Gajavata

Мав можливість прочитати деякі Послання що поширені зараз у Росії, сумістити, або краще сказати співставити з тим як я можу це розуміти. Передачі інформації які йдуть через Маслова, (сказано що це від Абсолюта) Йтиме мова лише за відклик що склався у моїх почуттях.Із всіх можливостей Бога вибрана лише одна можливість спілкування через одну людину Маслова і через текст що публікується. Відсутні інші способи подачі того що хоче сказати Бог людині. Виділяється лише одна країна - вона достойна, це Росія. Відсутня історія людини, людства.Те що є коротко і стосується лише Гіпербореї. Росія це і є Гіперборея. Так там трактується. Деколи текст послання свідчить що Абсолют відповідної реакції не чекав, і він картає за це людей. В мому наївному уявлені Бог знає все і відразу, любі реакції і любий результат. Відчуття холодності викликають ці послання. Послання від Матері нашої небесної Марії. Імя умовно взяте як одне з імен що характеризують родство людини. Ще відомо до півтора тисячі ЇЇ імен що характеризують різні аспекти і іпостасі. Звернення до цих Імен приближає людину до суті що несе Імя. Наприклад. Священна Сабадурія - це на словянських землях в древні часи означало мудрість. Софія Вогнекрила, Премудрість Божа, Хохма Ха Яхве - Це Мудрість. Непорочне зачаття, Діва, Лоно Благоуханне. Одна з молитов як перечислення, куда ти звертаєшся, до кого: Марія Хрест, Дівство - чистота, ясність, світло, невинність, устремління, надхнення, Страстне, Дух Святий, Троїця Свята Мати Марія може являтися одночасно в десятках країн світу, давати Послання одинакового змісту різним людям. Що Вона хоче сказати людям? Про що думає? З чим звертається? З Росії Богородичні вигнані, переслідувані церквою, деякими державними структурами, Ватікан обявляє ЇЇ послання єресью. Росія не прийняла те з чим зверталась до неї Богоматір. Можливості звернення, простого запитання в душі, прикликання, просьба пояснити, вирвати на світле, на тверду дорогу, змінити шлях - це ніхто в людини не забирав, це ніхто в людини неможе відняти. Я бажаю вчитися. Я бажаю бути в тому, обширному, що несе Проект Восхождєніє.

Побачим Єлена. Колись був правитель і він думав що він над людьми. Поки не побачив палець на стіні, що виводив. Мене Текел Фарес. Зважений, виявився легким (душа не накопила добра) осуджений.

Колядки Мені хотілося співати, ходити разом з іншими, заходити у доми людей. Дзвонити у дзвіночок. І бажати їм всього хорошого, і я попросився. У відповідь не дуже звернули на це увагу. Говорили про бригади що ходили у ці дні по місту. І скільки приносили грошей. Потім стали говорити виключно за гроші. На цьому скінчилось. Тепер я ніколи не відчиняю дверей коли чую дзвіночок у коридорі. (Щось ці короткі замітки стали дуже зимні)

Ну нічого, це малозначимо (те що я просив) Буде ще час. і ми приїдемо звідусіль, і поговоримо. Про різне, і про важливе.

Хлопчик, років тринадцять. Хлопчик держава, хлопчик країна, Навколо нього багато дорослих, людей, людей держав, людей країн. Хочуть допомогти, йому, хочуть захистити. У хлопчика на лиці безобразні, їх ще називають веснянки, та це не веснянки, це багато коричневих шестикутників, місцями вони зливаються своїми гранями. На нього дивляться. Він насмілюється, підні - має обидві руки і нігтями здирає їх з обличчя. Одна сторона обличчя стає чистою, інша сторона ще залишає їх. Вони живі рухливі, та ріст їх одразу припиняється. Увага повністю звернена на нього, на нього дивляться, від нього очікують. Вдихає глибоко повітря і те що він видихає забарвлюється, виходить з уст, чисте райдужне сяяння. Фіолетового, рожевого, лілового, чистих прозорих відтінків. Насичено все світлом, чистим глибоким прозорим. Вдихає ще раз і видихає. Це свобода. Це те що він прагне, і те, за що хочуть захистити його прагнення. Зняти всю обпльованість свого лиця, всю неправду що звалюють на нього. Це видно і зрозуміло всім і всі ці дорослі люди держави стали на захист, піднялися за нього. Маленький хлопчик, хлопчик держава, хлопчик Україна.

Друг У тебе нікого нема, сміявся хтось, ніби здалека. Ти від несподіванки зупинився. Ні, в мене є друг. Та йому ніхто не відповів, була лише тиша. Я подзвоню до нього подумав ти. Трубку підняла дружина. Привітався, назвав себе, попросив друга до телефону. Ввічливий голос попросив хвильку зачекати. Бездоганний апарат відтворював кроки, ось вони зупинились. До тебе, і називає імя. Та що йому там треба?! Ну як ти так можеш? вражено відповідає жіночий голос. Візьми трубку! Ми вітаємось, тепер уже я не знаю що говорити. Не можу навіть пояснити чого подзвонив. Сказав що хотів поба - жати йому всього доброго. Ні, я буду боротися за друга, друг це багато, так думав сам собі. Так взєрошений горобчик цвірінькає щось до когось. Тільки друга нема. Потонув між своїми церквами, серед щорічно виходящих з точністю автомата, двох книжок, своїх духовних поезій.

Святий Грааль - стань над Україною! Святий Грааль - стань над Україною! Святий Грааль - стань над Україною!

Життя прийди, прийди Срібними струмочками звідусіль проявись Новизна нового прийди, оживи, онови, сотвори

Кажуть скажи мені хто твій ворог і я скажу тобі хто ти. Не завжди це правда. Сталін воював проти Гітлера, оба вони вчинили злочини проти людства. Коли Німеччина анексувала Австрію, потім Чехію, то Європа змовчала. В результаті. Деладьє і Чемберлен, їхні імена були викрес - лені із книги життя. Славні солдати, вони перемогли в війні, славний народ, ізмотаний, ледве виживший, який працював на перемогу. І як жаль, що цієї перемоги так і не відбулось для тих хто переміг. Бо невдовзі після війни знову відновився Гулаг і ніхто у країні не смів протестувати, окрім тих, що опинилися за колючою проволокою. Коли ми блокували генеральну прокуратуру в Києві, то були спроби настроїти нас проти Росії, я намагався говорити з ними, що треба боротися проти зла, що є в кожній душі, я не хотів щоб настроювали людей проти Росії. Бо коли є зло, йому треба протиставити добро, зі всією силою. І у нас були свої яничари. І батальйон "Нахтігаль" Та те що кожен день говорилося на Майдані правда. Це довга правда, вистраждана за довгі віки. І самопожертвування коли козаки не схотіли битися зі своїми братами, (їм було сказано не піднімати шаблю на брата) що для майбутнього так треба. Тоді нагайками їх провели крізь стрій, забили до смерті. Не хочеться, щоб це продовжувалось. Не хочеться щоб під дулами автоматів людям погрожували, щоб на них покрикували, щоб неправда озвучувала ефір, бо людина змінилась і вона все відчуває. І деякі слова зберегли вміст сказаного і братство це не принуждение к миру, і той хто гово - рить ці слова він уже перестав розуміти вміст. І ще хочеться сказати, бо дуже наболіло. Не треба перекладати фільми з російської на українську, бо це принижує людину, бо говорилося на Майдані що ми обдарована нація. Бо ми знаєм і любим російську мову, так само як любимо рідну мову і хочемо її вберегти. Мені багато наболіло, багато я розумію та не можу висловити. Та коли люди хочуть свободи, як зараз говорять у Криму, то я хотів запитати чи можна її установлювати під дулами автоматів? Що ти хочеш? Опреділися.

Я пропустив одну бкву у слові. Тема - Мысли о насущном. В слове "прочитал" Я не знаю як це робити щоб відредагувати написане і вставити недостаючу букву. Будь ласка розкажіть як це робиться.

Я прочитал "Хотят ли русские войны". И все там правда. Это правда. Впустите еще в сердце Соловки. Миллионы. Искалеченные, придавленные, замерзающие души. У которых не оставалось никакой надежды вернуться оттуда живыми, предавшую церковь, которая предала этих людей.

Дякую Єлена, ми теж в цьому нуждаємось як і птахи - летіти.

Отче наш. І раб Божий. Це непримиримо. Як не може бути світлої плями. Бо світло є світло, а пляма є пляма.

Такий хороший вірш, чий він?

Чомусь, деколи посміхаюся. Маленька дитина, на мятні таблетки - дай мені цукерку що в роті вітер робить. Маленька Вікторія, тільки - тільки навчилась бігати, називає свого брата нянею Віктор, говорить до мами: оказується трудно бути нянею, треба всім ділитись, та не тільки. Крізь сльози. Маленький Юрчик, тримаючись рукою позаду і трохи нижче: ну що це ви робите, у мене через це серце болить. Рука що шльопала опустилась.

Елена, ви ж запитували не про це. Невже нічого не змінилось? Коли я переходжу з Юрчиком де машини мають зупинятися поки пішохід не пройде, то це не так і вони наїжджають на нас, заставляючи пос - тійно оглядатися, чуть не бігти. В тих рідких випадках коли машина зупиняє - ться ми завжди обертаємось, дякуємо. Це завжди в простих випадках все видно що таке добро і що таке зло. І чи тебе дотискають, а чи тебе трактують як людину. У простих виявах життя, у правді. Та не тільки. Ми зараз говоримо про Апокаліпсис. Про те як трактує його Іоанн. Як нагадування, так, за це можна подякувати. Та де тут ми, нас тут нема, ми відбулися цитатами.

Такі ж птиці були над нашим містом. У той же час.

Цей синій (колір) ісходив від землі, від низу, це від людей ішло. У такт дихання думав тільки два слова. Бог є. На всі ці дії людей у військовій зеленій формі з наставленими автоматами, з їх словами будем стрелять, уберите камеру, молчать, отойти в сторону, запрещено, ах вы не хотите по мирному. В дійсності багато людей це підтримало Бог є, так я відчував цей синій із темряви, і вони теж вже взивали тільки ці два слова. Появилось біле, воно зайняло велетенський простір, аж до самого низу, до синього. Це те що я бачив.

Літні світанки. Душа сиділа перед розчиненим вікном вдивляючись крізь вщерть заповнений квітами підвіконник. На небо, на світ. Їй було бесконечно жаль дня, що все таки кінчався. Вона хотіла продовжити його і тому вставала, ще перед світан - ком. В тихому благоговінні ранку, що зароджувався, перед вічно новим, що приносив кожен божий день.

Бачив після призивів. У самому низу густий голубий, переходив у синій колір. Вище повністю білий простір.

Не на часі, Руслан. Та й ідеться лише за те що більше почав розуміти слова. Приведу приклад. ...Кажучи про Кодекс честі, необхідно памятати, що людина яка погоджується і приймає його, стає в цю мить служителем Світла... Погоджується - це приймає згоду. Тут слово погоджується віддалене. Є слово годиться, наголос на о. Годиться - ставить людину перед вибором вже. p.s. А перекладати по іншому нетреба, бо воно добре написано.

Утворився вільний час, і я задоволенням перечитав кодекс честі. Тепер сприйняв його по іншому. Я маю на увазі що раніше я би переклав так само, аж до послідньої коми, зараз дивуюся, появилось нове звучання і я переклав би це співвідносячись з наміром звуків, з космічним букварем. Якось більше стали розумітися слова. Ще хочеться поділитися на українській сторінці деякими майже уже невідомим словом. Це в Завидчі, Лопатині, Берестечку, там ще вживане це слово. Гале. Воно промовляється в діалогу, розмові. Моя бабуня промовляла його по особливому - га ле. Це не було запереченням. Це було щось інше. І коли воно звучало, відразу ставало ясно що її думка більш вивірена. Вона слухала, а потім ніби на противагу ставила свою думку. Гале розділялось у неї на два склади. Га звучало по особливому, перша інтонація йшла як запитання, запит, і відразу інший, сильний наголос розуміння. Ле це вже йшло як ствердження, і далі висловлювалось те що хотілося сказатися. Гале це древнє, забуте слово, його можна пояснити тільки звучанням звуків, що самі звуки виражають.

Дуже цього хотілось, щоб сказав слово хтось із нас. І все таки виступили! Все таки сказали! Це важно. Надіюсь це можна буде побачити.

Спасибі

Дякую!