Gajavata

Це для нас, для церкви Покров Божої Матері, ви тільки не подумайте. Я Мать мучеников, а не гонителей. Я говорю во всех религиях. Я Мать праведных людей... Как Мать пророков я призываю вас к истинному покаянию, глубинному исследованию запечатаных грехов и осознанию последней...правды о себе. Чадо Я отвернусь от улыбающихся лицемеров. Чадо, Мне отвратительны приторные молитвы сладкоежек, не способных расстаться даже с самым ничтожным грехом Чадо, Я отвернусь от тех, кто беззаконие считает правилом или, больше того, достоянием. Сколько би ви не кричали мне, Пресвятая Богородица, сколько бы не называли меня Господи или Госпожой, сколько бы не возносили мне Розариев. Я предъявлю счет за каждую лживую молитву и запишу ее в суд и в осуждение, если не будут приняты Мои печати и услышано Мое Слово. Мои откровения полны небесной любви, но Я как Мать Животворящего Эвангелия не отказываюсь ни от одного предупреждения о грядущих бед - ствиях, ни от одного образа Господа запечатленного в Ветхом Завете. Да наш Великий, Вышний и Страшный Судия, при том что Милосердный и Всемогущественный - Бог Отец. Да Сын Божий безмерен в Своей нескончаемой милости. Да Дух Святой Утешитель. Но скажу вам словами Сына Божьего брошеного сатане в пустыне: Не искушайте Господа, не искушайте вашего Отца. Горе тем кого постигнет ярость Его Гнева.

Розкажіть, як все проходило.

Agvarius: ...При этом, если проэкция эпифиза в нынешнем положении находится в точке между бровями, то положение которое я назвал в будущем проекция перемещается выше по лбу... Сходні результати отримав теж і я. Під час дихання. Це те що я роблю неухильно, кожен день. Я використовую кілька видів дихання. Один з видів - перемінний вдих і видих через через одну ніздрю зажимаючи при цьому іншу. Вказівний палець при цьому торкається між - брівя, ну чуть чуть вище. Повний цикл такго вдиху і видиху складає вісім тактів. В якийсь момент я зрозумів що це уже не діє. Під час дихання у центрі лобв, вище попередньої точки відчув прохід енергії, ніби обертове надавлювання. При іншому, глибинному диханні, використовую всі рекомен - дації приведені у одній із книг Послань, що ще не вийшла в друк. Там інша дія, інші відчуття. Там задається ціль, і я працюю в цьому напрямі.

Попередня думка по поводу семінара на тему "Що таке людина" - Дух і Душа, Свідомість і Розум, та Фізичне Тіло, та як вони взаємозвязані між собою. Важлива постановка теми, всеобнімаюча. Хотілось би знати як представники руху Маслова відносяться до вегетаріанства. Що для них є кодекс честі? Чи вважають вони ізначально усе живе сотворене Богом було наділено рівним правом на життя? І чи має це для них опору в житті? Опора як я розумію слідувати за цим що вложено, у що віриш. Бо церкви наприклад такої опори не мають. Говорять правильні слова, а як приходить праздник Пасхи, чи свято Різдва - благословляють кошички з ковбасою, тим самим оправдуючи бойні.

Таламус. Це місце синтезу. Це місце де утворюються нові запроси, де формуються нові запитання. Куда направвляється увага, де можна отримувати відповідіі.

Небо, воно завжди є. Бувають дні легкі, світлі і світ оправданий перед тобою, а буває й інше. Це відчуття ти нічим не поясниш. І тоді вибігаєш на дорогу. Бо коли здається, що ти вже нічого не маєш, ти все таки маєш. Небо. Воно завжди є. І воно варте щоб на нього дивитись всі ці вісім кілометрів. У мене є вузенька смуга асфальта, шириною о пів метра. Вона обмежена білою полосою за яку я не переступаю, бо там машини. Вони мчать повз мене. У більшості тих, хто за кермом, зосереджені лиця. Часом вони обганяють один одного. Місце є, для всіх. Часом ні. І тоді я вибігаю на щебінь, поступаючись. Знову обгон. Машина од машини на поважній відстані та мене ледь не черкає. Та сьогодні мені не хочеться сходити на обочину, на той щебінь. У мене є вузенька полоса і ми приближаємось. Помічаю здивований погляд водія - ну що це за неказистість, біжуча вздовж дороги, та все ж розуміє, біла полоса і для нього. Поступається.

Питання вчителя. Що сталося. Чому вірус злоби і агресії проник на планету? Викладено у писанні - історія Авеля і Каїна. Та про це потім. Я не можу користуватися тільки однією книгою Біблією. Зараз є можливість сорозміряти, порівнювати. Зараз є можливість по новому глянути на багато речей. І тому як я це розумію. Предначертано було для людини жити в матеріальному світі по законах світу тонкого, законах високої організації. І сотворений був чоловік щоб проявити себе через гармонію. Яка проявляється через любов, через гармонійне єднання з силами природи. І тому заборона їсти плід із дерева пізнання Добра і Зла. Тому що Закон Величайчайшої Присутності на той час оберігав щойно створену людину, пропонував інше. Пізнання, але по інших принципах. "Это было удивительное время...Везде, куда бы ни приближались эти двое, пространство открывалось для них, ибо не было дикой природы, а все окружающее было родным домом...Ощущения человека, его радостные эмоции мнгновенно передавались Отцу, как и все нужды и чаяния становились чаяниями Бога - Творца. Бог - Творец и Его творение жили одной семьей, и Его Присуствие ощущалось постоянно. В этот период, величайший период благоденствия - на планете действовали Законы - Законы Величайшего Присуствия, которые определил Творец, для своего творения. Сам Бог - Творец в то время невидимо присуствовал в каждом уголке планеты. Он пребывал здесь, ибо желал сделать этот мир своей обителью. Он хотел чтобы этот мир был наполнен наитончайшей по своему составу энергией любви. Он допустил сюда Своих детей желая чтобы и они разделили с Ним радость, чтобы насладились этой чудодейственной красотой. И двое любящих сердец, двое чистых душ первыми попали в Райскую Обитель. Что по вашему есть сад? Как вы ощущаете его цветение? Может ли ныне человек жить в гармонии с миром природы? В единой семье со своим Отцом - Богом. Тогда это было так. Каждый вдох создавал ощущение полноты, ибо все пространство было насыщено гармонической энергией, при которой все живое испытывало любовную тягу друг к другу... Если бы у вас была возможность взять интервю у тех, кто жил в те времена, то вы бы открыли для себя много нового. Вы вспомнили бы что вы сотворены для проявления через себя гармонии. Гармония приходит через любовь, через гармоничное соединение с силами природы..." Втрачений Рай. За цей час ми багато взнали. Що таке втрата дітей. Це почуття. Та не тільки це. Ми так і не взнали. Що там буде далі? Що за горизонтом? Покинувши одне, яке ми можемо оцінити тільки зараз ми вибрали інше. Жити в світі матерії, та по законах матеріального світу. Це був символічний акт куштування яблука із дерева пізнання Добра і Зла. Були зрушені духовні основи. І ось уже інша сила. І ось уже благосклонно приймає жертву Авеля - хтось інший. Первінців. Тварин. І то найгладших! Та з яким би благоговінням це не було сказано - вивство лишається вбивством. Бо була заповідь Не Вбий. І всі про це знали. Всі хочуть жити. Було запропоновано нам верхню і нижню дорогу. Ми пішли по нижній, то про що питати тепер. Ми самі це обрали. Та вибір залишається, і ніхто в нас його не відбирав, і ми можемо повернути цей втрачений рай. Бо є Той що завжди нас любить. Бо ніхто від нас не відрікався.

Не знав про вашу медитацію. Та інтуїтивно працював у тому ж напрямі. Була можливість бачення, бачив подібне до того що описуєте. Дім, кімнати, і на що вони похожі. Не хочеться за деталі, найправильніше вийшло у Марії, піти за світлом. Радий. Треба бути рухливішим, допитливішим (мені). Та все ж той дім має два вихода, без дверей, під саму стелю, так ніби вихід надвір, бо все заливало світлом звідти, як опівдні.

Вітаю! Поета, мислителя, художника, і добру людину - Семена Затуловського. І строчки поезії, думок і вогнених почуттів, що є у його поетичних творах хай підтримує кожну свічечку серця.

Ці образи сну зі всіма лицями тепер мені уже ясні. Довелось згодом мені попрацювати за фахом, у іншому місті, Трускавці. Все місто на горах. Хтось хотів звести, побудувати велику будівлю. Дуже хороша людина. Ось і звідки ця огорожа, цей паркан. Будівля мала бути висока. Кілька днів я там працював, та не зміг, нічим йому допомогти. І вся робота моя пішла нанівець. Пройшло уже трохи часу а мені прикро кожного разу як згадаю. що не зміг помогти цій людині.

Попробую відповісти на задані питання. Я знаю такі центри, які називають вищими у головному мозку людини. Це гіпоталамус, гіпофіз, епіфіз, тімус, таламус. Таламус у центрі голови. Гіпоталамус єднає енергетичну структуру з біологічною, знаходиться на вході центрального каналу. Центральний канал вздовж спинного хребта проводить енергію оновлення, чисту енергію для життя, омиває всі центри, наповнює світлом. Відпрацьована енергія людини повинна повертатися назад по тому ж шляху. Гіпоталамус має зєднання з іншими центрами. Із самими нижніи, організаційним, що відповідає за побудову енергетичної структури навколо тіла людини. Також гіпоталамус має сполучення із точкою в центрі голови. Я не зміг побачити це внутрішнім взором. Енергію я відчуваю. Я більше відчуваю як вона проходить. У макушкі, зверху, трохи нижче, ніби назад, там я відчуваю прохід енергії. Перехід хвилі із правої частини голови у ліву це я теж відчував. При різкому глибокому видиху відчуваю рух із верху до долонь, долоні починають поколювати. Я мав бачення мозку і деяких процесів що відбувалися в ньому. Це було спонтанне бачення, і це було кілька разів. Це було у різні часи, та не зараз. Було бачення центра голови і те що потребувало наповнення, привнесення світла у цю область, бачив зміни з часом у цій області. Ще бачив те що звязано з підйомом енергії вище. Це було для мене переконанням що все це реально проявляється і є. Буду пробувати відновити це бачення.

Це японська етнічна музика. Flowers - Birds. Winds. Moon. Album East Wind А це гімн острову Окінава. Okinawa Masa Album Pasific Moon Wooden Ship - Album East Wind Neuki - Album East Wind Tsugari - Album Parayer Руслан, Діма, якщо це вас заінтересує, можливо ви будете мати час на це. Розмістіть будь ласка ці музикальні твори.

Поки іде внутрішня робота у всіх, я з вашого дозволу розміщу оце. БЕЗУСЛОВНОЕ МИРОТВОРЧЕСТВО. ....Сочтите войну, кровопролитие, государственные репрессивные институты (армию, полицию, суды, тюрьмы) общечеловеческой болезнью, одной из химер черной восьмерицы: узурпация, похоть, мамона, магия, страх, война, материализм и рационализм. Осознайте перечисленные химеры следствием частиц зла, допущенных во внутренний состав, и разом исторгните из себя! Никогда не ломитесь во врата зла. Они всегда открыты. Сопротивляйтесь злу святым молчанием. Когда я вижу зло - действенно молчу. Но мое молчание говорит больше, чем любое слово или делание, действует сильнее гнева или обличения. ТРИ БОГОМУДРЫХ СОВЕТА МАТЕРИ НАСТАВНИЦЫ Достигните абсолютного добра, используя три богомудрых совета Матери - Наставницы: изливайте избыточествую любовь на страждущих знайте меру чтобы иные не впали в искушение для недостойных, не готовых говорить на языке любви - молчание Говорю: откажитесь от зла! Всегда совершайте свободный и добровольный выбор в сторону любви. Да благословит вас на добрые дела наш любящий, всепрощающий и строгий Отец! Мой покров вам непреложен.

Смішна історія, або легка історія, або все буде добре. Кілька днів з точно визначеною періодичністю у часі, що мене позабавило я зустрічався з однією давньо знайомою людиною. По дорозі ми розмовляли і далі кожен ішов на своє. Я на город працювати, вона на церкву. Імпульс до розмови завдавала завжди вона. Клопоталася. Чи роблю я якісь кроки у відношенню до пенсії? Бо це на її думку дуже серйозно і повинно у цьому напрямі попередньо попрацювати. Порахувавши роки і зауваживши її слушність я сказав що зовсім не думаю за це. Це повторювалось кілька разів із різними порадами. Та найбільше мені діставалося за легковажність. -Як ти можеш бути таким легковажним? -Як ти можеш зовсім не думати за це? -А ти маєш вредність? (Ми працювали на хімічному виробництві) -Ти ж знаєш, за вредність дають пільги. -Ні вредності я немаю, не повезло мені, не набув. Вона з підозрою дивиться на мене, чи не шуткую це я з неї. - Ти ж знаєш я працював тільки з теодолітом. Заспокоюю. І далі кожен ішов на своє. Я на город радуючись, що мені так і не "повезло" з вредністю, а вона на церкву жаліючи що я її немаю бо за неї більше платять. З того часу минув оберт. Ну майже. І як воно добре, то воно і має бути добре. Бо легко це не є легковажно. Легко є правильно.

Тополя, вона стоїть трохи неподалік пожовкле листя ще раз поміняло колір, стало сухим. Вітер усе поздував, та аромат остався, посилився. Пора чередування. Трохи ближче явір, його гілки майже дотягують до мого балкону. Листя теж уже нема та насінинки ще рясно висять, створюючи дереву густоту, і тепер всі навколишні птахи прилітають на цей явір. На тополі зрізана гілка, і дерево пустило сік. І у тому місці де сік протікаючи зволожував дерево кора освітлилась, помолоділа. Творить природа. Не тільки ми. Зріз, він злегка темніший, похожий на шапочку. Бо таємниче стікання живильного соку почало творити живу картину. Голова, впівоборота. Із шапочки спадає покриття що вільно переходить в одежі. Аж до пят, створюючи контур тіла ступаючої жінки. Зріз ще раз видоізмінився, став білим. Лишивши лише темну полоску посередині голови, і тепер це біле волосся що спадає по обидві сторони на плечі. Ступаючі ноги. Дерево пустило два маленькі зелені листочки із стоп жінки. І це єдині листочки що має дерево. Я не міг повірити на таке, та все це існує, прямо в цей час і його можна побачити. І мені захотілось передати цю красу кожному хто захоче про це прочитати.

Тільки не такі як ми, діти мають бути кращими. Інакше все пропаде. Тільки не по нашому образу і подобію. Ліпші. Тільки щоб не повторились, не стали маленькими нами. Кращі. Вони інші. Вони настільки інші що треба придивитися це і побачити і признати. Ми лиш двері відкриті що впускають їх у світ. Я чую ці окрики, Підвищують тон на дитину, голос. Капітуляція. Похоже дитина стала заважати. То чому ж коли сіли за стіл, за вечерею, кухонна плита так і лишилася непомитою. Дитина все помічає. Вона не вірить тобі, співвідносить усе з тим що бачить. І розуміє, що не все що ти їй кажеш є насправді, бо сам ти це не виконуєш. Ну як дитина стане уважною, і чи захоче вона вчитись? Коли все по нарошку. Та є щось незмінно вічне. Як Гібралтар, як Сонце що неодмінно стане ранком. Ти живеш. У домі. Де ніхто на тебе не крикне. І ранком, ти положиш руки на чистий стіл і розкажеш, де літав і які сни бачив. І це буде для них нове. І можливо ті старші, ті застаріло дорослі щось пробудять у собі. Можливо вони щось захочуть.

Так і хочеться сказати це ви чудесно придумали. У мене теж є розуміння. Своє. Частково я зараз обмежений в часі. Та коротко зауважу, незважаючи що дорослі є дорослі, вони не завжди мудріші від тих менших.

Молитва Господи - збережи мир Марії, збережи сферу Марії, збережи море Марії, даруй нам благодать, від Її небесних джерел. Збережи дихання Марії в нас, життя Марії в нас, і збережи нас для неї. Молитва Марія - Хрест, Дівство, всенаповняюча чистота, Страстне, Дух Святий, Троїця Свята.

Жарт Мені подобались усі вчителі в нашій школі. Я їх усіх любив. Якщо память мене не підводить це сказав наш учитель фізики. Жартома запитавши як за допомогою вольтамперметра визначити висоту будівлі? Потім вияснилось: маючи секундомір, і знаючи відповідну формулу прискорення вільного падіння це можливо зробити.

Дня 14 - го липня 1826 року прийшла подія що потрясла цілим Львовом: стара Ратушева Вежа по полудні захиталась й годині о чверть на сему вечора з великим тріскотом завалилась наперед вже опорожнено ринок з людей але все таки в завалищах погиб трубач, двох жовнірів і кількох робітників з того дня суремного як завалився Ратуш усе навіки зважено, записано в архів понесено о людности не так велику втрату погиб трубач, двох жовнірів, кількох робітників маленька апокаліпса на ринковому пляці з розпуки зітхнуло трагічне місто Львів мов гер таємний радник над аркушем реляції один трубач, двох жовнірів, кількох робітників зібрали вдовам на свічки, а матерям на ліки дітей віддали в інтернат, на кашу для сиріт на поминках буяла чернь і мандрівні каліки і гупав культями об брук увесь калічий рід і кожен чесно їв і чесно пив і плакав як умів погиб трубач, двх жовнірів, кількох робітників поховані під вежею вони ввійшли в комори де світло мре і твердне кров, де вже не чути з тьми як на майданах і шинках реве житєйске море там інше світло і воно, біліє над кістьми вони зійшли в підземну хлань, немовби в інше місто їх не любили на землі, забули серед хмар ішов попереду Трубач він дув надхненно й чисто так ніби не трубу тримав а золотий ліхтар коли ж посмертні очі у них зотліли мов одежа вони злягли на дно камінь плече біля плеча лиш не вгавав як джерело і повставав як Вежа таємний і хрипкий сигнал - відозва Трубача

Це не завжди вірно. Можна відпустити ситуацію. Особливо якщо не можеш вплинути на неї і причини складающогося не твої. Можна ще раз осмислити. Можна прослідкувати до начала, чи була присутня ясність у моменті зароджен - ня. Ясність, розуміння має бути присутнім, якщо цього не було, треба відно - вити її, на любому етапі. "Если не можешь изменить ситуацию, измени свое отношение к ней" Пристосуватись, не завжди є найкращим. Короткі летючі фрази зобовязують не думати, прийняти. Тоді тут відсутня ясність, тоді чужа воля, або воля складающихся подій главенствує. Але ящо мова іде за молитву, то просьба розуму і душевного спокою, рівноважності позволяє в мирі глянути. Та я зрозумів мова йде за якусь ситуацію, чи обставини що склались. Тоді можна добиватися ясності. Призвати світло, світло у дані обставини. і визначенності, і якщо їх нема, відновити.

Бачив, як маленька дитина захищала дорослого. Вона й сама не сподівалася від себе такої сміливості. Та зі всіх тільки та маленька дитина і заступилась.

А вот вопрос для вас. Что понимаете вы под словом преображение? Из этого вопроса вытекает другой: к преображению кого или чего? Преображення, або як я розумію тотальне змінення. Це підйом, підйом свідомості, умов життя, представлених можливостей, розкриття, розширення, очищення, наповнення світлом. Це перехід на вищий рівень по відношенню до того рівня на якому ми знаходимось зараз, це Вос - хождєніє. Нічого і ніхто не залишиться без уваги, все достойне перетворення оживлення, оновлення зазнає це. Відновлення, оживотворіння. Торкнеться всього. Після очищення, повинно бути очищення. Це торкнеться і чоловіка. Не стать - людину. Чоло віку, хоч з деякою гіркотою думаю про це. Преображатися буде природа. Не стане жалячих, кусаючих, шиплячих. Не стане кровососів, комарів, пявок. Колючих, драпаючих і обпікаючих, не стане кропиви. Тварини стануть розумні і вдумливі. Вони знову захочуть внімати людині. Відійде все, що не захоче оновлятись.

У мене відчуття що прийдуть тотальні зміни. Тотальні, як я розумію ті що не лишать те що заслуговує на преображення. Усе буде преображатись. Тому що лишене просто так буде притягувати до себе увагу тому що воно повинне преобразитись. Були нам сказані слова. Главное - движение, главное - постоянное стремление к расширению во всём, в своих задачах земных и духовных. Эти задачи на самом деле резонансны, и часто решение одной из них приводит к нивелированию другой. Учитесь искать и находить точное решение, делать точный вывод, приводить себя к точным мыслям, определениям, мотивации.

Молитва Да буде мій дім домом світла і чистоти Да не переступить зло поріг мого дому