно прочитав попередню інформацію, а вона була важлива ! Це був підбір даних що зробила Єлена. Про радіоізотопні елементи у різних геологічних шарах і культурах, що свідчило про можливість ядерних війн у минулому планети... Через якийсь момент я відчув глибокий щем, непередаваєму тоску Того що все зверху спостерігав. Бессмисленість цього, бессмисленність самої подачі. Я вибачився тоді перед Єленою, що перекрив. Міг і через тиждень розмістити, і через кілька днів. Ще один момент. Було задано запитання. Воно було задане не до всіх, особисто до Єлени. Питання на яке не просто було дати відповідь. Відповіли за Єлену, не дочекавшись. Так, в якійсь мірі відповідь була прийнятна. А фільм живе харчування просто унікальний. Та запитання тоді стосувалося до Єлени.

Хай прочитаєм ще раз. Цветок. Взгляд нежный и ласковый упал на трогательное творение Земли. Нежный и удивительно красивый цветок стоял в окружении собратьев. Его лепестки были розовыми, и свет Солнца делал их лучезарными. Капля росы заблестела бриллиантовой россыпью, разноцветьем переливов света. Мир насекомых с радостью участвовал в жизни мира растений. Посмотри внимательно и очень осторожно на цветок, растущий рядом. Ты видишь, как удивительно красиво он устроен? Как лепестки прикреплены на стебле, как нежные тычинки соприкасаются с пестиком? Цветок - живой. Он дышит, чувствует. Скажи ему доброе слово - и он почувствует его. Ты сильный и смелый, и цветок, как и любое растение перед тобой, - нежное и трепетное создание. Задай себе вопрос: что такое красота? И вырази, что ты чувствуешь. Чувствуешь ли ты, что все растения живые, что с ними можно общаться? Что они чувствуют тебя? Учитель Христос. Мені сказали вирубати маленькі деревця. В цьому не було потреби, вони не входили в зону будівництва. Наказали ще раз. Поряд стояв онук того хто наказував, слухав нашу розмову. Уважно дивився то на одного то на другого. Було враження що я попав в простір де нема чим дихати. Я не буду їх вирубувати, якщо хочете я все зложую і йду з роботи. Деревця залишились.

Якщо привести себе до порядку. Бути у стані рівноважності, гармонії, уважності. Якщо піднятися умовно кажучи на нову сходинку. То може і ми могли б чути так само як наша Єлена ?

Соломон. Молодий цар Соломон просив мудрості у молитві. Він більше нічого не просив. Це рідко буває з людьми, просьба мудростя, бо трудно признати що ти нічого не знаєш. У відповідь він отримав те що просив - мудрість, і зверх того, ще, багато. Посли з різних країн відвідували його, він спілкувався з навколишніми маленькими племенами, він задавав багато питань і шукав відповіді, це глибоко його затронуло. Глибоке враження на нього справило передбачення африканського волхва, незвичайної краси людини з тонкими рисами обличчя. "Вы - демонический народ. Мне жаль вас. Царь, ваши игры с дьяволом притворяющимся богом, кончаться катастрофой. Однажды вы прогневаете своего агресивного законодателя и будете поставлены в ситуацию, при которой будете вынуждены нарушить его законы. Тогда вы сподобитесь той же участи что и египтяне. Вас ожидает те же самые десять лютых казней - только уже не египетских, а израильских" Соломон бачив те що не бачили інші. Країна розрушалась. Нескінчаєме презирство до інших народів, неспособність дати, подарувати їм істину, ставлення до них як до нижчих, спровоку - вало те що кілька держав одначасно готовились до війни проти Ізраіля. І Соломон рішив зібрати Велику Раду. Були відправлені листи до шестидесяти царів з просьбою направити по троє - священників, чи поетів, цілителів, або просто мудрих людей. І найосвідченіші люди того часу прибули в Ізраіль. Соломон мав розмову із кожним. Що торкалося в розмові ? Торкалося релігії. Акцент було направлено не на 10 заповідях. Хоча зараз існує думка що розглядалося непринятність цих заповідей у світлі того що люди стоять вище. Можливо так і буде. Як закон Не Убий буде записано в серці. То так, навіщо тоді людині цей закон, якщо життя основане на любові. Та подивіться зараз - чи так у нас є? ... Я продовжу про Соломона. Мені здалося що не було особливої потреби привлєкати Високі імена просто так. Та все ж якщо торкнулось я розкажу про нього як розумію.

Ну що це ви. Жити. Це щастя ! Я обпік собі дихання, ми гасили кілька день дванадцять тон вапна. І мені трохи трудно тепері бігати - та це щастя, жити. Стільки нового ! І за віщо мені, стільки !

Маленький хлопчик написав рецепт щастя для людства. І закопав під дубом. Він пізніш напише багато творів, він стане відомим. Та ті кілька слів будуть самі кращі з того що він написав.

З вашого дозволу Єлена. Восхождение. Начало. Часть 1 ...Сейчас происходит битва. А я здесь причем ? А ты не можеш не участвовать...

Коли говориться так звані, ставиться в лапки - тим самим вноситься недовіра у ці поняття, що вони мають право на існування. це вказую на некоректність цих визначень. Тоді можна поставити під сумнів і таке поняття як єдинство, вибір. Тоді про що ми тут говорим? Є таке поняття - світло, чистота, невинність. І ніхто не говорить про них так називаємі.

Єдинство - це Хрест. Від точки що є центр, людина здійснює єднання з Вищим, направляє пошук свій вертикально вверх. Але так як Вишній присутній у кожній людині, то людина направляє себе і до інших людей, по горизонту. І в цьому єдин чоловік. І Бог наш дивиться на людину нашими очима. Що ми позволили собі побачити в іншій людині, так він і подивиться на нас.

Ми з Юрчиком. Виявилась потреба бо так склалось що за Юрчиком треба було доглянути, деякий час. І на те чи їхати на село, чи бути зі мною він вибрав пробути цей час зі мною. Я зрадів, сказав, я все знаю, я все вмію. І ретельно взявся до справи. ( Наївний ) Кожного ранку ми ішли до підготовчого класу, згодом після уроку я його забирав. Удома ми теж разом занімалися, та дуже трудно йому це давалось. І я помітив що діло тут в іншому. І я відразу переключився на те що вважав йому потрібно навчитись, знати. Я собі подумав якщо він це все буде знати і вміти, він буде і вчитись. Я більше не одягав його, я вчив його щоб він одягався сам. Деколи на це йшло багато часу. Коли зайшло завязувати черевики на бантіки, робити петельки, просовувати через них то я вже був мокрий. Ідемо на вулицю, треба купити молока. Він постійно оглядується назад, що він там бачить? спотикається. Та не падає. бо я його тримаю за руку. Пускаю, кажу іди сам, та дивися під ноги, а то упадеш. Юрчик починає гуляти, він уже не йде уперед, він йде вже десь вбік, бо щось його привабило. Присідаю на коліна, кажу йому куди ми йдем і зачим, і щоб дійти туди треба іти вперед. Знову беру за руку, він знову десь тягне мене назад. Випускаю руку і тут же беру знову, він дивиться на мене, згадує. Так кілька разів - зрозумів. Приходим до дому. Знову усе сам. Він уже знає чому не можна розкидувати одяг. А попробуйте поясніть - це не так просто. Тут не пройде сказати - бо це не можна робити. Одяг він уже не розкидує, а от інше. Щось дуже тихо стало, іду на кухню, Юрчик стоїть на підвіконнику і викидає усі іграшки які у нього є через форточку дітям надвір, щоб і вони бавились. Обережно знімаю його, відкриваю вікно, питаю чи докинуть - так. І всі ці медведики, зайчики, білочки залітають назад у кухню. Дякую. Юрчик дивиться на мене з пошаною - не кричав, не гнівався. Сідає на крісло, сміється і якимсь зміненим голосом - Бозє, Бозє, ну сьо, сьо то за дитина. Я вже не знаю що думати. Та все ж було що за всі ті дні зо два рази гнівався на нього. Потім ішов у свою кімнату, кілька хвилин лежав без руху, думав про себе як нездару... Уложую спати, і ніяк не можу, і забув всі казки що написав, так і не прочитав ні одної а він просто скучив за мамою. Дзвінок. Це мама повертається з лікарні. Збирає Юрчика, а я повністю з спантеличеним лицем притиснувся до стіни. Юрчик чомусь звертається до мене. я не хочу до дому, я хочу бути з тобою, та це він щоб заспокоїти мене, я знаю.

Дякую Єлена, дякую Учитель. А ТЕПЕРЬ У МЕНЯ ОЧЕРЕДНОЙ ВОПРОС , ЧТО ДУМАЕТЕ ВЫ О СЛОВЕ ЕДИНСТВО ? Є єдинство, або єдність, а значить є і множинність, яку виявляє єдність через себе будучи присутньою у різному через звязки і елементи. Найперше що мені спадає на думку це нерозривна єдність матеріального і духовного світу. Про глибоку ідею покладену в основу матеріального світу про розвиток і еволюцію духовного світу через світ матерії. Людина. Почуття - це те що єднає всіх людей. Мова музики, це те що обєднує людей також. Людина кожної національності, культури, не залежно якою мовою володіє - розуміє музику без пояснень, лише слухаючи. Що я ще думаю про єдинство ? Що всі ми такі різні - що людина, що горобець, що дельфін, а що мураха, а дивимся на цей світ одними очима, дихаємо одним повітрям, пємо одну воду, живемо на одній Землі. І це для мене теж розуміння єдинства. КАК МОЖНО ПРИЙТИ К ЕДИНСТВУ ПРИ ТАКОМ РАЗНООБРАЗИИ ФОРМ, ИДЕЙ И МНЕНИЙ, Я поставив ще одне запитання поряд і якийсь час розглядав їх разом. ОТЧЕГО МИР ПРЕБІВАЕТ В СОСТОЯНИИ ОТРЕШЕННОСТИ И НЕ ЗАМЕЧАЕТ НАЧАВШИХСЯ ПЕРЕМЕН ГРЯДУЩЕГО ВЕКА , ПОСТОЯННО ИСПОЛЬЗУЯ КОЛЛЕКТИВНОЕ МЫШЛЕНИЕ , ЗАБЫВАЯ О СВОБОДНОМ ЛИЧНОМ РАЗВИТИИ ? До єдності можна прийти через виявлення істинності, чистоти в душі, через імпульс - бажання вчитися розвиватися, через устремління, через організований запрос на Світло. І якщо ти шукаєш світло - то і світло шукає тебе. Це важливо - два моменти, прагнення очищення і прагнення світла. До єдності можна прийти через усвідомлення що понятійна база має оновлюватись, через нове світорозуміння яке приближає до істинності, через бажання бачити світ таким, яким бачить його Творець. Бо є поступаючий рух уперед, оновлення, уточнення всієі інформації. Ну що це таке ? Всесвітній потоп по Біблії 2349 рік до нової ери. Перевернули образ Творця - Отця на протилежний. Народився раб Божий, вінчається раб Божий, помер раб Божий. От і відспівали. І молитва. Отче наш.. Молитва дитини до Батька ніби і ні до чого. Це імітація віри. Що обумовлює єднеість ? Наповнення душі, бо первинно душа була наповнена світлом, і при вираженому запросі на світло на повернення, на очищення і приняття світла, світло буде приходити у відповідь, і це буде обєднувати людей. Обумовлює єдність і те що будова клітини, код ДНК, числовий код людини є одинаковий. ЧТО МОЖЕТ ПОСЛУЖИТЬ МОТИВОМ ДЛЯ ОБЪЕДИНЕНИЯ ЛЮДЕЙ ? Бажання зберегти життя, захистити, дати можливість усьому живому розвиватися, співіснувати разом, а також із самою планетою. ПОЧЕМУ Я НАСТАИВАЮ НА ОБЪЕДИНЕНИИ ? Тому що Творцем була дана людині свобідна воля на вибір, усвідомленого шляху розвитку. Тому що все наше життя це не тільки те що ми думаємо, бо є Вище від нас, так як було задумано, і тому що час на роздуми скінчився. Тому що люди доброї волі можуть все це відчути, зрозуміти, бути разом. Через прийняття і бажання нового життя.

...Однажды ко мне подошли двое или трое молодых раввинов и сказали - Мы понимаем что в современном мире не возможно учиться на раввина ничего не зная о науке, поэтому мы хотели задать Вам несколько вопросов. Несомненно одно, узнать о науке можно в тысяче других мест, да и Колумбийский университет рядом, но мне было любопытно какие именно вопросы их интересуют. Они спросили - Например, электричество - это огонь ? - Нет, сказал я, а в чем собственно проблема ? Они сказали - Талмуд говорит что в суботу нельзя пользоваться огнем, поэтому мы должны знать можно ли использовать электрические приборы в суботу. Я был поражен. Их не интересовало познание ! Наука их совершенно не интересовала. Наука влияла на их жизнь в такой степени, в какой она лучше могла понять Талмуд. Их не интересовал ни окружающий их мир, ни природные явления. они стремились лишь разрешить для себя какой либо вопрос поднятый из Талмуда... ... А потом однажды, по моему это была субота, я захотел подняться в лифте около которого какой - то парень. Подходит лифт, я вхожу в него и он входит вместе со мной. Я спрашиваю, вам какой этаж, и уже готов нажать кнопку. - Нет, нет ! Говорит он, я должен нажать кнопку для Вас. Что ? - Да, мальчики которые здесь учаться не могут нажимать кнопку по суботам, поэтому я должен это делать за них. Видите ли, я не еврей, поэтому я могу нажимать кнопку. Я стою у лифта, они говорят мне какой этаж, и я нажимаю для них кнопку. Это действительно обеспокоило меня, поэтому я решил подловить студентов во время логического обсуждения. Я воспитывался в еврейской семье, поэтому мне был известен этот тип педантской логики, который следовало применить, и я подумал - это может развлечь. Для начала я спрашиваю - взгляды еврея может разделить любой человек ? Потому что если это не так, то в них на самом деле нет ничего ценного для человечества. Тогда им придется сказать, да еврейские взгляды подходят для любого человека. Тогда я немного повожу их вокруг да около спрашивая - этично ли поступает человек который нанимает другого человека для того, чтобы тот для него сделал то, что не этично делать самому ? Наймете ли вы к примеру человека, чтобы он совершил для вас ограбление ? Я буду постепенно загонять их в угол медленно, акуратно, пока ловушка не захлопнется ! И вы знаете что произошло ?... Ричард Фейнман. Электричество - это огонь ?

У мене невідступна думка, а що як це дано для всіх? Чути. І ми цього не чуємо, бо не віримо і не намагаємось почути.