Gajavata

Ми перейшли всі кордони і стіни що затинали нам світ Ми будем вірити у світу єдність В злагоді світу велика воля поруч з любовю стоїть Через майдан перейшло 15 млн Ніхто вже не зможе повернутися до того як жив раніше Ніхто не давав індулігенцію на "узаконену" ненависть, те що кликало людей на майдан має зовсім іншу основу. Те що кликало людей на майдан це природня, здорова віра що існує інше життя, і що можна жити по іншим законам. Бо кожна у душі здорова людина буде це шукати.

Я так відчуваю що запитання задане нам, чи відчували ми допомогу, має й іншу складову. А може це я сам так задумався? Чи відчували ми результат в тому як наш, в чому відбилася у реальность наша дія.

Дякую Тепер ніхто так щиро не пише

Ці слова багато значать. В дійсності. Розум наш чистий нам поверни. Це не розплесканість почуттів. Позволим щоб це проявилося повною мірою. Та також і як таємничість, незвіданість, довгоочікуваність Бо це те незнане, нове, і так глибоко сподіване.

Думати правду, мислити правду, зосередити свою свідомість. Настільки повно. Щоб це було підтримано почуттями. Це я думаю є те що Учитель запитував нас як ми розуміємо зосередитись, зібратися в одній точкі.

Будем призивати, будемо співати. ...Світле майбутнє прийди, прийди Золотом Сонця нас охопи Світлом рожевим нас всіх освіти Розум наш чистий нам поверни Ми будем дихати чистим повітрям із нашого майбутнього...

Зараз потребують швидкої допомоги Харків, Крим. Там є сили, що глумляться над всім добрим, світлим і чистим.

Якщо є можливість зробіть цикл. Ауру фотографій майдана у різні часи.

Не кидайте гранати, тут же жінки і діти. Так кричали ще і ще раз а гранати все продовжували кидати. Тоді почали кричати: чоловіки зробіть кільце, оточіть собою жінок і дітей. Все минає. Мине і це. І скажуться нові слова, які хочуться сказатись. І напишеться новий гімн де вже не буде згинуть наші вороженьки як роса на сонці. Бо все потрібне. На свій час. Бо як порушена гладь води гонить хвилю до самого берега. Так інша хвиля приносить інше. Нове. Оновлення І прочитають уважно священники. Ви ж не називайте себе: учителями - бо один в нас Учитель, ви ж усі брати, та й отцями себе теж не іменуйте на землі: бо один в нас Отець. І не дадуть собі цілувати руки. І не буде уже на майдані - отці наші, бо один в нас Отець. І прийде нове, бо воно вже давно хоче при - йти.

Я багато думав над тими словами які ми часто приміняєм, принаймі думаєм. В них багато вложено. Я боюся їх говорити кричати їх. Я знаю що вложується в поняття Мир. Я думаю за Мир інше. Мир для мене це непошкодженість душі, цільність душі, відкритість душі, її несокрушимість. Це її здорова природа.

Я хотів би найперше подякувати що все таки кровопролиття вдалось спинити, що канва подій розвернулась в сторону милосердя і в сторону правди. І я хочу відповісти на поставлені запитання. Частково. Я намагався утримати себе в силі. Це те що я роблю постійно, робота з тілом, дихання, намагався відчути інших, ситуацію. Не знаю наскільки це було ефективно. Коли відчував що необхідно бути там то приїжджав у Київ. Чи все зробив що міг? Ні. Навіть не хочеться за це говорити. Бачив що ситуація затягується, повторюється, застигає. І це потребувало введення нового. Тепер бачу що саме тоді в мирний час треба було нам разом попросити, запросити енергії майбутнього, бачення, щоб вони плавно ввійшли в цей простір. Та це дуже важливо і зараз. Ще хочу спинитись як я відчував зло. Це бажання судити. Це явідчув ще зо два роки назад. Коли людина бачиться як підсудна, коли вона розглядається як потенційно винувата, як предмет для розгляду. Це бажання управляти нею, подавляючи її волю. І тоді людини нема, тоді людина губиться і пропадає. На майдані людина сказала що вона є. Два місяці, мирно, захищаючи себе від тих що постійно хотіли їх судити, за те що вони є. І в цьому я бачу суть май - дану. Дуже вразив Київ, своєю добротою, відчуттям справедливості.

Веселі брате часи настали Веселі брате часи настали Нове майбутнє рахує день Чому ж на небі так сонця мало стало Чому я пишу сумних пісень Веселі брате часи настали Ми наближаємось до мети Чому ж тоді я шукаю іншу стежку чому Я далі з ними не хочу йти Веселі брате часи настали На грудях світить нам слави знак Нам очі ніжно закрили, губи медом змастили Душу кинули просто так Душа прокинулась та й питає Сама у себе чому одна Нема у кого спитати, золото замість тата Замість мами глуха стіна І тихо тихо навколо стало Кудись поділися голоси Часи веселі настали, нас лишилось так мало Ну їх брате тяжкі часи Та нам з тобою своє робити Відкрити очі і далі йти І зуби стиснувши сильно ніжно маму любити Хто ж тоді як не ми брати Океан Ельзи

Погана історія. Підспудно за цією історією людина що розуміє. Інші є інші. І цей підспудний, цей що розуміє не щадить тих інших, вони не то ехо не то відгомін якийсь далекий, відкликаються на щось, повторюють. Але вони тільки ехо. "Розуміючий" той що все розуміє. Він їх роздягнув до гола, подивіться. Підспудний виставив когось голим. І мені жаль цієї історії. І тих що показані як ехо, бо людина це ще не все що може побачити інша людина. І мені жаль цього " розуміючого" бо це нічого йому не дало і мені прикро з цих хвалебних тонів.

Малюсінькі продвиги. Не знаю чи це була медитація, чи це те, що називають робота з психічною енергією. Думаю цілий час за майдан, за подіями що розвертаються, а побачив зовсім інше, хоч це було вночі і тому не знаю як це назвати. Бачив сконцентроване світло неподалік, кілька людей, ми стояли пів - колом. Деякий час ми стояли, і тільки дивились. Взяв волею, думкою від цього концертрата маленьку частину, вона вилетіла звідти як куля. Я направив її людині що стояла справа від мене. В польоті куля перетворилась на зелену гілочку з листям і квітом. Це був бузок, хоч мені здається що людина що прий - няла називає його сірєнью. Попробував ще раз, квіти стали крупніші, це був фіолетово - рожевий цвіт, та більше там було рожевого. Попробував послати собі. В польоті світна куля перетворилася на гілочку з зеленим листям. Без квіту. Трошки подумав, та потім здогадався що я не настільки люблю себе щоб відсилати самому собі квіти. Та все одно було приємно. За цей час світна куля набагато збільшилась, вона трохи нагадувала тісто бо були там рухи відповідні. Знов взяв часточку, послав людині що стояла трішки позаду од мене. Вона не прийняла, і цей мячик світла одбившись од неї відлетів. Якоїсь злагодженої роботи, разом, не було. Та все ж бачу що можна з цим працювати разом, у єдиній думці.

Гора сходження Гора спасіння Гора оновлення Гора устремління Гора Восхождения

Із Богородичних джерел... Про дерево життя. Про добро і зло, і про дерево їх пізнання і про багато інше. Господь сказал"...вкусишь от него, смертью умрешь(Быт 2:17) имел в виду как противоположность этому тайну Своего Имени... Мир сотворен Богом и сущ в той степени, в какой он одно с Богом. Отпадение от Бога означает духовную смерть. Эти слова означают: выпадешь из Моей сферы - умрешь, т. е. станешь тем которого нет. Истинна та жизнь, которую Я тебе даю. Это жизнь как одно со Мной; видение Меня, познание Меня, следование Мне, Моей воле, Моему промыслительному усмотрению, Моему совету. Умрешь - не будешь, станешь тем которого нет. Но осознаешь это только в последствии. Я ставлю тебя перед выбором: примешь жизнь одно со Мной или вступишь в завет со змеем, и тогда станешь тем которого нет, не - бытием. На собственном опыте познаеш, что все его уловки против Меня суть зло и смерть. И однажды вернешся в Мое Лоно... Тайна, почему допустилось..древо познания добра и зла. Адаму было показано крестные печати...Закон Креста в Лоне . Закон Креста был внутренним досто - янием Древа Жизни. Но Адам не смог оценить его, он не был открыт его сознанию. Закон Креста мог быть постигнут только через отпадение к древу смерти, чтобы по контрасту, через воплощение Сына Божия и Его страдания и смерть как искупление: был открыт уже обновленному Адаму Закон Креста. Крест открылся как обоживание мировое... Господь предостерегает Адама: Если вкусишь запретный плод, станешь тем которого нет. Будешь питаться от тайн которые ведут в небытие. В них нет источника жизни - Меня Самого...

Слава Йсу (це наш діалект) Зупиняюсь. Слава Богу навіки. Це вже вслід, уходящій людині. Повернуті плечі, спина, затилок. Та куди ж ви? Жінка повертається з невдоволеним лицем. Чого вам? Ви мені побажали, щось дуже хороше. І я вам хочу віддячити, відповісти. Ну. Ви ж відповіли. Так. Уходящій спині, хотілося це сказати дивлячись вам в лице. Мовчить, розгладжується лице, трошки задумалась. Киває головою. Йде. Це мені незвичне. Незвичне що я звернув на це увагу. Щось тут було важливе. Думка плавно перейшла на інше. Коли ми щось просимо неба, коли молимось ми отримуємо. Допомогу, те що просимо. Та можливо це вслід уходящій спині і ми не сприймаєм її.

Ну зачим же з окриком?

Казка? Чи так і було? Щось мені підказує що так і було. Так, ніби побачила людина а потім все записала. Появляється відчуття присутності, читаєш і ніби присутній при цьому.

Після Булатова. Маленькій Жасінті Мати Марія показала як мучаються душі в аду. Бідна дівчинка не могла заспокоїтись, вона безперервно молилася, вона чула їх крики, поможи. Вона вже не повернулася до стану мирної дитинності. Тут подібне. Тільки роль тих, хто мучає душі в аду взяли на себе люди. Подібні їм обрізали чуба людині, тримали голим на морозі, прилюдно щоб усі бачили фотографували його, а в автобусі зваливши з ніг копали як мяча. Цих людей що на майдані, та інша сторона, вона не хоче. Для них би було краще якби вони опинились, десь на другій стороні місяця. Та тут не закони ада. Тут країна мирних людей. Вони вірять в деякі втрачені слова, що є правда і можна жити по правді. Що є доброта і що можна жити в добрі. І вони вірять в небесну справедливість, інакше би не стояли на майдані. Вони прислухаються, вони мовчазні і їх мовчання не знак того що вони щось не розуміють. Вони можуть бути обєднані одним поривом, вигукувати. І вони приймуть людину і її слова, любу людину, так як вчора дякували мусульманину незважаючи на його Слава Алаху. Вони приймуть, якщо в словах людини буде те що вона про - возглашає, якщо це дійсно буде. Вони зрозуміють.

При польотах космічних кораблів, дослідницьких станцій що засилаються на інші планети або проходять повз них з ціллю вивчення по поставленим програмам ведеться постійне спостереження за ними, їхні координати плано - мірно визначаються, порівнюються з розрахунковими. При запуску врахову - ється місцеположення Землі по відношенню до Сонця. Створюється траекторія польоту де враховуються всі змінні величини проводяться взаємні розрахунки. Без цих даних, де на даний момент знаходиться Земля по відношенню до Сонця, інші планети, їхнє взаємне розміщення на даний момент було б не можливим дослідження космічного простору.

Вітаю від усього серця. Ви обіцяли нам що знайдете текст посвячення.

Спасибі Це уже надихаючий знак що в цілому наше звернення отримало одобрений відклик, і що час Суда Вищого буде прискорений. У відповіді говориться що дві ключові позиції ще не пройдені. У чому ці ключові позиції? Побачивши ці позиції ми зможемо зрозуміти більше і тоді управління ситуацією буде у правильному векторі. Дуже важлива інформація. Вся. Ще раз дякую.

Хай прийде мир мир що позволяє розуміти все правильно мир що утримує серце у правильності і чистоті

Дякую Єлена, будем слідкувати за роботою Гаагського суда. Ще один із аспектів його роботи повязаний із злочинами проти людяності.