Gajavata

Дорікали безхатченкам, що прийшли і вони. Може вони перший раз повірили, що це все для людей, і вони теж люди. Хоч і без дому.

Я знаю, ви мене будете сварити, це ж не поздоровлення? Але Яка тиха благодать сьогодні

Із книги Гра в бісер, Германа Гесе, вірш. Ступени Цветок сникает...юность быстротечна И на веку людском ступень любая Любая мудрость временна, конечна Любому благу срок отмерен точно Так пусть же! зову жизни отвечая Душа легко и весело простится С тем чем связать себя посмела прочно Пускай не сохнет в косности монашьей В любом начале волшебство таится Оно нам в помощь в нем защита наша Пристанищ не искать не приживаться Ступенька за ступенькой без печали Шагать вперед идти от дали к дали Все шире быть, все выше подниматься Засасывает круг привычек милых Уют покоя полон искушенья Но только тот кто с места сняться в силах Спасет свой Дух живой от разложенья И даже возле входа гробового Жизнь вновь гляди нам кликнет клич призывный И путь опять начнется непрерывный Простись же сердце, и окрепни снова

Когда свобода причиняет несправедливость по отношению к другому человеку она перестает быть свободой.

Було ясне відчуття недостатності попередньо написаного це ще одна спроба. Учитель говорив, що Адам має великі заслуги перед людством, і якби ми мали можливість запитати Адама, то про що би ми запитали його? Я би запитав його саме про це. І я хотів би запитати те ж Єву. Сама постановка питання відмовитись від Закону Свобідної Волі нічого не роз - криває. Одразу включається механізм - Свобода це благо, Воля це благо, відмовитись від Свободи Волі не благий учинок. Я не буду це розглядати, бо ізольоване сприйняття приводить до таких висновків. Тоді обесцінюються самі ці поняття. Тоді невірна трактовка відношень з Богом. Я хочу розглянути питання в іншій площині. Чому взагалі появилась така можливість, що привела до скуштування плода із дерева пізнання добра і зла. Я думаю що люди не уяснили в цей момент для чого вони були сотворені. Подібне питання було поставлене, була отримана обширна відповідь. З вашого дозволу Єлена, я її приведу. Я знаю, что тебя волнует этот символ и что ты пытаешься всё осознать с новых позиций. Поговорим о первоначальной программе развития Земли и человече - ства как рода. Итак, что есть программа? Это то направление, которое прибли - жает к цели. Первоначальная программа Земли как Божественный план пред - полагает вибрационное соответствие всего сущего с организационными воз - можностями планеты, или планета как живое тело, как мыслящая сущность выявила желание стать Матерью для материальных существ, образуя единое поле совмещения, единые этапы развития. Стать колыбелью для человечества - великая миссия и задача, и взять её на себя могла лишь великая сущность, великая душа, имеющая большой потенциал миролюбия и сострадания. Планета изначально обладала удивительным набором данных - энергетических составляющих, позволяющих ей взять на себя эту великую миссию и разви - ваться в едином пространстве с мириадами живых душ, даруя им любовь и уважение как Мать, создавая покровы нежности и чистоты. Безусловно, что предначертанное существует, существует программа, и всё сотворённое движется к цели, движется вперёд, по-разному используя свои возможности. Итак, человек разумный - не исключение из правил, и первоначальное пред - начертание предполагало, что человек будет жить в материальном мире по законам мира тонкого. Отсюда и запрет на поедание плодов Древа познания Добра и Зла. Законы мира тонкого, мира высокой организации, предполагают подчинение Воле Творца через Закон Дисциплины. В таком случае Сам Творец оберегает Своей мощью и силой от соприкосновения с энергиями грубыми, создавая возможности для Божественного служения. Избрав эту участь, вы осуществили бы мечту Творца иметь в этом месте Свой форпост для пребывания и работы высокодуховных существ. И первоначально эта программа осуществлялась. Некий период Земля как планета была обителью для Высоких Духов, была райской планетой и излучала при этом перламутровое свечение. Сюда стре - мились со всей Галактики, ибо это было место Божественной обители, где бла - годать Божья ощущалась как в наполнении пространства чистыми, лучезар - ными энергиями, так и в свечении самой планеты, которая имела мощное собственное излучение. Но как произошли изменения, почему? Что случилось? Лишь то, что когда здесь были собраны многие души, было вынесено решение создать собственное управление планетой - это так называемый "Совет Пяти", включающий достаточно мощное духовное объединение. Этот Совет разрабо - тал свой план поэтапного развития планеты, где намечено было осуществление многомерной жизни всей Галактики, а возможно и Вселенной, в едином орга - низующем пространстве обитания. Так как такая форма жизни, как человек, уже проявила себя в мирах Галактики, то первоначально были поиски новых совершенных форм в соединении с различными живыми структурами. Были этапы в развитии планеты, когда самые необычные виды существовали здесь. Но погибающий вид, похожий по стро - ению на человека разумного, заставил обратить внимание на него и во имя спасения привнести сюда. Так первый человек адаптировался к условиям Земли. А дальше? Этот вид был наиболее адаптирован к жизненным условиям, и когда человек, впервые рождённый на Земле, созрел, чтобы решить свою участь, ему было предложено сделать выбор между двумя различными статусами существования, и человек как разумный вид избрал участь свободнрго развития в мате - риальном теле через Законы мира материи, включая Закон Свободы Воли. Это символический акт принятия плода с Древа познания Добра и Зла.

Ми цього момента ще не торкались. Символ творіння хрест. Преображається матерія через хрест. Так як я розумію це дві енергії що мають вигляд хрестоподібного вихору. Обертаючись виконуює роботу по вложеному задуму. Чи це примінимо, чи має відповідний аналог в енергетичних центрах людини?

...Закон Свободы Воли был введен по выбору и просьбе землян но также может быть отменен по просьбе большинства. Згідний, це хороша думка обговорити Закон Свободи Волі. Відміна цього закону, що це таке? Та і що таке Закон Свободи Волі? Це можливість, яка основана для самостійного шляху розвитку методом проб і помилок, максимально націлена на пізнання і реалізацію себе у світі у всіх можливих напрямках. Я думаю що користуючись наданою свободою із вдячністю, виконуючи настанови первоначально дані коли було вільне спіл - кування. З любовью. Відкриваючи вложений у ній принцип до пізнання, удо - сконалення, розвитку і восхождєнія - людина би неодмінно і дуже скоро при - йшла до повернення, до водітєльства, до єднання з Творцем. Бо вона ж не вакуумі живе. Поряд з нею представлено рослинний світ, світ тварин, сама Земля, і все - все хоче реалізовувати себе. І тут уже виникає відповідальність. Якщо назвав тварин, дав їм імена то будь добр бо це зобовязує тебе. Та багато заповідей було порушено. І повернення не сталось. Я розумію що тим самим було порушено суверенні права всього живого. Тоді що таке відмовитись від Закону Свободи Волі? Це не втратити свободу. Це усвідомлення що ми нею неправильно скористались. Що врешті ми наробили багато помилок. Що повернення назад в дійсності є крок вперед в наше майбутнє.

Всі чотирм зображення це представлення одного круга на пол,і знятого із різних позицій для кращого огляду. Квадрат у колі, який має відповідну структуру. Окремо кілька маленьких кругів різного діаметра що дотикаються кола і знаходяться на зовні його. Відразу впадає на думку кілька моментів. Квадрат із ще одним квадратом усередині зображено так що нагадують огорожу з фундаментом будівлі усередині. Ще це нагадує канон людини.(Леонардо...) Є реконструкція Храму Соломона, першого Храму, подібність є та ідентичності немає. У Друнвало Мелхіседека теж є подібні зображення, та лише подібні. Ось що я знайшо в Іоанна, у його книзі Царь Соломон и Храм Мира. - Архитектоника Храма была ниспослана свыше... Храм был задуман как отображение небесных сфер Отца. - Его тайна должна быть открыта миру. Полнота премудрости - все шифрограмы, коды, сокровища и кладовые от века для 84 - й, от всех предыдущих 83 -х. Цивилизаций - сложила Богоиатерь в тайнопись и архитектонический рисунок Иерусалимского Храма. Іще. В цій же книзі, коротко було сказано що Храм відображає людину. Більше я там не знайшов, бо основна думка книги була направлена на інше. Внутрішні простори людини - можливо це відображає рисунок на полі, або намагається звернути увагу.

Образ України. Я хочу скласти своє розуміння, не підтверджуючи свої думки цитатами, що дозволяють моє розуміння підтвердити вищим, і тоді виходить на подобії того що запамятовується останнє, а останнє правда. Я бачу Україну більше почуттями. Це буде країна, а значить і люди неізреченної доброти. Ті що шукають, бажають жити по правді. Навіть в чомусь маленькому жити по правді це насправді дуже багато. Я бачу усміхающихся людей, більше мов - чазних, розуміючих. Нема так як зараз, угасання почуттів, думки у старшому віці, безісходність. Кожна людина зможе жити, по іншому, і виявляючи прагне - ння вчитись, знати, пізнавати, відкривати - вона отримає цю можливість. Це те маленьке що я хотів би добавити до багатьох висловлених думок.

Неизвестный Христос ...Почему священники питаются прахом ... когда им предлагается святой источник? ... Почему учатся друг от друга только дурного и распинают Святого Духа подаваемого им щедро в упреждении времени? Почему никто не следует Мне? Почему никто не взывает? Почему нет ни одного как Я? Почему никто не смотрит на прихожан Моими глазами? Почему ни один не простирается? Почему они не просят, не взывают? Зачем они молятся? Пусть они выбросят свои молитовники, Я не слышу их! Где крик? Неужели даже в церкви Моего божественного имени, имени моей сладчайшей Матери священник после помазания на харизмы искушается фарисейской закваской - и гниет церковный пирог, и никто не может ничего вкушать и ничего кроме маразма? Или вы думаете Я ограничился тем что трижды опрокидывал столы менял в Иерусалимском храме, за что и был распят? Две тысячи лет фарисеи изгоняются Мною из храмов. Или Я должен сам прийти и запретить фарисейский образ священника как храмового паука ожидающего жертву в паутине? Священству впору высыпать на улицу в одеждах нищих - юродивых. Время взыскания святости! Вы должны стать Мной! Иначе как Я могу участвовать в вас на Евхаристии? Вы одно со Мной. Дайте Мне действовать в вас. Станьте нищими. Кайтесь в своем ничтожестве, гадливой саможалостливости, непро - щаемом эгоизме, самофиксации и тысячи других грехов. Пробейтесь в по - каянии. Стучитесь безумно, пока не откроют. Оторвите руками доски от покаянных ворот и клещами вырвите гвозди. Но врата должны открыться. Пробейтесь! Прорвитесь! Услыште Мой крик! Я жажду видеть вас своими. Я жажду наречь вас своим народом, царственным священством. Время правос - лавным пастырям после литургии закрывать храм и отправлятся священниками на улицу. Время обращать и окормлять. Тогда и скажется кто чего стоит. И если Я Бог Вышний воплотившийся на земле, странничал как нищий, унижал себя до того, что как простой прихожанин читал и коментировал свитки Торы в назаретской синагоге, не имел ни одного диплома ни образования, но в 12 лет потряс премудростью столпов то почему вы проклятые по своим грехам дерзаете восседать на шелковых подушках, жиреть на святых харчах и про - давать Мою Плоть и Кровь в больнице? Станьте нищими, станьте последними и следуйте за Мной. Или вы не Моего духа? Или вы не Моей веры? Или вы вообще не Христовы? Или чем больше вы читаете Евангелие на литургиях, тем дальше вы от духа евангельского? Какого вы духа спрашиваю Я вас? Следуете ли вы Мне? И для чего тогда вы проповедуете пастве? Идите на улицу и обращайте. Проливайте кровь, взы - скуйте святости. Вы как тучные фарисеи чуждые скорби народа, как сытые псы скулите о своих ранах, и отягощенные жиром не можете выйти за пределы охраняемого вами двора? Или вам нечего сказать? Или вы не знаете, что Бог есть и Я пребываю в каждом как Евхаристический Христос сошедший плотью и кровью во внут - ренее? И зачем тогда Евхаристия превращенная в обман, если Христос Бог ваш живет не в ближнем? Не в суд ли, не в осуждение готовите вы еже - дневную Божественную Трапезу? В Наш суд и осуждение. Не дана ли вам древняя заповедь. Возлюби Господа всем сердцем. Читая в ваших сердцах Я нахожу все что угодно кроме любви: благоговение, молитву, исследование изучаемых текстов... но как это далеко от первой заповеди! Проштудируйте своим рассудочным умом Моисеев декалог. Где сказано. Цитируйте Священное Писание, совершайте ежедневные богослу - жения, разрешайте административно - хозяйственные проблемы, заботьтесь устроении храма и прихода? Возлюби Меня всем сердцем возжелай принять Меня в себя - и больше ничего не нужно. Стань простым возлюби Меня. И Я сам буду творить в тебе все необходимое. Я стану живой и насущной Книгой. Я сам наставлю тебя, рас - крою тебе тайны Моих Заповедей. И тогда только став Мной, как Я тобой дерзай смотреть на ближнего. Слепец, безумец, ты актер в театре теней. Пантомима под названием Храмо - вая Евхаристия больше не работает. Я произведу суд над твоим сердцем. Я предъявлю тебе счеты. Я скажу что заповедь даная Моисею три с половиною тысячелетия назад осталась прежнею: возлюби Господа всем сердцем. Не ответил ли Я на фарисейский вопрос какая из заповедей важнейшая? Возлюби Бога и ближнего своего как самого себя. И взыщи царствия взойди по лестнице. И сегодня Мне нечего прибавить к этим двум. Посмотри как священники заряжаются друг от друга скандальным высокомерием, как их одержит фарисейская гордыня приведшая к распятию Бога Живого. Кайтесь фарисеи нового завета в убийстве истинных отцов. Смотрите как бы не услы - шать вам: Я не создавал такой церкви, Я не подавал такого образа священ - никам. Я учил их о другом. Ни одна из Моих Заповедей не исполнена. Прочь от Меня Я не знаю вас. Почему не просите Меня статегической смекалки судьи Гедеона, силы пророка Илии, блаженных высот митрополита Дмитрия Ростовского, блаженств Сера - фима, Франциска Ассизского? Почему вы не просите у Меня, чтобы Я дал? Почему вы так ничтожны и мелки в своих дерзаниях? Зачем тогда простира - ете руки на молитвах? Ужели не боитесь услышать от Меня: Читал ли ты притчу сын Мой о мытаре и фарисее? Да, а сегодня как тогда в земные дни Я войду в дом священника не с фарисейской меткой а мытарской. Священник Моей Церкви! Если ищеш ты стяжать Святого Духа и исполнить свое великое назначение как Сосуд Самого Сына Божьего на Евхаристии, прими образ странника. Стань никем, чтобы быть достойным царского звания священника Христовой Церкви. Стань нищим, чтобы ходить в образе царя Мелхиседека. Умаляйся как Я чтобы быть увенчаным в вечности от Меня лично. Встань как богатырь с печи, отряси прах, имей мужество разорвать привыч - ный круг общения и испить свободы духа. Буть готов потерять чтобы приоб - рести стократ больше...

Я не впевнений що психолог добре зрозуміла наслідки експерименту. Чи донесла до дітей суть того що вона хоче взнати. Чи сама вона вміє перебувати у цьому стані самотності, або ж наодинці з собою як було зазначено. А чи інші дорослі вміють це робити? Чи це у нас давно втрачено. І що це для неї, цей стан? Мій Юрчик, я про нього писав. На кухні. Кричать на нього, негайно іди і поприбирай те що ти порозкидав. Дивиться, на ту що кричить, потім на стіл. Стіл неприбраний. Іде. Іде собі десь і дивиться у вікно, не хоче навіть заходити в ту кімнату. Хоче щось сказати, а по іншому не вміє.

Я вірю в людину. Я вірю в її спроможність зрозуміти і розділити добро і зло. Я вірю що людина, та що стоїть на майдані хоче добра. Я вірю що людина не без іменна, не забута. Я вірю що вона ніколи не буде принижувати, не буде бити. Я вірю Ісусу Хресту що Він говорив за цих людей. Я вірю що думки наповнені світлом, милістю, достигають цих людей.

Бачив образ - картинку. Котиться шар із світла, світлих ниток, шар скутаний із клубка світлих ниток. Вони, світлі ниті скували мечі. Всі мечі окутані світлими нитями, так що видно тільки кінчики. Мечі бездіяльні, їх неможливо витягнути із світлих ниток.

Я намагаюся зрозуміти. Як я розумію вверх на віддачу піднімається сублімована енергія. В цьому приймає участь також сердечний центр. Це підйом енергії уже нової якості. Одна енергія називається Іда, інша - Пінгала. Вверх піднімається уже ні та, ні та. При умові правильної роботи центрального канала, баланса енергетичних центрів, творчої роботи з потоком вверх піднімається чиста енергія, близька по своїм характеристикам до входящої. Тоді нема різниці потенціалів. Можливо я не зовсім вірно розумію цей процес.

Ще один невисловлений момент. У нас неявне, скрите неприняття людей доброї волі один одного. Часто нам нічого не відомо один за одного. Ми нічого не знаєм за Матір нашу небесну Марію. Що вона хоче сказати людям. Богородичні нічого не знають про проект Восхождєніє. Без смислу говорити з людиною з її інквізирующою недовірою. З її запитаннями, направленими на те щоб здвинути основи твоєї душі через недовіру. Але я думаю що нічого не суперечить, швидше доповнює. Просто те і те вимагає повної віддачі. Я намагаюсь, націлений читати пряму мову послань Матері. Мене це хвилює що Вона говорить. Я не бажаю читати переказ, чи інтерпритацію, хоч інколи це неминуче у своїй послідовності викладу. Якесь штучне обєднання навряд чи дасть щось добре. Але ми повинні знати що є Матір Марія і вона хоче щось сказати людям. Ми спілкувались разом, з Богородичними. Я говорив що вони не одні такі, я розповів про нас, про проект Восхождєніє.

В великій мірі те що я бачу буде формуватися на глибоких інтуїтивних запитах. Через внутрішню роботу. Через створення нової структури душі, бо молитви людей були почуті, і центр Києва, майдан наповнюється світлом. Буде зміна, якісна зміна. Вона позволить утвердитися новим принципам, і далі через внутрішні запити знову рухатись вперед.

Все ж зміни майдан приніс. Не безіменний, не загублений, до того безвісний чоловік. Без нього нічого не буде. Він мовчазний, вслухається, хоч часто вигукує хором, і це заставляє промовляючих відшукувати слова, шукати, так я розумію. Людина є. Правда є. І цей первинний імпульс, захистити людей. Їх стараються не помічати ті що зобовязалися управляти країною. На них тільки досада. Та там є сцена. І багато проявляється там на сцені. Розкриває. Всі це можуть чути...

Опишіть, опишіть все що ви відчуваєте, що відбувається.

Даремно я це все написав, не потрібно було. Почему грустно? Ну це не завжди.

Це ви добре придумали. Найперше що хочеться. Зняти імідж. Я добре не розумію цього слова, воно для мене наскрізь неправдиве. Я маю на увазі асціацію що повязують Україну із салом. Це злісно накинутий образ. Бо накинуте на плече дівчини кружальце з ковбасою, чи кусок сала - це ж нісенітниця. А таке накинули на Україну. І не очнуться, і не подумають, постійно по телебаченню нагадують. Ну де ж тут гідність, чи за це стоять люди на майдані? Запануєм у своїй сторонкі. Хочеться іншого. Бо крила вони і є крила, вони для того щоб летіти. Бо є небо, воно для всіх.

Наші менші друзі. Так інколи називають світ тварин, тоді десь там, вище нас, вище голови, ми це називаємо небеса є вищі друзі. Там де світи безмежні і кінця і краю нема, де живуть по іншим законам. І ми їх кличемо, якщо в нас щось негаразд. Хотів щось купити на нашій довгій вулиці, бо звідси і почалася оповідь, де розложено обабіч тротуарів і мрлоко, і все що вирощується на землі, й інше. Масовий убій по селах, все представили поміж картоплею, медом, яблуками, все що роздражнює їхні ніздрі. Печінка, зложена купою, нарізане мясо, кров у трилітрових банках, якась, уже копчена ковбаса, сало. Запитую у медового чоловіка, як ви можете тут торгувати, медом, серед цих запаморочливих запахів. Мовчить. Тоді кому вони моляться? якщо щось негаразд. Кого кличуть, бо прийдуть по законах відповідності інші, яких не звали.

Не знаю чи почуєте. Командор. А це ви попридумували все це?! Про що пишете.

З останніх шести робіт що я зробив (по за церквою) я не хотів брати з людей гроші, взяв тільки за одну роботу. Деколи хочеться правди. Церква яка називається Покров Божої Матері, не може не знати що хоче сказати Мати Марія людям що живуть зараз, у цей час. А так є. У нашому маленькому містечку уже появилось три статуї Матері. У скверику біля дитячого майданчика, на шкільному подвірї, в оточені житлових будинків. При вїзді у кожне село. Там немає тих, хто буде брати мзду з людей. Ніхто там не вказує людині як вона має молитись. Там можна висловитись своїми словами. Для цього це не потрібно статуї, та хай буде й так. І щось уже минає церкви, іде по іншим руслам, де немає посередників між людиною і кого люди почитають, люблять.

Пустиня "Все удовольствия мира сего преходящи. При их видимой сладости. Ничего не дают человеку, обращают его в прах" Заблудитись би, на лугах серед квітів і трав, і не повертатись назад, там де тебе ніхто не чекає.

Не хочу перебільшувати, та за ці кілька місяців я подорослішав на кілька міліонів років.